Гіперплазія передміхурової залози: ступеня, лікування

Гіперплазія передміхурової залози — найпоширеніше захворювання, з якими нерідко стикаються чоловіки зрілого та похилого віку. Незважаючи на те, що розростання тканин носить доброякісний характер, воно приносить в життя пацієнта масу дискомфорту.

Зрозуміло, багато людей цікавляться додатковою інформацією. Чому розвивається подібне захворювання? На які симптоми слід звертати увагу? Є небезпечною доброякісна гіперплазія передміхурової залози? Які методи лікування пропонують лікарі? Такі питання задають лікаря багато чоловіків.

Загальна інформація про захворювання

Насправді, десятки тисяч представників сильної статі стикаються з такою проблемою, як гіперплазія передміхурової залози. Що означає такий діагноз? Гіперплазія, яка також відома під назвою «аденома простати», являє собою доброякісне новоутворення, яке з’являється через занадто сильного розростання структур передміхурової залози.

Як відомо, простата, розташована під сечовим міхуром, навколо заднього відділу сечовипускального каналу. У нормі цей орган ніяк не заважає процесам відтоку сечі. Але коли простата починається збільшуватися, то здавлює трубку сечовивідного каналу, в результаті чого струм рідини порушується, що веде вельми небезпечними ускладненнями.

Основні причини розвитку недуги

Як свідчить статистика, приблизно 80-90% чоловіків у певний період життя стикаються з такою проблемою, як гіперплазія. У більшості випадків збільшення простати розвивається з віком, тому багато лікарі схильні вважати, що патологія є результатом природного старіння організму.

Справа в тому, що після 40 років організм чоловіка починає змінюватися. Наприклад, спостерігається зниження кількості синтезованих андрогенів (тестостерону), а також підвищення рівня естрогенів. Саме ці процеси і можуть призвести до патологічного розростання структур передміхурової залози.

До факторів ризику відносять гіподинамію (відсутність або недостатня кількість фізичної активності), запальні та інфекційні захворювання, ослаблення імунної системи, неправильне харчування — в таких ситуаціях підвищується ймовірність розвитку ускладнень на фоні гіперплазії (наприклад, утворення каменів).

Має значення генетична схильність і навіть національність. Згідно інформації, зібраної під час статистичних досліджень, у азіатів дане захворювання діагностується значно рідше.

Якими симптомами супроводжується недуг

Перш ніж розглядати методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, потрібно вивчити основні симптоми патології:

  • На початкових етапах спостерігаються лише невеликі труднощі з сечовипусканням. Струмінь рідини стає млявою, періодично переривається.
  • Частішають нічні позиви. Чоловік кілька разів за ніч прокидається для того, щоб сходити в туалет.
  • По мірі збільшення передміхурової залози виникає відчуття того, що сечовий міхур спорожняється не повністю.
  • З’являється і новий симптом — помилкові позиви, при яких чоловік так і не може випорожнитись.
  • На більш пізніх стадіях розвитку хвороби можлива поява імперативних позивів, при яких пацієнт не може контролювати процес сечовипускання або стримуватися. При цьому об’єм сечі зменшується. З іншого боку, вона починає виділяти невеликими порціями протягом дня без виникнення позивів.
  • Під час сечовипускання чоловікові потрібно докладати зусилля, наприклад, напружувати черевну стінку для того, щоб створити додатковий тиск.
  • Нерідко гіперплазія пов’язана зі статевими розладами, зокрема, еректильною дисфункцією.

