Грижа поперекового відділу хребта: симптоми і лікування

Грижа поперекового відділу хребта – це дегенеративне захворювання, яке характеризується порушенням структурної цілісності міжхребцевого диска. Механізм розвитку патології пов’язаний з анатомічними особливостями будови нашого хребта. У цій статті ознайомимось з основними методами лікування і симптомами, які зустрічаються у пацієнтів з таким захворюванням.

Що це за хвороба

Між хребцями, з яких складається хребет, розташовуються складні утворення з фіброзного кільця і пульпозного ядра. Перший елемент є гнучкою зовнішньою оболонкою другого. Пульпозне ядро – це м’яке і густе речовина желеподібної консистенції, яке заповнює собою основну частину міжхребцевого диска.

Як і інші патології хребта, грижа поперекового відділу виникає через порушення цілісності хребців. Причиною розвитку патологічних змін може бути як надмірна рухова активність, що призводить до ударів спини, ударів, пов’язана з підйомом тяжкості, різкими поворотами, так і сидячий спосіб життя, що супроводжується прогресуванням гіподинамії, набором зайвої ваги.

Виникнення грижі попереково-крижового відділу хребта передує інтенсивне або тривалий вплив на хребет. Переважаючим у клінічних випадках фактором, який призводить до розвитку цього захворювання, є остеохондроз. Таким чином, симптоми і лікування грижі поперекового відділу хребта – це практично ті ж симптоми запущеного остеохондрозу з аналогічною схемою терапії.

Причини

Сприяючими факторами, що приводять до проблеми з хребетним стовпом, вважають:

  • порушення метаболічних процесів;
  • різні травми, зокрема після аварій, пригод, в яких відбувся різкий ривок головою вперед;
  • важка праця;
  • сколіоз;
  • дисплазія кульшового суглоба;
  • ожиріння і зайва вага.

Всі з перерахованих вище причин можуть активувати патологічний дегенеративний процес. Не можна скидати з рахунків і інші стани та умови, які служать сприятливим фоном для розвитку хвороби. Зокрема:

  • гіпотонус м’язового апарату;
  • інфекційні недуги;
  • відсутність достатньої рухової активності;
  • тривале сидіння перед комп’ютером;
  • зловживання алкоголем;
  • вікові зміни;
  • генетична схильність.

Всі ці причини можуть привести до раннього старіння, передчасного зношування хрящової і кісткової тканин, і, як наслідок, формування міжхребцевої грижі.

Як розвивається патологія

Поперековий відділ і зчленування п’ятого поперекового хребця і крижової кістки можна вважати найбільш вразливим фрагментом хребта з анатомічної точки зору. З цієї ж причини в проміжках між четвертим і п’ятим поперековими хребцями, а також між п’ятим поперековим хребцем і крижової кістки утворюється грижа поперекового відділу хребта. Лікування патології багато в чому залежить від того, на якій стадії вона діагностована.

Захворювання класифікують за ступенем зміни і стану міжхребцевого диска:

  • Перша стадія – пролапс (протрузія). Відбувається мінімальне зміщення на 1-2 мм, не більше. За межі фіброзного кільця ядро не виходить.
  • Друга стадія – зміщення на 1,5 см. При цьому пульпозне ядро, як і раніше, знаходиться в межах тіла хребця.
  • Третя стадія – екструзія. На томографічних знімку помітно зміщення ядра до зовнішньої сторони, впливаючи на фіброзне кільце.
  • Четверта стадія. На цьому етапі грижове освіта стає більше, підвищується ризик розриву фіброзного кільця і витікання рідкого речовини за його межі.

На початку розвитку захворювання пацієнт може відчувати нетривалі болю в спині. По мірі прогресування патології дискомфорт наростає, виникають і інші симптоми грижі поперекового відділу хребта.

Різновиди патології

В залежності від локалізації ураженого хребця, захворювання буває двох типів. Перший – це L4-L5, другий – L5-S1. Кожен відділ хребетного стовпа позначений відповідною буквою латинського алфавіту. Хребці попереку визначені літерою L, а крижового відділу – буквою S.

Якщо говорити більш предметно, то перший вид грижі L4-L5 означає, що між четвертим і п’ятим сегментом поперекового відділу сталося защемлення нервового відростка. Таким чином, L5-S1 – це грижа, яка утворилася між п’ятим поперековим і першим крижовим хребцями.

