Ампіокс: інструкція по застосуванню, форми випуску, аналоги, відгуки

«Ампіокс» являє собою комбінацію двох різних активних речовин антибактеріального спектру: ампіциліну та оксациліну. Це два бактерицидних речовини, які діють на різні групи мікроорганізмів. Активний проти грампозитивних мікроорганізмів (пневмокока, стрептокока, стафілокока) і грамнегативних (кишкової палички, менінгококу, шигел, гонокока, паличка інфлюенци, сальмонел).

Ампіцилін – це бактерицидно діє і кислототривкий полусинетический препарат групи пеніцилінів. Він володіє активністю проти групи бактерій, які не володіють властивістю освіти пенициллиазы.

Оксацилін – антибіотик групи пеницилллинов напівсинтетичного походження, який володіє кислотостійкістю і стійкістю до пиницилиазе. Він характеризується антибактеріальними властивостями по відношенню до пенициллиназоустойчивым стафілококів.

Комбінація препаратів, що входять до складу препарату, неефективна відносно Pseudomonas aeruginosa та інших неферментирующих грамнегативних бактерій.

Інструкція по застосуванню «Ампіоксу» буде представлена в даній статті.

Склад і форми випуску

Для перорального прийому препарат випускається у вигляді капсул по 250 мг, упакованих у контурні чарункові упаковки по 10 капсул в кожній або в банки, виготовлені з темного скла, по 20 капсул у кожній.

Одна картонна упаковка містить 20 капсул: 2 чарункові упаковки по 10 капсул або 1 банку – 20 капсул.

Кожна капсула 250 мг містить комбінацію компонентів в рівних пропорціях 1:1: оксациліну натрієва сіль та ампіциліну тригідрат.

«Ампіокс» для парентерального введення випускається у флаконах 100, 200 і 500 мг. На упаковці зазначено, для введення якого призначена дана форма.

Фармакологічна дія

Згідно інструкції по застосуванню до «Ампиоксу», рівень максимальної концентрації активних компонентів при пероральному прийомі створюється в середньому протягом 1-2 годин.

Після внутрішньом’язового введення максимальні концентрації обох антибіотиків в організмі людини створюються в середньому протягом години. При введенні внутрішньовенно час створення максимальної концентрації скорочується в порівнянні з таким після внутрішньом’язової ін’єкції.

Висновок обох антибіотиків з організму виробляється нирками, частково – печінкою. Препарати не володіють здатністю до кумуляції при повторному введенні.

Показання до застосування:

Як вказує інструкція по застосуванню до пігулок «Ампіокс», вони застосовуються при наступних захворюваннях:

  • бешиховому запаленні;
  • гострому і хронічному бронхіті;
  • хронічному синуситі;
  • середньому отиті неуточненої природи;
  • пневмонії без діагностики збудника;
  • бактеріальному менінгіті без уточнення бактеріального збудника;
  • агранулоцитарної ангіни;
  • холангіті;
  • холециститі;
  • гострому та хронічному нефриті;
  • циститі;
  • пієлонефриті;
  • уретриті і уретральном синдромі;
  • запальних процесах шийки матки;
  • інфекційних захворюваннях нирок;
  • гонококової інфекції;
  • гострому синуситі;
  • місцевих шкірних інфекціях.

Також медикамент застосовується в якості профілактичної та лікувальної заходи інфекційних заражень дітей в неонатальному періоді, у тому числі при виявленні інфікування навколоплідних вод, а також для запобігання гнійно запальних процесів після операцій пацієнтів зі зниженим імунітетом, загрозі виникнення аспіраційних пневмоній та ін.

Якщо вірити інструкції по застосуванню, «Ампіокс» широко використовується при будь-яких важких формах генералізованого інфікування, наприклад, сепсис в післяпологовому періоді, ендокардит.