Гіперплазія передміхурової залози: ступеня розвитку

Зрозуміло, симптоматика захворювання напряму залежить від стадії його розвитку. На сьогоднішній день виділяють три основних етапи:

  • Перша ступінь (компенсована) — це початкова стадія. Якісь зовнішні симптоми практично відсутні. Струмінь сечі стає трохи млявою, і пацієнти частіше прокидаються вночі за позивів до сечовипускання. На даному етапі сечовий міхур ще спустошується повністю.
  • Друга ступінь (субкомпенсована) супроводжується більш вираженими ознаками. Простата збільшується і починає здавлювати сечовивідний канал, в результаті чого пузир ніколи не спорожняється повністю. Сеча виділяється маленькими порціями, але ось позиви до сечовипускання частішають, особливо в нічний час.
  • Третя ступінь (декомпенсована) характеризується значним збільшенням обсягу міхура в результаті скупчення в ньому великої кількості рідини. Сеча починає виділятися по краплях. Пацієнти скаржаться на постійні болі, страждають від запальних уражень тих чи інших органів статевої і видільної систем.

Форми та різновиди гіперплазії

Недуга може розвиватися по-різному. Залежно від ступеня залученості органу в процес і характеру перебігу, виділяють дві форми.

  • Дифузна гіперплазія передміхурової залози супроводжується рівномірним збільшенням обсягу органу.
  • Вузликова форма супроводжується освіта одного або множинних вузликів в різних частинах органу. Такі вузлики можуть збільшуватися в розмірах. Під час пальпації у тканинах простати можна намацати тверді ущільнення.

Варто звернути увагу і на локацію патологічних процесів:

  • Як відомо, передміхурова залоза складається з залізистих і м’язових структур, а також строми, яка формує сполучнотканинні тяжі, які поділяють орган на окремі часточки. Стромальная гіперплазія передміхурової залози характеризується неконтрольованим зростанням саме компонентів строми. Варто відзначити, що подібна форма патології зустрічається рідко.
  • Набагато частіше у чоловіків діагностується так звана залозисто-стромальная гіперплазія передміхурової залози. Така патологія супроводжується збільшенням в розмірах як елементів строми, так і функціональних залізистих клітин. Гіперплазія в даному випадку розвивається дифузно (рівномірно охоплює всі ділянки передміхурової залози).
  • Відповідно, залозиста гіперплазія передміхурової залози характеризується збільшенням залізистих клітин. Як правило, патологічний процес носить вузловий характер.

До яких ускладнень може призвести недуг

Як свідчать відгуки, лікування гіперплазії передміхурової залози найчастіше закінчується успішно, особливо, якщо захворювання діагностовано на початковій стадії. Тим не менш, пацієнти в більшості випадків звертаються до лікаря на більш пізніх стадіях розвитку, скаржачись на виражені симптоми. У таких випадках існує ймовірність розвитку ускладнення:

  • Як вже згадувалося, простата розташовується навколо сечівника. Збільшення розмірів даного органу призводить до звуження каналу, в результаті чого порушується відходження сечі (іноді спостерігається різка затримка сечі).
  • Гіперплазія передміхурової залози нерідко пов’язана з різними запальними захворюваннями, що, знову ж таки, пов’язано з порушенням відтоку сечі. У пацієнтів діагностуються запальні патології сечового міхура, нирок і деяких інших органів.
  • На тлі захворювання підвищується ризик утворення каменів у нирках і сечовому міхурі.
  • Через скупчення рідини в сечовому міхурі стінки органу розтягуються і стають слабкими, що призводить до розвитку дивертикулеза. Крім того, м’язові тканини сечового міхура поступово заміщуються з’єднувальними структурами стінки органу втрачають здатність розтягуватися. Скупчення сечі в даному випадку може привести до розриву міхура.
  • До переліку можливих ускладнення можна віднести варикозне розширення вен, що збирають кров від шийки сечового міхура.
  • Існує ризик розвитку ниркової недостатності (у найбільш важких випадках, при відсутності своєчасної допомоги).

Саме тому гіперплазію передміхурової залози ні в якому разі не можна ігнорувати. Пацієнту необхідно лікування, причому негайне.

