Дієздатність громадян: поняття, види та обмеження

Зазначивши 18-річчя, ми з повним правом називаємо себе повнолітніми, розуміючи, що більшість з того, що ще вчора з правової точки зору було під забороною, сьогодні доступно, і без особливих обмежень. Закон, з настанням «дорослого» віку, що дозволяє громадянам країни користуватися багатьма життєвими привілеями. Але в той же час накладає на них певні обов’язки.

Хочу. Можу. Зобов’язаний

Згідно з Цивільним кодексом Російської Федерації, можливість здійснення людиною всіх правових дій визначається як «дієздатність громадян». Вона буває повною, а також обмеженою або частковою. В окремих випадках, якщо людина не в змозі самостійно оцінювати і здійснювати свої цивільні права і обов’язки, він може бути визнаний недієздатним. Визначити його таким можна лише з рішення суду. Як правило, недієздатність встановлюється внаслідок психічних захворювань. Але неадекватність поведінки в силу пристрасті до алкоголю і наркотиків або азартних ігор також може стати причиною визнання людини недієздатною, якщо він з-за своєї згубної звички створює загрозу рідним і близьким або суспільству в цілому.

У чому розподіл на види дієздатності громадян, повну або обмежену, залежить від віку. Якщо брати за основу, що повна настає при досягненні людиною 18-річчя, то до цього періоду в більшості випадків вона вважається обмеженою або частковою. Звісно, є винятки з правил. І в 16 можна бути визнаним абсолютно дієздатним громадянином. Але для цього необхідно відповідати ряду умов. У будь-якому випадку, реалізуючи свої «хочу» і «можу», необхідно чітко усвідомлювати, наскільки вони узгоджені з буквою закону і не діють стосовно деяких з них певні обмеження дієздатності громадянина в силу його віку. В іншому випадку, за непорядні дії йому доведеться нести правову відповідальність, яка нерідко має відношення до Кримінального кодексу.

Дорости до прав

Перші шість років з дня свого народження дитина недієздатний. У нього перед законом немає ні юридичних прав, які він може реалізувати, ні відповідальності за будь-які свої вчинки, навіть призвели до трагедії. Варто відразу зазначити, що про конституційні права ми не говоримо. Тільки про тих, якими кожного з нас наділяє Цивільний кодекс Російської Федерації. У статті 28 документа чіткі пояснення, з якого віку дитина має право здійснювати певні дії, що мають відношення до поняття «дієздатність». Перші, що стосуються деяких угод матеріального характеру, що наступають з шести років. Здебільшого це незначні самостійні придбання канцелярських або продуктових товарів.

Часткова цивільна дієздатність громадян від шести років і старше, аж до досягнення ними 14-річного віку, дозволяє користуватися і деякими іншими юридичними правами, крім дрібних покупок, що також прописано у 28 статті ГК. Наприклад, подарованими родичами або знайомими на день народження або без певної причини грошовими коштами, неповнолітній має право розпоряджатися на власний розсуд. Відібрати їх у нього і витратити за своїм вибором, навіть у разі придбання необхідної речі для самої дитини, значить, переступити закон. Нерідко подібними вчинками грішать батьки, не маючи на увазі, що обмежують громадянські права свого сина чи дочки. У разі звернення неповнолітнього зі скаргою на батька й матір в поліцію, правові органи зобов’язані відреагувати. Так як правоздатність і дієздатність громадян, нехай навіть часткова, перебувають під захистом закону.

Розширення можливостей

Уявити, як шестирічна дитина вільно купує в магазині планшет або телефон, досить важко, хоча за законом можливо. Суворих обмежень по сумі, якими може розпоряджатися неповнолітній, реалізуючи свою цивільну дієздатність, немає. Але от побачити, як ті ж дії вчиняє 13-річний – цілком можливо. Права у них однакові, але часто можливості – різні. Грань між наступними віковими групами, наділеними одними і тими ж цивільними перевагами не настільки разюча. Мова йде про неповнолітніх 14-17 років, аж до їх 18-го дня народження. Все, що їм дозволено в цей відрізок свого життя робити, прописано у статті 26 Цивільного кодексу. Крім угод з майном, наприклад, даруванням чи продажем квартири, дісталася малолітньою у спадок. Ці питання регламентує стаття 59 ГК. Можливість здійснювати їх дозволена лише з письмової згоди батьків, опікунів або інших законних представників.

Дієздатність громадян, нехай і неповнолітніх, по досягненню ними 14 років наділяє правом здійснювати ряд більш серйозних угод, що були їм дозволені до цього віку. Наприклад:

  • отримувати законним способом матеріальний дохід: стипендію, заробіток, допомога від держави, пенсію, аліменти, та особисто розпоряджатися ними;
  • здійснювати вклади в банківські або кредитні установи;
  • стати членом кооперативу при досягненні 16-ти років.

