Бешихове запалення: причини виникнення, симптоми, діагностика і методи лікування

По МКБ-10 бешихове запалення кодується як А46. Найменування хвороба отримала від польського слова róża. Належить до числа інфекційних, вражає слизові, шкірні покриви. В даний час поширеність патології досить велика. Серед інших інфекційних шкірних уражень по частоті зустрічальності в світі рожа займає четверте місце, що робить її виключно актуальною медичною проблемою. Спровокувати хворобу може одна з форм стрептокока. Заразитися можна від хворої, так і від носія. Виявляється патологія гарячковим станом, запаленими ділянками червоного кольору на шкірі, слизових.

Загальна інформація

Закодоване як А46 в МКБ-10, бешихове запалення може розвинутися у простій або супроводжується ускладненнями формі. Другий варіант – це тяжка патологія, що вражає м’які тканини. Зазвичай захворювання починається швидко, прогресує з високою швидкістю, при цьому спостерігається сильна інтоксикація організму. Хворий, як правило, заразний в малій мірі. Патології більше схильні жінки, особливо в період незадовго до клімаксу. Кожен третій пацієнт в майбутньому стикається з рецидивами. Сама по собі патологія відома людству вже дуже давно, а описи симптоматики присутні в працях античних авторів. У 1882 році вперше вдалося виділити в лабораторних умовах збудника в чистому вигляді. Серед наукових діячів, зусиллями яких джерело пики був вивчений, особливої уваги заслуговують Черкасов, Гальперін.

В даний час медицина знає близько двох десятків типів стрептококів. Серед них найчастіше зустрічаються й найбільш небезпечні для людини категорії з A за G. Саме належать до першої групи бета-гемолітичні форми можуть спровокувати бешихове запалення у дітей і дорослих. Вони ж викликають і інші патології – шкірні гнійничкові захворювання, ураження м’яких тканин, флегмони. Стрептокок може стати причиною остеомієліту, спровокувати появу фурункула або викликати абсцес. На тлі зараження організму можлива ангіна, бронхіт або скарлатина. Стрептококи бета-гемолітичного типу можуть спровокувати токсичний шок, викликати ревматизм, фарингіт. Кожна з форм стрептококів, зарахованих до категорії А, може викликати пику.

Збудник: знати ворога в обличчя

Бактерії, що провокують бешихове запалення, за своєю формою круглі, розташовані ланцюжками, в рідкісних випадках – парами. Бактерія може ділитися на дві частини – саме за таким механізмом відбувається розмноження колонії. У гної, мокротинні, інших речовинах у зовнішньому середовищі стрептокок здатний жити місяцями. Збудник не гине при низьких температурах, стійкий до заморожування. Пригнічують життєві функції бактерії тільки деякі дезінфікуючі склади, жар і прямі сонячні промені.

Викликають бешихове запалення стрептококи чутливі до антимікробних складам. Такі бактерії отримують стійкість до антибіотиків, але досить повільно. У процесі життєдіяльності мікроорганізми генерують екзо-, ендотоксини, ферментні сполуки, що негативно впливають на людський організм. Якщо колонія бактерій виростає в умовах високопоживної середовища, мікроорганізми мають каплеподібну форму, блищать. Можливі матові колонії, мають нерівні краї і сірі відтінки. Також бувають прозорі, опуклі форми життя.

Звідки прийшла біда

Бешиха – хвороба, яку найпростіше підхопити у вже хворого чи носія інфекції. Саме такі люди належать до категорії «резервуарів» – так це називається в медичній літературі. Бактерія може проникнути в шкірні покриви з зовнішнього джерела, інфекційного вогнища. Тривале використання стероїдних гормонів, як демонструє статистика, створює умови для швидкого зараження і активного розвитку колонії стрептококів. Відомо, що ризик пики вище, якщо людина хвора тонзилітом в хронічній формі, якщо зуби вражені карієсом або спостерігаються хвороби ЛОР-органів. Відкритий шлях в організм інфекції – шкірні травми, тріщини, подряпини, ранки. Аналогічні пошкодження слизових – ще один варіант проникнення стрептокока. Пошкодження носової порожнини, статевих органів – все це провокує ризик пики. Патологія частіше передається контактно або повітряно-краплинним способом.

