Апендицит у дітей: перші симптоми, як визначити, операція

Навіть у наш сучасний час, коли медицина вже досягла істотного прогресу, дещо досі покрито мороком. Приміром, так і не зрозуміла роль апендикса в людському організмі, але от з запаленням цього червоподібного відростка стикалося багато людей, адже це один з найпоширеніших недуг. Причому страждають не тільки дорослі. Апендицит у дітей (незалежно від віку) – явище теж нерідкий.

Як правило, лікування проводиться екстрене і зводиться до хірургічного втручання, оскільки вчасно виявити запалення відростка вдається не часто, як того хотілося б. А відносно дітей розвиток апендициту відбувається швидше, причому найчастіше ускладнення бувають важчими. Тому скарги дитини на біль в області живота не потрібно залишати без уваги.

Роль апендикса в нашому організмі

Червоподібний відросток, або придаток сліпої кишки, – це апендикс. Розташовується з правого боку живота і зазвичай приймає спадний положення. Але у деяких людей він розміщується позаду сліпої кишки (висхідне положення), поблизу білої лінії живота (медіальне положення) або ж знаходиться поблизу від очеревини (латеральне положення). Габарити відростка залежать від індивідуальних особливостей:

  • довжина – 50-100 мм;
  • діаметр – не більше 10 мм.

Багато запитують про те, наскільки важлива роль червоподібного відростка в нашому організмі. Однак деяких батьків цікавить куди більш важливе питання: чи може бути апендицит у дитини?

Незважаючи на те що апендикс прийнято вважати рудиментарним органом, повністю даремним його назвати не можна. Наш організм – це злагоджена система, в якій кожен орган гармонійно взаємодіє з іншими складовими. Багато вчених різних країн намагалися зрозуміти, яку саме роль відіграє цей придаток. Подекуди існувала практика з видалення відростка у новонароджених, щоб не було патології в майбутньому. Проте наслідки від такої міри невтішні: діти виростали з помітним відставанням розумового і фізичного розвитку, на відміну від їхніх однолітків.

Так, апендикс є частиною шлунково-кишкового тракту, однак у травленні він не бере участь. Тим не менш у нього є найважливіші функції, оскільки у відростку присутній лімфатична тканина, яка важлива для імунітету людини. Варто тільки інфекції потрапити в травну систему, важливий відросток першим викликає удар на себе. Однак якщо імунітет ослаблений, то симптоми апендициту у дітей не змусять себе довго чекати.

Крім цього, придаток виступає в якості сховища бактерій, за допомогою яких створюється правильна мікрофлора кишечника. У зв’язку з цим у тих людей, які перенесли операцію з видалення відростка, травний тракт (у випадку інфекційної атаки) відновлюється повільніше. До всього іншого апендикс сприяє секреції сиаловой кислоти і вироблення ліпази, амілази і серотоніну. Іншими словами, цей червоподібний відросток підтримує імунітет людини і сприяє нормалізації травлення.

Особливості апендициту у дітей

З апендиксом тепер все зрозуміло, але що означає апендицит? Це однокорінне слово позначає перебіг запальної реакції цього відростка. Захворювання може носити хронічний характер, але в більшості випадків воно приймає гостру форму. Дорослі прекрасно розуміють всю ситуацію, якщо є підозра на запалення апендикса, у той час як дитина може бути наляканий. До того ж практично всі діти бояться операції, якщо така необхідність існує. З цієї причини вони намагаються приховати сам факт досить небезпечного захворювання, кажучи, що у них все добре. Хоча насправді це далеко не так.

Тому не треба сильно тиснути на дитину і лякати його різними історіями, щоб не налякати. Батькам необхідно вчасно зреагувати на скарги свого чада, щоб виключити різного роду ускладнення. Але як визначити апендицит у дитини, що це саме захворювання, а не запалення хитрості? Про цьому й піде далі мова.

Загрузка...

Симптоми патології

В залежності від віку ознаки апендициту у кожної дитини різні. Згідно зі статистикою, в групі ризику перебувають діти від 10 до 12 років. Немовлята даного захворювання практично не піддаються, малюки не старше п’ятирічного віку досить рідко страждають такою недугою. Як показує медична практика, кожному п’ятому дитині, яка хворіє апендицитом, – 6-7 років. Але найбільше страждають діти шкільного віку, в більшості випадків це діти від 7 до 14 років. Розглянемо ознаки запалення відростка у малюків різного віку.

