Автобус ПАЗ-672: опис і технічні характеристики

Автобусна техніка малої категорії ПАЗ-672 є типовим представником транспорту часів СРСР для здійснення міських і місцевих перевезень з незначним пасажирським потоком. Основною перевагою такої машини вважається високий показник мобільності, маневреності і прохідності на міських вулицях і по трасі. Розглянутий автобус – це один з найпопулярніших зразків в широкій лінійці від конструкторів Павловського комбінату. Серійне виробництво моделі здійснювалося з 1967 по 1989 рік. За цей час було випущено близько 300 тисяч примірників, які відрізнялися простотою в експлуатації і обслуговуванні, невеликою витратою пального, прийнятною ціною (порівняно з будь-якими іншими аналогами).

Історія створення

Масового випуску модифікації ПАЗ-672 передував довгий період удосконалень. Над розробкою моделі конструктори почали працювати ще в 1957 році. У результаті транспортний засіб оснастили рульовим механізмом з гідравлічним підсилювачем, мотором V-подібної конфігурації. Після випуску першої серійної моделі в 1959 році тривали роботи «над помилками».

Після цього з’явився ПАЗ-672, який переважно став копією модифікації 652-Б. Серед відмінностей від прабатька можна відзначити новий каркас кузова, збільшені вікна та зменшену масу конструкції. Реальний стартовий варіант з’явився на світ у 1967 році.

Технічні характеристики автобуса ПАЗ-672

Розглянута модель має вагонну компонування, оснащена 23 пасажирськими сидіннями з максимальною місткістю до 60 осіб. Маленькі вікна з кватирками компенсовано додатковим люком у підстави похилу даху. Вузькі двері працюють від пневматичного приводу, розраховані на прохід одного пасажира за один раз. Кабіна водія відокремлена шторкою або легкою перегородкою з фанери. Стеля обладнаний шістьма вентиляційними щитками.

Опис

Модифікація ПАЗ-672 перейняла багато параметрів від Газу 52А:

  • Силовий агрегат на 115 «коней» з чотирма тактами, верхнім розташуванням циліндрів.
  • Тип мотора – карбюратор з робочим обсягом 4,25 л.
  • Трансмісія – чотириступінчаста коробка передач з ведучим переднім мостом.
  • Зчеплення – однодисковий сухий вузол з гідравлічним приводом.
  • Підвіска – ресорний блок з рідинними телескопічними амортизаторами, які надійно гасять коливання в процесі руху і гарантують хороше зчеплення коліс з дорожнім покриттям.
  • Гальма – розділений барабанний блок з вакуумним підсилювачем і гідравлікою.
  • Карбюратор розміщений у фронтальному звисі техніки, що зумовило зміщення першої дверцята.

Інші параметри

Нижче наведено характеристики розглянутої техніки в цифрах, в тому числі габарити Паз-672:

  • Довжина/ширина/висота– 7,15/2,44/2,95 м.
  • Колісна База – 3,6 м.
  • Колія передня/задня – 1,94/1,69 м.
  • Кліренс – 32 див.
  • Висота стелі – 1,88 м.
  • Повна вага – 8,0 т.
  • Кількість місць (загальних/для сидіння) – 45/23.
  • Швидкість по максимуму – 80 км/ч.
  • Витрата пального з граничною завантаженням – 20,5 л/100 км.

Модернізація

В кінці 1982 року була випущена модернізована серія автобуса ПАЗ-672, яка мала додатковий індекс «М». Основні відмінності машини полягали в безпечній конструкції крісел, підвищеної потужності силового агрегату, посиленою термічної і шумовий ізоляції. В результаті доопрацювання кількість стельових люків знизили з шести до чотирьох штук. Це дещо погіршило вентиляційні характеристики салону. У новій варіації передбачили на додаток до стандартних фарам два протитуманних світлових елемента, а також збільшені поворотні покажчики.

Після 1982 року був створений автобус ПАЗ-672 з одними дверима. Він оснащувався пасажирським входом в районі заднього салонного відсіку. Часто такі машини експлуатувалися в якості спеціальної службової техніки. Дану модифікацію в деяких регіонах реально зустріти і в наші дні, незважаючи на те, що її випуск був припинений в 1989 році.

Основні моделі

Павловський avtokombinat за 22 роки серійного випуску техніки ПАЗ-672 технічні характеристики зраджував з урахуванням попиту й переваг на відповідному ринку.

Найпопулярніші модифікації:

  • Серія 672-А. Цей примірник оснащений розсувний полегшеної дахом. Він має одну двері у фронтальній частині з ручним відкриванням без скління. Перший варіант був зібраний ще в 1967 році, масове виробництво скасовано через нерентабельність.
  • Модель 672-ВЮ. Машина являє собою версію на самохідному шасі, яка імпортувалася на острів Свободи (Кубу) з 1971 по 1989 рік. Особливість – разноцелевые кузовні оформлення. Кількість випущених одиниць – від 2500 штук в рік.
  • ПАЗ-672 Р орієнтований на гірську місцевість, устатковувався двома паливними резервуарами по 105 літрів. В оснащенні техніки передбачено ремінне обладнання до всіх сидінь, гідравлічний підсилювач керма, ремені безпеки на всіх кріслах. В екстер’єрі машини змінено засклений скат стелі, а також з’явилися вдосконалені гальма. На додаток – кутовий упор для зупинки на підйомах до 25 градусів, можливість відкриття багажника зсередини.

