Дисфункціональна маткова кровотеча: причини, наслідки та особливості лікування

Виділення з матки, які не пов’язані з системними розладами, захворюваннями органічної природи або вагітністю, називають дисфункціональними матковими кровотечами. Скорочено їх називають ДМК, частота такої патології зустрічається у 15-20 відсотків від усіх хворих гінекологічного профілю незалежно від віку жінки. Від звичайних виділень в період менструації їх відрізняє тривалість і об’єм крововтрати. Провокативним чинником рясних виділень найчастіше є порушення нормальної роботи яєчників.

Причини ДМК

Провокуючих факторів у репродуктивному віці є:

  • Післяопераційний період, якому передувало діагностичне вишкрібання, видалення поліпів або аборти.
  • Порушення функції яєчників, що проявляються недостатнім синтезом гормонів, полікістозом.
  • Патології головного жіночого органу – пухлини злоякісного характеру, поліпи, міоми.
  • Захворювання щитовидної залози. Появі кровотеч сприяє посилена вироблення тиреотропних гормональних речовин.
  • Прийом деяких гормональних медикаментів, в тому числі контрацептивів, а також нестероїдних протизапальних засобів.
  • Збій в роботі надниркових залоз.
  • Порушення виробництва гормональних речовин, які впливають на менструальний цикл.

Дисфункціональні маткові кровотечі в період пременопаузи викликані:

  • порушенням згортання крові;
  • змінами в гіпоталамусі;
  • новоутворення в матці злоякісного характеру;
  • недоліком естрогену і прогестерону;
  • поліпами залозистої природи;
  • гіперплазією ендометрію.

Класифікація ДМК

Маткові кровотечі поділяються за патогенетичних механізму на:

  • Ановуляторні. У цьому випадку фолікул не визріває, овуляція відсутня, а цикл характеризується як однофазний. Після недовгої затримки місячних настає рясна кровотеча.
  • Овуляторні. Причиною кровотечі є посилена або, навпаки, низька вироблення яєчниками статевих гормональних речовин.
  • Класифікація дисфункціональних маткових кровотеч по об’єму втрати крові і в залежності від менструального циклу виглядає наступним чином:

    • Менорагія. По-іншому її називають кровотечами прориву. Провокує їх виникнення гінекологічна патологія.
    • Метрорагія, або кровотечі ациклической природи. Для цього виду характерні кров’яні виділення після або до менструації.
    • Гіперменорея – це рясні щомісячні виділення, що супроводжуються великою втратою крові.
    • Поліменорея. Менструація триває довше звичайного часу. Обсяг кров’яних виділень збільшується.

    Наступна класифікація дисфункціональних маткових кровотеч заснована на віковому періоді:

    • ювенільному;
    • репродуктивному;
    • клімактеричному.

    Діагностика

    Комплекс діагностичних заходів включає в себе:

  • Збір анамнезу.
  • Огляд шийки матки – виявлення видимих змін.
  • Цитологічний аналіз мазка із цервікального каналу.
  • УЗД – для виявлення патології яєчників, ендометріозу або міоми.
  • Аналіз крові на гормональні речовини, загальний, біохімія.
  • Діагностичне вишкрібання – виявлення атипових клітин, гіперплазії.
  • МРТ – виявлення порушень у роботі гіпофіза і гіпоталамуса.
  • При наявності показань рекомендуються додаткові методи обстеження та консультації лікарів спеціалістів.

    Патогенетичний механізм

    Дисфункціональні маткові кровотечі (код за МКХ-10: N92) – це наслідок гормонального збою і розлади регуляції функцій яєчників, контроль діяльності яких здійснюється гіпоталамо-гіпофізарної системою. Збій в роботі гіпофіза призводить до порушення дозрівання фолікула і менструальної функції. В результаті в жіночому організмі збільшується рівень естрогенів. З-за відсутності в яєчниках синтезу жовтого тіла прогестерон не проводиться. У матці спостерігається розростання ендометрія, який згодом відторгається і виникає крововтрата. Інтенсивність і тривалість кровотечі залежить від фібринолітичної активності, агрегації тромбоцитів і тонусу судин. Виділення можуть припинитися самостійно, але існує ризик їх повторення. Основні ознаки патологічного кровотечі:

    • запаморочення;
    • хворобливі відчуття в нижній частині живота;
    • слабкість;
    • зниження тиску;
    • потемніння в очах;
    • неприємні відчуття в області попереку;
    • поганий апетит;
    • спрага;
    • досить великий обсяг виділень;
    • нерегулярні місячні;
    • подовження менструації.

