Гепатит Д: причини, симптоми і лікування

Гепатит Д – це вірусне захворювання печінки, викликане дельта вірусом (HDV). Особливістю хвороби є те, що він протікає тільки при наявності гепатиту В. тобто інфікуватися формою Д можна лише в присутності вірусу В або після нього. Без супутника віруси гепатиту Д не можуть розмножуватися. Це сприятлива особливість мікроорганізмів, що дозволяє трохи стримувати кількість хворих.

Гепатит Д мало поширений в Росії. Цей вірус найбільш руйнівний і викликає цироз печінки. Патологія передається через кров або при статевого зв’язку. На сьогоднішній день в світі налічується близько 15 мільйонів чоловік з даним діагнозом. Велика частина пацієнтів – молоді люди.

Шляхи розповсюдження

Вірусний гепатит Д не існує окремо від гепатиту Ст. Їм одним просто неможливо заразитися, тому зазвичай відбувається зараження вірусами по черзі, причому форма повинна бути первинною. Також можна інфікуватися одночасно двома формами гепатиту.

Джерелами хвороби є люди, що мають патологію в гострій або хронічній формі. Повітряно-крапельним шляхом мікроорганізми не вдаються. Тільки їх безпосереднє попадання у внутрішнє середовище організму може викликати це захворювання.

Шляхи передачі гепатиту Д наступні:

  • Переливання крові. Людина до певного періоду може не підозрювати про своє інфікуванні і при цьому бути донором крові. Помилки і недбалість при взяття аналізів у донора або при подальшій обробці забраного матеріалу іноді відбуваються, тому при переливанні можуть заразитися здорові люди. Більшу ймовірність отримати гепатит Д мають пацієнти, яким таку процедуру виконують багаторазово.
  • Використання шприців кількома особами. Залишки інфікованої крові завжди є на кінчику голки, використання одного і того інструменту збільшує ризики інфікування. Найбільш часто таким шляхом заражаються наркозалежні люди.
  • Будь-які маніпуляції, які порушують цілісність шкірного покриву – татуювання, обрізний манікюр, пірсинг, голковколювання, лікування у стоматолога або косметолога. При недостатній дезінфекції інструментарію залишки вірусу можуть потрапити в кров здорової людини.
  • Спільне використання гігієнічних засобів, предметів гігієни. Пінцети для брів, бритви, зубні щітки, манікюрні щипчики і ножиці є переносниками інфекції від хворого до здорового.
  • Статевий контакт без використання захисних засобів (презерватива) – один з основних шляхів поразки вірусним гепатитом Д.
  • Пологи і годування. Дитина заражається вірусом від матері, проходячи через родові шляхи, а також через тріщини на сосках, які можуть з’явитися при годуванні дитини грудьми.
  • Попадання крові інфікованого хворого на місце пошкодження шкірного покриву здорової людини. Ситуація може статися за неймовірним збігом обставин або внаслідок професійної діяльності. Медики більше всіх схильні до ризику інфікуватися, адже їм доводиться працювати з кров’ю, з хворими пацієнтами і т. д.

Вірус гепатиту Д не передається через поцілунки, дотики, кашель, чхання.

Симптоми

З моменту попадання вірусу в організм наступає його інкубаційний період. Середній період від зараження до перших проявів – півтора місяця, а максимальний – півроку. Бувають випадки суперінфекції, коли симптоми стають явними через 20 днів. Сильний імунітет значно відсуває перші симптоми гепатиту, пригнічуючи його розвиток і розтягуючи інкубаційний період вірусу.

Потрапляючи в кров, вірусний гепатит Д доноситься потоком в печінку і там починає розмножуватися, з-за чого страждають клітини печінки і імунна система виробляє антитіла. Атака імунітету спрямована на знищення вірусу Ст. Коли він переможений, вірус Д також не може розмножуватися. При цьому клітини печінки (гепатоцити), вже пошкоджені атакою антитіл на інфекцію, яка в них містилася.

Симптоми гепатиту Д:

  • Зміна кольору (пожовтіння) білків очей, шкіри, слизових оболонок.
  • Сеча набуває темного відтінку, кал поступово стає білим.
  • Пацієнт відчуває біль у м’язах, суглобах.
  • Температура тіла піднімається.
  • В районі правого підребер’я відчувається сильний біль.
  • Шкірні покриви періодично покриваються невеликими рожевими пухирями. Висип швидко з’являється і швидко зникає без найменшого сліду.
  • При пальпації живота лікар виявляє збільшення розмірів печінки та селезінки.
  • Пацієнт постійно відчуває стомлення, знижується працездатність, з’являється сильний свербіж шкіри.
  • Без будь-яких передумов з’являються синці на різних частинах тіла, в роті виникає гіркий присмак, пропадає апетит, мучить печія і відрижка.

Такі ж симптоми проявляються при ураженні гепатитом Ст. Виявити, яка саме інфекція викликала погіршення самопочуття і грізні ознаки, може аналіз крові на антитіла та інші дослідження.