Інші модифікації

Серед інших версій автобуса ПАЗ-672 відзначають наступні варіації:

  • Одинична модель з індексом Д, в якій передбачено використання силового агрегату від мінських виробників. Випускалася версія в 80-х роках минулого століття. Досвідчені зразки лише підтвердили недоцільність виготовлення подібних модифікацій.
  • ПАЗ-672 Що Це випробувальна машина, розробка якої велася з середини 70-х. Техніка отримала оновлений екстер’єр з кутастим кузовом, двостулковими дверима, фронтальною частиною за типом модифікацій 665 і 3230. Насправді, інноваційні зміни не мали підкріпленого практичними і експлуатаційними результатами підстави.
  • Модель 672 С розроблена для північних областей, оснащується незалежною системою кріплення, подвійним посиленим склінням вікон, цільної дахом без бічних стекол. Крім того, в конструкції автобуса передбачені надійні ущільнювачі дверей і люків. Усередині салону Паз-672 цього типу навіть у найлютіший мороз зберігався комфортний мікроклімат. Модифікації випускалися в червоній або помаранчевої колірній гамі.
  • Версія 672 Т – оновлений туристичний автобус підвищеної комфортності зі зручними високими сидіннями і ручним відкриванням дверей. Автобус випускався дрібними серіями, розробка його велася з 1960 року.

Спеціальний транспорт

На базі повнопривідного Паз-672 ТЛ сконструйована науково-дослідна тензометрическая лабораторія. Відрізнялася новинка від штатного автобуса наявністю цілісної суцільний даху і двох внутрішніх перегородок в корпусі. Було випущено всього 10 екземплярів (1980 рік) за замовленням до Олімпіади.

Можна відзначити ще кілька зразків:

  • 672 У – експортна версія для регіонів із помірним кліматом.
  • 672 Ю – для тропічних країн. Цілісна дах позбулася скляних включень, основний колір – білий з різнокольоровими лініями.
  • На основі Паз-672 виготовлений автобус з повним приводом 3201. Основні відмінності – відсутність задніх дверей, більш висока посадка, число сидячих місць збільшилась до 26.
  • Рефрижератори для транспортування швидкопсувних вантажів (модифікація 3742). Серійне виробництво машин було розпочато в 1981 році. Пізніше випуск був перенесений на Бакинський комбінат по виготовленню спецтехніки. Спочатку в Баку поставлялися готові авто для монтажу холодильних установок, потім – лише деякі основні запчастини для ПАЗа-672.
  • Пересувна телевізійна станція (модель 3916). Робоче обладнання надавав Кіровоградський завод радіотехнічних виробів. До складу комплексу входили чотири телекамери, пара відеомагнітофонів, радіоканал, режисерські та звукові пульти. Випущено було всього 16 подібних примірників.
  • ВгАрЗ – пересувний комплекс забору крові, що випускався на автоскладальному комбінаті у Ворошиловграді.
  • Версія КТ-201 мала раму і двигун від Паз-672, виготовлялася в Арзамасі. Основне призначення – надання ритуальних послуг. Для труни передбачений люк в задній стінці машини, сидіння розміщені вздовж бортів автобуса. Зовнішня частина техніки мала відмітний знак у вигляді широкої чорної смуги.

Експлуатація

Перші досвідчені автобуси ПАЗ-672 з’явилися в 1960 році. Повністю машина замінила свого попередника під індексом 652 лише через вісім років. За цей період створили кілька експериментальних модифікацій, відмінності яких між собою розглянуті вище. Базова модель автобуса випускалася аж до 1989 року. Універсальна конструкція дозволяла експлуатувати машину в різних кліматичних регіонах. За 20 років серійного виробництва ПАЗ-672 поставлявся в усі пострадянські держави, а також країни Азії, Східної Європи, Африки, Латинської Америки.

Основною сферою застосування даної техніки стали службові і замовні перевезення. Вона поряд з КАвЗами і ГАЗами перебувала в автомобільних гаражах багатьох підприємств і організацій. Використовувалися дані автобуси на приміських і міжміських маршрутах. Незважаючи на те, що після закінчення серійного випуску минуло понад чверть століття, 672-е моделі до сих пір можна зустріти на пострадянському просторі в роботі, хоча досить рідко.

Конкуренти

Основними суперниками вказаної машини в радянський час були такі автобуси:

  • КАвЗ-685 відноситься до малих модифікаціям загального призначення, випускався на основі вантажних шасі ГАЗ з 1971 р.
  • Ліаз – місткий автобус міського призначення, відрізняється надійністю і гідним виконанням.
  • «Ікарус». Відомий угорський автобус поставлявся в СРСР кількома модифікаціями. Традиційний колір – канарковий або червоно-білий.
  • На завершення огляду

    Варто відзначити, що популярністю користувалися Пази-672 з одними дверима. Після 1982 року в їх позначенні з’явилася літера «М». Багато з таких моделей, що зустрічаються у 80-90-х роках минулого століття, були переобладнаними дводверними версіями. У 1989 р. Павловський комбінат припинив випуск даних машин. Без зупинки основного контейнера завод перейшов на виготовлення абсолютно нових модифікацій під індексом 3205.