Бронхоектатична хвороба: діагностика, симптоми, лікування

Захворювання органів дихання сьогодні в медицині часто діагностуються. Одним з тяжких хронічних недуг є бронхоектазів (або бронхоектатична хвороба), яка характеризується розвитком гнійного запального процесу в органах дихання. Зазвичай ця патологія не розвивається самостійно, а є наслідком інших захворювань. Такий стан збільшує сприйнятливість людини до інфекційних хвороб дихальних шляхів, тому він повинен перебувати під лікарським наглядом і підтримуючою терапією, яка може збільшуватися при загостреннях патології.

Характеристика і опис проблеми

Бронхоектатична хвороба – це захворювання, обумовлене незворотною деформацією бронхів, що порушує їх функціональність і призводить до розвитку гнійно-запального процесу хронічного характеру. Дана патологія діагностується у 1 % людей, найчастіше у віці від п’яти до двадцяти п’яти років. Вона характеризується рецидивами інфекційних процесів в бронхах і легень, які супроводжуються кашлем та виділенням харкотиння з домішками гною.

Патологічні ділянки (бронхоектази) можуть поширюватися на всі бронхи, обмежуватися одним його сегментом або однієї часток легені. Бронхоектази являють собою ділянки патологічного розширення стінок бронхів, вони складаються з хрящової тканини і залоз, при цьому гладком’язових шар відсутній.

Зазвичай захворювання розвивається на тлі інших патологій органів дихання, наприклад туберкульозу, абсцесу легкого або хронічного бронхіту, але може зустрічатися і природжена хвороба. Найчастіше вона вражає чоловіків.

Різновиди захворювання

Бронхоектатична хвороба легень може бути декількох видів залежно від форми та локалізації патологічних ділянок.

У медицині виділяють наступні види хвороби в залежності від форми і локалізації:

  • Кистовидная (мешотчатая) характеризується розташуванням бронхоектазів у верхніх відділах бронхів. При цьому їх стінки в певному місці здуваються і нагадують за зовнішнім виглядом мішки.
  • Циліндрична, при якій деформовані ділянки знаходяться у віддалених відділах органу, і вони схожі на циліндри.
  • Варикозна, що характеризується поширенням патології між верхніми і віддаленими областями бронхів, за своїм зовнішнім виглядом вони нагадують вени при варикозі, так як стінка органу роздувається рівномірно по всій його довжині.
  • Змішана, при якій бронхоектази спостерігаються на різних ділянках органу.
  • Також захворювання може бути вродженим і набутим, одностороннім і двостороннім.

    Форми захворювання

    Бронхоектатична хвороба буває декількох форм:

  • Легка форма, при якій загострення спостерігаються два рази в рік, в період ремісії людина почуває себе добре.
  • Виражена форма характеризується сезонними загостреннями, при яких щодня спостерігаються гнійні виділення мокротиння. В період ремісії зберігається кашель, виділення мокротиння, задишка і зменшення працездатності.
  • Важка форма обумовлюється частими загостреннями зі збільшенням температури тіла. Кількість мокротиння збільшується, вона має неприємний запах гнилі. Під час короткочасних ремісій працездатність людини зберігається.
  • Ускладнена форма має всі ознаки тяжкої форми, при цьому до них приєднуються вторинні захворювання: серцева та легенева недостатність, амілоїдоз нирок і печінки, анемії, абсцес легенів, розвиток легеневих кровотеч, нефрит та інші.
  • Причини розвитку патології

    Первинна бронхоектатична хвороба легень розвивається внаслідок вроджених аномалій розвитку органів, що провокує недорозвинення стінок бронхів. Такі патології зустрічаються рідко. Факторами, які сприяють розвитку даного процесу, виступають зловживання шкідливими звичками вагітною жінкою, перенесені нею інфекції. Це призводить до деформації бронхів у дитини, його дихальні шляхи закупорюються мокротою, нижні відділи бронхів розширюються, в них накопичується мокрота, яка загниває. Вроджені вади спостерігаються при хворобі Зіверт — Картагенера.

    Придбане захворювання формується із-за частих інфекцій органів дихання у дитячому віці або потрапляння в просвіт бронхів чужорідного тіла. Хронічні захворювання органів дихання призводять до деформації у м’язах та слизовій оболонці бронхів, їх стінки розширюються, легенева паренхіма зморщується, розтягується і деформується. Патологічні процеси поширюються і на нерви, артеріоли, капіляри, які забезпечують харчуванням бронхи. При приєднанні інфекції починається запальний процес, бронхоектази наповнюються мокротою з домішкою гною, розвивається бронхоектатична хвороба.

