Біполярний розлад — причини, симптоми і лікування

Біполярний порушення являє собою розлад психіки, основними проявами якого є перепади настрою. Хвороба має два протилежні полюси – у людей, які страждають від цього розладу, перепади проявляються дуже сильно.

Загальна характеристика хвороби, вивчення в медицині

У хворих біполярним розладом (БАР, або биполярно-афективний розлад) спостерігається поперемінне чергування епізодів манії та депресії. Протягом деяких періодів можуть виникати одні тільки манії або депресії. У деяких випадках можуть спостерігатися стану проміжного, змішаного характеру. Вперше це захворювання було детально описано в 1854 році психіатрами Фальре й Байярже. Однак в якості самостійної нозологічної одиниці воно було визнано медичним співтовариством тільки в 1896 році. Тоді були опубліковані наукові роботи Крепеліна, присвячені вивченню даного порушення. Спочатку хвороба називалася маніакально-депресивним психозом.

Проте у 1993 році його включили в МКБ-10 під іншим найменуванням – «біполярний афективний розлад». Точних даних про те, наскільки воно поширене, немає. Пов’язано це з тим, що дослідники цієї хвороби користуються при її діагностиці різними критеріями оцінки. У 90-х роках минулого століття вітчизняні психіатри вважали, що страждає цим недугою порядку 0,45% від усього населення. Однак оцінка зарубіжних фахівців була дещо іншою — 0,8%.

Що таке біполярний розлад простими словами? При наявності цієї хвороби перепади емоційного стану виходять далеко за межі норми, вони неадекватні реальним життєвим обставинам. Настрій хворого змінюється від депресії до манії.

Трохи статистики

В даний час учені вважають, що симптоми біполярного розладу можуть спостерігатись приблизно у 1% людей, а у третини з них хвороба приймає форму психозу. Дані про те, наскільки часто хвороба трапляється серед дитячого населення, також відсутні. Це обумовлено труднощами застосування в педіатричній практиці стандартної діагностики. Психіатри вважають, що у дітей епізоди хвороби нерідко залишаються недіагностованими.

Приблизно у половини пацієнтів ознаки біполярного розладу вперше виникають в 25-45 років. У людей середнього віку, як правило, переважає уніполярні форма хвороби, а у молодих – біполярний. У старшому віці більш частими стають депресивні фази. Захворювання в 1,5 рази частіше спостерігається серед жіночої частини населення, ніж серед чоловіків.

Причини хвороби і фактори ризику

Вважається, що основними причинами хвороби є спадкові (генетичні) фактори, а також умови зовнішнього середовища. При цьому більшого значення вчені відводять факторів спадковості.

До умов, які підвищують ризик розвитку хвороби, відносять:

  • Приналежність до шизоидному типом особистості (перевагу відокремленому діяльності, емоційна холодність, монотонність).
  • Підвищена потреба в упорядкованості життя, відповідальність, схильність до педантичності.
  • Високий рівень підозріливість, тривожність.
  • Нестабільність емоційного фону.

Ризик виникнення ознак біполярного розладу у жінок серйозно зростає під час нестабільності гормонального фону (менструації, вагітність, післяпологовий період, клімакс). Особливо високим є ризик для жінок, у яких в анамнезі є післяродові психози.

Форми хвороби

Клініцисти використовують класифікацію розладів, яка базується на критерії переважання в клінічній картині депресії або манії.

Хвороба може протікати у биполярноой формі (є два типу афективних порушень) або ж уніполярної (у випадку одного типу порушення). До уніполярним форм психіатри відносять періодичну манію (гіпоманію), а також періодичну депресію.

Також виділяють наступні форми перебігу біполярного розладу особистості:

  • Правильно переміжна. У цьому випадку періоди манії та депресії чітко чергуються і розділяються між собою світлим проміжком.
  • Неправильно переміжна. Чергування епізодів відбувається хаотично. Наприклад, можуть спостерігатися кілька епізодів депресії, які поділяються світлим етапом, а потім наступають маніакальні епізоди.
  • Подвійна. Афективні порушення змінюють один одного відразу ж, без світлого проміжку.
  • Циркулярна. Манія змінює депресію (і навпаки) постійно, без світлих проміжків.

Число фаз біполярного розладу варіюється від пацієнта до пацієнта. В одного можуть за кілька років спостерігатися десятки різних епізодів, а в інших період порушення може бути єдиним.

Як правило, в середньому тривалість однієї фази становить кілька місяців. Манія виникає рідше, ніж депресія, а її тривалість у три рази коротше. Середня тривалість світлого проміжку становить від 3 до 7 років.

Біполярні розлади: симптоми

Головні ознаки порушення під високою мірою залежать від фази хвороби. Наприклад, для маніакального періоду характерні:

  • швидкий темп мислення;
  • підйом настрою;
  • рухове збудження.

