Основним законодавчим документом, що регулює угода доручення, тобто договір, є ГК РФ. Він має свої відмінні особливості. При його складанні необхідно дотримуватися правила, визначені в законодавстві. Недотримання потрібних вимог робить його недійсним. При цьому сторони можуть втратити можливість виконання взятих на себе зобов’язань в необхідному обсязі.
Що це?
Договір доручення – це зафіксоване на папері угоду. На підставі його одна сторона доручає іншій виконання обумовлених дій юридичного характеру. Всі витрати, пов’язані з виконанням умов угоди, несе особа, від імені якого отримано завдання. Йому ж переходять надалі всі права та обов’язки, пов’язані з отриманою вигодою від здійснення операцій за дорученням.
Хто може укладати договір? Боку
Закон не обмежує коло осіб, яким доступно укладення такого договору, це можуть бути:
- юридичні особи та індивідуальні підприємці;
- фізичні особи.
Залежно від виконуваної ролі сторони договору доручення іменуються:
Серед інших умов у документі окремо може бути прописана відплатність послуг, а також термін дії угоди. За замовчуванням договір доручення є безоплатним та дійсним протягом одного року. Подібна угода – найпоширеніший спосіб доручення виконання діяльності, пов’язаної з підприємництвом. При цьому оплата представницьких послуг є обов’язковою. Розмір виплати визначається в договорі окремо. Після підписання його сторонам слід роз’яснити ті права та обов’язки, які вони беруть на себе, щоб уникнути непорозумінь.