Відомо, що збудник бешихи зустрічається на шкірних покривах, слизових багатьох здорових людей, при цьому хвороба не починається. Такі люди в медицині називаються носіями бактерій. Схильність до рецидивів при бешисі, імовірно, пояснюється спадковим фактором. Вище ризик запальних процесів для жінок у період, коли репродуктивна функція поступово згасає. Підвищена небезпека, якщо людина хвора недостатністю вен, виявлені різноманітні набряки, лімфостаз. Ймовірність зараження більше при наявності на стопах колоній грибків, а також у разі трофічної виразки.

Особливості початку хвороби

Зазвичай бешихове запалення шкіри відзначається на гомілках, обличчі. Дещо рідше захворювання вражає руки, тіло, статеві органи і близькі до них шкірні покриви, слизові. Запалення локалізовано в дермі, тобто основному шкірному шарі, відповідальному за правильну трофіку, а також несе опорну функцію. Дерма багата волокнами, капілярами, що забезпечує шкідливим мікроорганізмам все необхідне для активної життєдіяльності. Запальний процес при зараженні одночасно інфекційний та алергічний. Речовини, які продукують колонії, швидко призводять до інтоксикації організму, що дає старт лихоманці.

Бешихове запалення починається із-за агресивного токсичного впливу на органічні тканини ферментів, з’єднань, антигенів, що виділяються стрептококами, активних речовин, що продукуються колоніями. При цьому завдається шкода невеликим артеріях, страждають судини, що забезпечують лимфоток, відня. Зазвичай запалення або серозне або серозно-геморагічне. Шкірні людські антигени в деякій мірі схожі з полісахаридами стрептокока, що стає причиною аутоімунної реакції – антитіла організму атакують власні тканини. Все це стає причиною ураження судинної тканини, шкірних покривів, всередині судин починає згортатися кров, капілярні стінки руйнуються, спостерігається геморагічний синдром у пошкодженій області. Розширення судин призводить до ділянок гіперемії шкіри, формуються серозні, геморагічні пухирці.

Ураження: численні

Бешихове запалення шкіри супроводжується виділенням в кров речовин, що продукуються колоніями мікроорганізмів, а також інших активних сполук, включаючи гістамін. Це сприяє перетіканню форми захворювання в геморагічну. Одночасно спостерігається недостатність струму лімфи, що стає причиною набряклості ніг. Без адекватного лікування судини заміщуються фібрином, а це є фундаментом появи слоновості. Інфекційний алергічний осередок активно витрачає глюкокортикоїди, на тлі чого можлива недостатність роботи наднирників. Це призводить до неправильного обміну білків, водно-сольовим реакцій.

Вище ймовірність прояву симптомів бешихи, якщо генетичні особливості обумовлюють низьку стійкість до хвороби. У деяких людей організм відрізняється підвищеною чутливістю до речовин, які виробляють стафило-, стрептококи. Ризик захворіти пикою підвищується, якщо імунітет слабшає. Це спостерігається на тлі різноманітних факторів. Слід враховувати зниження всіх форм природного захисту – місцевої, клітинної, а також гуморального фактора і неспецифічного. В групу ризику по пиці відносять страждають порушеннями метаболізму, балансу активних біологічних сполук, а також хворих, у яких виявлена неправильна робота нейроендокринної системи.

Хвороба: яка буває

Перш ніж починати лікування бешихового запалення, слід розібратися, до якого класу належить патологія. Сучасні доктора розрізняють сім форм захворювання:

Зазначена класифікація базується на особливостях уражених ділянок.