Симптоми хвороби

Як правило, грижа поперекового відділу хребта вкрай рідко протікає латентно. Характерними ознаками захворювання є:

  • сильна біль в попереково-крижовій зоні;
  • відчуття тяжкості в ногах;
  • слабкість, особливо при ходьбі;
  • скутість рухів;
  • біль, що іррадіює в стегна.

У запущених складних випадках можливі порушення органів малого тазу. При защемленні нервових закінчень хворий може відчувати оніміння пальців ніг, стопи.

Клінічна картина, супутні захворювання, описується фахівцями з урахуванням різниці між больовим, хребетних і корінцевим синдромами. Симптоми проявляються в два етапи:

  • На першому виникає терпима біль у попереку, яка свідчить про запуск дистрофічних змін в міжхребцевих дисках.
  • Без відповідного лікування у фіброзному кільці утворюються мікроскопічні тріщини, знижується його міцність, в зв’язку з чим пацієнт може відчувати дискомфорт в районі ураженого міжхребцевого диска.
  • Далі біль обумовлюється натягом нервового корінця, виникає прямий контакт грижового освіти і нервового закінчення, що є причиною різкого больового синдрому.

На початку захворювання пацієнт може відчувати тупий ниючий біль, локализующуюся в місці ураження того чи іншого хребця. Неприємний синдром зростає при напрузі, фізичних навантаженнях, різких рухах, тривалому сидінні і піднятті тяжкості. Як тільки хворий приймає лежаче положення, симптоми зникають. Однак по мірі прогресування недуги больовий синдром стає інтенсивніше, поширюючись на м’язи попереку, нижні кінцівки, купуючи стабільний характер.

Які можуть бути ускладнення

Міжхребцева грижа поперекового відділу хребта може принести з собою ряд проблем зі здоров’ям. Одна з них – люмбалгія. Це больовий синдром, що виражається сильним прострілом в попереку. Дискомфорт різко посилюється навіть при мінімальній активності. Такий стан може переслідувати пацієнта протягом декількох тижнів.

Ще одне ускладнення, яке може виникнути при грижі, пов’язана з пошкодженням нервових рецепторів, що контролюють роботу сечового міхура і товстого кишечника. Тиск на ці закінчення може спровокувати неспроможність м’язових сфінктерів утримувати кал і сечу.

Як лікувати міжхребцеву грижу

Видалити освіта в попереково-крижовому відділі можна тільки хірургічним шляхом. Однак до радикального методу лікування вдаються в одиничних випадках. Як правило, боротьба з грижею зводиться до необхідності призупинити прогресування патології і усунути симптоми. Відповідальність за вибір оптимального способу лікування грижі попереково-крижового відділу хребта лежить на плечах лікуючого лікаря, який, приймаючи рішення, враховує індивідуальні особливості організму хворого, стадію захворювання, наявність або відсутність обтяжуючих хронічних недуг, протипоказань і т. д.

Потрібно враховувати, що в деяких випадках медикаментозне лікування грижі поперекового відділу хребта не здатне принести якихось істотних результатів. Однак симптоматична терапія часто дозволяє уникнути операції і високого ризику, пов’язаного з нею. Якщо вчасно звернутися до фахівця, вдасться підвищити шанси на запобігання подальшого розвитку хвороби.

Препарати для лікування грижі

Медикаментозна терапія необхідна в першу чергу для купірування больового синдрому в період загострення хвороби, а як тільки він завершиться – для запобігання рецидиву. Перелік ліків, які допоможуть полегшити стан пацієнта, затверджуються доктором. Зазвичай при грижі поперекового відділу хребта використовують НПЗП. Ці кошти усувають біль, знімають набряклість і на деякий час повертаються пацієнту свободу руху. До препаратів цієї групи відносять:

  • «Диклофенак».
  • «Найз».
  • «Напроксен».
  • «Доларен».
  • «Мелоксикам».

Для поліпшення кровообігу при грижі пацієнтам призначають «Актовегін», «Пентоксифілін» і «Берлітіон», а з допомогою міорелаксантів знімають спазми м’язів («Тизанідин», «Діазепам», «Тетразепам», «Мідокалм», «Сирдалуд»). З метою відновлення і запуску регенераційних процесів використовують хондропротектори, серед яких «Артрон», «Хондролон». Тривалість курсу лікування встановлює лікар.

При вираженому больовому синдромі відмінне знеболюючу дію надають паравертебральні і епідуральні блокади з гормональними препаратами.

