Энтерофурил для дітей: інструкція із застосування, показання, склад, аналоги, відгуки

Препарат «Энтерофурил» дітям дають у формі таблеток, суспензії. Другий варіант кращий для малолітніх хворих – засіб має приємний аромат банана, тому малюки менше вередують. Капсули представлені в двох варіантах дозування активного з’єднання. Речовина, на якому засновано «Энтерофурил», називається ніфуроксазид.

Технічні нюанси

«Энтерофурил» у продажу представлений в картонних упаковках, що містять супровідну документацію виробника і власне медикамент – флакон із суспензією або алюмінієві блістери, в яких запаяні в індивідуальних сейфах десять таблеток. В інструкції чітко вказано, з якого віку дітям «Энтерофурил» у якому форматі можна приймати. Також дається опис препарату. Необхідно звірити інформацію в документації і реально присутнє в упаковці, щоб переконатися, що засіб не підроблене.

«Энтерофурил» у формі таблеток являє собою тверді жовті екземпляри. Всередині вони наповнені порошком жовтого кольору. Є два варіанти дозування: активне з’єднання в одній таблетці може міститися в кількості 100 мл і вдвічі більше. В одній упаковці міститься три блістери з капсулами меншого дозування або один-два – більшою. Точна кількість таблеток обов’язково уточнюється на зовнішній стороні картонної упаковки.

Суспензія «Энтерофурил» забарвлена в жовтий колір, досить густа і пахне бананом. У будь-якій формі препарат застосовують перорально. Флакони із суспензією містять 90 мл речовини, виконані із затемненого скла. У упаковці присутнє мірна ложка.

Загрузка...

З чого виготовлено?

Склад «Энтерофурила» у формі суспензії:

  • ніфуроксазид;
  • сахароза;
  • натрієвий гідроксид;
  • ароматизатор;
  • вода;
  • етанол.

Виробником використані карбомер, метилпарагідроксибензоат і лимонна кислота.

Склад «Энтерофурила» у формі таблеток:

  • ніфуроксазид;
  • крохмаль;
  • сахароза;
  • целюлоза;
  • магнієвий стеарат.

Правила використання

Суспензія і таблетки «Энтерофурил» засновані на антимикробном з’єднанні – нифуроксазиде. Засіб широко застосовується при патологіях кишкового тракту, спровокованих інфекцією.

«Энтерофурил» – показання до застосування:

  • діарея (гостра, хроніка), спровокована бактеріями;
  • хронічна запальна діарея;
  • порушення стільця, викликане неправильним використанням антибіотиків;
  • рідкий стілець неуточненої природи.

Суспензія, таблетки «Энтерофурил» не використовуються, якщо виявлено зараження глистами.

Перед застосуванням препарату необхідно перевірити сприйнятливість патологічних мікроорганізмів активного з’єднання.

Ніфуроксазид впливає місцево, не здатний проникати в тканини і органи організму, накопичуватися в клітинах. Антибіотик використовується строго при розладі стільця, купірує продукування ентеротоксинів, а значить, знижує подразливість ентероцитів, на тлі чого декілька зменшується кількість солей, рідин, що виробляються кишечником.

Дози та ефекти

Як вказано в інструкції, для дітей «Энтерофурил» в низькій дозі рекомендований як бактеріостатичний препарат. Активна речовина пригнічує активність ферментів, що порушує виробництво життєво важливих для патологічних мікроорганізмів речовин. При підвищенні дози «Энтерофурил» надає бактерицидний ефект, порушує мембранну структуру цитоплазми і провокує масову загибель бактерій.

При використанні «Энтерофурила» по інструкції (для дітей необхідно дотримуватися дози, рекомендовані виробником) не спостерігається негативного впливу на природну мікрофлору кишкового тракту. У той же час деякі побічні реакції все ж можливі.

Показання «Энтерофурила» включають зараження:

  • стафило-, стрептококами;
  • сальмонелами;
  • кишковою паличкою;
  • клебсиелл;
  • ентеробактеріями;
  • шигелами.

Як показали дослідження, «Энтерофурил» не провокує розвитку суперінфекції, не призводить до формування у патологічних мікроорганізмів імунітету, не підвищує стійкість небезпечних форм життя до інших антимікробних препаратів.

Як вказано в інструкції, «Энтерофурил» для дітей і дорослих безпечний, так як практично весь обсяг медикаменту (більше 99 %) потрапляє в кишковий тракт. Активні речовини не можуть всмоктуватися в кровоносну систему. Виведення здійснюється з вмістом кишечника.

Загрузка...

