Чергове породження фантазії Спілберга – країна Кракожия

Стівен Спілберг давно зарекомендував себе як кінодіяч, вміє вибирати для екранізацій захоплюючі сюжети і створювати вигадані світи. У 2004 році нічого не завадило майстру придумати сучасну державу з оперетковим назвою Кракожия. Де перебуває ця держава, достеменно невідомо, але його топонім вельми нагадує суміш Кракова з Джорджією (Грузія по-англійськи). Автор поселив у ньому простого роботягу з відомим оскароносним особою Тома Хенкса і представив публіці його несамовиту історію в кіно «Термінал».

Фільм про пролетарської солідарності

Всім давно відома істина, яка говорить про те, що, коли покидаєш рідну країну, немає ніякої гарантії, що інша тебе обов’язково візьме. Персонаж Тома Хенкса Віктор Наворски прилітає в США зі своєї рідної країни Кракожии (ніби як слов’яномовна держава Східної Європи). Але після прибуття в Нью-Йорку він дізнається, що під час його подорожі на батьківщині стався військово-політичний переворот. Герой втрачає не тільки Вітчизни, яка припиняє своє офіційне існування, але і американської візи і можливості повернутися назад. Тепер, формально не будучи емігрантом, Наворски, застряглий в транзитній зоні аеропорту американського, змушений там жити, працювати, не залишаючи меж зони прикордонного контролю. Він знаходить друзів і справжню любов в особі стюардеси Амелії Уоррен (чарівна Кетрін Зета-Джонс).

На основі реальних подій

Стверджувати однозначно, де знаходиться країна Кракожия, неможливо. Але те, що фільм має в своїй основі реальну історію – це точно. Подібний випадок стався з громадянином Ірану Мерханом Карімі Нассері, який «застряг» в аеропорту Шарля Де Голля (Франція) в 1988 році. Портфель чоловіка був викрадений, в ньому знаходилися всі його документи, що підтверджують його особу. Ця історія була екранізована в 1994 році французькими киноремесленниками. Фільм має назву «Впали з неба», в головній ролі сяє Жан Рошфор.

Хоча справедливості заради варто помітити, що в основу проекту Спілберга, найімовірніше, належить кілька подібних історій. На жаль, транзитні пасажири, які потрапили в бюрократичні пастки і опинилися заручниками ситуації, змушені жити в аеропортах — зовсім не рідкість. Але екранізувати ці сумні випадки потрібно вміти, а Спілберг це робить просто ідеально. Хоча, перейнявшись ситуацією під час перегляду, глядач все ж продовжує розмірковувати про те, що за країна Кракожия, і де розташований.

Антибюрократична мелодрама

Спілберг не був би сам собою, якби не розпорядився спорудити для знімального процесу в неэксплуатируемом ангар для літаків шикарну декорацію, в точності відповідає терміналу аеропорту. Декорації, на відміну від фільму, викликали позитивний відгук серед аналізують стрічку експертів кіно. «Термінал», при рейтингу IMDb 7.30, відгуки кінокритиків отримав неоднозначні.

Особливо незадоволені критики позиціонували проект як «гіршу режисерську роботу Спілберга». Але навіть на території одного аеропорту з притаманним приземленим антуражем начебто візків для багажу і «Бургера Кінга» на тлі постановнику вдалося спонукати глядацьку аудиторію відчути історію людини, изо дня в день що намагається знайти вихід з тупикової ситуації.

Новий етап еволюції

Багато зарубіжних рецендентов вважали головного героя вихідцем з країни Кракожия, що колись входила до складу СРСР. Що не дивно, адже це держава навіть після свого розпаду може народжувати яких завгодно персонажів на потребу голлівудської фантазії.

Треба зазначити, що головний герой у Спілберга вийшов дуже симпатичним, з урахуванням того, що зазвичай вихідці з СРСР з легкої руки голлівудських ділків виходять схожими з Урфином Джусом. Як виявилося, люди, що не мають відношення до громадянства США, в продукції «фабрики Мрій» теж можуть володіти всіма людськими якостями, звичками, вадами та сподіваннями. Навіть можуть любити джаз. Простодушний і злегка незграбний Віктор є новим етапом еволюції образу наших співвітчизників в американському кіно. Те, що його грає Том Хенкс, який вважається головним спеціалістом по ролям протагоністів в Голлівуді, можна вважати сигналом про зміну в настроях по відношенню до нас, колишнім «радянським».

Ще один прибулець

Прибулець з країни Кракожия не розбирається в таких речах, як премудрості англійської мови і талони на харчування, але вже не заливається алкоголем і не ламає оточуючим кінцівки, як Шварценеггер в «Червоної спеки».

Більшість жителів нашої планети живуть в набагато гірших умовах, ніж американці. Але Віктор з Кракожии не допускає і думки про те, щоб залишитися в Штатах назавжди. Це величезний зсув у свідомості кінодіячів Голлівуду, адже повернення Наворски додому означає, що на успішною і благополучній Америці світ клином не зійшовся, а батьківщину люблять за те, що вона просто Батьківщина. Навіть якщо це Кракожия.

Інформація до роздумів

Глядачам, губиться в здогадах, де розташована країна Кракожия, автори стрічки «Термінал» протягом усього хронометражу підкидають нові факти. Наприклад, в епізоді, в якому головний герой підходить до паспортистки в надії отримати дозвіл на в’їзд до Америки, серед документів в його руці знаходиться водійське посвідчення, видане р. в Гомелі (Білорусь).

Вже перед відльотом на батьківщину Наворски проходить на тлі розкладу рейсів. На табло загоряється напис: «Кракожия — виліт дозволений». Далі в графі «Країна» значиться UA — але це не Україна, а United Airlines.

У сцені з Милодраговичем Том Хенкс вимовляє російський текст експромтом. Епізод досить виразний. У якості «кракожийского» актор використовує болгарська мова (у вітчизняній локалізації звучить російська, але з помітним акцентом). Герой Валерія Ніколаєва в оригінальному варіанті картини говорить російською, локалізації звучить українська.

Тому висновок напрошується сам собою: Кракожия – вигадана східноєвропейська держава, в минулому входила до складу СРСР.