Давньогрецький філософ Фалес Мілетський — біографія, досягнення і цікаві факти

У південно-західній частині Давньої Греції, на узбережжі Малої Азії колись знаходився великий торговий місто Мілет. Там у V столітті до н.е. народився філософ і математик Фалес, ім’я якого стало символом мудрості. Видатний давньогрецький мислитель Платон так високо цінував його праці, що називав «батьком і родоначальником філософії. Що ж відомо про цю людину?

Допитливий негоціант

Точна дата народження Фалеса Мілетського (назва рідного міста стало частиною його імені) невідома. Але серед вчених прийнято вважати, що сталося це подія в період між 640 і 624 роком до нашої ери. Із тих скупих і часом суперечливих відомостей, які лягли в основу біографії Фалеса Мілетського, випливає, що на світ він з’явився в багатій родині фінікійського походження і завдяки цьому отримав вельми пристойні на ті часи освіту.

Досягнувши належного віку, він зайнявся торгівлею. У зв’язку з цим він багато подорожував, побував у найбільших містах Стародавнього Єгипту. Ця обставина дала йому можливість значно поповнити свої знання. Відомо, наприклад, що під керівництвом жерців, що були в ту пору представниками найбільш освіченої частини суспільства, юнак отримав відомості, згодом покладені ним в основу нової на той час науки – геометрії. Там же на берегах Нілу допитливий купець осягав причини повеней, шукав способи запобігання їх згубних наслідків.

Політична діяльність молодого вченого

Важливою стороною життя Фалеса Мілетського була її громадсько-політична діяльність. Володіючи неабияким ораторським талантом, він виступав перед співвітчизниками з закликами об’єднати зусилля для спільної боротьби з лидийскими, а потім перськими завойовниками, вторгшимися тоді в їх Грецію і всіма силами намагалися встановити своє панування.

Проявивши політичну далекоглядність, він прагнув створити з розрізнених військових підрозділів, що формувалися у всіх містах країни, спільне військо, що підкоряється керівництву єдиного оборонного союзу. Такими діями молодий чоловік піддавав своє життя серйозній небезпеці, оскільки у всі століття окупанти мали звичай жорстоко розправлятися з непокірними.

Обставини життя Фалеса, залишилися таємницею

Серед інших сторін життя вченого, які не отримали свого висвітлення, залишився без відповіді питання про те, чи була у нього сім’я. На підставі досить розрізнених і суперечливих матеріалів, з’явилися три гіпотези щодо особистого життя Фалеса Мілетського. Коротко їх суть зводиться до наступного.

За однією версією він ні на кого не одружився і покинув світ, не залишивши потомства, тоді як з іншого – дружина у нього все-таки була і народила йому сина, названого Кибистом. Прихильники третьої гіпотези, заперечуючи одруження, стверджують, що Кибист був сином рідної сестри Фалеса, тобто, племінником. Хто з них правий, тепер навряд чи вдасться встановити, оскільки документальних свідчень дуже мало.

Настільки ж суперечливі відомості щодо дати і обставин його смерті. Прийнято вважати, що тлінний світ філософ залишив у проміжку між 548 і 545 р. до н. е.., і причиною тому стала зупинка серця, викликана спекою і тиснявою на трибуні, з якої він спостерігав за змаганнями атлетів під час однієї з олімпіад. Що поробиш, мудреці є такими ж смертними створіннями богів, як звичайні люди.

Літературні праці, канули в Лету

Про те, що містили в собі праці Фалеса Мілетського, з повною упевненістю сказати не можна, оскільки жодне з творів «батька філософії» не збереглося до наших днів, і судити про них можна лише з повідомлень біографів, вивчали в наступні століття його творчість. Так, існує думка, що загальної популярністю при житті він зобов’язаний двом капітальним творів, один з яких називався «Про равноденствиях», а інше — «Про солнцеворотах».

Крім того, відомо, що крім філософії предметом його постійного захоплення була поезія, чому у короткій біографії Фалеса Мілетського, що послужила основою для написання цієї статті, йдеться, що йому приписують авторство майже двохсот віршів. Втім, деякі дослідники піддають ці дані під сумнів.

Мудрець, передбачив сонячне затемнення

Незважаючи на пережила століття славу Фалеса Мілетського – філософа і математика, авторство і справжність його наукових відкриттів має суперечливий характер, оскільки в більшості джерел вони висвітлюються вкрай суперечливо. Те ж саме можна сказати і про всіх датах, пов’язаних з його життям.

Виняток становить лише передбачене вченим сонячне затемнення, яке, згідно сучасним дослідженням, відбулося в травні 585 р. до н. е.., коли між двома найбільшими державами Стародавнього світу – Лідією і Мідією — йшла кровопролитна війна. Про нього згадують усі біографи, оскільки приклад наукового передбачення до такої міри вразив сучасників, що затвердив за Фалесом репутацію найбільшого мудреця.

Майстер нестандартних рішень

Більшість фактів про життя Фалеса Мілетського не підкріплені документальними свідоцтвами і сприймаються скоріше як легенди, часто вторгающиеся в життєписи видатних людей минулого. До них можна віднести, зокрема, розповідь про те, як, перебуваючи на службі у лідійського царя Креза (того самого, який у світовій історії став символом багатства), вчений зумів забезпечити переправу військ через річку Галіс.

