Історичні куточки СПб: площа Леніна

Виборзька сторона Санкт-Петербурга знаходиться на правому березі головної річки міста – Неви. Назву свою отримала від дороги, яка з давніх пір йшла звідси до фортеці Виборг, поставленої шведами на Воловьем острові в одній із заток Балтійського моря. Саме тут виникла одна з відомих площ Санкт-Петербурга – площа Леніна.

Багато років тому…

Перші споруди з’явилися в районі нинішньої площі Леніна в СПб ще в першій чверті XVIII століття за часів Петра I. Тоді на Вовчому полі, а саме так називалася територія, розташовувалася Бочарная слобода – поселення працівників, які виготовляли бочки під різні продукти. Крім того, тут випасали худобу, а пізніше утворилася місцева звалище.

Неподалік, за Петровським указом, були відкриті Сухопутний і Морський госпіталі. На території Вовчого поля знаходилися військовий табір, артилерійські відомства та полігон. А трохи вглиб – запрацював Цукровий завод. Історія цих місць зберігається в петербурзьких топонімах в СПб біля площі Леніна – Бочарная вулиця, вулиця Шпитальна, Цукровий провулок.

Виникнення ансамблю площі

Кам’яними будинками Вовче поле стало забудовуватися лише в XIX столітті. Проте одна з перших споруд з цегли тут з’явилося на Арсенальній набережній ще у другій половині XIX століття, неподалік від нинішньої площі Леніна в СПб. Мова йде про Старому Арсеналі, перебравшемся на правий берег Неви з місця у Ливарного мосту на лівому березі, звідти, де раніше функціонував Ливарний гарматний двір.

Одним з найвідоміших споруд XIX ст. на території біля вокзалу вважалося будівля колишньої Михайлівської артилерійської академії. Зараз там Військова артилерійська академія. А з півночі територію в останній третині століття замкнув Фінляндський вокзал. Навколо дуже швидко землі ставали обжитими. Тут споруджувалися численні дохідні будинки, відкривалися крамниці й магазини. Цей район вважався робочої околицею. І далі виправдовував це назва: навколо теперішньої площі Леніна в СПб поступово стали виникати і великі підприємства, пов’язані з машинобудуванням і металургією.

Розвиток ансамблю площі

У 1907 році праворуч від будівлі Фінляндського вокзалу був побудований великий будинок для службовців вокзалу та їх сімей. Його зведено в модному тоді стилі модерн С. Купинским. А мозаїка, розміщена на кам’яному фасаді у 1960-ті рр. виконана Ст. А. Аноповой, прославляла освоєння людиною Космосу.

До 1927 році на березі Неви в районі площі біля Фінляндського вокзалу ще зберігалася кам’яна огорожа, сараї і рейки товарної станції. Для формування ансамблю нової площі, яку тепер стали називати іменем Леніна, ці архаїзми були розібрані, а товарна станція перенесена в інше місце. Вздовж будівлі академії, відокремлюючи її від основної площі, висадили ряд листяних дерев і квіти. Він був названий алеєю Леніна.

Симетрично Академії по лівій стороні площі звели будівлю Універмагу, в якому після Великої Вітчизняної війни розмістилися Ленінградський концертний зал (нині «Фінляндський») і Будинок Рад Калінінського району СПб, до якого площа Леніна ставилася в той час. Зараз там розміщується його Адміністрація. А до 1960 році стара будівля вокзалу було замінено на сучасне. Останнім акордом прозвучала споруда парадного спуску до Неви навпроти Фінляндського вокзалу – в 1970-х рр.

Наприкінці XX століття на площі довгий час можна було бачити купи будівельного мотлоху. Вся площа була суцільним будівельним майданчиком.

Історичні домінанти

До таких ми по праву можемо віднести будівлю Фінляндського вокзалу і пам’ятник в. І. Леніну. Пов’язані вони, насамперед, з революційними подіями початку XX століття. Саме сюди, на Фінляндський вокзал, прибув 3 квітня 1917 року з еміграції вождь пролетаріату.

Тут, на площі, виліз на броньовик і виголосив одну з самих своїх відомих промов. Саме в цей момент і відображений в. І. Ленін в пам’ятнику Ст. А. Щуко, встановленому в центрі площі.