Виходячи зі ступеня тяжкості можна говорити про легке захворювання, середньому і важкому. Також бешиха буває первинна, повторна, рецидив. Форми можуть бути локалізовані строго в одному місці, поширені, можлива міграція вогнищ, метастази. Поширена форма починається з локалізованою, але поступово вогнище поширюється за межі первинної області. Міграція виражається формуванням нових уражених областей поблизу від уже наявних, причому між ними є сполучні елементи. Метастазами пики називають нові області запалення, сформовані далеко від первинних. Збудник захворювання провокує саме таку форму, якщо поширюється по організму кровотоком. Ця форма найбільш важка і небезпечна, висока ймовірність зараження крові.

Термінології присвячується

Якщо ознаки бешихи турбують вперше, говорять про первинному захворюванні. При повторенні ситуації в тій же області діагностують повторне. При цьому враховують, що між випадками пройшло не менше двох років. Повторну пику можна встановити, якщо часовий проміжок менше дворічного, але область локалізації відрізняється. Рецидиви – варіант, коли багаторазово запальні процеси з’являються в одній і тій же області.

При легкій роже хворого турбує лихоманка, але досить короткочасна. Отруєння організму проявляється себе слабкою симптоматикою. Частіше це спостерігається, якщо хвороба розвинулася в еритематозний формі. Якщо гарячковий стан триває до п’яти діб, говорять про середній рівень тяжкості. Хворий страждає від виражених симптомів отруєння. Так себе можуть проявляти еритематозна, еритематозно-бульозна різновиди. Якщо спостерігаються ускладнення бешихи (наприклад, сепсис), а сама хвороба діагностована в геморагічної формі, переноситься патологія важко. Температура нерідко піднімається до 40 градусів, отруєння проявляє себе дуже яскравими симптомами. Є вірогідність токсичного шоку.

Якщо хвороба дає метастази або протікає в мігруючої формі, їй властиво важкий перебіг. При правильній терапії, розпочатої своєчасно, можливо розвиток стертої форми, перерваної. Обидва варіанти на практиці зустрічаються з малою частотою.

Перші прояви

Інкубаційний період стрептокока – до п’яти діб. Зазвичай хвороба має гострий початок, можна точно вказати, в якому годині з’явилися перші симптоми. Хворий скаржиться на головний біль, спостерігається жар, пацієнт слабшає, болять м’язи і суглоби, морозить, нудить і рве. Можливо судорожне стан, у деяких – розлади свідомості. Коли токсини, продуковані колоніями стрептококів, потрапляють в кровоносну систему, що розвивається отруєння організму. Паралельно поступово виявляються місцеві ознаки хвороби. У деяких випадках на їх розвиток йде до десяти годин. Як правило, при бешиховому запаленні набряк – один з типових симптомів, що вказують на вогнище ураження бактеріями.

Відмітна особливість агента – прекрасна виживання в струмі лімфи. Саме тут умови для розмноження колоній оптимальні, що призводить до практично миттєвого поширення патологічних мікроорганізмів в лімфовузли на периферії. Це стає причиною збільшення запальних вогнищ. Симптоми отруєння організму турбують до тижня, весь цей період хворого лихоманить. У рідкісних випадках симптоматика спостерігається довше. Кожна з форм пов’язана із запальними процесами в лімфатичній системі, страждають вузли і судини.

Деякі особливості

Найчастіше лікарі діагностують бешихове запалення ноги, хоча можливі ураження і рук, обличчя. Помітно рідше осередки формуються на тілі, слизових, в області статевих органів. Є ймовірність ураження молочної залози. На нижніх кінцівку захворювання пояснюється порушенням цілісності шкіри. Зазвичай це спровокований травмою, травмою. Найчастіше хвороба спостерігається на тлі грибкового зараження нігтів, стоп. Вище ризик захворіти, якщо в ногах погане кровообіг, діагностовано цукровий діабет, надлишки ваги. Частіше бешиха турбує курців і страждають варикозом. Викликати хворобу можуть хронічні інфекційні осередки у різних тканинах і органах.