При цьому виділяють три ступеня тяжкості манії:

  • Легка (інакше називається гипоманией). Настрій піднесений, працездатність підвищена (причому це стосується як фізичної, так і розумової). Відзначається висока соціальна активність. Потреба у сні та відпочинку істотно знижується, а в сексі – збільшується. Пацієнт швидко відволікається на сторонні подразники, не може довго зосередитися. У результаті соціальні контакти стають затрудненными. Тривалість епізоду гипомании, як правило, становить не менше тижня.
  • Помірна (без психотичних симптомів). Істотно зростає фізична та розумова працездатність. Настрій піднімається. Практично повністю зникає потреба у сні. Виникає манія величі. Тривалість даного епізоду також становить не менше тижня.
  • Важка манія (з наявністю психотичної симптоматики). Може спостерігатися виражене психомоторне збудження, з’являється схильність до насильства. Виникають стрибки думок, зв’язок між фактами пацієнт втрачає. З’являються галюцинації, марення. Багато хворих можуть набувати впевненості в тому, що їх предки належали до нікому знатного роду, або ж починають вважати себе відомою особистістю. Втрачається працездатність, пацієнт також не може сам себе обслуговувати. Важка форма може тривати більше декількох тижнів.
  • Ознаки депресивної фази

    Що стосується депресії, то вона протікає з протилежного симптоматикою. Що таке біполярний розлад простими словами? Це чергування епізодів манії та депресії. Про наявність останньої можуть говорити:

    • повільний темп мислення;
    • знижений емоційний фон;
    • рухова загальмованість;
    • зниження апетиту аж до повної відмови від їжі;
    • зниження статевого потягу;
    • у жінок можуть бути відсутні місячні, а у чоловіків в деяких випадках розвивається еректильна дисфункція.

    При легкій формі депресії емоційний фон може здійснювати коливання протягом доби. Як правило, увечері настрій поліпшується, а вранці депресивні симптоми досягають максимуму.

    Форми депресії

    При біполярному психічному розладі можуть виникати наступні форми депресії:

    • Проста. Клінічна картина при цьому представлена класичною депресивної тріадою (пригнічений настрій, низька швидкість мислення, збіднення емоційно-вольової сфери).
    • Ипохондрическая. Пацієнт може вірити в наявність у нього смертельного захворювання, про яке сучасна медицина нічого не знає.
    • Маячна. Депресивна симптоматика при цьому типі поєднується з маренням звинувачення.
    • Ажитована. При цій формі депресії немає рухової загальмованості.
    • Анестетическая. Головний симптом – хвороблива нечутливість. Пацієнту здається, що у нього зникли почуття і переживання. На їх місці – суцільна порожнеча, яка доставляє йому страждання.

    Терапія

    Лікування біполярного розладу починається з подолання основних симптомів хвороби – нападів. Залежно від клінічної картини психіатр може призначити або медикаментозну терапію або психотерапію і гіпноз. Однак найчастіше на практиці ці методи комбінуються, доповнюючи один одного. Правильно підібрана терапія дає гарні результати і дозволяє позбутися від неприємної симптоматики БАР.

    Психотерапія

    Напади хвороби можна контролювати не тільки за допомогою лікарських засобів. Тут може допомогти і хороший терапевт. Однак відвідувати прийоми необхідно при деякої стабільності настрою пацієнта, а цього нерідко можна досягти тільки за допомогою ліків.

    Під час лікування біполярного розладу за допомогою психотерапії увагу пацієнта повинно бути спрямоване на наступні моменти:

    • Усвідомлення того, що хворий поводиться не зовсім адекватно.
    • Розробка алгоритмів дії при повторенні епізодів.
    • Зміцнення прогресу при повторенні депресивних або маніакальних моментів, а також збільшення контролю над емоційно-вольовою сферою.
    • Сеанси при терапії БАР можуть бути груповими, індивідуальними, а також сімейними.

    Медикаментозне лікування

    Для купірування симптомів депресії застосовуються антидепресанти. Вибір препарату, а також його дозування визначаються лікуючим психіатром з урахуванням віку пацієнта, важкості депресивного стану, а також можливість його переходу в манію. Якщо необхідно, терапія антидепресантами поєднується з застосуванням нормотимиков і антипсихотиків (якими проводиться лікування на стадії манії).

