Артроз гомілковостопного суглоба: симптоми, діагностика і лікування

З віком збільшується ризик розвитку різних захворювань, частіше проявляють себе дегенеративно-деструктивні зміни, в їх числі – збої в роботі опорно-рухового апарату.

Опис захворювання

Артроз гомілковостопного суглоба (за МКХ-10 код М19) – це запальний процес в суглобовому хрящі, який веде до руйнування тканини. З-за цього з часом хрящ стоншується, втрачає пластичність, стає більш крихким, в структурі з’являються дрібні тріщини, в яких йде процес відкладення шкідливих солей кальцію. При подальшому прогресуванні захворювання частинки хряща здатні травмувати кісткові поверхні ще більше, що веде до появи больових відчуттів та інших симптомів.

Чому ж це відбувається? Цей суглоб відчуває серйозне постійне тиск всієї маси тіла. Зазнаючи постійно підвищене навантаження, голеностоп в певний момент може не витримати дії, внаслідок чого може розвинутися артроз. Слід зазначити, що на практиці цей діагноз зустрічається не так часто, у групі ризику люди повної статури, з травмованими суглобами або зі слабкими зв’язками.

Фактори, що викликають захворювання

Є цілий ряд причин, що призводять до артрозу гомілковостопного суглоба. Головною з них є невідповідність навантаження на суглоб і його здатності протистояти цьому навантаженню. Перерахуємо інші:

  • Вікові зміни. За статистикою, захворювання може з’явитися у людей пенсійного віку. Причому хвороба розвивається повільніше, чим менше проблем зі здоров’ям було у людини.
  • Ожиріння високого ступеня. Підвищене навантаження на суглоб у повних людей веде до більш швидкого, ніж у людей з нормальною статурою, зношуванню.
  • Професійні спортсмени (футболісти, бігуни та ін) також схильні до появи артрозних змін унаслідок постійної навантаження на гомілковостопний суглоб.
  • Порушення обміну речовин в організмі і хвороби, що з’явилися на цьому тлі (наприклад, цукровий діабет, подагра та ін).
  • Взуття. Жінки схильні до розвитку артрозу з-за вічного прагнення до краси – постійного носіння «неправильної» взуття на шпильках або, навпаки, на плоскій підошві.
  • Присутність в анамнезі переломів гомілковостопного суглоба.
  • Плоскостопість або деформація стопи.
  • Якщо в родині є хтось з родичів з такою патологією – ризик захворіти збільшується.
  • Артроз у дітей?

    Артроз гомілковостопного суглоба може діагностуватися і у дітей під впливом таких негативних факторів, як дисплазія суглобів і тканин, травми з вивихами та переломами, запальні процеси, а також спадкова схильність. До того ж, якщо дитина схильна до ожиріння з дитячих років, то артроз може не чекати серйозного віку, а почати виявлятися уже до 20 років. До речі, з проявами даного захворювання служба в армії неможлива.

    Симптоми артрозу гомілковостопного суглоба

    Складністю в розпізнаванні ранніх симптомів є властивість артрозу спочатку практично не проявляти себе. Хворих у стані спокою нічого не турбує, лише періодично, після навантаження, з’являються малопомітні болю з тенденцією посилюватися з часом.

    Насторожити повинен хрускіт у суглобах після фізичного навантаження, швидка стомлюваність м’язів і деяка скутість. Через деякий час, якщо не звертати уваги на такі, здавалося б, незначні симптоми, з’являється відчувається обмеженість в рухливості, розвивається деформація вже ураженого артрозом гомілкостопа. Суглоб може повністю зруйнуватися і призвести до інвалідності хворого.

    Досвідчений лікар без праці розпізнає ознаки артрозу гомілковостопного суглоба по характерній клінічній картині:

  • Перший ознака – так звана «стартова» біль, що з’являється після тривалого сидіння при спробі встати на ногу, проявляється скутістю рухів в суглобі. Біль проходить, якщо пройти кілька кроків.
  • Посилюються при навантаженнях хворобливі відчуття.
  • Хрустять суглоби, що скриплять, помітна припухлість, при русі спостерігається деяка скутість.
  • Схильність суглоба частим вивихів.
  • Може спостерігатися атрофія м’язів, розташованих поруч із травмованим суглобом.
  • Гарячі ноги на дотик.
  • Стадії розвитку захворювання

    Прояви артрозу гомілковостопного суглоба розвиваються поетапно:

    I ступінь. Із симптомів – тільки малопомітна ранкова скутість. Рентгенологічне дослідження не виявляє ніяких змін в суглобі. Незважаючи на це, вже необхідно починати лікування.

    II ступінь артрозу гомілковостопного суглоба. Рухливість кінцівки обмежена, у суглобі виразний хрускіт під час руху, спостерігається невелика набряклість. Рентген виявляє деяке зменшення міжсуглобової щілини. Може з’явитися кульгавість.

    III ступінь. Спостерігається сильна атрофія м’язів, на рентген-знімку виразна деформація суглоба, збільшення її в розмірах, виражене істотне обмеження рухів. Больові відчуття навіть в умовах нерухомості кінцівки.