Протипоказання

Як вказано в інструкції, «Энтерофурил» можна використовувати при:

  • підвищеній чутливості до активної речовини;
  • непереносимості нітрофуранового ряду;
  • алергічної реакції на будь-які додаткові компоненти, використані у виробництві.

Згідно інструкції, «Энтерофурил» для дітей у формі суспензії застосовується, якщо пацієнт старше місячного віку. Таблетки можна приймати з трьох років.

Надлишок «Энтерофурила» в організмі може спровокувати біль у животі.

Побічні дії

«Энтерофурил» у дітей рідко викликає негативну відповідь організму, але певні ризики є. Виробник вказує на можливість:

  • нудоти;
  • блювоти;
  • порушення стільця;
  • алергічної реакції;
  • больових відчуттів в животі.

Алергія може проявити себе шкірними висипами, кропив’янкою, більш важкими варіантами відповіді:

  • набряк Квінке;
  • анафілактичний шок.

При появі побічних реакцій слід порадитися з лікуючим лікарем на предмет продовження курсу. Незначні незручності, спровоковані складом, не потребують коригування дозування або скасування.

Дози і діагнози

Дозування «Энтерофурила» для дітей повинен вибирати лікар, виходячи з віку, маси, загального стану здоров’я пацієнта, особливостей хвороби. Тривалість програми – тиждень і більше. «Энтерофурил» можна використовувати в будь-який час, немає залежності від трапез. При виборі суспензії перед кожним вживанням ємність ретельно струшують до одержання однорідної субстанції.

При лікуванні хворих до піврічного віку використовується сироп «Энтерофурил» для дітей. У день препарат приймають тричі по 2,5 мл Між дозами витримують восьмигодинні інтервали.

У віці семи місяців до двох років «Энтерофурил» показаний в кількості 2,5 мл Препарат вживають у добу чотири рази.

З трирічного віку можна використовувати і сироп «Энтерофурил» для дітей, і капсули. Перший варіант передбачає тричі прийом по 5 мл складу. Таблетки використовують 3-4 підходи. Максимальна доза на 24 години – 800 мг. За один прийом використовують одну або дві капсули.

Для дорослих «Энтерофурил» рекомендований в кількості 5 мл чотири рази на добу, якщо обраний формат суспензії, або ж чотири рази на добу капсулами по 100 або 200 мг. Сумарна доза при виборі таблеток на 24 години – 800 мг.

Оскільки в інструкції зазначено, скільки приймати «Энтерофурил» дитині (сім днів), слід дотримуватися рекомендацій виробника. Якщо неприємні симптоми не проходять до кінця курсу, доведеться уточнити у лікаря, слід продовжити лікування.

Деякі особливості

Офіційних відомостей про передозування «Энтерофурилом» немає, так як активна речовина не здатна проникнути в кровоносну систему, надати системний ефект на організм. Якщо прийом кошти все ж буде пов’язаний з симптоматикою інтоксикації, необхідно організувати промивання шлунка і вести симптоматичну терапію.

З аптек «Энтерофурил» в капсулах для дітей і у формі суспензії відпускається без пред’явлення рецепта лікаря. Таблетки та сироп придатні для вживання протягом трьох років з моменту виробництва. Після розкриття флакона з суспензією необхідно спожити весь медикамент за 14 днів. Залишки утилізують.

Для збереження якості медикамент повинен знаходитися при кімнатній температурі в затемненому приміщенні. Суспензію не можна заморожувати.

Хімія та біологія

Передбачається, що ніфуроксазид показує виражений ефект завдяки наявності в речовині групи NO2, здатної купірувати дегидрогеназу, дестабілізувати реакції виробництва білкових структур. Показання «Энтерофурила» засновані на активності нифуроксазида щодо грампозитивних патологічних мікроскопічних форм життя, деяких грамнегативних ентеробактерій.

Ніфуроксазид не впливає на сапрофіти. Якщо встановлена діарея в гострій формі, спровокована бактеріальної інвазією, «Энтерофурил» в капсулах для дітей і дорослих допомагає стабілізувати еубіоз. При вірусному энтеротропном зараженні прийом нифуроксазида дозволяє попередити появу суперінфекції.

Як вказано в інструкції, «Энтерофурил» для дітей при проносі використовується тільки у випадку, коли проблема обумовлена бактеріальним зараженням. Препарат не підходить для лікування недоношених дітей і немовлят віком до місяця.

Особливий випадок

Виробник звертає увагу на факт того, що «Энтерофурил» може використовуватися в період виношування плоду, але тільки після консультації з лікарем. Лікар оцінює очевидну користь препарату і можливі ризики для плода, попереджує майбутню матір про можливі негативні наслідки.