Бешихове запалення ноги проявляє себе больовим синдромом в області поразки. Пацієнти описують його «розпираючий». В нозі палить, кінцівку набряк, шкірні покриви червоніють. Вже за цими ознаками можна запідозрити пику і терміново звернутися до лікаря. У більшості випадків хвороба схильна до рецидивів, особливо високий ризик такої форми, якщо неправильно лікувати патологію. В підвищеної небезпеки особи, які страждають на інфекційні запальними процесами в тканинах організму, особливо якщо такі протікають в хронічній формі. Якщо часті рецидиви, з часом шкірні покриви змінюються, порушується структура клітковини, що призводить до слоновості, лімфостазу.

Вік та захворювання

У літніх частіше лікування бешихового запалення потрібно на обличчі. Хвороба проявляє себе сильним больовим синдромом, супроводжується ризиком розвитку гангрени. Патологія регресує дуже повільно, їй властиво затяжний перебіг. А от у дитячому віці захворювання зустрічається рідко і зазвичай протікає легко. Патологія може виникнути в самих різних областях тіла, але прогноз практично завжди сприятливий. Частіше діагностують еритематозну пику. Кілька важче хвороба протікає в однорічному віці і молодше. Запалення частіше локалізується на обличчі, в областях попрілостей, але може поширитися і на інші частини тіла. Якщо флегмонозна форма, висока ймовірність сепсису. При ураженні особи є небезпека менінгіту.

Стрептокок може потрапити в пупкову ранку немовляти. Така пика відрізняється важкістю перебігу, швидко охоплює спину, руки, ноги, сідниці, супроводжується яскраво вираженим загальним отруєнням організму. У дитини спостерігається жар, можливо судорожне стан, зараження крові. Саме серед новонароджених ймовірність летального результату особливо висока.

Доктор, що я хворий?

Перш ніж розпочинати лікування, слід провести діагностику. Бешихове запалення встановлюють, аналізуючи скарги пацієнта, історію хвороби та результати різних досліджень. Не варто недооцінювати важливість професійної діагностики, так як симптоматика пики схожа з деякими іншими шкірними патологами. У загальному випадку роблять диференціальну діагностику, але іноді необхідні бактеріологічні аналізи. Зазвичай такі призначають, якщо лікар сумнівається в діагнозі.

Найбільш висока ймовірність сплутати пику і дерматит, еритема, лишай. Припустити, що справа саме в роже, можна, якщо хвороба починається гостро, лімфовузли збільшені, в стані спокою больовий синдром слабшає. Лабораторні дослідження показують стрептокока, дозволяють визначити, до яких антимікробну складам він чутливий. Правильно проведене діагностування допомагає вибрати оптимальну програму лікування, хоча метод ефективний не завжди. Правда, варто розуміти – народні засоби при бешиховому запаленні використовувати небажано. Хвороба може стати причиною важких ускладнень і навіть летального результату, якщо не почати правильне лікування, що включає антимікробні препарати за вибором лікаря. Специфічної методики виявлення пики в лабораторних умовах на даний момент немає, але відомо, що при захворюванні в крові зростає концентрація лейкоцитів, підвищується ШОЕ.

Що робити?

У нормі практикується при бешиховому запаленні лікування антибіотиками. Хворий проходить курс в домашніх умовах, регулярно відвідуючи лікаря для контролю результатів вибраної програми. Якщо хвороба протікає важко, спостерігається рецидив, ускладнення, супутні патології, можливо приміщення пацієнта в стаціонар. Рекомендовано проходити стаціонарне лікування, якщо рожа вразила дитину або літньої людини. Режим вибирають, орієнтуючись на локалізацію хвороби. Спеціального харчування не потрібно. Лікар виписує антибіотики – це основна група препаратів проти пики. Найкращі результати показують пеніциліни натурального та штучного походження. Добре зарекомендували себе «Амоксицилін», «Оксацилін». Нерідко лікарі радять зупинитися на «Ампициллине» або «Бензилпенициллине».

Якщо пацієнт не переносить пеніциліни, можна використовувати макроліди, цефалоспорини (перше, друге покоління). Найменш ефективні з антимікробних препаратів сульфаніламіди, нітрофурани, призначувані, якщо організм хворого не приймає зазначені вище типи медикаментів. Тривалість антимікробної курсу – до десяти діб.