    Терапія. Наслідки

    Згідно з клінічними рекомендаціями, дисфункціональні маткові кровотечі є приводом длягоспитализации, причому строкової. Принципи лікування полягають у наступному:

    • зупинка кровотечі;
    • профілактика рецидивів;
    • вишкрібання;
    • гормональний гемостаз;
    • усунення наслідків геморагії;
    • використання плазмозамінних медикаментів при великій крововтраті.

    При кровотечах застосовують як консервативне, так і хірургічне лікування. У першому випадку воно буває:

    • Гормональне, тобто призначають гормональні препарати, що сприяють відновленню менструального циклу. Курс лікування тривалий, до восьми місяців. Добре зарекомендували себе препарати «Джес», «Рігевідон», «Ярина». Схему прийому підбирає лікар.
    • Негормональний – спрямоване на зміцнення еластичності і міцності судин.

    Для цих цілей використовують «Аскорутин», «Детралекс», «Флебодіа» та інші засоби. У разі низькою згортання крові доктор рекомендує ліки, які покращують агрегацію тромбоцитів.

    • Прийом препаратів, що нормалізують виробництво пролактину.

    Хірургічний метод при дисфункціональних маткових кровотечах в гінекології застосовують при патологічних станах, які потребують термінового оперативного втручання, наприклад, при виявленні міом чи поліпів.

    При виборі методу терапії доктор враховує вік, тривалість і інтенсивність виділень, причину, що послужила збою менструального циклу, а також давність патології.

    При своєчасному лікуванні прогноз сприятливий. Не вчасно розпочата терапія веде до стійкої анемії і надалі до безпліддя. Якщо провокуючим фактором кровотеч є дисфункція яєчників і гормональні збої, то великий ризик переродження ендометрію в злоякісне новоутворення. Найважче наслідок – це летальний результат, викликаний тривалими рясними виділеннями.

    Фактори, що провокують маткові кровотечі в репродуктивному віці

    Причини дисфункціональних маткових кровотеч репродуктивного періоду пов’язані з:

    • порушенням кровообігу внаслідок тромбозів і розширення судин;
    • збоєм в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-наднирники; як наслідок з’являються ановуляторні кровотечі;
    • зривом гормонального гомеостазу після аборту;
    • інфекційними, ендокринними патологіями;
    • стресовими ситуаціями;
    • інтоксикаціями організму;
    • прийомом гормональних і нестероїдних протизапальних медикаментів.

    Терапія та профілактика

    Лікування дисфункціональних маткових кровотеч у жінок в дітородному віці передбачає оперативне втручання і подальшу профілактику кров’яних виділень. Проводять хірургічний гемостаз. Для запобігання рецидиву показаний прийом гормональних засобів. Їх підбирають індивідуально залежно від отриманих результатів гістології. Прогноз сприятливий при правильному лікуванні. З метою профілактики маткових кровотеч жінкам дітородного віку рекомендується:

    • повноцінне харчування;
    • фізкультура;
    • чергування праці і відпочинку;
    • загартовування;
    • своєчасне лікування інфекції;
    • прийом оральних контрацептивних засобів за погодженням з лікарем.

    Маткові кровотечі у жінок в клімактеричному періоді

    Дисфункціональна маткова кровотеча (код за МКХ десятого перегляду в період пременопаузи — N92.4) – це часта гінекологічна патологія, яка буває у жінок 45-55 років. Причина пов’язана з порушеннями обмінних процесів і нормальної роботи ендокринної системи. В цей час кровотечі протікають досить важко порівняно з іншими віковими періодами. Фактори, що сприяють кров’яних виділень:

    • вікові зміни у структурі гіпоталамуса, який регулює функцію яєчників;
    • пухлини яєчників гормональної природи.

    Характерні для пубертатного або репродуктивного віку порушення згортання крові в період пременопаузи, не зустрічається. Одночасно з лікуванням доктор виявляє органічну патологію:

    • робить вишкрібання слизової оболонки тіла і каналу шийки матки;
    • проводить УЗД яєчників.

    Надалі тактика терапії дисфункціональних маткових кровотеч у пременопаузальном періоді буде залежати від наявності супутніх гінекологічних хвороб та інших патологій. Під час лікування обов’язково проводяться маніпуляції, які допомагають усунути наявні обмінно-ендокринні порушення. У більшості випадків прогноз при правильному лікуванні сприятливий. Є дані, що у жінок, що використовують оральні контрацептивні засоби, рідко бувають кровотечі в період пременопаузи. Тому лікарі розглядають прийом цих медикаментів, як елемент профілактики маткових кровотеч.