Класифікація

Гепатит Д має дві основні форми перебігу патології:

  • Гостра – спостерігається при одночасному інфікуванні двома вірусами гепатиту HBV і HDV. Ця форма захворювання успішно лікується, незважаючи на її важкий перебіг. Поширення інфекції легко купірується, організм виробляє стійкий імунітет до обох видів вірусу.
  • Хронічний гепатит Д формується в тому випадку, коли пацієнт вже був носієм вірусу HBV, а пізніше інфікувався дельта-вірусом. Хвороба буде мати сплески і загасання. Загострення можуть відбуватися на тлі вживання нездорової їжі, алкоголю, зниження захисних функцій організму, при відсутності консервативної терапії.

При настанні важкої фази патології пацієнта переслідують сильні головні болі, запаморочення, безсоння, несподівана втрата свідомості, дезорієнтація у часі. Також спостерігаються симптоми патології на шкірі. Серед них судинні зірочки, поява синців і синців, часті і рясні кровотечі з носа.

Діагностика

За лікуванням і діагностикою звертаються до інфекціоніста. Гепатити А, Б, С, Д та інші форми патології залишають індивідуальні маркери своєї присутності в організмі. Вони допомагають визначити ступінь розвитку захворювання, стійкість імунітету, зробити прогноз подальшого прогресу хвороби.

Види аналізів:

  • Венозна кров на виявлення 5 видів антитіл.
  • Біохімічні дослідження крові.
  • УЗД для дослідження стану внутрішніх органів, в першу чергу печінки і селезінки.
  • Пункційна біопсія. Метод досліджує клітини печінки і дозволяє з найбільшою ймовірністю підтвердити або спростувати діагноз. Забір матеріалу проводиться шляхом введення голки в область печінки, процедура проводиться під місцевим знеболенням.

Кров для аналізу на гепатит Д беруть з вени. Обов’язковою умовою є необхідність здавати її натщесерце, бажано вранці. В крові виявляють антитіла, вироблені імунітетом, антигени і РНК вірусу.

Що розповість дослідження

Досить добре вивчено таке захворювання, як гепатит Д. Як передається від людини до людини, теж відомо достовірно. Але медична наука не може спрогнозувати, як кожен конкретний пацієнт відреагує на терапію, зможе його організм повністю побороти хворобу, скільки часу проживе хворий при строгому дотриманні всіх рекомендацій консервативного лікування.

Проводячи дослідження, фахівець звертає увагу на антитіла, які визначають, в якій стадії знаходиться захворювання:

  • Імуноглобуліни M анти-HDV. Їх присутність в крові означає, що хвороба знаходиться в гострій фазі. Вони виробляються імунною системою організму, щоб нейтралізувати дію вірусу і подати сигнал мобілізації іншим учасникам внутрішньої оборони. Результатом активності має стати розчинення вірусу ферментами і його поглинання макрофагами.
  • Імуноглобуліни G анти-HDV – це практична перемога над вірусом. Якщо вони виявлені в аналізі крові, значить, організм успішно впорався з гепатитом і навіть виробив стійкий імунітет до захворювання.

Відсутність у крові антитіл групи М говорить про те, що хвороба перейшла в хронічну стадію. Довгої та кропіткої терапії від пацієнта і лікаря потребує гепатит Д. Лікування ставить за мету мобілізувати імунітет і створити умови для активізації внутрішніх резервів організму, щоб він зміг подолати захворювання. Скільки знадобиться на це часу, спеціаліст спрогнозувати не може.

Лікування

Як лікувати гепатит Д, розповість лікар. Після діагностування захворювання для пацієнта настає тривалий процес терапії, частина якого реалізується в інфекційному стаціонарному відділенні лікарні. Лікування здійснюється за трьома основними напрямами:

  • Противірусна терапія. Медикаментозне лікування полягає у використанні препарату «Інтерферон альфа». До недавнього часу застосовувалися й інші засоби («Ламівудин», «Фамцикловір» тощо), але вони не показали істотних результатів. «Інтерферон альфа» зміцнює імунітет здорових клітин печінки, посилюючи їх опірність проникненню вірусу. Також препарат підтримує макрофаги (імунні клітини) для боротьби з вірусом, робить негативний вплив на здатність вірусу до розмноження. В організм «Інтерферон альфа» вводиться у вигляді ректальних свічок. Тривалість прийому в окремих випадках становить 48 тижнів.
  • Підтримка функцій печінки здійснюється за рахунок прийому гепатопротекторів. До таких препаратів належать – «Ессенціале», «Ессенціале-форте», «Фосфоглив» та ін. В склад ліків входять речовини, які служать будівельним матеріалом печінки. Гепатопротектори приймають тривалий період, не менше 3 місяців при дозі 1 капсула 3 або 4 рази на добу.
  • Нормалізація роботи печінки також необхідна для життєдіяльності організму, тому фахівець призначає ліки для регулювання жовчовиділення і захисту клітин печінки від токсинів («Гепабене», «Тыквеол» тощо). Для нормалізації обмінних процесів призначають препарати на основі амінокислот («Гептрал», «Гепа-мерц» та ін).
  • Висновок токсинів, які порушують захисні функції печінки, здійснюється прийомом адсорбентів («Ентеросгель», «Полісорб»). Одночасно з токсинами вони збирають і виводять продукти розпаду в кишечнику, покращуючи загальний стан пацієнта. Препарати приймають курсами тривалістю 14 днів з перервою на 2-3 тижні. Прийом адсорбентів показаний протягом усього терміну лікування.

