Герпетичний енцефаліт: причини, симптоми, лікування і наслідки

Вірус простого герпесу можна виявити у 80 % населення. В основному він знаходиться в сплячому стані в нейронах, активуючись при зниженні імунітету, і вражає переважно шкіру, слизові оболонки губ, очей, статеві органи. Але у важких випадках може викликати захворювання, що одержало назву «герпетичний енцефаліт», що характеризується пошкодженням нервової системи.

Поняття про патології

Це гостре інфекційне захворювання виникає в головному мозку. Герпетичний енцефаліт, як правило, викликається вірусом простого герпесу першого типу (близько 95 % випадків). Вважається ускладненням герпесвірусної інфекції, що призводить до ураження скроневого і лобного відділів мозку.

Піки захворювання припадають на молодь від 5 до 25 років, а також для людей старше 50 років. Основний потік пацієнтів з подібною патологією зазначається у весняний сезон. Вона може розвинутися безпосередньо після інфікування (в основному зустрічається у дітей) або при загостренні інфекції всередині організму (переважно у дорослих), доповнюється такими захворюваннями, як вітрянка, оперізувальний лишай, інфекційний мононуклеоз або герпетичні ураження статевих органів або назолабиального трикутника.

З усіх видів гострого енцефаліту на цю різновид припадає більше 10 % випадків, що дозволяє віднести це захворювання досить поширеним.

В основному підхоплюють його діти. Це пов’язано з тим, що у них недостатньо розвинений гематоенцефалічний бар’єр, через який вірус проникає в мозок.

Загрузка...

Підстави виникнення у дорослих

Причини герпетичного енцефаліту полягають в тому, що вірус простого герпесу проникає в організм людини через слизову ротової порожнини, а далі рухається через нервові клітини через аксони нюхових нейронів. Але попадання в організм ще не означає поразки головного мозку. Бо в несприятливих для себе умовах вірус переходить в сплячий стан і активується тільки при зниженні імунітету.

Ризик розвитку цього захворювання зростає при:

  • захворюваннях, пов’язаних з імунодефіцитом;
  • стресових ситуаціях протягом тривалого часу;
  • респіраторних інфекціях;
  • онкології;
  • інсульті;
  • травми мозку.

В основному він відбувається в результаті ускладнення простого герпесу, який проявляється висипаннями в слизовій носа та ротової порожнини. Набагато рідше вірусний герпетичний енцефаліт розвивається на тлі генітального.

На сьогоднішній день є дві гіпотези існування цього захворювання:

  • відновлення діяльності частинок вірусу в нервових гангліях сприяє його поширенню по нервах;
  • він знаходиться в сплячому стані в нервових клітинах, звідки і активізує.

Ознаки у дітей

Новонароджені можуть з’явитися на світло з цією патологією при внутрішньоутробному інфікуванні від матері. Дитина з’являється на світ із збільшеним внутрішньочерепним тиском.

Основні ознаки захворювання в цьому випадку такі:

  • вибухаючої джерельце на черепі;
  • плаксивість;
  • блювання;
  • постійні крики, загострюються при ранковому пробудженні;
  • відсутність апетиту;
  • підвищена збудливість;
  • рухові занепокоєння.

У новонародженого крім мозку можуть уражатися й інші органи і системи організму:

  • селезінка;
  • нирки;
  • легкі;
  • печінка.

Герпетичний енцефаліт може з’явитися після перенесених гінгівіту, стоматиту та інших захворювань подібної природи, тобто коли вірус потрапляє в головний мозок через трійчастий нерв.

Клінічна картина

Симптоми герпетичного енцефаліту:

  • з’являються висипання в області рота, слизової оболонки носа, на шкірі;
  • збільшується температура, яка знижується з труднощами при використанні жарознижувальних засобів;
  • з’являються головні болі;
  • по всьому тілу відбуваються судоми, насилу купирующиеся медикаментозними препаратами;
  • порушуються розумові процеси, змінюється поведінка хворого;
  • виникає порушення відчуття дійсності, що може сприяти виникненню коми або зниження слуху;
  • спостерігаються неврологічні порушення.

Деякі симптоми у дорослих герпетичного енцефаліту проявляються не у всіх випадках і носять індивідуальний характер. До них відносяться:

  • поява двоїння в очах або косого погляду;
  • нервове збудження;
  • тахікардія;
  • збільшення артеріального тиску;
  • порушення рухів;
  • спотворення мови;
  • параліч кінцівок з одного боку;
  • провали в пам’яті;
  • гіпергідроз;
  • поява галюцинацій, що свідчать про збої в ЦНС, потребують негайного лікування.

Загрузка...

Уповільнена патологія

По відношенню до розглянутого захворювання виділяють його повільну форму. При цьому ЦНС піддається хронічного запалення, що сприяє розвитку астенічного синдрому та збільшення температури тіла. Через півроку розвивається енцефаліт, який характеризується вогнищевим ураженням головного мозку. У хворих відзначаються наступні симптоми:

  • м’язова дистонія;
  • рефлекторна асиметрія;
  • односторонній параліч;
  • нетривалі судоми.

Як правило, ця форма захворювання закінчується загибеллю хворого з-за пізньої діагностики і стійкості вірусів до Ацикловіру».