Крім застосування лікарських засобів, не менш значущим для хворого з грижею є постільний режим. Його необхідно дотримуватися до тих пір, поки не відступить загострення. Будь-які рухи треба виконувати обережно, повільно і впевнено, уникати нахилів вперед, піднімання тягарів.

Як тільки больовий синдром відступить, необхідно зменшити дозування застосовуваних засобів і зробити упор на лікувальну фізкультуру, масаж у мануального терапевта і фізіопроцедури. Таке лікування має профілактичну мету, а також допомагає поліпшити стан м’язів і зв’язок пацієнта.

Хірургічне втручання

Консервативне лікування слід продовжувати не більше 2 місяців. Якщо загострення не відступає, стан пацієнта погіршується, а препарати виявилися малоефективними, лікар повинен переглянути тактику терапії та розглянути питання про доцільність хірургічного втручання. Операція грижі міжхребцевого диска є найрезультативнішим способом лікування, завдяки якому можна усунути не тільки симптоми, але і саму безпосередню причину патології. Показанням до її проведення служить виражена неврологічна симптоматика, порушення функції органів малого тазу, зниження чутливості у кінцівках.

На сьогоднішній день проводять такі види операцій при грижі поперекового відділу хребта:

  • Мікродискектомія – передбачає видалення частини міжхребцевого диска. У переважному числі випадків після такої маніпуляції грижа розвивається повторно.
  • Ламінектомій — хірургічна процедура, яка представляє собою видалення патологічних кісткових відростків. Вони створюють компресію на міжхребцевий диск на рівні ураженої області. Тим часом даний вид оперативного втручання загрожує серйозними ускладненнями: занадто великий ризик підняття серйозних нервових закінчень і, як наслідок, порушення опорної функції хребетного стовпа.
  • Одним із сучасних варіантів лікування грижі хребта є установка титанових імплантатів замість зруйнованого міжхребцевого диска.

Відновлення

Реабілітація після проведеної операції по видаленню грижі поперекового відділу хребта вимагає серйозного і відповідального підходу. Хворому протягом трьох наступних місяців категорично заборонено сидіти. Крім того, не менше трьох годин на день пацієнт буде змушений носити лікувальний корсет, який необхідний для мінімізації навантаження на поперек.

Обов’язковим елементом реабілітаційних заходів є виконання лікувально-фізкультурних вправ. При грижі поперекового відділу хребта гімнастикою займаються неспішно, повільно, плавно. Всі вправи виконують без різких рухів, поворотів, ривків. Перед ЛФК лікарі рекомендують робити масаж поперекового відділу – так легше підготувати м’язи до фізкультури. Ідеально поєднувати масаж з втиранням протизапальної мазі, до складу якої входить хондроітин або інший нестероїдний компонент.

Комплекс вправ при грижі поперекового відділу хребта виглядає наступним чином:

  • Для розминки потрібно встати прямо, ноги поставити на ширині плечей. Далі зробити глибокий вдих, а потім видихнути. Повторити 15-20 разів.
  • Вдихаючи повітря, постаратися дістати верхи маківки як можна вище. Важливо відчути, як витягуються суглоби. Потім, роблячи видих, розслабитися. Потім знову повторити підтягування, намагаючись дотягтися до стелі. Вправа повторюється кілька разів.
  • Зчепити долоні в замок«. Потім підняти руки вгору, намагаючись завести їх позаду себе. Кисті при цьому повинні бути розгорнуті до стелі. Піднятися в такому положенні на носочках, з усіх сил витягнути хребет. Важливо зафіксувати своє тіло в такій позі на 10-20 секунд.
  • На глибокому вдиху необхідно підняти обидві руки вгору, а на видосі – нахилити корпус вперед настільки, наскільки це можливо. Погойдувань і різких рухів робити не потрібно. Підборіддя повинен бути направлений вгору. Для зручності можна скористатися підручними засобами, наприклад, спершись долонями на стіну, стіл, спинку стільця. У такому положенні потрібно затриматися на 10-20 секунд, повторити 3-4 рази.
  • Лежачи на спині, тягнути спочатку праву ногу до лівої грудей, потім навпаки – ліву до правої грудей. Продовжувати вправу 2-3 хвилини, протягом цього часу ноги слід по черзі змінювати.
  • Лягти на живіт, кінцівки розвести по сторонам. Видихаючи, підняти руки і ноги якомога вище, перекинути голову таким чином, щоб підборіддя дивився вгору. Положення зафіксувати на 30-40 секунд, після чого розслабитися і повторити ще три рази.