Іван Костянтинович Айвазовський: роки життя, біографія, творчість

Якщо запитати людину, далеку від мистецтва, кого з великих живописців він може назвати, то в його відповіді обов’язково прозвучить прізвище чудового російського художника – мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського. Крім картин морської стихії Айвазовський залишив безліч робіт інших тематик. Художник багато подорожував по різних країнах і завжди малював те, що справило на нього враження.

Дитячі роки

Прізвище художника спочатку звучала як Айвазян, а ім’я, записане при хрещенні, Ованес. Його батьки, вірмени за походженням, проживали у Феодосії. Саме в цьому місті, в сім’ї купця Геворка (Костянтина) і його дружини Репсиме, 17 липня 1817 року (дата народження Айвазовського вказана за старим стилем) народився маленький син Ованес. У художника було три сестри і брат Саргис, який згодом прийняв чернечий постриг і отримав ім’я Габріел.

Рід родини Айвазовський бере свій початок в Галичині, куди переселилися з Вірменії предки художника. Його дідусь Григор і бабуся Ашхен володіли землею в районі міста Львова. На жаль, точнішої інформації про походження сім’ї не збереглося. Батько художника після сварки з братами потрапляє в Феодосію і змінює своє прізвище на Гайвазовський.

Перші роки життя Айвазовського пройшли у Феодосії на узбережжі Чорного моря, вже в дитинстві він почав цікавитися живописом і музикою. Маленький хлопчик малював свої перші картини на білих стінах будинків Феодосії чорним вугіллям. На її здібності звернув увагу архітектор Яків Кох, який почав навчати хлопчика і допоміг йому після отримання освіти у повітовому училищі вступити в сімферопольську гімназію.

Загрузка...

Навчання в Санкт–Петербурзі

Восени 1833 року Іван Костянтинович Айвазовський приїжджає в Петербург. Його приймають на казенний рахунок в Імператорську Академію мистецтв. Спочатку він навчався у М. Воробйова у пейзажному класі, а потім був переведений в помічники до мариніста Ф. Таннером, француза за походженням. До цього часу Айвазовський встиг отримати срібну медаль за пейзажі «Вид на узмор’ї в околицях Петербурга» і «Етюд повітря над морем», які були представлені публіці на академічній виставці.

Сварка з викладачем

У біографії мариніста Айвазовського був цікавий випадок, який стався між ним і його вчителем. Працюючи помічником Таннера, Іван Айвазовський не мав права працювати самостійно. Але молодий художник, незважаючи на договір з викладачем, продовжував малювати свої власні пейзажі, і на виставці 1836 року в Академії мистецтв виставив п’ять картин. Критики були у захваті від робіт Айвазовського, що не можна сказати про Таннере, який настільки образився на успіх свого учня і помічника, що поскаржився самому імператору Миколі Першому. Роботи молодого живописця відразу були зняті з виставки.

Через півроку Айвазовського визначили в клас професора Зауервейда, спеціаліста з батального живопису. Провчившись кілька місяців у професора, в 1837 році художник одержує Велику золоту медаль за написану ним картину «Штиль». Результатом творчості Айвазовського і його успіхів в Академії мистецтв було рішення випустити його з навчання на два роки раніше, ніж належало, і відправити на цей час в Криму для самостійної роботи, так як Академія вже навчила молодого майстра всьому, чого могла.

Повернення в Крим

Повернувшись до Криму в 1838 році, Айвазовський намагається багато і продуктивно працювати. Два роки життя Айвазовського були присвячені роботі над морськими пейзажами і батальними сценами. Заради цього він приймає участь у військових діях і спостерігає за висадкою військового десанту на узбережжі Черкесії. Написана ним картина «Десант загону в долині Субаши» стала результатом цих спостережень і мала великий успіх у імператора. Микола придбав картину художника і використовував її для прославлення подвигів флоту.

До осені 1839 року Айвазовський повертається в Петербург для отримання атестата. Крім того, він отримує чин і особисте дворянство. Влітку 1840 року разом зі своїм другом Ст. Штернбергом відправляється в подорож по Італії.

Загрузка...

Практика в Італії

За час, проведений в Італії, Айвазовський встиг побувати в Римі, Флоренції, Венеції, де познайомився з Гоголем. Він відвідує острів святого Лазаря, на якому в монастирі живе його брат Габріел. Брати не бачилися вже багато років. Ченцям Айвазовський залишає в подарунок свою картину «Хаос. Створення світу», сюжет якої заснований на біблійних події.

В процесі роботи на берегах Італії Айвазовський розробляє свій спосіб написання картин. У художника була дуже добре розвинена зорова пам’ять, він володів багатою уявою, тому на пленері працював мало і дописував картини в майстерні. Італійські роботи, створені Айвазовським, мали великий успіх в суспільстві. Англійський художник Уїльям Тернер дав картин Айвазовського дуже хороші відгуки. Роботи були відзначені в Паризькій Академії і удостоєні золотої медалі.

