Біопсія простати: підготовка, як проводиться, наслідки процедури, відгуки

На сьогоднішній день відомо чимало дослідницьких процедур, в ході яких лікарям вдається об’єктивно оцінити стан простати пацієнта і виявити пухлини – це і УЗД, КТ, МРТ, і сцинтиграфія. При цьому жодна з них не здатна зі стовідсотковою точністю дати відповідь на питання про злоякісності новоутворень. Щоб визначити структуру клітин, побачити ракові зміни тканини залози і встановити точний діагноз, потрібно проведення біопсії простати.

Опис процедури коротко

Локалізація передміхурової залози дозволяє здійснювати забір матеріалу кількома шляхами. Простата розташовується трохи нижче сечового міхура і тісно прилягає до його нижній стінці. Ззаду орган стикається з прямою кишкою, а спереду – з лобковою кісткою. Знизу заліза надійно захищена м’якими тканинами промежини. Таким чином, нескладно здогадатися, як беруть біопсію простати – через задній прохід, уретру або промежину.

Дане дослідження передбачає паркан невеликих часток передміхурової залози з допомогою спеціальної голки. Отримані зразки тканин відправляють в лабораторію для визначення структури і природи патологічних змін. Біопсія простати проводиться, як правило, при підозрі на ракову пухлину у чоловіка.

Доступ до простаті

Існує кілька способів вилучення біоматеріалу у пацієнта, які розрізняються варіантами проникнення. Біопсійну голку можуть вводити:

  • Трансперинеально, тобто через промежину. Прокол здійснюється між мошонкою і анусом.
  • Трансректально – через пряму кишку. Дана методика має широке поширення, незважаючи на те що в останні роки від її застосування хірурги все частіше відмовляються. Причина полягає у високому ризик перенесення кишкової інфекції в сечостатеву систему.
  • Трансуретрально за допомогою ендоскопічного введення інструменту в простату через уретру. Біопсія передміхурової залози на сьогоднішній день практично не проводиться даним методом, так як його вважають малоінформативним. Вся справа в тому, що ракові вогнища локалізуються переважно по краю органу, а уретра проходить по центру простати.

Кому потрібно пройти дослідження

Аналіз на біопсію простати показаний кожному чоловікові, у якого підозрюють онкологію. Відповідно, будь-яка ознака раку простати є прямим показанням до проведення діагностики. Прямо або побічно говорити про злоякісному процесі в сечостатевій системі можуть такі чинники:

  • підвищення показників простат-специфічного антигену;
  • наявність новоутворення нез’ясованої природи, виявленого при трансректальному УЗД;
  • передраковий стан в анамнезі;
  • виявлення атипового формування при ректальної пальпації простати.

Перш ніж взяти зразок залози у пацієнта, його ретельно обстежують з метою визначити причину зміни форми органу. Цікаво, що при аденомі простати біопсія не проводиться. Щоб виключити або підтвердити раковий процес, що спираються на результати аналізу простат-специфічних антигенів, укладення КТ і МРТ.

В яких випадках біопсія протипоказана

При підозрі на бактеріальну інфекцію в органах малого тазу від проведення процедури доведеться відмовитися, щоб не сприяти поширенню запалення та гнійних ускладнень у хворих з органів на прилеглі здорові. Серед захворювань, на тлі яких неприпустиме втручання, найчастіше діагностується пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит.

Не можна проводити маніпуляцію при порушеннях згортання крові, так як біопсія крові неминуче призводить до травмування тканин і невеликим крововиливів. При тромбоцитопенії, причиною якої може бути, наприклад, гемофілія, безконтрольний прийом антикоагулянтів, у людини може розвинутися шок і навіть настати смерть від втрати крові.

Артеріальна гіпертензія – ще одне протипоказання. При високому тиску ризик кровотечі особливо великий, тому таких пацієнтів не допускають до біопсії простати. Як проводиться сама процедура, дізнаємося після опису підготовки до неї.