Рішення, прийняте ним, було воістину неординарним. Всупереч традиції, Фалес не став шукати брід або наводити мости, а змінив русло самої річки, пустивши її протікання в зручному для нього напрямку. З цією метою поблизу міста Мител він спроектував і здійснив будівництво греблі і водовідвідного каналу. У результаті рівень води в колишньому руслі знизився настільки, що війська подолали його практично суходолом.

Кажуть, що талановиті люди талановиті у всьому. Засновник наукової філософії Фалес Мілетський зарекомендував себе і як неабиякий підприємець. Завдяки розташуванню з боку того ж таки царя Креза йому вдалося встановити власну монополію на торгівлю оливковою олією і отримувати з цього величезні прибутки. Були у нього й інші блискучі комерційні підприємства.

Мудрість, виявлена в політичних рішеннях

Було б непрощенним упущенням залишити без уваги і політичну діяльність Фалеса, в якій також проявився його неабиякий хист. Йому, зокрема, належала ідея створення конфедерації міст, центром якої повинен був стати острів Хіос. Дана ініціатива була спрямована на протидію можливої агресії, яка виходила в той період від держави Ахеменідів – держави, що існувала на території Передньої Азії в VI–IV століттях до н. е.

У той же час вчений чоловік виявився вельми прозорливий в оцінці політичної обстановки, що склалася в регіоні. За даною їм рекомендації правитель Мілету (його рідного міста) ухилився від вступу у військовий союз з царем Лідії Крезом. Це було досить далекоглядне рішення, незабаром воно дозволило уникнути захоплення міста персами, розгромили лидийское військо і нещадно котрі грабували всі окуповані території.

Заслуги у вивченні астрономії

Однак головні свої лаври Фалес Мілетський здобував на науковому терені. В астрономії йому приписують відкриття нахилу екліптики (великого кола небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця) відносно екватора. Крім того, він навчив сучасників обчислювати час рівнодення і сонцестояння. Фалесу належить першість в умовному поділі небесної сфери на п’ять кіл, позначених їм як антарктичний коло, зимовий тропік, небесний екватор, річний тропік і арктичний коло.

Спостерігаючи за Місяцем, він першим з учених дійшов висновку, що її сяйво є ні чим іншим, як відображенням сонячного світла, а затемнення Сонця відбуваються в тих випадках, коли його закриває від нас Місяць. Більш того, вчений зумів обчислити кутовий розмір цих космічних тіл, підрахувавши, що він дорівнює 1/720 частині протяжності їх орбіт. Саме Фалеса сучасні астрономи вважають основоположником математичного методу вивчення руху зірок і планет.

Абсолютно новим для того часу і по-своєму революційним було запропоноване Фалесом вчення про природу зірок. За його твердженням, вони не були дорогоцінним камінням, розкиданими у Всесвіті, як вважали на той час, а складалися з речовини, подібного нашому земному грунту, але знаходиться в розпеченому стані і тому випромінює світло.

Філософська школа Фалеса Мілетського

Розглянутий нами історичний період (V століття до н. е..) характеризувався тим, що при повсюдне панування язичницького світогляду, заснованого на многобожии, в умах передових мислителів стали зароджуватися ідеї, згідно з якими всі форми буття мають єдину основу. Це вчення, зване «монизмом», послужило базою для Мілетської школи філософії. Фалес як один з найбільш освічених і творчо мислячих людей свого часу зіграв важливу роль у формуванні основних її напрямків. Саме пошуки єдиного Бога, розпочаті за п’ять століть до нашої ери, привели потім грецьке товариство відкритого конфлікту з язичництвом і прийняття християнства.

В історію увійшли також імена ще двох видатних мислителів тих років, здійснювали спільну діяльність з Фалесом в Мілетської школи Анаксимандра і Анаксимена. Наукові праці цих людей, не збереглися до наших днів, і про їхній зміст можна скласти уявлення лише на основі коментарів, складених через кілька століть. Однак не залишається сумнівів, що, завдяки філософського вчення Фалеса Мілетського і його колег, людство вступило на шлях принципово іншого осмислення існуючого світу.

Учений, що заклав основи сучасної геометрії

Значний вклад вніс мілетський мислитель і геометрію, засновником якої його часто називають. Донині в рамках шкільної програми вивчається теорема, названа його ім’ям. У практичній життя стародавніх греків вона знайшла досить цікаве застосування: з її допомогою можна було без праці виміряти відстань від берега до корабля, який перебував у деякому віддаленні.

Серед записів сучасників збереглися свідчення того, наскільки нестандартним мисленням володів Фалес. Наприклад, будучи в Єгипті, він зустрічався з фараоном Амасисем і вразив його, встановивши з надзвичайною легкістю висоту однієї з пірамід. Для цього, встромивши в пісок свій посох, довжина якого була відома, він дочекався моменту, коли такого ж розміру досягне падаюча від нього тінь. Після цього він виміряв довжину тіні піраміди, яка в той момент також дорівнювала її висоті, і знайшов, таким чином, шукану величину – просто, як все геніальне.

Висновок

Історики відзначають, що ще стародавні єгиптяни і жителі Вавилона займалися проблемами, пов’язаними з геометрією, але у них всі базові співвідношення підтверджувалися виключно емпіричними, тобто заснованими виключно на спостереженні і практичному досвіді правилами. Фалес був першим з математиків, хто розробив систему доказів, надавши геометрії риси науки, вельми схожою з тією, що знайома всім нам з шкільної лави. Саме тому в сучасному світі він шанується не тільки як основоположник філософії, але і як видатний дослідник присвятив себе точним наукам.