Дирижабль Гінденбург: історія, технічні характеристики і крах гіганта

Дирижабль «Гінденбург» — найбільший дирижабль, який коли-небудь був створений в світі. Його побудували в Німеччині в 1936 році. Свою назву він отримав на честь президента Німеччини на ім’я Пауль фон Гінденбург. З дирижаблем пов’язана відома трагічна історія. У 1937 році при посадці в США він загорівся і впав. З 97 людей, що знаходилися на борту, загинули 35. Ще однією жертвою став член наземної команди.

Крах «Гінденбурга» не стала наймасовішою катастрофою дирижаблів, але викликало великий суспільний резонанс.

Будівництво дирижабля

Будівництво дирижабля «Гінденбург» було розпочато в 1931 році. На це пішло близько п’яти років. Перший політ відбувся 4 березня 1936 року. Характеристики дирижабля «Гінденбург» вразили багатьох.

На момент будівництва це було саме велике повітряне судно у світі. Конструкція дирижабля «Гінденбург» була найбільш передовою. Його довжина становила 245 метрів. Обсяг газу в балонах склав близько 200 тисяч кубометрів. У цепеліна були чотири дизельних двигуна потужністю близько 900 кінських сил. Були спеціальні баки для зберігання палива об’ємом дві з половиною тисячі літрів кожен.

Технічні характеристики дирижабля «Гінденбург» були вражаючими. Він був здатний підняти в повітря до 100 тонн корисного навантаження і 50 пасажирів. Максимальна швидкість складала 135 кілометрів на годину. Ці технічні характеристики дирижабля «Гінденбург» були просто вражаючими для свого часу.

Загрузка...

Гелій замість водню

Історія дирижабля «Гінденбург» цікава тим, що такі великі розміри були обумовлені тим, що в якості несучого газу планувалося використовувати гелій. Планувалося замінити їм легко займистий водень, який застосовувався раніше.

Цікаво, що спочатку планувалося побудувати водневий цеппелін, який став би фактично наступником популярного дирижабля «Граф Цепелін». Але з-за катастрофи англійської дирижабля проект був перероблений. Тоді з 54 чоловік, що знаходилися на борту, загинули 48. Причиною стало займання водню внаслідок витоку.

На момент будівництва дирижабля «Гінденбург» єдиними великими постачальниками гелію в світі були США. Але в країні діяло ембарго на його експорт. Все-таки один з розробників цепеліна Хуго Эккенер розраховував, що гелій отримати вдасться, для цього він навіть зустрічався в 1929 році з американським президентом у Білому домі.

Але цим планам не судилося здійснитися. Коли в Німеччині до влади прийшла Національна рада з контролю за військовими товарами, США відмовилися знімати заборону на експорт гелію. «Гінденбург» довелося переробляти під використання водню.

Оснащення цепеліна

Німецький дирижабль «Гінденбург» був оснащений всім необхідним. На борту були ресторан і кухня. На палубі були обладнані дві прогулянкові галереї з вікнами, розташованими під нахилом. З-за обмежень по вазі замість ванн на борту був розташований душ. Практично все було зроблено з алюмінію, навіть рояль, призначений для салону цепеліна.

Перед посадкою на борт пасажири були зобов’язані здавати запальнички, сірники та інші пристрої, здатні викликати іскру. Цікаво, що навіть незважаючи на такі суворі обмеження на «Гінденбург» була кімната для куріння. Там можна було скористатися єдиною на борту електричної запальничкою. Щоб максимально убезпечити пасажирів і екіпаж від ймовірної пожежі, в кімнаті підтримувалося надлишковий тиск. Це перешкоджало проникненню в приміщення водню. Потрапити в неї можна було тільки через повітряний шлюз.

До 1937 році пасажирські купе, а також громадські приміщення глобально модернізували. Це дозволило значно збільшити місткість — з півсотні до 72 пасажирів.

Польоти дирижабля

Свій перший політ дирижабль «Гінденбург» здійснив у 1936 році. Він піднявся в повітря у Фрідріхсгафені. Протягом перших декількох тижнів він скоїв п’ять пробних польотів, а 26 березня вирушив у свій перший рекламний політ. На його борту перебувало 59 пасажирів.