Існуючі протипоказання:

  • при виявленні підвищеної чутливості до активних речовин препарату;
  • інфекційному мононуклеозі;
  • лімфолейкозі.

Препарат з особливою обережністю застосовують при хронічних захворюваннях нирок, а також у дітей, народжених від матерів, у яких виявлено непереносимість або високий рівень чутливість до антибіотиків пеніцилінового ряду.

Пероральний спосіб прийому — дозування

Таблетки приймаються всередину.

Обсяг максимальної добової дози поділяється на 4-6 прийомів за призначенням лікаря. Тривалість курсового прийому рекомендується фахівцем і зазвичай становить 1-2 тижні.

Дорослі та діти від 14 років — обсяг максимальної добової дози — 500-1000 мг. Вона розбивається на 4 прийоми, таким чином, обсяг одноразової дози дорівнює (500-1000 мг), це 2-4 капсули по 250 мг.

Дитячий вік від 7 до 14 років — призначають виходячи з дозування 50 мг/кг маси тіла. Від 1 року до 7 років — призначають виходячи з дозування 100 мг/кг маси тіла.

Що нам повідомляє інструкція по застосуванню до уколів «Ампіокс»?

Парентеральний спосіб, ін’єкції

Так само як і для пероральних форм, обсяг призначається добової дози ділиться на 3-4 прийоми. Інтервал — 6-8 годин.

При внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні (краплинному, струменевому) обсяг максимальної добової дози для дорослих пацієнтів і дітей від 14 років становить 3-6 р.

Для дітей 7-14 років — 100 мг/1 кг на добу, 1-7 років — 100 мг/1 кг на добу.

Діти до року і новонароджені 100-200 мг/1 кг на добу.

При особливо важких формах інфекцій рекомендовані обсяги добових доз можуть збільшуватися.

Для введення препарату внутрішньом’язово вміст флаконів (200 і 500 мг) необхідно розчинити в 2 і 5 мл (відповідно дозуванні флакона) води для проведення ін’єкцій.

Для введення препарату внутрішньовенно струменевим способом одноразову дозу необхідно розчинити у воді для проведення ін’єкцій (10-15 мл), а також у 0,9 % розчині хлориду натрію (10-15 мл).

Для введення препарату внутрішньовенно крапельним способом дорослим одноразову дозу рекомендується розчинити в 0,9 % розчині хлориду натрію (100-200 мл) або 5 % розчині декстрози (100-200 мл).

Рекомендована швидкість введення в хвилину — 60-80 крапель.

Для введення препарату внутрішньовенно крапельним способом дітям як розчинник рекомендовано використання 5-10 % розчинів декстрози (глюкози). Одноразову дозу рекомендується розчинити в 30-100 мл рекомендованого розчину.

Ін’єкції проводять відразу після приготування розчину.

Тривалість курсу внутрішньовенного ведення препарату в середньому 5-7 днів. Після рекомендований перехід на внутрішньом’язовий спосіб або пероральний.

Це підтверджує інструкція по застосуванню «Ампіоксу» в ампулах.

Побічні дії

При застосуванні лікарського засобу зазначаються побічні реакції у вигляді алергічних проявів (кропив’янки, почервоніння шкіри, ангіоневротичного набряку, риніту, кон’юнктивіту) підвищення температури, артралгії, еозинофілії).

В особливо рідкісних випадках можливо виникнення анафілактичного шоку. Відзначається можливість розвитку суперінфекції, дисбактеріозу, зміни смаку, реакцій з боку травного ТРАКТУ (блювання, нудоти, діареї) лейкопенії, нейтропенії, анемії.

При внутрішньовенному введенні при флебіті і перифлебите, а також при внутрішньом’язовому введенні у місці ін’єкції можливе виникнення інфільтрату і поява хворобливості.

При перших ознаках виникнення анафілактичного шоку необхідно прийняти екстрені заходи: ввести антигістамінні препарати, глюкокортикостероїдних препаратів (преднізолону або гідрокортизону), а при необхідності — надати доступні реанімаційні методи.