    Дисфункціональні маткові кровотечі ювенільного періоду

    Ювенільні, або пубертатні маткові кровотечі – це виділення в період статевого дозрівання від першого менструального виділення до 18 років. Такий патологічний стан вважається тяжкою формою порушення репродуктивної системи в період статевого дозрівання дітей і підлітків. До істинним пубертатным маточним кров’яних виділень відносять кровотечі, які виникають внаслідок збою гормонального балансу і відсутності першопричини, тобто органічних хвороб статевої сфери. Кров’яні виділення у дівчаток в основному ановуляторних характеру. Зустрічаються ювенільні дисфункціональні маткові кровотечі після становлення менструальної функції через два або три роки. Сприяють розвитку цього явища:

    • інтоксикація організму;
    • зміна гормонального фону у зв’язку з статевою зрілістю, прийомів гормональних медикаментів;
    • інфекційні хвороби хронічного або гострого характеру;
    • стресові ситуації;
    • гіповітамінози, викликані неправильним харчуванням;
    • патології ендокринної системи;
    • недорозвиненість матки.

    Основні ознаки ювенільних маткових кровотеч:

    • виділення з статевих шляхів більш восьми днів;
    • інтервал між кровотечами менше 21 дня;
    • крововтрата, яка перевищує в добу 120 мл;
    • тахікардія;
    • слабкість;
    • спрага;
    • головний біль;
    • швидка втомлюваність;
    • зниження тиску;
    • дерма і слизові оболонки блідого забарвлення.

    Рясні і тривалі кровотечі призводять до анемії, яка супроводжується погіршенням загального самопочуття. Небезпечним наслідком вважається зміна слизової оболонки головного жіночого органу, і як наслідок з’являється ризик розвитку злоякісної пухлини матки. У деяких випадках буває важко відрізнити звичайну менструацію від кровотечі. Для цих цілей проводять цілий комплекс заходів, включаючи інструментальну та лабораторну діагностику. До закінчення пубертатного періоду ймовірність ювенільних дисфункційних маткових кровотеч (МКБ-10 — N92.2) зменшується. Надалі, можливі менструальні дисфункції, але причини будуть інші, наприклад, безконтрольні статеві відносини, що ведуть до аборту. Переривання вагітності в період становлення гормонального фону призводить до серйозних порушень і провокує кровотечу. Крім того, виник запальний процес, що представляє загрозу для яєчників, що веде до гормональної дисфункції.

    Особливості лікування ювенільних маткових кровотеч

    Терапія залежить від клінічних проявів і причини їх появи. В деяких випадках буває достатньо усунути зовнішній фактор, а саме емоційний стрес або фізичні навантаження. Якщо виділення не супроводжуються вираженою анемією, то лікування здійснюється в амбулаторних умовах. Однак у більшості випадків потрібна госпіталізація, так як клініка важка. Зупинка пубертатних маткових кровотеч проводиться одночасно з пошуком причини, яка спровокувала такий стан. Застосовують медикаменти, які надають кровоспинний, седативну, підвищують тонус матки дію, а також препарати, що зміцнюють судини. При встановленні причини виділень лікування спрямовують на її усунення. Для зупинки кровотечі використовують гормональні медикаменти «Дюфастон», «Утрожестан» або комбіновані засоби, що містять естрогени і гестагени. Далі, проводиться відновлення гормональної функції за допомогою таких ліків:

  • «Марвелон».
  • «Логест».
  • «Мерсилон».
  • «Дюфастон».
  • «Кломіфен» — показаний при рецидивах для дівчат віком від 16 років.
  • Дозування, схему лікування та тривалість терапії лікар підбирає індивідуально.

    В якості екстреної терапії дисфункціональних маткових кровотеч (у МКБ десятого перегляду ця патологія має код N92) застосовують гормональні препарати разом з кровоспинними засобами. Лікування ювенільних маткових кровотеч повинно бути комплексним і включати фізіолікування, консультацію психолога, невролога, ендокринолога.

    Крім консервативної терапії, у підлітків застосовують хірургічний гемостаз, тобто вишкрібання слизової матки. Цей метод використовують при станах, що загрожують життю. При проведенні цієї маніпуляції виявляється мінімальний травмуючу дію на матку. Дівоча пліва при цьому зберігається. Повноцінний менструальний цикл відновлюється протягом року після лікування. Для профілактики рецидивів дівчинки знаходяться під наглядом лікаря.

    Профілактика

    До попереджувальних заходів для всіх віків відноситься:

    • лікування патології статевої сфери;
    • своєчасне виявлення гормональних збоїв;
    • повноцінне харчування;
    • звернення до лікаря при перших ознаках патологічного кровотечі;
    • виключення шкідливих звичок;
    • заняття фізкультурою;
    • попередження інфекційних хвороб;
    • прийом гормональних засобів за узгодженням з лікарем.

    Важливо пам’ятати, що маткові кровотечі успішно лікуються при зверненні на ранньому етапі. Своєчасно розпочата терапія суттєво зменшує ризик розвитку ускладнень.