Безпосередньо комерційні рейси дирижабль став виконувати з 31 березня. З 37 пасажирами на борту цеппелін відправився в Південну Америку. Також вдалося підняти більше тонни вантажі.

З травня 1936 року дирижабль почали використовувати для регулярних пасажирських перевезень. Він здійснював перельоти через Атлантичний океан, здійснюючи в середньому по два рейси на місяць.

У вересні «Гінденбург» вирушив у Нюрнберг, політ зайняв менше доби, а вже звідти на східне узбережжя Америки. До кінця року він здійснив ще три рейси в Ресіфі і Ріо-де-Жанейро. Близько десяти комерційних польотів було скоєно в американський Лейкхерст.

Варто підкреслити, що в той час він був одним з найпопулярніших способів перетину Атлантики. Квитки розкуповувалися практично відразу, вільних місць просто не було.

Взимку була проведена модернізація, після якої польоти через Атлантичний океан в Бразилію продовжилися. Також «Гінденбург» перевіз пасажирів у рекламному турі над західною частиною Німеччини і Рейнланд-Пфальцем.

Всього дирижабль здійснив 63 успішних польоту.

Загрузка...

Останній політ

У свій останній політ цеппелін відправився 3 травня 1937 року. На борту перебували 97 людей. Серед них — 61 пасажир і 36 членів екіпажу. Польоти проходили у досить комфортних умовах, для забезпечення зручності пасажирів на борту завжди була присутня велика кількість обслуговуючого персоналу. Квитки при цьому коштували недешево — в середньому близько чотирьохсот доларів.

Були заповнені і багажні відділення. Дирижабль прийняв понад 17 тисяч поштових відправлень, загальний обсяг багажу і вантажу становив приблизно одну тонну. Місце на капітанському містку зайняв Макс Прусс, досвідчений пілот, ветеран Першої Світової війни.

Катастрофа дирижабля «Гінденбург»

З Німеччини дирижабль вилетів о 20:15 за місцевим часом. Подолавши Атлантичний океан, він опинився над Манхеттеном.

Екіпаж традиційно дбав не тільки про зручність пасажирів, але і про створення незабутніх вражень. Капітан Прусс вирішив продемонструвати пасажирам пам’ятки Америки, а заодно і показати американцям знаменитий німецький дирижабль. Для цього він пролетів настільки близько до оглядового майданчику Емпайр-стейт-білдингу, що відвідувачі та пасажири могли добре розглянути один одного і помахати рукою.

Після цього «Гінденбург» недовго покружляв над самим містом і попрямував на авіабазу в Лейкхерст. Саме там була запланована посадка. Близько 16:00 цеппелін знаходився неподалік від місця свого приземлення.

Посадка в Лейкхерсті

Безпосередньо в Лейкхерсті значно погіршилися погодні умови. З заходу стрімко наближався грозовий фронт, який міг найближчим часом дістатися до посадкового поля. Погода була настільки непередбачуваною, що начальник авіабази Чарльз Розендаль навіть настійно рекомендував Пруссії відкласти посадку дирижабля.

Цеппелін проплив уздовж узбережжя. До цього часу грозовий фронт почав йти на північ. В 18:12 на борт «Гінденбург» прийшла радіограма, в якій повідомлялося, що погодні умови стали сприятливими, можна знову взяти курс на базу і здійснити посадку. В 19:08 прийшло ще одне повідомлення. В ній екіпаж закликали сісти якомога швидше, тому що погода могла зіпсуватися.

В 19:11 дирижабль почав зниження, опустившись до позначки 180 метрів. За ним в цей час стежив американський журналіст Герберт Моррісон, який вів з землі репортаж про прибуття «Гінденбурга» у США.

В 19:20 цеппелін врівноважили, з його носа були скинуті два причальних каната. Почалася безпосередня підготовка до приземлення. Ситуація почала виходити з-під контролю у 19:25, коли в хвостовій частині почалося загоряння. Буквально за 15 секунд вогонь поширився в бік носової частини на кілька десятків метрів. Відразу після цього пролунав перший вибух на дирижаблі «Гінденбург».

Рівно через 34 секунди після цього цеппелін звалився на землю.

Жертви трагедії

У катастрофі на дирижаблі «Гінденбург» загинули 36 осіб: 22 члена екіпажу і 13 пасажирів. Ще однією жертвою став співробітник наземної служби.

