Карамзін, Острів Борнгольм: короткий зміст

Свою повість «Острів Борнгольм» Н. М. Карамзін написав у 1793 р. Цей твір виявило у творчості письменника предромантические тенденції. При цьому повість «Острів Борнгольм», носить символічний характер, є, за загальним визнанням, одним з найдосконаліших праць Карамзіна. Твір відобразило в себе поворотні моменти творчої та ідейної еволюції автора, і є свого роду історико-літературної загадкою.

Сюжет повісті Карамзіна «Острів Борнгольм» настільки незвичайний, що повністю не укладався в рамки літератури того часу. Саме тому в епоху становлення і торжества романтизму твір виявилося абсолютно обійденим увагою публіки. Читацький успіх повісті був блискучим, але при цьому короткочасним.

Період написання

Повість «Острів Борнгольм» створювалась у той час, коли світогляд Карамзіна, як письменника і філософа переживало кризу під впливом Французької революції, а також визвольних війн, які охопили всю Європу.

В основу сюжету «Острів Борнгольм», цілком можливо, лягли реальні враження автора від його морського подорожі, вчинений у 1790 р. Дещо пізніше Карамзін наситив їх новим, особливим змістом, уклавши в рамки певної літературної традиції. При цьому всі описані події, перетворившись в художній фактор, стали нести за собою певні філософські узагальнення, що було дуже характерно для письменника в 1790-х роках.

У повісті «Острів Борнгольм» виділяються теми та художні мотиви, аналоги яких можна знайти у різних літературах, у тому числі і в давньоруській. Однак аналіз повісті «Острів Борнгольм» явно вказує на те, що переважаючим стилем тут є готичний. Це літературний напрям було широко поширене в кінці 18 століття в Німеччині, Франції та Англії і несло в собі відбиток естетичного перелому.

Ознайомимося з коротким змістом по головам «Острова Борнгольм».

Загрузка...

В Росію з Англії

З короткого змісту «Острова Борнгольм» ми дізнаємося про подорожі героя по чужих землях. Це молодий чоловік, вік якого і ім’я читачеві невідомі.

Автор розповідає нам лише про те, що останньою крапкою в його подорожі була Англія. У цій країні він вирішив, що йому вже варто повернутися додому, і в Лондоні сів на корабель, що вирушає в Росію. Автор описує, як судно швидко йшло по водах Темзи, але раптом змінився вітер. Кораблю довелося зупинитися в містечку Гревзенд, щоб дочекатися сприятливої погоди.

Пісня незнайомого юнака

Про що далі читач дізнається з повісті Карамзіна «Острів Борнгольм»? Короткий зміст твору розповідає нам про те, як герой зійшов разом з капітаном судна на берег і, прогулюючись, милувався морем. Спочатку вид водної стихії присипляв молодої людини. Однак раптово над його головою почали здригнутися гілки дерева. Піднявши голову, герой побачив юнака. Той був блідим, худим і млосним. В одній його руці була гітара, а інший він зривав з дерева листи. Нерухомий погляд юнака був звернений на море. В його очах можна було помітити останній промінь, що свідчить про згасаючої життя. Незважаючи на те що наш герой перебував всього в двох кроках від дерева, юнак нічого не чув і не бачив. Його вигляд явно вказував на те, що він знаходиться в горі.

З короткого змісту «Острова Борнгольм» ми можемо дізнатися, як розвивалися події далі. Юнак, якого побачив герой повісті, важко зітхнув. Відійшовши від дерева, він сів на траву і почав грати на гітарі, виконуючи при цьому сумну датську пісню. Її слова говорили про природу, яка благословляла любов, про закони людського суспільства, засуджують її і про вірність тих почуттів, які були даровані людині згори. Пісня була настільки сумної, що наш герой в пориві благородних почуттів вже хотів було кинутися до юнака, щоб утішити його. Проте його зупинив капітан. Він узяв хлопця за руку і сказав, що подув сприятливий вітер, і пора вирушати на корабель. Вони пішли. В цей час хлопець кинув свою гітару і довго дивився їм услід.

Висадка на острів Борнгольм

Як далі розвивалися події? З короткого змісту повісті Карамзіна «Острів Борнгольм» ми дізнаємося про те, що корабель з нашим героєм вирушив у відкрите море. Береги Англії зникли з очей. І тут молодий чоловік відчув жорстокий приплив морської хвороби. Припадок позбавив почуттів героя, і йому довелося пролежати без пам’яті шість днів. І тільки після він прийшов до тями і зміг вийти на палубу. Це був час заходу. Корабель швидко йшов по морю, летев на всіх вітрилах. Навколо юнак бачив майорять різнокольорові прапори. Справа ж щось чорніло. Герой попросив капітана роз’яснити побачене. Той відповів, що корабель пройшов берега Швеції. Праворуч виднівся острів Борнгольм, який належить Данії. Капітан додав, що це місце дуже небезпечно для просуваються кораблів, і коли настане ніч, він кине тут якір.