Малюки 5 років

В силу саме цього віку дитина ще не може на доступному для розуміння мовою пояснити, де конкретно біль, своє самопочуття та інше. Тому батькам потрібно бути особливо уважними і стежити за його поведінкою. Зазвичай він стає неспокійним, постійно лягає на правий бік, згортається калачиком і всіляко намагається вберегти те місце, де болить. При необхідності змінити позу він плаче і кричить.

Дізнатися наявність апендициту у дитини 5 років можна по ряду симптомів:

  • слабкість (виражається у відсутності інтересу, дитина постійно лежить, відмовляється пограти);
  • відчуття спраги;
  • дитини долає занепокоєння;
  • відсутній апетит;
  • періодично настає нудота і блювання;
  • стілець рідкий, однак при наявності запалення спостерігається запор;
  • дітей морозить і лихоманить.

Що стосується температури тіла, то вона може доходити до 37,5-38 °C, але у важких випадках піднімається до 39 °C. Оскільки дитячий апендицит розвивається стрімко, то рахунок йде на годинник. Тому не варто зволікати — потрібно відразу викликати швидку допомогу.

Діти 7-10 років

У семирічному віці симптоми захворювання такі ж, як і у дорослих. Починається все, як правило, з болю в животі, причому віддає вона в правий бік, а при різкому натисканні на цю область вона стає гострою. На жаль, 30 % всіх випадків дитячого апендициту – це прояв типових ознак, в той час як решта 70 складають нетипові симптоми. Іншими словами, придаток розташований інакше, в результаті чого апендицит у дітей 7 років проявляє себе больовими відчуттями в різних місцях:

  • нижня область живота;
  • спина;
  • район прямої кишки;
  • область шлунка.

Характерними ознаками можуть бути такі прояви:

  • нудота, що супроводжує блювотою (може бути одноразовою чи багаторазовою);
  • відчуття ознобу;
  • підвищення температури;
  • зниження апетиту;
  • сухий і обкладений язик.

Що стосується стільця, то він часто зберігається нормальним, але в ряді випадків може бути запор, а ось пронос – явище рідкісне. При наявності одного з перерахованих вище симптомів необхідно одразу ж викликати лікаря, на що є не більше 2-3 годин. В іншому разі можуть виникнути ускладнення і не виключено розрив апендикса. Якщо ознаки спостерігаються у дівчинки, слід перед викликом доктора з’ясувати, коли в неї була остання менструація, оскільки в період перед місячними больові відчуття ті ж самі.

Загрузка...

Чого робити не слід

Щоб апендицит у дітей 10 років (або більш молодшого віку) не призвів до серйозних ускладнень, батькам важливо знати, чого робити ні в якому разі не можна. Зокрема, це стосується наступного:

  • Робити клізму або дати проносні препарати. Це може спровокувати поширення інфекції або розрив апендикса.
  • Можна гріти хворе місце. Тепло ще більше погіршує ситуацію, оскільки сприяє прискоренню запального процесу. Те ж саме стосується і різних ванночок.
  • Давати будь-який трав’яний настій або годувати дитину. Надходження їжі в кишечник посилить тиск на запалений відросток, чому він також може лопнути.

Ні під яким приводом вкрай не рекомендується займатися самолікуванням, інакше можна тільки нашкодити. Єдине, що можна зробити, поки очікується приїзд лікаря, – це покласти на хворе місце мокрий рушник, змочений у холодній воді. Це дозволить трохи знизити больові відчуття.

Діагностика захворювання

Виявити однозначні симптоми апендициту у дітей досить складно, оскільки в більшості захворювань шлунково-кишкового тракту вони схожі між собою. До того ж діти, особливо в молодшому віці, поки ще не здатні зрозуміти, де саме локалізується біль, і визначити її характер. З цієї причини обмацування живота дасть куди більше відповідей щодо больових відчуттів.