Дієта

Вірусний гепатит Д супроводжується порушеннями роботи печінки, тому для пацієнта важливо дотримуватися харчовий режим і суворо дотримуватися рекомендованої дієти. За основу харчування береться лікувальний стіл №5 (по Певзнеру). З раціону повністю виключаються смажені страви. Приділяється увага кількості випитої за добу рідини (не менше 2 л).

Продукти відварюються чи готуються на пару, тушкуються. Також не можна вживати жирні сорти м’яса, риби, наваристі бульйони, мариновані, копчені продукти, кондитерські вироби, кислі ягоди і фрукти, здоба, шоколад, яйця.

Щоденний стіл повинен містити великий обсяг клітковини (каші, овочі), кисломолочні продукти, дієтичне м’ясо і рибу. Величина порцій маленька, прийом здійснюється дрібно (5-6 разів на день) з рівними проміжками. Тривалість дотримання дієти визначається фахівцем. Перехід на дієту №4 здійснюється при появі ознак одужання.

Рецепти народної медицини

Будь-які лікарські засоби народних знахарів спрямовані тільки на зміцнення імунної системи і підтримку функцій печінки. Вилікувати захворювання вони не можуть, але дадуть значне полегшення стану та прискорять процес одужання при намітився прогрес.

Рецепти фітотерапії:

  • Корінь оману. Подрібнений в порошок сухий корінь рослини приймають по маленькій щіпці (на кінчику ножа) 2 рази протягом дня за півгодини до прийому їжі.
  • Настоянка кореня хрону для відновлення антитоксичних функцій печінки: 250 гр кореня хрону подрібнити в блендері або натерти на тертці і залити теплою кип’яченою водою (0,5 л). Настояти протягом доби, процідити, Настоянку п’ють по 1 десертній ложці 3 рази на день за 20 хв до їди). Курс – до 3 місяців.
  • Прийом продуктів бджільництва (перги або квіткового пилку) по 30 г щодня в першій половині дня. Термін терапії необмежений.
  • Фіточай – листя шавлії, полин, ягоди ялівцю змішати в рівних кількостях і взяти 0,5 склянки сухого складу. Трави залити окропом (3 склянки), настояти і процідити. Весь заварений чай випити протягом доби.

Вакцинація

Щеплення від гепатиту В – це найкраща профілактика гепатиту Д. Вакцинація знижує ризик інфікування на 90%, вона створює стійкий імунітет на десятки років. Цей крок нічим не допоможе пацієнтам з хронічною формою перебігу гепатиту В.

Для стійкого імунітету вакцинацію проводять тричі. Після введення першої дози, наступну пацієнт отримує через місяць, а останню через 4 або 6 місяців після першого етапу вакцинації. У Росії всіх новонароджених вакцинують проти гепатиту Д. Є певні групи населення, які потрапляють у групу ризику. Незалежно від раніше проведеної вакцинації, їм слід зробити щеплення додатково.

Хто потребує профілактичного щеплення:

  • Сім’я людини з діагностованим захворюванням на гепатит Ст.
  • Пацієнти, які потребують постійного переливання крові.
  • Люди, які часто змінюють сексуальних партнерів.
  • Ін’єкційні наркомани.
  • Хворі на ВІЛ, СНІД, хронічними патологіями печінки, ЗПСШ.

Знаючи всі шляхи поширення гепатиту Д, не складно припустити, які правила зможуть вберегти від інфікування:

  • Використання індивідуальних засобів гігієни (щипчики, пінцети, ножиці, приладдя для гоління, зубні щітки тощо).
  • Безпечний секс.
  • Відмова від шкідливих звичок (алкоголь, наркоманія).
  • Вимоги до працівників клінік в ретельній обробці інструментів.

Для пацієнтів з діагнозом гепатит Д, як показує лікарська практика, виявляється досить корисною помірна фізична активність. При навантаженнях нормалізується обмін речовин, запускаються відновні процеси, поліпшується постачання тканин киснем, зміцнюється імунітет. При перших ознаках ремісії необхідно почати заняття спортом. Перевага віддається кардиотренировкам, велоспорту, спортивній ходьбі і т. д.

Прогноз

Гостра форма гепатиту Д добре піддається лікуванню. Захворювання діагностоване на ранніх стадіях, при адекватному лікуванні відступає, пацієнт одужує в 95% випадках. При цьому функції і клітини печінки повністю відновлюється, а організм виробляє стійку форму імунітету.

Хронічна форма гепатиту майже невиліковна, тільки 15% хворих одужують в повній мірі. Успіх терапії та досягнення повної ремісії залежить від своєчасності діагностики, дотримання всіх умов лікування, настрою пацієнта. Як довго може тривати лікування, ніхто передбачити не в змозі.