    Гнійна інфекція підтримується в органі з-за порушення самоочищення бронхіального дерева, зниження місцевого імунітету, наявність хронічних інфекцій в носоглотці. До перенесеним в дитинстві інфекційних захворювань, які стають причиною розвитку патології, відносять віруси грипу, коклюш, кір, стафілокок, стрептокок.

    Симптоми і ознаки захворювання

    Симптоми бронхоектатичної хвороби являють собою постійний кашель, що супроводжується відходженням мокротиння з домішкою гною. Зазвичай харкотиння виділяється у великій кількості в ранковий час, а також при певних положеннях тіла. В деяких випадках кількість гнійної мокроти сягає двохсот мілілітрів. У міру її накопичення в бронхах кашель поновлюється. Іноді сильний кашель провокує розрив кровоносних судин в стінках органів дихання, тому виникає кровохаркання або легенева кровотеча. В деяких випадках симптоми бронхоектатичної хвороби легень виявляються у вигляді задишки при фізичної активності, порушення дихання, розвитку вторинних інфекцій, збільшення температури тіла.

    Хронічне запалення органів дихання призводить до інтоксикації і виснаження організму, у людини починає проявлятися анемія, втрата маси тіла, зміна кольору шкіри, у дітей відбувається відставання у розвитку.

    Стадії розвитку хвороби

    У медицині виділяють три стадії патології:

  • Перша стадія характеризується незначним розширенням бронхів, стінки яких вистелені циліндричним епітелієм. У порожнинах при цьому знаходиться слиз без гною.
  • Друга стадія обумовлюється приєднанням запального процесу і нагноєння. Цілісність епітеліального покриву порушується, він замінюється плоским епітелієм і місцями виразок.
  • Третя стадія, при якій інфекційний процес уражає легені, розвивається пневмосклероз. В стінках бронхів є некротичні ділянки, їх порожнини містять гній, відбувається інтоксикація організму.
  • Найчастіше страждає ліве легке, 30 % пацієнтів мають двостороннє ураження органів дихання.

    Ускладнення і наслідки

    При прогресуванні патологічного процесу спостерігаються такі ускладнення бронхоектатичної хвороби, як дихальна недостатність, ціаноз, потовщення пальців рук, деформація грудної клітки, приєднання вторинних інфекцій органів дихання.

    Відсутність терапії або неефективне лікування можуть привести до розвитку абсцесу легенів і головного мозку, пневмонії, сепсису, плевриту, синуситу. Іноді можливо розлад метаболізму у вигляді кахексія, амілоїдоз нирок, печінки і селезінки. У великої кількості пацієнтів спостерігається кровохаркання. Всі ці негативні симптоми можуть стати причиною летального результату при відсутності терапії.

    Методи діагностики

    Коли починають проявлятися симптоми бронхоектатичної хвороби, діагноз повинен ставити лікар після ретельного обстеження. Спочатку він вивчає анамнез хвороби, проводить огляд і фіскальний дослідження легенів. В даному випадку у людини відзначається ослаблення дихання, велика кількість вологих хрипів у нижніх відділах органу, які можуть зменшуватися після відходження мокротиння. У деяких випадках можуть бути присутні свистячі хрипи.

    Також бронхоектатична хвороба, діагностика якої повинна проводитися досвідченими медиками, вимагає наступних методів дослідження:

  • Рентгенографія, при якій на знімках видно тіні в місцях розширення сегментів бронхів, які заповнені слизом, або це можуть бути кісти з повітрям або рідиною. Прозорість легень на знімках буде знижена через запалення стінки бронхів будуть потовщені.
  • КТ високого розширення – найбільш інформативний метод діагностики бронхоектатичної хвороби, який дає можливість поставити точний діагноз.
  • Бронхоскопія призначається при наявності кровохаркання. Ця методика дає можливість визначити гнійний вміст, а також взяти даний матеріал для цитологічного дослідження.
  • Бронхографія дозволяє побачити поширення патологічного процесу, його розташування і форму.
  • Бакпосів мокротиння призначається з метою виявлення чутливості патогенних мікроорганізмів до антибіотиків, а також виявлення збудника інфекції.
  • Спірометрія і пикфлоуметрия проводиться щорічно для виявлення ступеня дихальної недостатності.
  • КТ пазух носа, сахариновый тест в якості додаткових діагностичних методик.
  • Моніторинг кількості мокротиння, що виділяється протягом доби.
  • Після проведення комплексного обстеження лікар ставить точний діагноз і розробляє схему лікування в кожному конкретному випадку.