Права та обов’язки неповнолітніх, які криються за поняттям «дієздатність громадянина РФ», дозволяють виявляти в деяких діях самостійність, але в обмеженому варіанті. Частково підлітки все ж таки залежать від своїх батьків або законних представників.

«Не відають, що творять»

Наведемо приклад часткової дієздатності і ступеня відповідальності неповнолітніх. З 14 років вони можуть вільно розпоряджатися власними коштами без контролю старших. Однак при здійсненні з їх боку покупок або угод, які їх законні представники визнають нецільовими, небезпечними, шкідливими, а також не відповідають нормам закону чи моралі, підлітки можуть бути позбавлені навіть придбаної ними часткової дієздатності громадян. Наприклад, у разі пристрасті до азартних ігор, спиртних напоїв або наркотиків, на які буде йти весь доход, батьки або опікуни має право вимагати через суд позбавити неповнолітніх деяких їхніх громадянських прав. При доведеності відповідних епізодів поведінки дітей, суд приймає сторону заявників, і всі належні підліткам кошти переходять під контроль батьків або опікунів.

Подібний результат очікує неповнолітніх при нецільових, нехай навіть і законних витратах. Наприклад, на одяг, їжу або розваги, які будуть відповідати їх рівню доходу. Нерідко, отримуючи на руки певні суми, припустимо, пенсію або аліменти, дитина витрачає їх у найближчі дні на дорогу їжу або брендовий одяг, і до наступного надходження грошей залишається без засобів до існування. У цьому випадку турбота лягає на законних представників, які не завжди матеріально можуть забезпечити їх усім необхідним, і вкрай розраховували на матеріальну підтримку сімейного бюджету від тієї ж пенсії або аліментів. У цьому випадку вони можуть скористатися правом судового обмеження дієздатності громадянина, в якості якого виступає їх дитина, так як несуть за неї повну відповідальність. В тому числі і забезпечують предметами першої необхідності. Якщо суд визнає їх обґрунтованими доводи, підлітки можуть бути або частково, або повністю позбавлені своєї цивільної дієздатності розпоряджатися власними засобами на певний термін або безстроково до досягнення ними 18-річного віку.

Заслужили

Як вже говорилося, власним заробітком або грошима, отриманими іншим законним шляхом, підлітки має право розпоряджатися самостійно. Цей привілей переходить і до тих, хто в силу своїх особливостей, забезпечував частину сімейного доходу і раніше. Мова про авторські права. Закон підтримує талановитих дітей, наділених винятковими здібностями в літературі, науці, образотворчому мистецтві, музиці, винахідництві і т. п. В цьому випадку підлітки можуть використовувати деякі привілеї, які даються лише за повної дієздатності громадянина. Зокрема, до них переходить право самостійно вирішувати долю своїх творів. Неповнолітні можуть самі укладати договори на публікацію їх творінь, оформляти патент на своє ім’я і розпоряджатися доходами від їх використання. Цим привілеєм вони мають право користуватися при досягненні ними 14-річного віку.

Виключні права в цьому конкретному випадку поширюються лише на те, що пов’язано з їх інтелектуальною власністю. Всі інші дії, властиві досягли 18-ти років, на талановитих дітей не поширюються. Крім того, дієздатність неповнолітніх громадян, отримана ними в силу їх особливих творчих здібностей, також може бути обмежена. Тобто, їх можуть позбавити деяких привілеїв в плані розпорядження власними коштами або правом укладати договори на використання творів, якщо батьки або опікуни вважатимуть, що інші договірні умови або інше видавництво будуть більш прийнятні. А також у разі неналежних витрат власних коштів. Закон наділяє дітей деякими правами, але може їх і позбавити.

Ранній розвиток

Діти і підлітки в силу своїх особистісних особливостей розвиваються не однаково. Одні в 11 років вже здатні самі про себе подбати, інші позбавлені і 20. Ті, хто наділений підприємницькими або видатними організаторськими здібностями, можуть досягти повної дієздатності громадянина процесуальним шляхом за два роки до свого 18-річчя. Статтею 27 Цивільного кодексу передбачено визнання підлітків емансипованими рішенням органів опіки та піклування або суду, якщо неповнолітні доведуть, що гідні цього права. Підставами для успішного проходження процедури можуть бути:

  • робота за контрактом;
  • підприємницька діяльність.