    IV ступінь. Суглобова щілина на знімку практично непомітна, сильні кісткові розростання, рухливість суглоба сильно порушена, можливий підвивих. Потрібне хірургічне лікування.

    Симптоми артрозу гомілковостопного суглоба потрібно вміти розпізнати вчасно.

    Як діагностувати?

    Хворому зі скаргами на перераховані вище ознаки необхідно повне обстеження і вибір оптимального способу терапії. Перш за все, потрібно потрапити на прийом до вузьких спеціалістів – до травматолога і ортопеда, надалі може знадобитися консультація хірурга. Діагностика артрозу, як і багатьох інших захворювань, що ґрунтується на результаті докладного опитування пацієнта і даних, отриманих в результаті повного обстеження. Лікар вислуховує скарги пацієнта, аналізує їх і фіксує в медичній карті.

    Як правило, хворому призначаються такі дослідження для виявлення деформуючого артрозу гомілковостопного суглоба:

  • Рентгенографія. Необхідна для отримання інформації про точне розташування осі хворого суглоба, про розміщення наявних уражень хряща, а також для визначення ступеня пошкодження сусідніх суглобів. Дослідження проводиться в момент навантаження на хвору ногу. Дані рентгенографії допомагають лікарю з’ясувати причину виникнення патології.
  • Магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія. При артрозі навантаження на ноги нерівномірно перерозподіляється, розташування кісток видозмінюється – МРТ дозволяє оцінити динаміку цього процесу.
  • Клінічний, біохімічний аналізи крові.
  • УЗД ніг або рідше артроскопія.
  • Найчастіше цих досліджень буває достатньо для підтвердження діагнозу артрозу або артриту, і доктор вже підбирає необхідне лікування.

    Лікування артрозу гомілковостопного суглоба

    Лікувальний процес спрямований на поліпшення функціонування суглоба, на зменшення хворобливих проявів, а також на попередження подальшого розвитку в хрящі деструктивних змін.

    Коли вже підтверджений діагноз, лікування треба починати негайно для попередження розвитку ускладнень. На розсуд лікаря, призначається медикаментозне або хірургічне лікування.

    Стандартна терапія при артрозі:

    • зняття хворобливих відчуттів;
    • нейтралізація запального процесу;
    • відновлення рухливості суглоба;
    • регенерація пошкодженого хрящової тканини;
    • відновлення обмінних процесів у всіх тканинах хворого суглоба і прилеглих областях;
    • уповільнення розвитку дистрофічних змін;
    • реабілітація для тих, кому було рекомендовано хірургічне втручання.

    Консервативне лікування артрозу гомілковостопного суглоба: всі препарати поділяються на 2 категорії:

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Це препарати швидкої дії, що сприяють швидкому, повному або частковому звільненню від хворобливих відчуттів. Це їхній плюс. Але серйозним мінусом є негативний вплив таких препаратів на слизову оболонку органів травлення, і при тривалому застосуванні можливий розвиток таких патологій ШКТ, як гастрит або виразка. Тому використання нестероїдних знеболюючих можливо тільки короткими курсами і обов’язково за призначенням і під контролем лікаря. До НПЗП відносяться: «Ібупрофен», «Найз», «Диклофенак», «Ацеклофенак», «Німесулід» та інші. Мазі при артрозі гомілковостопного суглоба також необхідні.
  • Препарати так званого уповільненої дії, або хондропротектори. Призначаються для відновлення ушкоджених хрящем втрачених властивостей, сприяють синтезу хрящової тканини. До найбільш часто використовуваних хондропротекторам відносяться гіалуронова кислота, глюкозамін і хондроїтин.
  • Вправи при артрозі гомілковостопного суглоба розглянемо нижче.

    Гімнастика

    Басейн відвідується за бажанням, а розробка суглоба повинна бути обов’язковою і регулярної. Нижче наведемо комплекс вправ, які можна виконувати вдома:

    • рукою здійснюємо обертальні рухи гомілковостопним суглобом в області щиколотки; різкі ривки неприпустимі, всі рухи акуратні і не заподіюють дискомфорт;
    • кругові рухи гомілкостопом спочатку за годинниковою стрілкою, потім назад;
    • скручування стопи пальцями всередину;
    • повільно підніматися і опускатися на носочки;
    • ходьба на пірамідальному стьопі;
    • поставити стопи на пластикову пляшку з водою, рухати ними вперед-назад;
    • рухи, що імітують їзду на велосипеді, виконувані стопами;
    • неглибокі присідання без відриву стоп від підлоги;
    • сидячи піднімають і опускають стопи вгору-вниз.

    Профілактика

    Якщо дотримувати нескладні рекомендації по профілактиці, можна уникнути такого невтішного діагнозу. Як можна допомогти своєму організму не допустити появи артрозу?

  • Тримати вагу під контролем, здійснювати помірні, рекомендовані лікарем вправи.
  • Дотримуватися правильного харчування, збагатити свій раціон білками і амінокислотами, приймати вітамінно-мінеральні комплекси.
  • Стежити за здоров’ям і своєчасно реагувати на сигнали організму, негайно лікувати і ліквідувати порушення обмінних процесів і інших збоїв.
  • Уникати травмонебезпечних для суглоба ситуацій, носити взуття на зручному, стійкому каблуці.