Оглядати дитину повинен лікар, оскільки тільки він зможе підтвердити передбачуваний діагноз, для чого проводиться пальпація на дому. Вона робиться чотирма впритул зсунутими один до одного пальцями. Причому натискання робляться з правого боку, трохи нижче пупка, потім переходять до верхньої частини живота межі ребер, закінчують маніпуляції на лівому боці, також нижче пупка. При апендициті дитина відчує гостру біль в правому боці. Щоб встановити точний діагноз, дитину необхідно везти в лікарню. Тут йому належить здати кілька необхідних аналізів. Вони покажуть наявність запального процесу і ступінь тяжкості патології.

Якщо, судячи з симптомів, апендицит у дітей протікає у важкій формі, застосовуються додаткові методи діагностики. Для початку дитину оглядає хірург, потім потрібно УЗД черевної порожнини. Дослідження дозволить оцінити стан апендикса і виявити наявність його запалення.

Форми прояву патології

Як і будь-яке захворювання, апендицит (навіть у дітей) може протікати в різній формі:

  • Катаральна – це проста форма апендициту, яка протікає спокійно і не викликає ускладнень, небезпечних для життя дитини. Запальний процес зачіпає лише стінку сліпої кишки, що провокує появу перших характерних ознак. При своєчасно проведеної операції дитина виліковується, і йому більше нічого не загрожує.
  • Флегмонозна – дана патологія вже повинна викликати побоювання: поверхня апендикса починає покриватися гнійним нальотом, причому слиз разом з гноєм потрапляє всередину органу. В цьому випадку не виключається тромбоз кровоносних судин, які живлять сліпу кишку.
  • Гангренозна – ще більш небезпечна стадія апендициту у дітей. З’являється внаслідок тромбозу судин рудиментарного органу. В результаті чого по ходу протікання запалення стінки кишечника починають відмирати. У свою чергу, це загрожує проривом ділянки кишечника і виходом всього його вмісту в черевну порожнину, що провокує перитоніт і шок. Сам апендикс має темно-зелений відтінок і смердючий запах. Стан дитини при цьому дуже важке. Необхідна термінова операція, інакше можуть бути самі сумні наслідки.
  • Перфоративна – дана форма несприятлива як для дітей, так і для дорослих. У цьому випадку мова йде про прорив запаленого відростка, коли його вміст виливається в черевну порожнину.
  • Інфільтраційна – запальний процес прогресує, інфільтрат збільшується, що може бути ознакою гострого перитоніту.

Тепер всім батькам повинно бути зрозуміло, що ігнорувати симптоми апендициту у дітей 7 років (і не тільки) ні в якому разі не можна, інакше все закінчиться дуже погано.

Які причини хвороби

Кожен з нас, незалежно від віку, не застрахований від апендициту. Існує ряд факторів, які, власне, і можуть спровокувати дане захворювання:

  • Неправильне харчування. Дитина вживає занадто багато вуглеводів, цукру і шкідливих продуктів, а ось клітковини його організм отримує дуже мало.
  • Захворювання шлунково-кишкового тракту, причому як у гострій, так і в хронічній стадії.
  • Дисбактеріоз кишечника вже сам по собі є причиною інфікування дитячого організму, а там і до апендициту рукою подати.
  • Розташування та інші індивідуальні особливості відростка.
  • У досить рідкісних випадках в апендикс може потрапити сторонній предмет.

А ось спадковість тут явно ні при чому. До того ж різні вірусні або інфекційні захворювання призводять до ослаблення імунітету.

Як результат, дитячий організм стає вразливим: інфекції нічого не варто безперешкодно проникнути в черевну порожнину, а звідти прямо до червоподібного відростка.

Особливості лікування

Якщо рудиментарний орган запалюється, те єдине лікування – це операція з видалення апендициту у дітей. Ні про які медикаменти не може бути й мови, вони використовуються лише після хірургічної процедури. І чим раніше батьки звернуться до лікаря за допомогою, тим більше вірогідність того, що дитина уникне серйозних ускладнень.

