Абсцес легені: стадії, діагностика, симптоми і лікування

Абсцес легені — важка патологія, яка супроводжується утворенням гною в тканинах з подальшим його скупченням в некротичних порожнинах. При відсутності своєчасного лікування недуга може закінчитися важкими ускладненнями аж до смерті пацієнта. Саме тому ні в якому разі не можна ігнорувати симптоми захворювання.

Звичайно, багато людей цікавляться додатковими питаннями. Чому виникає абсцес в тканинах легені? На які порушення варто звернути увагу? Які методи лікування пропонує сучасна медицина? Відповіді на ці питання важливі.

Основні причини розвитку патології

Часом на тлі інфекційного ураження легкого у тканинах органу формується вогнище запалення. Патологічний процес супроводжується розпадом легеневих тканин і утворенням гнійних мас, які накопичуються в утвореній на тлі запалення порожнини — так формується абсцес. Іноді утворення подібного гнійника закупорює просвіт бронха, що веде до порушення природного відходження мокротиння, а це лише погіршує стан пацієнта.

Причиною запального процесу є активність патогенної мікрофлори. У ролі збудника можуть виступати стрептококи і стафілококи (найбільш небезпечним вважається золотистий стафілокок), аеробні та анаеробні бактерії, а також грибкові мікроорганізми. Крім того, абсцес часом розвивається на тлі проникнення в організм паразитів, наприклад, деяких видів амеб, а також ехінококків.

Патогенні мікроорганізми можуть проникати в органи дихальної системи різними шляхами.

  • Інфекція може потрапляти в дихальні шляхи з ротової порожнини. До групи ризику належать пацієнти з пародонтозами, тонзиліти та гінгівіту. Ризик розвитку недуги зростає в тому випадку, якщо людина не дотримується правил гігієни рота.
  • Причиною може бути і некротизирующая пневмонія.
  • Абсцес легенів нерідко розвивається на тлі гнійного тромбоемболії, а також при внутрішньовенному введенні наркотичних препаратів.
  • Інфекція потрапляє в легені і гематогенним шляхом — патогенні мікроорганізми поширюються разом з током крові, причому первинний осередок запалення може розташовуватися в будь-якій системі органів.
  • Бактерії і грибки нерідко потрапляють в органи грудної клітки під час поранень і травм.
  • Абсцес може розвиватися на тлі системного ураження організму (сепсису).
  • Подібна патологія може бути результатом раку легенів.
  • Можлива аспірація дихальних шляхів блювотними масами.

Під час діагностики дуже важливо визначити причину зараження і природу збудника — від цього залежить схема терапії.

Перелік факторів

Ми вже розглянули причини абсцесу легені. Але варто зазначити, що існують фактори ризику, наявність або вплив яких підвищує ймовірність формування гнійників. Їх список включає в себе:

  • куріння;
  • локальне або системне переохолодження організму;
  • зловживання спиртними напоями;
  • зниження активності імунної системи (організм не може справлятися з інфекцією);
  • грип, простудні захворювання;
  • цукровий діабет;
  • наявність хронічних патологій дихальної системи (наприклад, потенційно небезпечним є хронічний бронхіт, особливо якщо пацієнтові не була надана належна допомога).

Абсцес легені: симптоми

Багато людей цікавляться інформацією про подібної патології. Ознаки абсцесу легені на початкових стадіях можуть бути змазані. Спочатку підвищується температура тіла. Пацієнти скаржаться на озноб, слабкість, ломоту в тілі, постійну сонливість і втому. Спостерігається підвищена пітливість та головний біль.

По мірі прогресування хвороби виникають специфічні симптоми абсцесу легені. Хворі страждають від задишки, яка з’являється навіть у стані спокою. Дихання пацієнта утруднене, немає можливості зробити глибокий вдих.

Надалі спостерігається сухий кашель. Під час нападів кашлю людина відзначає біль у грудях, відчуття розпирання з ураженої сторони.

З-за дихальної недостатності тканини не отримують достатньої кількості кисню — шкіра набуває блідого, а потім і синюшний відтінок. Артеріальний тиск значно знижується, пульс стає дуже частим і аритмічним.

Якщо абсцес проривається самостійно, то кашель стає вологим і супроводжується виділенням гнійної, жовтувато-зеленої мокротиння.

Форми та різновиди недуги

У сучасній медицині використовується кілька систем, що дозволяють класифікувати подібну патологію.

Якщо брати до уваги причини утворення абсцесу, то можна виділити дві групи.

  • Первинна форма захворювання розвивається в тому випадку, якщо інфекція потрапляє безпосередньо в грудну клітку, наприклад, під час проникаючого поранення або відкритої травми.
  • Вторинний абсцес проявляється на фоні вже наявного захворювання дихальної системи (наприклад, при важких формах пневмонії).

До уваги беруть і місце розташування абсцесу. Наприклад, він може бути центральним або периферичним (в тому випадку, якщо гнійник розташовується ближче до краю легкого).