Діагностичні заходи

Тільки лікар може поставити такий діагноз. Гіперплазія передміхурової залози супроводжується вельми характерними симптомами. Помітивши якісь порушення, потрібно терміново звернутися до лікаря. Зрозуміло, для початку необхідно повне обстеження.

  • Як правило, інформації про симптоми достатньо для того, щоб лікар запідозрив наявність гіперплазії передміхурової залози.
  • Обов’язковим є загальний і біохімічний аналіз крові. Під час дослідження важливо визначити рівень простатичного антигену і статевих гормонів у крові.
  • Також проводиться аналіз сечі (дає можливість визначити наявність запалень органів сечовидільної системи).
  • Інформативним є ректальне обстеження передміхурової залози. Під час пальпації лікар може визначити розміри і вивчити структуру органу, виявити наявність включень і інших патологічних утворень.
  • Проводиться урофлоуметрія (під час дослідження лікар вивчає характер і швидкість виділення сечі).
  • Показано УЗ-дослідження органів малого тазу, а також рентгеноскопія. Такі процедури дають можливість визначити наявність каменів, кіст, пухлин, звужень і інших патологічних змін.

Гіперплазія передміхурової залози: як лікувати

Після діагностики лікар складе ефективну схему терапії. Як лікувати гіперплазію передміхурової залози? На початкових етапах ефективним буде прийом медикаментів.

  • В першу чергу використовуються альфа-1-адреноблокатори, зокрема, препарати, у складі яких присутній тамсулозин, доксазозин, теразозин. Такі засоби забезпечують розслаблення гладких м’язів простати і сечового міхура (точніше, його шийки). Це допомагає нормалізувати відтік рідини і запобігти подальшу обструкції сечівника.
  • Ефективними є і блокатори 5-альфа-редуктази (найбільш часто застосовуються такі речовини, як перміксон, фінастерід і дутастерід). Ці препарати пригнічують процеси утворення дигідротестостерону, що дозволяє частково зменшити розміри передміхурової залози.
  • Якщо є ускладнення, то проводиться симптоматична терапія. Наприклад, при циститах, пієлонефритах та інших запальних захворюваннях в схему лікування вводять антибіотики, протизапальні препарати, антигістамінні та жарознижуючі засоби, анальгетики.
  • Пацієнтам рекомендують змінити спосіб життя. Позитивно позначиться на стані організму фізична активність і регулярні вправи Кегеля. Такі заходи допомагають активувати кровообіг в органах малого тазу і, відповідно, налагодити трофіку органів репродуктивної системи.
  • Дуже важливо відмовитися від куріння, вживання алкоголю та інших шкідливих звичок.

Хірургічне втручання

Як свідчить статистика, багатьом пацієнта лікарі рекомендують хірургічне втручання. Операція проводиться при наявності наступних показників:

  • швидке збільшення передміхурової залози;
  • відсутність ефекту від консервативної терапії;
  • наявність у тканинах простати вогнищ злоякісного переродження клітин;
  • наявність важких ускладнень (наприклад, камені в сечовому міхурі тощо).

На сьогоднішній день існує безліч процедур, що дозволяють видалити патологічно змінені тканини передміхурової залози.

Золотим стандартом вважається лазерне трансуретральний видалення уражених ділянок органу. В даному випадку спеціальні хірургічні інструменти разом з відеореєстратором вводять через сечовипускальний канал. Таким чином вдається уникнути травм, знизити ризик розвитку інфекцій. Пацієнту після процедури практично не потрібна спеціальна реабілітація. Процедура часом є єдиним можливим варіантом, адже більша частина пацієнтів з гіперплазією — літні чоловіки, організм яких не може впоратися з наслідками порожнинної операції.

Тим не менш, трансуретральний видалення можливо далеко не завжди, особливо, якщо має місце занадто велика новоутворення в простаті. Крім того, під час процедури лікаря не завжди вдається видалити всі патологічно змінені клітини — висока ймовірність рецидиву в майбутньому. Іноді без повноцінної порожнинної операції обійтися не вдається.