Якщо з якихось причин органи опіки не дають свою згоду на визнання підлітків емансипованими, наприклад, з-за заперечень законних представників неповнолітніх, які вважають, що їх права порушуються упереджено, юнак або дівчина можуть звернутися в суд. Попутно вони мають право оскаржити рішення органів опіки, посилаючись на те, що в основі їх вердикту лежать не особисті досягнення людини, а її вік громадянина. Обсяг дієздатності, який вони, на їх думку, заслужили, у разі звернення до суду повинен бути всебічно зважений співробітниками цієї інстанції. Плюсами для ствердної рішення можуть стати розмір заробітку, напрям витрат власних коштів, тривалість трудових зобов’язань, стійкість підприємницької діяльності. Однак і тут слід пам’ятати, що емансипація дасть не тільки повні права дієздатного громадянина 16-річного підросту, але і зобов’яже його до персонального покарання в разі порушення ним закону.

Стати дорослим всупереч

Якщо визнання неповнолітніх емансипованими – відносно нове законне право досягти повної цивільної дієздатності, то офіційно укладений шлюб використовується у нас у країні в цих цілях досить давно. Відповідно до статті 21 ЦК, існує кілька способів добитися дозволу на реєстрацію. Серед них: спільне фактичне проживання молодих людей як подружжя з дозволу їх законних представників, вагітність, а також щирі почуття закоханих. Остання обставина також гідно стати причиною дозволу на шлюб підлітків від 16-ти років і старше. Повна дієздатність громадянина виникає відразу, по закінченню реєстрації.

Штамп у паспорті автоматично закріплює за неповнолітніми всі права дорослої людини. Вони зберігаються за ними навіть у випадку розлучення до досягнення ними 18-річного віку. А от визнання шлюбу недійсним в разі певних причин позбавляє недавніх подружжя придбаної через загс повної правоздатності і дієздатності громадян. Втім, при зверненні в суд цей статус за ними може бути збережено. Якщо ж законом дієздатність обмежена через визнання шлюбу недійсним, підлітків наділять тільки тими правами, що відповідають їхньому віку. У цьому випадку знов уся відповідальність за їх діяння ляже на батьків, усиновителів або інших законних представників.

Ми говоримо «право», маємо на увазі «відповідальність»

З яких би причин не набув неповнолітній громадянин цивільну дієздатність в повному обсязі, відповідальність перед законом за ним також закріплена в тій же мірі. Одне невід’ємно від іншого. Здійснена у 2008 році остання реформа Цивільного кодексу дещо розширила обсяги дієздатності неповнолітній. Раніше малолітніми вважалися діти і підлітки аж до досягнення ними 15-річного віку, а з 15-ти до 18-ти їх було прийнято вважати неповнолітніми. Нова редакція ЦК наділила останніх цим статусом з настанням 14-ти років. І, природно, певною часткою відповідальності. Так, при порушенні ними правил тримання вкладів в кредитних установах, неповнолітні громадяни відповідають перед банками всім своїм майном. І тільки в разі його нестачі, решта покриття збитків установи лягає на законних представників. Цей метод відповідальності називається субсидіарним.

У статті 28 КК перелічено зобов’язання батьків, усиновителів чи опікунів перед законом за своїх дітей або підопічних, не наділених повною дієздатністю громадянина. Дорослі відповідальні не тільки за їх поведінку або вчинки, але і за власні похибки у вихованні малолітніх і неповнолітніх, а також за неналежний нагляд за ними. Стаття 28 в теж час наділяє навчальні заклади певною відповідальністю. Так, за крадіжку продуктів з магазину в позаурочний час вся вина за дії підлітків лягає на батьків. А ненавмисне зіпсований комп’ютер на уроці інформатики – на навчальний заклад. Відповідно з призначенням відповідального за вчинений проступок на нього лягає і покриття збитків.

Граничний рубіж пройдено

Поняття дієздатності громадян у повному обсязі настає для більшості з нас після настання 18-річчя. Всі передбачені законом права і обов’язки, які до цього періоду частково були покладені на батьків, усиновителів чи опікунів, автоматично переходять на повнолітнього. Всі аспекти життєдіяльності людини – у її повній волі юридично відповідальної особи: усі фінансові операції, підписання договорів, видача довіреностей, зняття обмежень щодо майнових прав, а також організація підприємницької діяльності. Право на здійснення останньої до досягнення 18-років можна було отримати лише з визнанням неповнолітнього эмансипированным. Повна дієздатність у силу віку наділяє цією прерогативою практично кожного. За винятком випадків встановлення судом нездатність усвідомлювати людиною адекватність своїх вчинків і віддавати звіт за них.

Визнання дієздатності громадянина на право здійснення підприємницької діяльності займає особливе місце в Цивільному кодексі чинності сполучення її з певною часткою ризику. Основні норми, що визначають можливості в цій області реалізації своїх вікових привілеїв, закладені в статті 23 ЦК. В ній можна знайти багато різних нюансів про підприємництво. У яких випадках громадянин, що здійснює цю діяльність, прирівнюється до юридичній особі; за яких обставин він може зберегти свій статус звичайного громадянина та ін. Це важливо чітко усвідомлювати, наважуючись на підприємництво. Так як у випадку кримінальної або іншої відповідальності міра покарання щодо його буде багато в чому залежати від того, юридичною чи фізичною особою є правопорушник на момент вчинення злочину.