Залежно від перебігу хвороби виділяють наступні типи:

  • абсцес легкої форми, за якими симптоми виражені не дуже різко (у пацієнта є задишка, кашель, гарячка, але в помірній формі);
  • середньотяжкий перебіг — симптоми більш виражені, але недуга добре піддається медикаментозної терапії;
  • важка форма патології — порушення в роботі дихальної системи яскраво виражені, стан пацієнта важкий, високий ризик розвитку ускладнень.

Варто звертати увагу і на тривалість розвитку недуги:

  • гострий абсцес — патологія з’являється раптово, симптоми швидко посилюються, але недуга триває не більше 6 тижнів і закінчується повним одужанням;
  • хронічна форма патології характеризується млявим плином, при якім періоди ремісії змінюються рецидивами (триває більше шести тижнів і погано піддається терапії).

Стадії розвитку недуги

У сучасній медичній практиці виділяють дві стадії абсцесу легені.

  • Перша стадія — це, власне, утворення абсцесу. Цей етап супроводжується підвищенням температури, болями в грудях при кашлі, задишкою та іншими перерахованими вище симптомами.
  • На другій стадії відбувається прорив абсцесу легені. На цій фазі спостерігається короткочасне погіршення неприємних відчуттів, після чого з’являється кашель. Напад супроводжується виділенням великої кількості харкотиння. Гнійні виділення, з дуже неприємним запахом. Об’єм мокротиння, як правило, становить 100-150 мл. В подальшому стан пацієнта поліпшується, щоправда, лише на час.

Хронічна форма захворювання

Хронічний абсцес легені набагато важче лікувати і навіть діагностувати, так як симптоми недуги змазані. Хвороба характеризується періодично виникаючими загостреннями, які супроводжуються приблизно тими ж порушеннями, що і гостра форма запалення. А ось під час ремісії клінічна картина досить нечітка.

  • Періодично виникає задишка, відчуття нестачі повітря.
  • Пацієнти страждають від постійного кашлю, який нерідко супроводжується виділенням мокротиння.
  • Іноді під час нападів кашлю з’являються болі в грудях.
  • Хронічний запальний процес призводить до підвищеної пітливості. Пацієнти скаржаться на постійну втому, швидку стомлюваність, зниження апетиту. Це, в свою чергу, супроводжується зменшенням ваги тіла, поступовим виснаженням організму.
  • Поступово деформується грудна клітка, а пальці рук набувають вельми характерну форму барабанних паличок, що свідчить про затяжний порушення роботи дихальної системи.

Хронічна форма захворювання нерідко розвивається на тлі відсутності терапії при гострому абсцесі легені. Перехід хвороби в дану стадію може бути пов’язаний з різким ослабленням імунної системи.

Можливі ускладнення

Як свідчить статистика, правильно проведена терапія в більшості випадків дійсно допомагає позбутися від недуги. Тим не менш, наслідків уникнути вдається не завжди. Ускладнення абсцесу легені можуть бути дуже небезпечними. З їх списком потрібно обов’язково ознайомитися.

  • Досить часто гостре запалення переходить у хронічну форму, яку лікувати набагато важче.
  • Іноді патологічний процес переходить на інше, здорове легке.
  • Із-за зміни структури легких можливий розвиток дихальної недостатності — організм не отримує необхідного об’єму кисню, що позначається на роботі всіх систем органів.
  • Існує ймовірність розвитку пиопневмоторакса. Абсцес проривається в плевральну порожнину — в ній накопичуються повітря і гнійні маси.
  • До переліку можливих ускладнень відносять і емпіему плеври. Патологія супроводжується запаленням плевральних листків і скупченням в плевральній порожнини гнійних мас.
  • У деяких пацієнтів на тлі абсцесу легені з’являється легенева кровотеча.
  • В тканинах ураженої легені часом утворюються різні деформації (бронхоектази), які стають вогнищами хронічного, гнійного запалення.
  • До числа найбільш небезпечних ускладнень відносять септикопиемию. Інфекція з гнійних вогнищ в легенях проникає в кров і розноситься по всьому організму, вражаючи печінку, головний мозок і інші системи органів.

Діагностичні заходи

Діагностика абсцесу легені — складний процес, під час якого потрібно не тільки підтвердити наявність гнійників, але також з’ясувати причину їх утворення, ступінь поширення.

  • Для початку проводиться збір анамнезу. Лікар також обов’язково цікавиться наявністю у пацієнтів тих чи інших симптомів.
  • Під час загального огляду фахівець прослуховує легкі з допомогою фонендоскопа — можлива поява характерних хрипів. Крім того, лікар оглядає шкірні покриви (кисневе голодування супроводжується блідістю, синюшністю) і грудну клітку (можливі її деформації).
  • Обов’язково проводиться загальний аналіз крові. Збільшення кількості лейкоцитів та підвищення ШОЕ вказує на наявність в організмі запального процесу.
  • Додатково проводиться біохімічний аналіз крові.
  • Дослідження мокротиння при абсцесі легені обов’язково. Її зразки використовують для мікроскопічного дослідження, а також проведення бактеріологічного посіву. Такі процедури дають можливість визначити різновид збудника, перевірити його чутливість до дії того чи іншого препарату.
  • Пацієнта наплавляють на рентгенографію органів грудної клітки. На знімку лікар зможе побачити наявні абсцеси.
  • Проводиться і фибробронхоскопия. З допомогою бронхоскопа лікар ретельно оглядає бронхи зсередини, перевіряє на наявність патологічних новоутворень.
  • У спірних випадках додатково проводиться комп’ютерна томографія, яка дає більше інформації про структуру та походження патологічних структур в тканинах легені.