Перед маніпуляцією

Підготовка до біопсії простати являє собою комплекс діагностичних процедур, які допомагають оцінити стан організму чоловіки, а також передбачити ймовірність розвитку ускладнень, дізнатися про наявність протипоказань. Як тільки доктор визначить необхідність виконання біопсії, хворому доведеться обстежитися на наявність інфекцій і запалень сечостатевої системи. Зазвичай лікаря насторожують такі скарги пацієнта, як:

  • болі внизу живота;
  • зміна кольору сечі;
  • виникнення гнійних виділень з уретри;
  • стійка лихоманка;
  • часті позиви в туалет.

Лабораторна діагностика

При цьому обов’язково враховується схильність до алергічних реакцій у чоловіка або його родичів, особливо на медикаменти, оскільки в ході дослідження неминуче знадобиться введення препаратів. Біопсії, як і будь-якої іншої хірургічної маніпуляції, передує комплекс лабораторних та інструментальних досліджень.

До обов’язкових процедур відносять:

  • Загальний аналіз крові. Дозволяє виявити латентні запальні захворювання в організмі, про які свідчать завищені показники лейкоцитів і лімфоцитів, визначити анемію по низькому рівню гемоглобіну і ін
  • Аналіз сечі. Завдання даного дослідження – виключити приховану бактеріальну інфекцію сечовидільної системи. Якщо проводити біопсію простати на тлі мляво поточного циститу, уретриту і інших хвороб, підвищується ризик інфікування простати і розвитку простатиту у пацієнта.
  • Бактеріологічний аналіз сечі. Це ще один, більш надійний спосіб, що дозволяє переконатися в стерильності сечі і відсутність в ній бактеріальної інфекції. Якщо ж дослідження підтвердить наявність патогенної мікрофлори, хворому призначається курс антибактеріальної терапії з застосуванням антибіотика, до якого бактерії виявленого типу проявляють максимальну чутливість.
  • Біохімічний аналіз крові. Процедура необхідна для оцінювання стану та функціональності внутрішніх систем.
  • Аналіз на простат-специфічні антигени.

Інші дослідницькі процедури

Крім аналізів, кожному чоловікові потрібно пройти інструментальні скринінги, результати яких будуть свідчити про стан легенів, серця, нирок. До того ж жоден з аналізів не вкаже на точну локалізацію патологічного вогнища в простаті для проведення біопсії. У стандартний перелік досліджень входить:

  • рентгенографія (флюорографія) грудної клітки;
  • електрокардіограма;
  • УЗД нирок;
  • ТРУЗД – трансректальне ультразвукове дослідження передміхурової залози.

Якщо у чоловіка виявляються які-небудь протипоказання до проведення біопсії, операцію відкладають до усунення причин: лікування інфекції, відновлення задовільної згортання, стабілізації артеріального тиску і т. д.

Принципи виконання операції

За добу до біопсії пацієнт повинен пройти завершальний етап підготовки. Якщо чоловік раніше брав медикаменти, що перешкоджають згортання крові («Аспірин», «Клексан», «Гепарин», «Кардіомагніл»), прийом препаратів необхідно перервати. Але навіть це питання залишається на розсуд лікуючого лікаря, який робить висновок про співвідношення користі і ризику від їх скасування.

Безпосередньо напередодні біопсії чоловікові ставлять очисну клізму. З профілактичною метою призначається «Цефтріаксон – це антибіотик широкого спектру дії, який не допускає занесення інфекції у внутрішні органи. Для того, щоб забезпечити повноцінний доступ до статевих органів, пацієнту збривають волосся лобкової області, ануса, мошонки і зони промежини. Вибір методу пункції залишається за хірургом і залежить він, як правило, від кількості необхідних зразків передміхурової залози. Про те, як роблять біопсію простати різними способами, розповімо далі.

Трансректальне доступ

Більшість сучасних хірургів дотримуються думки про те, що для забору біоматеріалу у використанні анестезуючих ліків немає необхідності. Між тим, знеболюючі засоби значно покращують самопочуття хворого, що дозволяє більш якісно провести біопсію. В якості місцевої анестезії лікарі застосовують:

  • знеболюючі препарати, які вводять у пряму кишку (гелі і в’язкі лікарські форми «Инстиллагель», «Лидохлор» та інші);
  • ін’єкційну анестезію тазового сплетіння, яка передбачає блокаду декількох нервових рецепторів.