    Самодіагностика

    Тест на біполярний розлад – гарний спосіб провести первинну діагностику. Він дозволить вчасно відстежити насторожуючі симптоми, а також з’ясувати, чи треба звертатися до психіатра. Анкета включає в себе кілька блоків:

  • Чи бували у вашому житті періоди, коли фізична і розумова активність була значно вищою, ніж зазвичай, і могла б бути охарактеризована наступними особливостями:
    • ви відчували абсолютну впевненість у собі;
    • думки та ідеї безконтрольно переходили одна на іншу;
    • ви встигали переробити велику кількість справ – набагато більше, ніж звичайно;
    • ви мали великий підйом сексуального потягу;
    • виникали труднощі при необхідності сконцентруватися, виконати копітку роботу;
    • ви здійснювали несподівані вчинки, які навколишні вважали дурними і навіть небезпечними;
    • ви відчували надлишок слів, говорили більше звичайного;
    • мали місце епізоди необдуманої витрати грошових коштів, в результаті яких заподіювалася шкода вам або вашим близьким.

    2. Якщо два або більше питання є позитивна відповідь, то траплялося, що ці симптоми з’являлися одночасно?

    3. Яким чином ви б могли оцінити ті складнощі, які виникають у зв’язку з цими симптомами — наприклад, подразнення в спілкуванні з рідними людьми, підвищена товариськість, неможливість сконцентруватися? Можна сказати, що вони справляють істотний вплив на якість життя, є проблемними, чи ні?

    Ствердну відповідь на три (або більш) питання з першого списку, а також позитивну відповідь на друге і третє питання тесту на біполярний розлад – це серйозний привід задуматися про своє здоров’я. Необхідно обов’язково відвідати лікаря-психіатра або невролога. Також корисно звернутися до психолога.

    Види порушення

    Розглянемо основні типи біполярного розладу. Дане порушення підрозділяється на два основних види – I і II типи. Найчастіше зустрічається маніакально-депресивна форма, тобто порушення I типу. Для того, щоб поставити такий діагноз, необхідно, щоб у людини хоча б раз спостерігався напад манії. Також люди з подібним розладом можуть відчувати депресивні епізоди. Ознаки:

    • Людина з першим типом нерідко відчуває себе невразливим.
    • Йому складно працювати і спілкуватися з іншими.
    • Такі люди схильні до суїциду.
    • Нерідко залежні від алкоголю чи наркотиків.

    Що стосується II типу, то тут нерідко спостерігається значно менша інтенсивність симптоматики. Може виникати ослаблена версія гипомании, проте в основі цього лежить порушення депресія. Людині з біполярним розладом II типу можуть поставити неправильний діагноз – «депресія». Ознаки:

    • Депресія даного типу відрізняється від клінічної, так як при ній нерідко виникають симптоми манії.
    • Хворий може бути тривожним, дратівливим. Думки постійно змінюють одна іншу, спостерігаються різкі спалахи активності, творчості.
    • Найчастіше цей розлад зустрічається у жінок.
    • Високий ризик самогубства, алкоголізму та наркоманії.

    Особливості розлади в період пубертата

    Біполярні розлади у підлітків може виглядати трохи інакше. Як правило, настрій змінюється частіше, а також частіше виникають епізоди змішаного типу. Під час манії дратівливість відтісняє підвищений настрій. У депресивній фазі може турбувати головний біль, втома. Немає бажання ходити до школи, виникають незрозумілі напади плачу. При біполярному розладі особистості велика ймовірність зловживання психоактивними речовинами. Для поліпшення самопочуття підліток може вдаватися до алкоголю або наркотиків. Батькам слід уважно стежити за дитиною, звертати особливу увагу на розмови і навіть натяки про самогубство, ставитися до них серйозно. Такі думки можуть говорити про наявність захворювання, яке необхідно лікувати.

    БАР: поради психіатрів

    Багато хто задається закономірним питанням: Як жити з біполярним розладом?» Головне тут – своєчасно звернутися до лікаря. Потрібно час, щоб хворий пристосувався до медикаментів, спеціальної терапії. Однак це найкраща захист від рецидивів хвороби. Розглянемо кілька рекомендацій страждають БАР:

    • Величезне значення має правильний підбір фахівців – як психіатра, так і психолога. Лікар повинен викликати довіру, бажання працювати над своїм лікуванням. Напружені відносини неприпустимі при терапії БАР.
    • Не менш важливо усунути причини стресу в житті – наприклад, це можуть бути неприємні люди, грошові проблеми, постійна нестача часу. Корисно вести щоденник про дії, які хворий вживає в тому випадку, якщо відчує стрес.
    • Навіть при підтвердженні діагнозу важливо продовжувати спілкуватися з людьми. Добре знайти підтримує друга, до якого можна звернутися до того, як стрес призведе до чергового зриву.
    • Дуже важливо дотримуватися основних правил психічного і фізичного здоров’я – стежити за якістю і тривалістю сну, займатися фізичною активністю, харчуватися якісною їжею.

    Біполярний розлад не є вироком. При адекватної терапії, допомоги рідних і близьких людей можна впоратися з хворобою і жити звичайним життям. Пацієнти з БАР успішно працюють, заводять сім’ї, реалізуються у творчості. А також доведено, що вони, як правило, володіють різними творчими талантами і дуже цікаві в спілкуванні.