Правила харчування

Лікування гіперплазії передміхурової залози включає в себе і правильну дієту. Рекомендації на рахунок раціону досить прості.

  • Їжа повинна легко і швидко засвоюватися, не дратувати стінку травного тракту, насичувати організм поживними речовинами, мінералами і вітамінами. В раціон потрібно включити овочі і фрукти, сухофрукти, рослинні олії, рибу, морепродукти, яйця, крупи (винятком є лише манна каша), кефір і кисломолочні продукти, мед, ягоди, гарбуз, зелений чай.
  • Дозволено вживати дієтичні сорти м’яса (курка, кролятина, телятина). Готувати їх на пару (можна і запікати).
  • Рекомендується дробове харчування — їсти потрібно часто, але невеликими порціями.
  • Є й заборонені продукти: смажені, жирні і гострі страви, бобові, газовані напої, алкоголь, консерви, субпродукти, солодощі та випічка, міцну каву і шоколад, наваристі бульйони, жирні м’ясні супи.

Засоби народної медицини

Народне лікування гіперплазії передміхурової залози можливо. Досвідчені знахарі можуть поділитися масою ефективних рецептів:

  • Ефективним вважається свіжий сік петрушки. Рекомендується приймати по дві чайних ложки перед їжею. Повторювати процедуру потрібно тричі на день.
  • Непогані результати дають мікроклізми. В рідину потрібно додати 3-5 крапель обліпихової або пихтового масла. Курс терапії складається з 25-30 процедур, після чого потрібно зробити перерву на 2-3 місяці. Перед початком проведення клізм потрібно проконсультуватися з лікарем.
  • До речі, і ялицеве масло обліпихи можна використовувати у формі ректальних супозиторіїв — вони допомагають зняти запалення і поліпшити кровообіг.
  • Деякі народні цілителі рекомендують екстракт прополісу. 30-40 крапель 10% розчину даного засобу потрібно розвести в 50 мл води. Пити ліки потрібно приблизно за тридцять хвилин до їжі три рази на добу.

Зрозуміло, застосування домашніх ліків можливе лише з дозволу лікаря. Відвари і настої можуть бути використані лише в якості допоміжних засобів — вони не можуть замінити повноцінну медикаментозну терапію.

Профілактичні заходи

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози добре піддається терапії. Тим не менше, набагато простіше спробувати уникнути подібного розвитку недуги. В цілях профілактики лікарі рекомендують чоловікам дотримуватися деяких простих правил:

  • Вкрай важливим є правильне харчування. У раціоні повинні бути присутніми фрукти, овочі, кисломолочні продукти, риба. А ось занадто жирних та гострих страв, солодощів і шипучки варто уникати. До речі, правильне харчування допоможе попередити розвиток закрепів та супутніх ускладнень.
  • Лікарі рекомендують вживати приблизно 2-2,5 л рідини в добу. Занадто велика кількість води створить додаткове навантаження на нирки. У той же час недостатня кількість пиття загрожує зневодненням, порушенням метаболізму.
  • Гіподинамія також відноситься до факторів ризику. Піші прогулянки, плавання, спортивна ходьба, біг — все це позитивно позначається на стані організму, зокрема, функціонування органів малого тазу.
  • Варто спробувати уникати психоемоційних навантажень, так як вони тягнуть за собою гормональні збої. Якщо уникати стресових ситуацій все ж немає можливості, то потрібно спробувати зберігати емоційний спокій (в цьому допомагає дихальна гімнастика, регулярні заняття йогою).
  • Позитивно на стан репродуктивних органів позначиться регулярне статеве життя. Шкідливим може бути як тривале утримання, так і підвищена сексуальна активність.

Зрозуміло, не варто уникати регулярних профілактичних оглядів. При появі порушень потрібно відразу ж звернутися до фахівця. Гіперплазія набагато легше піддається терапії на початкових стадіях.