Профілактика

В основному інфікування герпетичних енцефалітом здійснюється повітряно-крапельним шляхом, тому комплекс попереджувальних заходів у цілому збігається з такими при застуді, а також включає загальні рекомендації для запобігання статевих інфекцій:

  • підвищення імунітету;
  • захищений секс з використанням презервативів;
  • недопущення контактів з хворими та носіями вірусу;
  • прийом мультивітамінів.

Необхідно розуміти, що ця патологія носить небезпечний характер і може привести до незворотної динаміці головного мозку і загибелі людини.

Діагностика

Її здійснюють, проводячи КТ та МРТ головного мозку. Тип збудника визначають за аналізу спинномозкової рідини і крові з використанням ПЛР. Але кількість антитіл у них збільшується лише через 10 днів після інфікування, тому цей метод застосовується тільки для підтвердження поставленого діагнозу і доцільності проведеної терапії.

Також призначають біопсію головного мозку. Крім цього, можуть здійснюватися обстеження за ліквору і як ретроспективного виду постановки діагнозу – серологічні реакції.

Найбільш важливо в найкоротші терміни пройти МРТ або КТ, оскільки це дозволяє виявити точну причину патології. Тут визначають стадію захворювання, після чого медики можуть робити які-небудь прогнози.

По завершенні обстеження можуть бути поставлені різні діагнози:

  • церебральний васкуліт;
  • вірусний енцефаліт;
  • енцефалопатія токсичного типу;
  • енцефаломієліт гострого розсіяного виду.

Лікування

Хворого поміщають у відділення реанімації або інтенсивної терапії для запобігання розвитку дисграфії та розладів дихання. Лікування герпетичного енцефаліту проводять такими препаратами, як:

  • «Зовиракс»;
  • «Виролекс»;
  • «Ацикловір».

Вони можуть використовуватися для перорального прийому або при тяжкому стані хворого вводять за допомогою ін’єкцій.

Перші два дні після приміщення пацієнта в стаціонар йому дають високі дози цих препаратів (10-15 мг/кг тіла 3 рази в день). Завдяки цьому вдається знизити смертність від цього захворювання і попередити важкі наслідки. Терапія звичайно продовжується протягом 7-14 днів. У стаціонарі здійснюють детоксикацію організму, відновлює водно-сольовий баланс.

Деякі лікарі призначають інтерферони, однак проведене в Європі дослідження не показують ефективності цих засобів. При почався набряку головного мозку приймають кортикостероїди не більше 7 діб. При перебуванні хворого в комі здійснюють вентиляцію легенів та інтубацію трахеї.

Крім цього, можуть призначатись діуретики з метою зняття набряку головного мозку. Якщо організм зневоднений, хворому призначають крапельниці з розчином аскорбінової кислоти.

При тяжкому перебігу захворювання можуть призначати ноотропи.

Ускладнення

Наслідки герпетичного енцефаліту практично завжди дуже важкі і носять психічний і неврологічний характер:

  • зниження уваги;
  • погіршення пам’яті;
  • паралічі;
  • поява апатії;
  • підвищення стомлюваності;
  • порушення координації рухів;
  • погіршення зору;
  • зниження слуху;
  • поява запаморочення і головного болю;
  • сонливість;
  • деменція, що призводить до порушення когнітивних функцій (поява слабоумства з втратою набутих знань і неможливістю отримання нових);
  • погіршення зв’язності мовлення;
  • зниження інтелекту;
  • відпадіння або різке зниження тактильних відчуттів;
  • поява дратівливості та агресивності;
  • нетримання сечі.

При легкому перебігу захворювання, підвищений імунітет, застосовуваної терапії, залежно від віку пацієнта людина може повернутися до повноцінного життя, оскільки ці наслідки можуть бути не виражені зовсім або носити слабовиражений характер.

У маленьких дітей може розвинутися синдром внутрішньочерепної гіпертензії. Це пов’язано з тим, що циркуляція внутрішньомозкової рідини порушена.

Захворювання саме по собі не так небезпечно, як його наслідки.

Прогноз

Головна проблема подібної патології полягає в тому, що під час інкубаційного періоду її досить складно виявити. Після того як ознаки стають яскраво вираженими, інфікування торкнулося мозок досить глибоко, процес важко піддається зупинці.

Прогноз герпетичного енцефаліту може бути позитивним, якщо відбулося його раннє виявлення і швидке лікування. У разі ж запускання захворювання він досить невтішний: можливе настання несприятливих наслідків, аж до загибелі пацієнта. Найбільш сумні прогнози при впадінні пацієнтів з герпетичних енцефалітом головного мозку в кому. По статистиці, тільки 10 % хворих з неї виходять, інші гинуть.

Іноді патологія формується дуже стрімко. Це сприяє сильному набряку мозку, що призводить до зупинки дихання. Хворий в цьому випадку виживає рідко. У разі якщо таке сталося, ознаки цього захворювання залишаться з ним надовго. Дуже рідко спостерігається повне відновлення здоров’я людини.

Висновок

Герпетичний енцефаліт є досить небезпечним захворюванням, які спостерігаються найчастіше у дітей. При несвоєчасному виявленні дитина або дорослий з подібною патологією можуть залишитися інвалідами, отримати невеликі ускладнення при вчасно початому лікуванні або загинути при пізній або неправильної діагностики. Профілактика в основному полягає у підвищенні імунітету організму.