На основі отриманих результатів лікар складає схему лікування абсцесу легені.

Лікування з допомогою медикаментів

Ні в якому разі не можна ігнорувати симптоми недуги або відмовлятися від терапії. Лікування абсцесу легень обов’язково повинно бути комплексним, так як тут багато що залежить від причин виникнення патології і загального стану пацієнта. Іноді абсцес необхідно дренувати, видалити гній, після чого обробити антисептиками. Крім того, проводиться медикаментозна терапія.

  • В першу чергу пацієнтам призначають антибіотики. Ліки підбирають залежно від штаму збудника. Найбільш часто використовуються такі засоби, як «Ампіцилін», «Цефтріаксон», «Амоксицилін», «Метронідазол». Лікар підбирає дозу й режим прийому індивідуально.
  • Проводиться і санаційна бронхоскопія. Під час процедури лікар за допомогою спеціального обладнання видаляє з бронхів слиз і гній, обробляє стінки антисептиками та антибактеріальними засобами.
  • Застосовуються також відхаркувальні засоби і муколітики. Такі препарати, що розріджують мокротиння, посилюють активність війок епітелію, полегшують відходження виділень і слизу з бронхів.
  • Проводиться симптоматична терапія. Наприклад, пацієнтам призначають протизапальні та жарознижуючі засоби, а також препарати, що дозволяють зняти ознаки інтоксикації.
  • Іноді лікар призначає пацієнтові прийом імуномодуляторів, які підвищують резистентність організму до різного роду інфекцій, а також прискорюють процес відновлення дихальної системи.
  • Іноді проводиться киснева терапія, яка допомагає запобігти розвитку важкої форми кисневого голодування.
  • Під час ремісії пацієнтам рекомендують спеціальний вібраційний масаж грудної клітини (полегшує відходження мокротиння) і регулярні сеанси дихальної гімнастики (можна проводити в домашніх умовах).

Хірургічне втручання

Іноді абсцес легені вимагає хірургічного втручання. Рівень складності процедури безпосередньо залежить від стану пацієнта і стадії розвитку недуги.

  • Багатьом пацієнтам призначають пункція. Це досить проста процедура, під час якої абсцес проколюють за допомогою голки, після чого отримують гнійний вміст, промивають порожнину антисептичними розчинами, а далі обробляють антибактеріальними засобами. Таку процедуру проводять у тому випадку, якщо абсцес розташований в крайових ділянках легені, а відтік гнійних мас з порожнини порушений. Подібна методика ефективна лише в тому випадку, якщо новоутворення має невеликі розміри (діаметр не перевищує 5 см).
  • Іноді пацієнту необхідний розріз грудної клітки (торакоцентез). Під час процедури крізь розріз у порожнину абсцесу вводиться спеціальна трубка, яка забезпечує дренаж. Подібна операція проводиться в тому випадку, якщо в легенях утворилися гнійники великого діаметру (більше 5 см) або ж пацієнт знаходиться в тяжкому стані.
  • На жаль, іноді єдиним способом позбутися від патології є часткове або повне видалення ураженої легені. Найчастіше подібна методика застосовується для лікування хронічної форми абсцесу.

Прогнози для пацієнтів

Прогнози безпосередньо залежать від того, на якій саме стадії діагностовано абсцес легені. Якщо мова йде про легкій формі хвороби, то правильно проведена терапія допомагає організму пацієнта відновитися — останні симптоми захворювання зникають приблизно через 6-8 тижнів після початку лікування. Якщо ж мова йде про ускладнених формах, то передбачити результат захворювання складно. Як свідчить статистика, гостра форма хвороби навіть при проведенні правильного лікування у 20 % випадків переходить у хронічне запалення.

Профілактичні заходи

На жаль, специфічної профілактики (наприклад, вакцин) на сьогоднішній день не існує. Лікарі рекомендують лише дотримуватися принципів здорового способу життя, підтримувати гарну фізичну форму, правильно харчуватися, словом, зміцнювати імунну систему. Дуже важливо відмовитися від куріння і вживання спиртних напоїв, так як це підвищує ймовірність формування абсцесу, так і значно ускладнює його перебіг.

Всі захворювання легенів (наприклад, бронхіт, пневмонія) повинні вчасно піддаватися терапії. При появі будь-яких порушень потрібно звертатися до лікаря — ігнорувати тривожні симптоми не можна.