    Терапія патології

    Лікування бронхоектатичної хвороби мається на увазі насамперед у санації бронхів і усунення гнійного інфекційного процесу в органах дихання. Для цього лікар призначає антибактеріальні препарати і бронхоскопический дренаж. З метою терапії інфекцій органів дихання використовують цефалоспорини, наприклад «Цефтріаксон», або пеніциліни у вигляді «Ампицилина», а також гентамицины.

    Також для лікування бронхоектатичної хвороби може знадобитися санація органів дихання. Санація бронхів спрямована на ліквідацію з них мокротиння, а також на місцевий вплив протимікробними препаратами на патогенну мікрофлору. Для цього пацієнту надають спеціальне положення тіла, розміщують в бронхи катетер, а через нього вводять антисептичні, антибактеріальні та муколітичні препарати.

    Також важливо застосовувати додаткові кошти, які будуть сприяти відходженню мокротиння, так як при бронхоектатичній хворобі мокрота повинна бути видалена з органів дихання. Для цього нерідко призначається дихальна гімнастика, масаж грудної клітини, лужне питво, електрофорез та інгаляції, дієта, вживання лікарських трав’яних настоїв та ведення здорового способу життя. У раціон харчування має бути включено велику кількість вітамінів і білка. У цьому випадку рекомендується вживати рибу, сир, овочі, фрукти і м’ясо.

    Лікування бронхоектатичної хвороби легенів часто проводиться з використанням бронхоальвеолярного лаважу, при якому бронхи промивають, а гнійну мокроту відсмоктують бронхоскопом. Ця методика дає можливість очистити бронхи від гною, ввести в органи антибактеріальні засоби, використовувати санацію.

    Хірургічне лікування

    При відсутності протипоказань проводиться хірургічне втручання у разі органічного ураження органів дихання. Підходящим для операції вважається вік від семи до чотирнадцяти років, в інших випадках не представляється можливим встановити межі патологічного процесу.

    Операція при такій патології, як бронхоектатична хвороба, призначається тільки після детальної оцінки розвитку захворювання, а також впливу медикаментозного лікування і повторних діагностичних обстежень. Обов’язково проводять операцію за клінічними показаннями, наприклад, при безперервному важкому кровотечі. Оперативне втручання можливо провести тільки тоді, коли після видалення легені дихальна функція буде забезпечена достатньою кількістю здорової тканини.

    При односторонньому ураженні органу використовують видалення деформованої частки легені, не зачіпаючи здорові тканини. У разі двостороннього ураження проводять резекцію органу на тій стороні, яка найбільше постраждала. Далі проводять лікування, яке спрямоване на зниження ризику розвитку рецидиву. Такий підхід зазвичай дає можливість досягти сприятливого результату, зміни на неоперованій стороні органу не прогресують.

    При симетричному ураженні часткою органу проводять двосторонню резекцію в два етапи, між якими повинно пройти близько одного року. При ураженні великих ділянок операцію не проводять.

    Після того як буде вилікувана бронхоектатична хвороба, рекомендації щодо зниження ризику рецидиву дасть лікар. Він призначає дотримання правильного здорового харчування, масаж, лікувальну фізкультуру, електрофорез.

    Прогноз

    Хірургічне втручання зазвичай призводить до повного одужання пацієнта. В ході медикаментозного лікування лікарі призначають ефективні курси протизапального лікування, які дають можливість досягати тривалих ремісій. Рецидиви можуть траплятися при переохолодженні та вірусних інфекціях. Тому рекомендується в холодний період часу максимально убезпечити себе від впливу негативних факторів.

    При відсутності терапії, а також при тяжкій формі патології прогноз буде несприятливим. Часто захворювання призводить до інвалідності людини, можливий і смертельний результат.

    Профілактика

    Люди, які мають хронічний бронхіт або пневмосклероз, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря, проходити своєчасне ефективне лікування. Такі пацієнти повинні виключити згубні звички, особливо куріння, не перебувати в запилених приміщеннях, проходити процедуру загартовування. Для попередження розвитку хвороби необхідно своєчасно проводити санацію пазух носа при гайморитах, синуситах, этмоидитах, а також ротової порожнини при патології зубів і ясен. Дотримання всіх рекомендацій дозволить уникнути розвитку такого неприємного захворювання, як бронхоектатична хвороба.