І тут наш герой згадав слова з пісні сумного юнаки. Той згадував у ній острів Борнгольм. Чи зможе наш герой розгадати його таємницю або дізнатися історію?

А корабель, тим часом, вітер ніс прямо на острів. Погляду стали відкриватися високі скелі. Весь цей ділянку землі здавався абсолютно неприступним. Після заходу сонця вітер стих. Корабель зупинився недалеко від берега і кинув якір. Молодий чоловік дізнався, що на острові є халупи рибалок. Він попросив у капітана шлюпки, щоб відвідати острів з двома матросами. Піддавшись умовлянням, той погодився, але з умовою, щоб всі повернулися на корабель рано вранці.

Шлюпки, подолавши невелику відстань, благополучно пристали до берега. Тут їх зустріли рибалки. За описами автора це були дикі і грубі люди, але при цьому не злі і не хитрі. Після того як приїхали пояснили, що вони хочуть оглянути острів, рибалки запросили їх до себе переночувати.

Мандрівники прийшли в зелену долину. Саме тут знаходилися халупи рибалок. Матроси залишилися в долині, а молодий чоловік пішов прогулятись по острову, взявши собі в якості провідника 13-річного хлопчика.

Загрузка...

Замок

Як далі розвивався сюжет повісті Карамзіна «Острів Бернгольм»? Молодий чоловік побачив замок, вежі якого висвітлювали червоні промені призахідного сонця. Хлопчик так і не зміг сказати йому, кому належить така велична споруда. Він роз’яснив лише, що туди рибалки не ходять, і ніхто не знає, що ж там відбувається.

Герой підійшов ближче до замку, оточеному високою стіною і ровом. Ворота були замкнені, а мости підняті. Хлопчик злякано просив повернутися назад. Проте юнак не чув його прохань. Ним цілковито опанувала цікавість.

Після настання ночі раптово пролунав голос, який кілька разів повторило ехо. Хлопчик, злякавшись, затремтів від страху. Через хвилину голос пролунав знову. Він ставив запитання: «Хто там?». У відповідь молодий чоловік сказав, що під стінами замку знаходиться чужинець, який просить притулку на одну ніч. Спочатку відповіді не послідувало. Але дещо пізніше почав опускатися підйомний міст. Після цього відчинилися ворота. Назустріч нашому герою вийшов високий чоловік, одягнений в чорний одяг. Він запросив його пройти в замок. Юнак озирнувся, щоб побачити хлопчика-провідника. Однак той вже встиг втекти. Герой увійшов в замок. За ним закрилися ворота і піднявся міст.

Господар дивного замку

Події повісті розвивалися наступним чином. Наш герой разом з зустрівши людиною пройшов через зарослий травою подвір’я. Вони підійшли до величезної будівлі, у вікні якого світився вогник. Навколо було занедбано, порожньо і похмуро. Чоловік у чорному мовчав. Пройшовши кілька залів, вони потрапили в невелику кімнату. В одному з її кутів молодий чоловік побачив сивого старця. Той глянув на молоду людину сумним, але ласкавим поглядом, і привітав його, простягнувши слабку руку. Після цього старець почав розпитувати нашого героя про ті події, які відбуваються в світі. При цьому він хотів дізнатися, царює на земній кулі любов, куриться на вівтарях чесноти фіміам. У відповідь наш герой розповів старця, що все більше і більше в світі поширюється світло наук. Однак досі ллються сльози людські і ллється людська кров. Дізнавшись про те, що гість є російським, старий повідав йому про те, що давніми жителями острова Боргольма, а також Рюгена були слов’яни. Однак на відміну від росіян, які прийняли християнство, ті довгий час залишалися язичниками. Старець дуже цікаво розповідав хлопцю про історію існування північних народів, вражаючи своїм красномовством і розумом. Однак минуло півгодини, і господар замку піднявся, побажавши юнакові спокійної ночі. Після цього слуга проводив нашого героя у велику кімнату, стіни якої були завішані обладунками та зброєю. Тут в кутку стояло ліжко. Слуга пішов, не сказавши ні слова.

Наш герой ліг на ліжко. Однак заснути він довго не зміг. Його долали думки про дивовижного замку, а також про його господаря. При цьому він згадував сумного хлопця з гітарою.

Вночі молодій людині снилися лицарі, розгнівані його присутністю, а також жахливий дракон. Герой прокинувся і, відчувши потребу, пішов в сад через невелику двері, яку побачив біля вікна.

Ув’язнена

Як далі розвивалися події повісті Карамзіна «Острів Борнгольм»? Юнак вийшов у садок і пішов по довгій алеї. Ніч була місячна й ясна. За кущами розмарину наш герой побачив піщаний пагорб, у якому був вузький вхід, як виявилося, у печеру. Молодий чоловік увійшов. В глибині проходу була незапертая металеві двері. За нею перебувала залізна решітка. В печері горіла лампада. В кутку наш герой помітив постіль з соломи, на якій лежала бліда молода жінка в чорній сукні. Вона спала, і вся її постать являла собою сильну скорботу.