«Энтерофурил» не може проникнути в кровоносну систему, тому іноді його призначають при годуванні груддю. Це також вимагає попередньої консультації з лікарем. Як правило, на період курсу дитину переводять на штучне харчування.

Якщо використовується «Энтерофурил» для дітей при блюванні, порушенні випорожнень, необхідно комбінувати медикаментозне засіб і активне питво. В особливо важких випадках показана внутрішньовенна регідратація.

Неприпустимо комбінувати «Энтерофурил» і спиртні напої.

При лікуванні немовлят спочатку проводять аналіз на наявність ферментів, трансформуючих сахарозу. Тільки при виключенні недостатності таких сполук можна починати лікування.

Дослідження показали, що «Энтерофурил» не чинить впливу на здатність концентруватися, реагувати, тому не накладається обмежень на управління механізмами, транспортом.

Альтернатива: чим замінити?

Серед популярних аналогів варто згадати медикаменти:

  • «Смекта»;
  • «Ентерол»;
  • «Інтетрікс»;
  • «Фуразолідон»;
  • «Энтобан».

Аналог «Энтерофурила» для дітей, дешевше початкового варіанту, – «Фуразолідон». Препарат не використовується для пацієнтів молодше однорічного віку, але з року і старше можна сміливо вживати його при кишкових розладах різних форм. Правда, перед заміною рекомендованого лікарем складу необхідно уточнити, наскільки це розумно: патологічні мікроорганізми, чутливі до «Энтерофурилу», можуть виявитися несприйнятливими до «Фуразолідону».

Ще один аналог «Энтерофурила» для дітей, дешевше розглянутого вище препарату, – «Смекта».

«Інтетрікс» і «Энтобан» відрізняються вираженим ефектом при порушенні стільця бактеріальної природи, але ці ліки підходять тільки для дорослих пацієнтів.

Аналоги: «Фуразолідон»

Медикамент належить до нитрофурановому ряду, має виражений протибактеріальний ефект. Засіб рекомендовано, якщо діагностовано:

  • діарея;
  • ентерит;
  • пієліт;
  • уретрит;
  • вагініт;
  • дизентерія;
  • кольпіт;
  • лямбліоз;
  • паратиф;
  • цистит.

Таблетки підходять пацієнтам у восьмирічному віці і старше. Препарат використовують після трапези, рясно запиваючи водою. Дозування залежить від діагнозу.

Паратиф, токсикоінфекція, дизентерія вимагають призначення 0,1-0,15 г чотири рази на день. Тривалість курсу – від п’яти діб до удвічі більшого часу. Допускається циклічне вживання: шестиденне використання, чотириденний перерву.

Дітям старше восьмирічного віку «Фуразолідон» рекомендований в кількості 6-7 мг на кожен кілограм маси тіла. Отриманий загальний об’єм ділять на чотири підходи.

При лямбліозі «Фуразолідон» використовують чотири рази на день. Доза для дорослих – 0,1 г, для дітей – 6 мг на кілограм ваги. Тривалість програми – від п’яти діб до удвічі більшого часу.

Уретрит вимагає застосування чотири рази в день 0,1 г Фуразолідону». Тривалість – три дні.

Кольпіт повинен лікуватися комбінованим підходом: таблетки доповнюють свічками. Перорально до чотирьох разів на день «Фуразолідон» використовують у кількості 0,1 р. Тривалість програми – три дні. У піхву вводять 5-6 г препарату в порошковій формі, змішаного з молочним цукром. Ректально використовують супозиторії з фуразолідоном. Загальна тривалість досягає двох тижнів.

«Фуразолідон» не слід використовувати більше 10 діб поспіль.

Для дорослих максимальний обсяг на добу – 0,8 г; разова – 0,2 р.

Передозування і побічні ефекти

Надлишок «Фуразолідону в організмі може проявити себе:

  • анемією;
  • лейкопенією;
  • гепатит.

«Фуразолідон» у високих дозах токсичний для нервової системи. При появі симптомів передозування прийом відразу припиняють, промивають шлунок, використовують антигістамінні засоби і кальцієвий хлорид. Для підтримки стану пацієнту дають вітаміни групи В.

На тлі прийому «Фуразолідону» можливі:

  • блювання;
  • нудота;
  • погіршення апетиту.

«Фуразолідон» в адекватному кількості токсичний низькою мірою, але може спровокувати алергічний відповідь організму.

Протипоказання і особливі випадки

Категорично заборонено «Фуразолідон», якщо встановлені:

  • підвищена чутливість до речовин, використаним при виробництві медикаменту;
  • недостатність функціонування нирок у термінальній стадії.

