Коли трапляється серйозна біда, багато кажуть, що такого і ворогу не побажаєш. Люди звикли при прощаниях і в будь-яких справах бажати один одному удачі. Але виявляється, так краще не робити. І насамперед утриматися від цього слід православним. Чому? Сьогодні ми спробуємо відповісти на це питання.
Що або хто це – удача?
За визначенням наукових енциклопедій, удача – особливе позитивне подія, що сталася у збігу неконтрольованих і непередбачуваних обставин. Сюди можна також зарахувати щасливе закінчення будь-яких дій, яке відбулося без втручання з боку зацікавленої особи. І бути може, десь навіть поза його волею. Але це по-науковому!
В православ’ї удача має негативне значення. А архімандрит Клеопа (Ілії) і зовсім у своїх працях писав, що це ще одне ім’я біса – Молоха. Він висловлював таку точку зору, що “це був один з найбільших і сильних демонів, скосивших мільйони невинних дитячих душ. І вписувати його в помянник – це велике святотатство, а бажати пришестя – тим більше великий гріх”.