Після знеболювання пацієнта укладають у зручне для виконання біопсії положення – лежачи на лівому боці, з підведеними до грудей колінами. Лікар пальцями досліджує пряму кишку і вводить в анус ультразвуковий датчик, який, передаючи зображення на екран, допоможе вибрати точку проколу. В цілому процедура біопсії займає не більше 15 хвилин.

Трансперинеальный метод

У порівнянні з попереднім, даний спосіб взяття зразків тканин передміхурової залози вважається більш травматичним, однак він є більш інформативним і об’єктивним, оскільки дозволяє отримати більшу кількість біоматеріалу для дослідження. Анестезія при трансперинеальной біопсії, яка передбачає введення голки через тканини промежини, обов’язкове. Використовувати можуть як загальний наркоз, при якому свідомість у пацієнта буде повністю угнетено, так і епідуральну анестезію, яка передбачає введення ліків в хребетний стовп і збереження свідомості.

Для трансперинеального доступу хворий лягає на спину, піднімає і розводить у сторони ноги, зігнуті під прямим кутом. Процедура зазвичай триває не довше півгодини. Тут теж не можна обійтися без ультразвукового датчика, який допомагає орієнтуватися хірурга в розташуванні простати і пухлини.

Розшифровка результатів

Коректна інтерпретація результатів біопсії простати – кінцева мета даного дослідження. Процедура дозволяє дізнатися про природу новоутворення та визначити його вид. Однак це зовсім не означає, що у всіх пацієнтів, які пройшли біопсію передміхурової залози, завжди виявляють рак. У висновку фахівців може бути відзначено відсутність ракового процесу, при цьому далеко не завжди це говорить про те, що пацієнт повністю здоровий. У ряді випадків можливий псевдонегативний результат. Не виключається також:

  • Атипова мелкоацинарная проліферація – передраковий стан. Іноді проліферацію вважають початком розвитку аденокарциноми.
  • Предраковая інтраепітеліальна неоплазія – зміна клітин в усіх шарах простати, за винятком базального шару. Ймовірність появи злоякісної пухлини на місці вогнищ інтраепітеліальної неоплазії становить 35-40 %.

Діагностування одного з цих двох станів є суворим показанням до повторної біопсії через кілька місяців.

Види злоякісних утворень простати

Якщо у хворого виявлено рак, важливо визначити стадію пухлини та ступінь її небезпеки в конкретному випадку. Діагностуються кілька видів злоякісних утворень, які можуть виникнути в тканинах передміхурової залози:

  • аденокарцинома – малигнизированная аденома простати, складається з клітин залози, які продукують рідку частину сперми і простагландини;
  • перехідно-клітинний рак – пухлина виникає із клітин уретри, що проходить через простату, зустрічається в 10-15 % випадків;
  • плоскоклітинний (недиференційований) рак – найбільш небезпечний тип пухлини, так як схильний до швидкого росту, метастазування і проростання в сусідні тканини.

Відгуки пацієнтів про наслідки

Якщо звернутися до коментарів чоловіків, які не з чуток знають про дану процедуру, нескладно здогадатися про високу ймовірність розвитку ускладнень. Біопсія простати, за відгуками, може призвести до серйозних наслідків. Так, наприклад, причиною пошкодження кровоносних судин служить індивідуальна особливість їх розташування. Але найчастіше неблагополучним наслідком біопсії простати, за відгуками чоловіків, є:

  • розвиток інфекції і запалення в місці входження голки;
  • гнійні виділення з прямої кишки, домішки гною і крові в сечі;
  • тривалий ниючий біль в районі лобка;
  • часті сечовипускання.

Небезпечним ускладненням такої маніпуляції є прокол стінки крупної артерії, який може закінчитися навіть летальним наслідком при великій крововтраті. Щоб уникнути подібних наслідків біопсії простати, чоловік повинен ретельно стежити за своїм станом і в разі погіршення самопочуття звернутися до лікаря.