Герой став розглядати жінку. При цьому він міркував про тієї варварської руці, яка позбавила її денного світла. Думав він і про скоєний нею проступок. Може, це якийсь тяжкий злочин? Однак обличчя жінки здалося молодій людині абсолютно невинним.

Раптово полонянка печери прокинулася. Вона, здивувавшись гостю, піднялася з ліжка і, не вимовляючи ні слова, підійшла до ґрат. Герой поцікавився, чи не потрібна їй допомога. Однак жінка після паузи сказала, що змінити її долю не може ніхто. При цьому вона попросила, що якщо «він сам» послав молодика, то «йому» необхідно передати, що вона страждає день і ніч, і навіть сльози не можуть полегшити її тугу «про нього».

Жінка відійшла від грат і, вставши на коліна, закрила руками обличчя. Через хвилину вона глянула на нашого героя. Погляди їхні зустрілися, і юнакові здалося, що полонянка хоче дізнатися від нього щось важливе. Він чекав. Однак своє питання вона так і не поставила. Трохи постоявши, юнак вийшов з печери. Він спеціально залишив відкритою залізні двері, щоб до нещасної в темницю проник свіже повітря. На небі вже алела зоря. Наш герой, думаючи про полонянку, ліг під дерево і заснув під його гілками.

Через дві години він прокинувся, почувши слова про те, що двері не замкнені, значить, мандрівник входив в печеру. Відкривши очі, молодий чоловік побачив старця. Той сидів на лавці. Поруч стояв слуга. Юнак підійшов до них. Старий суворо подивився в його очі. Однак після встав і потиснув руку. Після цього вони пішли по алеї. Раптово старець, проникливо подивившись на героя, запитав, чи бачив той жінку. Юнак відповів ствердно, пояснивши, що не знає, чому вона страждає. Старий відповів йому, що після того, як юнак дізнається правду, серце його обольется кров’ю. При цьому він неодмінно запитає, чому небо так прогневалось на старого, люблячого чеснота. І господар замку розповів молодій людині жахливу історію. Герой дізнався страшну таємницю зустрінутого їм раніше незнайомця.

Повернення на корабель

Що відбувалося далі? Біля воріт замку молодого людини чекали матроси. Всі разом вони повернулися на корабель. Піднявши вітрила, судно вирушило далі. Острів Борнгольм зник з виду. Наш герой не йшов з палуби.

Він стояв на ній сумною задумі і дивився на небо. Вітер скинув з його обличчя сльозу. Він дізнався таємницю острова Борнгольм. Однак автор так і не розповів її своєму читачеві.

Що ж це за таємниця?

Проводячи аналіз «Острова Борнгольм» Карамзіна, можна наблизитися до розгадки цієї страшної історії. Скупі натяки, які розсіяні у тексті твору, дозволяють зробити висновок про те, що таємниця повісті полягає в інцесті. Швидше всього, що зустрілися на шляху нашого героя таємничі незнайомці — близькі родичі. Можливо, брат і сестра.

При проведенні аналізу «Острова Борнгольм» стає зрозумілим, що автор спеціально не уточнює для читача обставин долі цих героїв. Тим самим він пропонує нашій уяві домалювати картину подій самостійно. Цілком зрозуміло при цьому, що між хлопцем і дівчиною була взаємна любов. Причому ця стихійна пристрасть зіткнулася з мораллю суспільства, яка визнала їх почуття незаконними. І якщо сумний юнак говорив про те, що джерелом цієї любові була сама природа, то дівчина стверджувала, що її серце заблуждалось.

Характеристика сюжету

При прочитанні повісті емоції читача наростають завдяки описам природи. Структура сюжету «Острів Борнгольм» розвивається в динаміці, який зосереджений саме на пейзажі. Так, ясний і сонячний день змінюється бурею на море. І зовсім не випадково жахлива історія любовної пристрасті не розкривається автором повністю. Адже вона ототожнюється Карамзиным з тими пристрастями, які вирують у політичному світі. Їх споглядальником автор був у Франції.

Досконале молодими людьми «жахливий злочин» кожен з персонажів оцінює по-своєму. Сумний юнак не погоджується з тим, що його пристрасть – це злочин. Він так і не змирився з покаранням і продовжує мріяти про зустріч з коханою. Ув’язнена печери усвідомила порочність своїх почуттів. Однак цього недостатньо, щоб повернути її до повноцінного життя.

Старець же, граючи роль чесноти, карає обох злочинців. Однак при цьому він також страждає разом з ними. Всі троє з цих персонажів повісті мертві для життя. При цьому вони є для автора сфокусованим відображенням стану зовнішнього світу.

Символічний характер сюжету підкреслюється цілою серією метафоричних елементів, що несуть в собі символічний зміст. Це небо і море, любов і пристрасть, дійсність і сон. При цьому недоговорений автором сюжет є своєрідним способом розширення і поглиблення змістового рівня повісті.