У ЗМІ є інформація, згідно з якою пацієнти виліковувалися від апендициту за допомогою антибіотиків. Ось тільки це актуально для певної форми захворювання і стосується лише дорослих. На жаль, стосовно дітей консервативна терапія виключається в силу неможливості її проведення. А втрата часу обходиться дуже дорого.

Хірургічне лікування

Залежно від перебігу захворювання в даний час існують кілька способів оперативного втручання:

  • Лапароскопія – більш щадна і безпечна процедура, оскільки замість великого надрізу робляться кілька невеликих проколів. Ризик інфікування істотно знижується, а відновлення дитячого організму відбувається помітно швидше.
  • Лапаротомія – проводиться у важких випадках, коли у дітей гострий апендицит. Черевна порожнина розкривається, після чого запалений апендикс вирізається. Якщо орган розірваний, порожнину, очищається від гною і слизу.
  • Транслюмінальна операція – найбільш безпечна процедура, при якій надрізи повністю виключаються. Тільки проводиться вкрай рідко.

Якщо діагноз підтверджується, то операція проводиться негайно, будь-яке зволікання ставить життя дитини під загрозу.

Реабілітація

Після проведення операції дитячий організм відновлюється протягом 10-14 діб, хоча для повноцінного відпочинку потрібно до 5-6 тижнів. Все залежить від віку і проведеної процедури. Причому після операції дитині може бути призначений курс антибіотиків щоб уникнути наслідків від хірургічного втручання.

Під час реабілітаційного періоду потрібно дотримуватися особливої дієти, яка не навантажує органи шлунково-кишкового тракту. Прийом вітамінів дозволить відновити імунітет за короткий час. Будь-який вид фізичного навантаження, включаючи заняття спортом, виключається на місяць, для чого необхідно звільнення від фізкультури.

Якщо у дітей операція при апендициті катаральної форми проходить благополучно і вони прекрасно себе почувають, в подальшому медикаментозному лікуванні немає потреби. Тільки коли дитину турбують сильні больові відчуття, доктор виписує знеболюючі препарати. Якщо мова йде про апендициті деструктивного характеру, але без перитоніту, призначаються антибіотики. А у випадку з перитонітом реабілітаційний період збільшується.

Стан шва

Після проведення операції необхідно якийсь час спостерігати за станом шва. Від того, наскільки правильно він оброблений, залежить ймовірність появи ускладнень. Поки дитина перебуває в стаціонарі, за це несе відповідальність медичний персонал, але при його виписки зобов’язання лягають на батьків. Обробка шва після лікування апендицит у дітей повинна здійснюватися два рази в день за допомогою антисептичних розчинів:

  • зеленкою;
  • йодом;
  • перекисом водню;
  • марганцівкою.

Також потрібно уважно стежити за станом шва і при наявності певних ознак звертатися за медичною допомогою. До них відносяться наступні:

  • Рана не висихає, а навпаки, стає вологою.
  • Біля шва видно гній.
  • Спостерігається припухлість і почервоніння.
  • Навколо шва відчуваються больові відчуття.
  • Температура тіла підвищується.

Все це може говорити про розвиток ускладнень, тому зволікати не варто.

Профілактика захворювання

Повністю уникнути розвитку апендициту у дітей або дорослих неможливо. Тим не менш, є спосіб мінімізувати ризики, для чого потрібно прагнути дотримуватися елементарної профілактики. Насамперед мова йде про правильне харчування. Потрібно стежити, що вживає дитина: раціон повинен бути повноцінним, жирну їжу слід обмежити. До того ж прийом їжі повинен бути неспішним. Також необхідно наглядати за дітьми до трирічного віку – вони люблять тягнути все до рота, щоб спробувати на смак. Дрібні предмети легко потрапляють в кишечник, що призводить до закупорки сліпої кишки і як наслідок – аппендициту.

Час від часу потрібно проводити діагностику та лікувати наявні хронічні захворювання. Діти з ослабленим імунітетом обов’язково повинні бути під наглядом імунолога. Тільки активний і сильний організм здатний дати відсіч інфекції.

На закінчення можна сказати одне: батькам варто зайвий раз проявити пильність, це допоможе уникнути ускладнень. Адже діти – це найдорожче, що у нас є в цьому світі, тому потрібно берегти їх з самого народження!

Загрузка...