Череменецкий монастир. Історія, легенди

Череменецкий Іоанно-Богословський монастир знаходиться на півострові, розташованому на однойменному озері, в 15 кілометрах від Київського шосе. Заснована обитель в 1478 році. Це один з найстаріших монастирів Ленінградської області.

Підстава

Точна дата заснування Іоанна-Череменецкого монастиря невідома. Хоча в офіційних джерелах зазвичай говориться, що існує він з 1478 року. Перша згадка про монастир зустрічається в документах 1500 року. Однак в них немає точних відомостей про засновників та будівництві Череменецкого монастиря. Але, як і про багатьох інших святині Руської православної церкви, про цієї обителі існує чимало легенд.

Перше переказ

Одного разу якогось селянина, в деяких джерелах навіть називається його ім’я (Мокій), пощастило знайти ікону святого апостола Іоанна Богослова. Сталося це саме там, де сьогодні знаходиться Череменецкий монастир. Цар, дізнавшись про це, тут же наказав почати будівництво.

Друге переказ

Згідно з цією легендою, селяни не мають ніякого відношення до зведення обителі. У 1478 році Іван III прибув з військом у північно-західну частину новгородських земель. У той час він вирішував низку важливих проблем. В тому числі і питання про входження новгородських земель до складу держави. Тоді хтось з російських князів і виявив тут ікону, після чого почався стрімкий зведення монастиря.

Обитель на кордоні

Череменецкий монастир знаходиться в досить незвичайних місцях — на ділянці низовини, ледь піднімається над водною гладдю. На цьому острові є високий пагорб з досить крутими схилами. У плані оборони місце досить вдале. Швидше за все, поява монастиря в цих місцях було обумовлено необхідністю захистити кордон держави від ворожої навали.

Варто сказати, що перша легенда звучить досить дивно. Як простий селянин опинився на острові, розташованому посеред озера, поблизу тогочасних кордонів? Крім того, в багатьох старовинних переказах розповідається про чоловіка, який несподівано знаходить ікону — на острові, в болоті або на березі річки. Це класична легенда, яка присутня в історії ледве чи не кожного руського монастиря.

Історія

Послушникам цієї обителі довелося нелегко. Череменецкий монастир, як вже було сказано, перебував біля самої межі. У XVI столітті він сильно постраждав під час нападу литовців.

Цей монастир не був ніколи багатий, відомий. У XVII столітті сюди не йшли вервечкою паломники з усієї країни. Що сталося після революції з Череменецким чоловічим монастирем, здогадатися нескладно. Його скасували, на території обителі відкрили сільськогосподарське підприємство. Називалося воно в дусі епохи – «Червоний Жовтень». Пізніше тут з’явилася школа садівництва, потім туристична база. В околицях монастиря і сьогодні збереглися будівлі радянських часів.

Руїни обителі

На початку дев’яностих почалося відновлення монастирів і храмів. Деякі були досить швидко відреставровані. Багато увійшли в популярні туристичні маршрути. Але цього, на жаль, не можна сказати про Череменецком монастирі. Він дуже довго залишався в руїнах. Кажуть, цьому сприяли місцеві жителі, регулярно навідуються на острів у пошуках будівельного матеріалу. Все ж допитливі мандрівники, що відвідували ці місця ще до початку відновлювальних робіт. Тут панує незвичайна атмосфера, якої немає у більш пізніх, багаторазово відремонтованих обителях.

Споруди на території монастиря

До революції тут було два храми. Перший — п’ятиглавий Іоанно-Богословський собор. Він був зведений з білого вапняку в XVI столітті. Перебував на високому пагорбі, в самому центрі острова. Поруч з ним розташовувалася невелика кам’яна споруда — церква Преображення Господнього. Цей храм з’явився тут на початку XVIII століття. Раніше на його місці була дерев’яна церква.

Богословський собор мав високу дзвіницю, що має форму восьмигранного стовпа, венчавшуюся банею з хрестом. Добиралися до острова, звичайно ж, на човнах. Причал був розташований в південній частині. Тут же знаходилися ворота, недалеко від яких був ще один вхід.

На острові була невелика готель, фруктовий сад. У XIX столітті тут влаштували третій вхід. Він знаходився в південно-східній частині. Пізніше став головним. Навколо пагорба стояли келії, складові своєрідного огорожу монастиря. В кінці XIX століття тут з’явилися також братський корпус та трапезна.

Ченці не ледарювали. Вони працювали в шевській, кравецько. Тут були господарські споруди – квасоварні, хлібопекарня, льодовик. І город, і ці будівлі перебували на невеликому острівці, пізніше приєднаному до головного.

На початку XX століття на території монастиря побудували корівник, кузню, сараї, пральню, лазню. Обитель перебувала на повному самозабезпеченні. У 1903 році на острові відкрилася церковно-приходська школа. Будівля, в якому вона розташовувалася, було зведено за проектом архітектора Кудрявцева.

Сучасний стан

У 2012 році завершилося будівництво нового собору з шістьма куполами. Відновили і церква Преображення Господнього. Вниз, до берега, від неї ведуть кам’яні сходи. Головна святиня монастиря – ікона святого Іоанна Богослова.