Більшість із них померли у вогні або задихнулися чадним газом. Кілька людей встигли вистрибнути з палаючого дирижабля, але розбилися при падінні на землю.

Безпосередньо в самій катастрофі загинули 26 людей, з яких 10 були пасажирами. Решта померли пізніше від отриманих травм.

Розслідування катастрофи

Розслідуванням катастрофи дирижабля «Гінденбург» займалася слідча комісія з Німеччини. Було встановлено, що в хвостовій частині корпуса вибухнула сталева дротяна розчалками, яка проходила з внутрішньої частини всього каркаса. При цьому вона слугувала для передачі тиску на газові балони.

Два балони з-за розриву виявилися пошкоджені. Це викликало витік водню, у результаті в просторі між балонами та зовнішньою оболонкою утворилася вибухонебезпечна суміш.

Після того, як були скинуті посадочні канати, оболонка цепеліна виявилася заземлена не так добре, як матеріал корпуса. Це і призвело до різниці потенціалів. Свою роль зіграла і погода. Вологість була підвищена, а з-за пройшов нещодавно грозового фронту виникла іскра. В результаті повітро-воднева суміш вмить запалала. Своє розслідування проводили і американські експерти, які прийшли до схожих висновків.

Конспірологічна версія

Цікаво, що існує і конспірологічна версія загибелі дирижабля «Гінденбург». Вона була висунута істориком-аматором із США Адольфом Хелингом.

Він вважає, що «Гінденбург» знищила міна з годинниковим механізмом. Її навмисне встановив один з членів екіпажу, технік Еріх Шпель, на дно балона під номером чотири. Передбачалося, що вибух станеться відразу після приземлення, коли і пасажири, і екіпаж залишать судно. Так вважає Хелінг. Але з-за того, що «Гінденбург» зробив зайвий круг, до чого призвели погані погодні умови, годинниковий механізм спрацював до висадки всіх, хто знаходився на борту дирижабля.

Сам Шпель вистрибнув з палаючого цепеліна, але невдовзі помер у лікарні від отриманих опіків. Цікаво, що таку ж версію висував і начальник німецького гестапо Генріх Мюллер.

Наслідки аварії

Крах дирижабля «Гінденбург» стало початком кінця епохи дирижаблів в світі. Незабаром після цієї події німецьке керівництво офіційно заборонив виконувати пасажирські перевезення на дирижаблях, а також використовувати їх для закордонних польотів у будь-яких цілях.

Виняток зробили тільки для поштових відправлень і авіашоу, які влаштовували на території Німеччини.

Прощання з дирижаблями

Після катастрофи на «Гінденбург» комерційне використання дирижаблів фактично припинилося. Німецькі компанії скасували всі рейси в Бразилії і США. Німецьке уряд ввів заборону на пасажирські перевезення на цепеліна.

Дирижабль «Граф Цеппелін» був переведений у Франкфурт. Там він був розміщений в музеї в якості величезного експоната на виставці, яка була присвячена самому фон Цеппелину і його творінням.

Наступний дирижабль з цієї серії вдалося добудувати, але використовували його виключно в пропагандистських і військових цілях. Вже в 1940 році міністр авіації Німеччини Герінг розпорядився віддати обидва дирижабля на злам.

Загибель «Гінденбурга» у культурі

Катастрофа на «Гінденбург» знайшла відображення у світовій культурі. Наприклад, в 1975 році американський режисер Роберт Уайз зняв художній повнометражний фільм під назвою «Гінденбург», що став лауреатом двох премій «Оскар». У ньому основною версією події став саботаж.

Одна з серій популярного документального серіалу «Секунди до катастрофи» докладно розповідає про події на дирижаблі у травні 1937 року. Творці фільму провели власне розслідування, яке прийшло до висновків, що первісна версія про загорання водню на борту найбільш імовірна, ніж версії про вибух або навмисному підпалі.

«Гінденбург» згадується і в документальному серіалі «Життя після людей». У ньому показані вицвілі фотографії дирижабля, які нібито через три століття після зникнення людства зберігаються в архівах.

У художньому фантастичному серіалі «Поза часом» в самої першої серії першого сезону герої відправляються в минуле як раз в момент загибелі «Гінденбурга». Вони мають намір зловити терориста, мета якого змінити хід історії.