Без права вибору

Повна дієздатність громадянина, отримана ним чинності настання повноліття, не дає права її автоматичного збереження до кінця життя. В деяких випадках людина може втратити її або частково, або остаточно. Причини та порядок встановлення недієздатності регламентується статтею 22 ЦК. У більшості випадків до процедури вдаються з-за нездатності повнолітньої людини в повній мірі реалізовувати свої громадянські права. Внаслідок психічної хвороби або фізичної вади, що став підставою для призначення інвалідності. Звичайно, не кожного можна позбавити цивільної дієздатності. Втрата рук або ніг – не підстава. А ось хвороба Дауна – цілком.

Медична експертиза дасть висновок, наскільки людина є неадекватною в своїх вчинках, і яку міру щодо його слід застосувати. У цьому випадку подальше право дієздатності громадянина: повне або часткове буде визначати суд у порядку особливого виробництва, що передбачено главою 31 Цивільно-процесуального кодексу РФ. Право на призначення психіатричної експертизи передбачено п. 1 статті 29 ЦК. До березня 2015 року при наявності серйозних розладів у людини було мало шансів зберегти за собою навіть малу частку цивільних прав. Поправки в ЦК дали йому можливість бути визнаним лише обмеженим у дієздатності. На підставі рішення суду він може продовжувати здійснювати деякі права повноцінної людини. Клопотання про призначення експертизи і судової процедури в компетенції близьких родичів, а також органів опіки та піклування. Сам хворий психічними розладами позбавлений цього права.

Узаконене насильство

Крім перерахованих вище хвороб, обмеження дієздатності громадян, визнання громадянина недієздатним можна здійснити через зловживання ним алкоголем або наркотиками. Саме по собі пристрасть – не привід одразу звертатися до суду. Але в разі існування реальної загрози життю членів родини, сусідів, товаришів по службі або оточуючого суспільства від його буйного поведінки під впливом одурманюючих засобів, людини цілком можуть позбавити дієздатності або частково обмежити її. У відповідності зі статтею 30 Цивільного кодексу, якщо подібне станеться, над ним буде встановлено піклування. Воно може бути знято в певний час після усунення причин обмеження. Суд вправі встановити часові рамки для звільнення від згубної пристрасті, а також має право визнати недієздатність безстроковою.

Самостійно хвора людина рідко звертається до суду із заявою про позбавлення себе цивільних прав. Навіть благі наміри родичів або органів опіки може сприймати як акт ворожості по відношенню до нього. Тому законом передбачено в цілях безпеки вдаватися без згоди наркомана або алкоголіка до процедури визнання громадянина недієздатним. Дієздатність йому можуть повернути згодом. А поки що він перебуває під піклуванням, він має право здійснювати дрібні покупки, невеликі побутові угоди у вигляді оплати комунальних рахунків тощо. Це у разі збереження за ним часткової дієздатності. Повне позбавлення забороняє навіть дрібні операції, вони можливі лише за письмової згоди піклувальника.

Непроста доля

Заяву до суду про визнання недієздатності регламентується статтею 281 Цивільно-правового кодексу РФ. Його можуть подати члени сім’ї або інші близькі родичі, не обов’язково проживають з ним поблизу. Цим правом також наділені співробітники органів опіки та представники психіатричних чи психоневрологічних установ, якщо громадянин стоїть у них на обліку, або виникає необхідність взяти його під контроль медиків. Дієздатність громадянина може бути обмежено на підставі заяви кожного з перерахованих вище осіб, якщо суд прийме їх доводи. Справа розглядається в найближчій інстанції за місцем проживання хворого. А в разі перебування його на лікуванні в клініці, то на території муніципального освіти, де це лікувальна установа зареєстрована або знаходиться.

У заяві слід вказати ступінь спорідненості з психічно хворою людиною або наявність відповідних повноважень сторонніх йому осіб, але мають право на подібні дії. Як можна повніше слід повідомити суд про особу громадянина, якого необхідно визнати недієздатним: всі відомі паспортні дані, деякі біографічні відомості, встановлений діагноз або виявлені нещодавно медичні передумови для здійснення процедури позбавлення його цивільних прав, результати психіатричної експертизи. Вказати відомі заявникові факти про нездатність особи усвідомлювати свої дії, або контролювати поведінку і емоції.

В ході судового засідання в залі необхідно бути присутнім заявнику, прокурору, представникам служби опіки. Там же повинен знаходитися і сам громадянин, чия доля буде вирішуватися. А в разі гострого психічного розладу або приписи медиків не залишати лікувальний заклад проводиться виїзне судове засідання.