Дев’ятий вал

Після роботи в Італії Айвазовський продовжує поїздку по Європі. Він відвідує Швейцарію, Голландію, Англію, Францію, Португалію, Іспанію. Художник завжди тримає при собі альбом і замальовує морські пейзажі і природу, що розкинулася вздовж берегів. Під час подорожі по Біскайській затоці корабель, на якому знаходився художник, потрапляє в сильний шторм. Судно дивом вціліло, але газети заявили про загибель митця у водах затоки. Айвазовський вижив і продовжив працювати. Через вісім років після цього морського пригоди, в 1850 році, майстер пише картину «Дев’ятий вал», в якій відображає свої переживання і враження від бурі, що трапилася з ним в Біскайській затоці.

Незвичайні картини художника–мариніста

Іван Костянтинович Айвазовський багато часу провів у подорожах по світу. В усіх країнах він робив начерки і замальовки цікавлять його сюжетів. Одна з найбільш незвичайних для художника–мариніста робіт — це картина, написана після відвідин відкриття Суецького каналу. Твір Айвазовського називається «Велика піраміда в Гізі».

Ще одна незвична для Айвазовського картина була написана в 1837 році: полотно називається «Вид на Великий каскад в Петергофі».

Під час відвідин Константинополя художник пише картину «Східна сцена». На ній майстер зобразив сюжет, дія якого відбувається в невеликій кавовій, розташованої в мечеті Ортакей. Картина створена в 1845 році. Ще одна картина «Східна сцена» також була написана в Константинополі роком пізніше.

Крім пейзажів Айвазовський писав відмінні портрети. Прикладом тому служить картина з портретом бабусі Ашхен, написана в 1858 році.

Іван Костянтинович Айвазовський був дуже успішним живописцем. Рідкісний художник досягав такої слави за життя. У майстра була велика кількість нагород, він мав чин адмірала., а в 1864 році удостоївся потомственого дворянства.

Життя Айвазовського в Феодосії

У 1845 році Айвазовський подає прохання в головний морський штаб, де працює живописцем, і в Академію мистецтв, професором якої він є, з проханням дозволити йому перебувати в Криму, щоб завершити розпочаті там роботи. Отримавши дозвіл, Айвазовський починає будувати будинок в улюбленій ним Феодосії. Незважаючи на постійні поїздки по світу, Айвазовський завжди говорив своїм друзям, що його будинок в Феодосії.

Художник розгортає дуже активну діяльність по благоустрою міста. Він відкриває художню школу і картинну галерею. Роки життя Айвазовського в рідному місті дуже благотворно впливають на розвиток Феодосії. Місто стає центром живопису і культури на півдні країни. Художник відкриває школу живописців, навчання в якій направлено на розвиток талантів художників-пейзажистів. Крім розвитку Кіммерійської школи Айвазовський бере участь у створенні концертного залу та бібліотеки у Феодосії.

Не тільки художник

Про те, що Айвазовський був художником–маринистом знають всі, але мало кому відомо, що майстер морських пейзажів був археологом і складався в Одеському товаристві історії та старожитностей. По створеному ним проекту і на його кошти було збудовано археологічний музей старожитностей, розташований на горі Мітрідат. На жаль, музей був знищений під час війни в 1941 році.

Художник допоміг організувати будівництво і розвиток залізниці, яка була відкрита в 1892 році. Завдяки його зусиллям був відбудований найбільший торговий порт на Кримському узбережжі, розташований в рідному місті майстра.

Історія з джерелом Субашинским

Сім’я Айвазовського була досить заможною. У власності художника перебував Субашинский джерело з кришталево чистою водою. У 1886 році рідне місто майстра страждав від нестачі питної води. Айвазовський виявився дуже щедрою людиною: бачачи страждання жителів Феодосії через відсутність чистої води, він дозволив користуватися своїм джерелом. Для цих цілей був прокладений водопровід, так як від міста до джерела було 25 верст. У місті, за проектом художника, був створений фонтан, будь-який житель міг брати з нього стільки води, скільки йому було потрібно, причому абсолютно безкоштовно. У наш час цей фонтан носить ім’я художника.

Заповіт майстра

Роки життя Айвазовського були наповнені творчістю і благоустроєм рідній Феодосії. Одним з чудових подарунків для міста була картинна галерея. Знаменитий і музей Айвазовського, відкритий в будинку художника, де виставлені картини, які за заповітом Айвазовського не повинні залишати Феодосію.

В кінці життя художник створив картину «Морський залив» — це його остання завершена робота. За день до смерті Айвазовський починає роботу над картиною «Вибух турецького корабля», але завершити не встигає.

Він помер у віці 82 років, 19 квітня 1900 року.

Айвазовський був двічі одружений, два його онука стали живописцями. Михайло Латрі був представником кіммерійської школи, живописцем і художником по кераміці. Олексій Ганзен, як і його великий дід, був художником–маринистом.

Загрузка...