Все це докладно описує інструкція до «Ампиоксу».

Особливі вказівки

При проведенні курсового лікування даним препаратом необхідний моніторинг стану кровоносної системи, а також стану печінки і нирок.

Оскільки в період лікування препаратом є ймовірність розвитку суперінфекції, що може знадобитися зміна тактики проведення антибактеріальної дії.

Пацієнти, що мають підвищену чутливість до антибактеріальних препаратів пеніцилінового ряду, можуть мати перехресну алергічну реакцію з антибіотиками-цефалоспоринами.

Застосування препарату в підвищених дозах у пацієнтів з хронічними нирковими захворюваннями може викликати токсичну дію на ЦНС.

Згідно інструкції по застосуванню, «Ампіокс» дозволений до застосування в період вагітності за показаннями.

У грудному молоці відмічається низька концентрація препарату. При виникненні показань до застосування його в період лактації рекомендується розглянути питання про припинення грудного вигодовування.

При застосуванні препарату у пацієнтів з печінковою недостатністю необхідний моніторинг стану функції печінки. Цю інформацію містить інструкцію по застосуванню.

Аналоги «Ампіоксу»

Вище ми відзначили, що даний препарат являє собою комбінацію двох антибактеріальних компонентів: ампіциліну та оксациліну – напівсинтетичних аналогів пеніциліну. При цьому спектр їх антибактеріальної дії представлений різними групами мікроорганізмів. Таким чином, ці два компоненти в складі «Ампіоксу» покликані доповнювати один одного. Фактично це два різних препарату, об’єднаних в одну форму.

Відповідно, замінити його можна окремими засобами «Ампіциліном» і «Оксампицином». Якщо їх застосовувати разом, то ми отримаємо те ж дію, що в одного «Ампіоксу».

В якості аналогів комплексного препарату, що містять ті ж активні речовини (ампіцилін та оксацилін), на фармацевтичному ринку представлено безліч торгових найменувань:

  • «Амоксил»;
  • «Амоксицилін»;
  • «Флемоксин (Амоксицилін) Солютаб»;
  • «Амоксицилін-Форте»;
  • «Оспамокс»;
  • «Граксимол».

Гарним сучасним аналогом є «Ампіцилін-Форте». Це більш сильний препарат, тому він не рекомендований для прийому дітьми до 16 років. Також у нього відзначена більша вираженість і частота побічних ефектів.

Дане ліки відомо в застосуванні вже як мінімум три десятки років. У 1995 році було налагоджено виробництво «Ампіоксу» у вигляді капсул, які прийшли на зміну формі випуску його у вигляді таблеток. Засіб є дещо застарілим і таким, що втратив ефективність препаратом у порівнянні з його більш сильними аналогами. В амбулаторному лікуванні в даний час використовуються амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, таблетовані форми цефалоспоринів, антибіотики макроліди.

На думку фармакологів, «Ампіокс» містить більш низькі дози діючих речовин ніж рекомендовані терапевтичні. Крім того, вхідні в його склад речовини мають різні ступені метаболізму, що також знижує їх ефективність.

Для внутрішньом’язових ін’єкцій замість «Ампіоксу» часто застосовують «Флемоксин», «Аугментин», «Оспен», «Оксацилін». Для перорального введення також використовуються ці препарати.

Ми розглянули докладну інструкцію по застосуванню.

Відгуки про «Ампиоксе»

Відгуки про препарат в основному позитивні. Завдяки подвійному дії він швидко допомагає, при правильному застосуванні рідко викликає побічні явища. Проте наголошується мала ефективність при лікуванні інфекцій сечостатевої системи, оскільки у штамів кишкової палички уропатогенной різновиди спостерігається достатньої висока резистентність до аминопенициллинам. Можливо, саме тому на ринку даний препарат не так широко представлений.