«Фуразолідон» не використовується для лікування дітей віком до місячного віку.

Виняткової обережності вимагає застосування антимікробної складу, якщо виявлені хвороби нервової системи, печінки. Не меншої уваги заслуговують вагітні жінки. «Фуразолідон» дозволений в «цікавому» положенні, але тільки в ситуації, коли лікар може контролювати стан пацієнтки. При цьому аналізуються позитивні аспекти використання, можливі небезпеки для материнського і дитячого організму. Якщо користь істотніше можливої шкоди, «Фуразолідон» призначають, попереджаючи хвору про всі можливі наслідки такого курсу.

«Фуразолідон» потрапляє в грудне молоко. При необхідності прийому таблеток під час лактації дитину переводять на штучне харчування.

Під впливом активного компонента може погіршитися здатність концентрувати увагу, тому на час лікування рекомендовано відмовитися від керування транспортом і роботи з високоточними механізмами.

Сполучуваність

При прийомі «Фуразолідону» необхідно утриматися від багатих тирамином продуктів:

  • кави;
  • сир;
  • молоко, вершки.

Враховують, що «Фуразолідон» зменшує ефективність МАО, тому антибіотик не поєднують з інгібіторами МАО. Активізація ефекту препарату спостерігається на тлі тетрацикліну, аміноглікозидів. При одночасному прийомі «Фуразолідону» і ристомицина, хлорамфеніколу пригнічується кровотворна функція організму. При прийомі препаратів, що змінюють кислотно-лужну середу урини, коригується тривалість виведення фуразолідону.

Аналоги «Энтерофурила»: «Смекта»

«Смекта» досить сильно відрізняється від описаних вище препаратів: це природна речовина, засноване на алюмінії, магнієвому силикате. Під впливом активного з’єднання нормалізується стан слизової кишечника, стимулюється вироблення слизу, підвищується захисний рівень ШКТ. «Смекта» поглинає патологічні форми життя і допомагає вивести їх з організму, не пригнічуючи роботу кишечника. «Смекту» використовують при діареї вже з місячного віку. Препарат підходить і для дітей, і для дорослих.

«Смекта» використовується при хронічних порушеннях стільця, ефективна при гострій формі діареї. Як правило, є елементом комплексного лікування. При діареї необхідно багато пити. Виробник рекомендує вживати «Смекту» при хворобливих відчуттях в шлунку, кишечнику, стравоході. Препарат не усуває причину болю, але усуває неприємні відчуття.

Особливості прийому

Дітям старше місячного віку, але молодше однорічного «Смекта» підходить у кількості двох пакетиків на день. Курс лікування – три дні. Після основної програми продовжують використовувати «Смекту» у кількості одного пакетика в добу. Тривалість – на розсуд лікаря.

В однорічному віці і старше триденний курс передбачає щоденне вживання чотирьох пакетиків складу, підтримуюче лікування вимагає вдвічі меншої кількості.

Для дорослих пацієнтів «Смекта» рекомендована в кількості трьох доз на день, але на початку курсу можна використовувати до шести порцій.

При гострій формі рідкого стільця потрібні медикаменти для стабілізації електролітного балансу. Необхідно багато пити. У деяких випадках показані внутрішньовенні вливання для попередження зневоднення організму.

Правила застосування

Прямо перед вживанням вміст одного саше висипають в ємність і заливають половиною склянки чистої води розмішують до отримання однорідної речовини і відразу приймають. Якщо встановлені езофагіти, слід використовувати складу після трапези, в інших випадках – між прийомами їжі.

Приготувати «Смекту» для дитини можна в пляшечці: на 50 мл рідини розводять саші, використовують напій протягом дня. Можна змішувати препарат з бульйоном, пюре, соками, іншими продуктами, які використовуються в дитячому харчуванні.

Засіб належить до категорії абсорбентів, тому не використовується одночасно з іншими препаратами – це може знизити їх ефективність. Перерва між вживанням «Смекти» та інших ліків – від півтори години і більше.

Медикамент не поєднується зі спиртним. На час проходження лікування необхідно повністю виключити з раціону алкоголь.

Відомо, що «Смекта» може стати причиною побічних ефектів, але всі вони незначні і не потребують коригування дозування. Виняток – алергічна реакція.

Надлишок препарату в організмі може проявити себе безоаром, запорами.

Висновок

Судячи з відгуків, які люди залишають на спеціалізованих форумах і сайтах, препарат «Энтерофурил» і його аналоги володіють високою ефективністю. Серед переваг розглянутого в статті кошти виділяють доступність (є у всіх аптеках) і відсутність негативних впливів на організм.