Колективні субєкти адміністративного права: види і їх характеристики

В якості суб’єкта адміністративного права визнається учасник публічних правовідносин, наділений згідно з юридичними нормами обов’язками і правами. Його відрізняє дві ознаки: соціальний і юридичний. Перший передбачає участь у суспільних правовідносинах в якості самостійного персоніфікованого суб’єкта. Він має здатність виробляти і реалізовувати волю.

Юридична ознака свідчить про можливість бути носієм обов’язків і прав і брати участь у правовідносинах. Ці учасники іменуються індивідуальними суб’єктами, які можуть створювати організовані групи. Люди, які об’єдналися в них, будуть називати вже колективними учасниками правовідносин. Далі в статті розглянемо їх особливості.

Визначення

Колективними суб’єктами адміністративного права є самоврядні, організовані, відокремлені групи, що володіють правами вступати у правовідносини з іншими учасниками обороту як персоніфіковані особи.

Зазвичай люди об’єднуються якимось спільним інтересом, метою. Колективний суб’єкт адміністративного права діє на законних підставах, він диференційований і має власні механізми управління. Він бере участь у правовідносинах від свого імені, наділяється певними обов’язками і правами. Разом з тим в його структурі окремі люди (його члени) знеособлені. Отже, ніякі зміни в особистому складі не можуть вплинути на його найменування, правовий статус, правосуб’єктність.

Класифікація

Всі колективні суб’єкти адміністративного права в залежності від рівня своєї організаційної самостійності, особливостей юридичного становища в складній системі, цілей свого створення поділяються на:

  • Організації.
  • Структурні підрозділи.
  • Трудові колективи. Учасниками правовідносин є співробітники не тільки підприємств, але і їх підрозділів.
  • Складні організації.
  • Зазначені групи досить різноманітні за своїм складом. При цьому складних організацій налічується не так багато, а от в першій групі суб’єктів величезна кількість.

    Класифікація колективних суб’єктів адміністративного права може здійснюватися і за іншими критеріями. Досить часто використовується поділ за формою власності та приналежності до певної системи правовідносин. Так, виділяють громадські та релігійні об’єднання, державні утворення. Останнім часом збільшилася кількість іноземних, акціонерних та інших підприємств.

    Загрузка...

    Державні організації

    Їх кількість постійно збільшувалася в умовах командно-бюрократичного режиму. Після перебудови ситуація дещо змінилася. Реформування адміністративної системи призвело до створення умов для освіти некомерційних підприємств, перетворення державних установ в громадські, акціонерні, для ліквідації великої кількості виконавчо-розпорядчих структур.

    Кожну державну організацію як колективного суб’єкта адміністративного права можна вважати частиною державного механізму, що має юридичної і організаційної самостійністю, але функціонує під керівництвом вищої держструктури.

    До іншим найважливішим ознаками такого об’єднання слід віднести економічне забезпечення і фінансування за рахунок держвласності, нормативну регламентацію роботи і структури, можливість використовувати правовий примус.

    Держорганізація являє собою колективний суб’єкт адміністративного права, реалізує не власний, а державний. Залежно від мети діяльності та правового статусу такі об’єднання поділяють на державні органи, установи, підприємства та інші організації (наприклад, військові частини).

    Особливості правового регулювання

    Навіть при поверхневому аналізі всіх категорій колективних суб’єктів адміністративного права можна зазначити їх велике розмаїття, соціальної ролі, розмірів, форм власності, іншим ознаками. Відображаючи це різноманіття, діючі норми закріплюють юридична нерівність учасників обороту, надаючи їм різні права. Це положення виражається у різних способах легалізації об’єднань громадян, їх види, розмір підлеглості або відсутності такої, обсяг повноважень та інших аспектів їх статусу. У цьому зв’язку розкрити зміст правосуб’єктності всіх існуючих колективних суб’єктів не представляється можливим. Відсутні і норми, які у загальній формі визначають їх адміністративно-правовий статус.

    Колективні суб’єкти адміністративного права вивчаються різними вченими досить тривалий час. Тим не менш особливості їх правосуб’єктності досліджені недостатньо. При цьому багато фахівців при аналізі допускають одну грубу помилку. Даючи загальну характеристику колективних суб’єктів адміністративного права, визначаючи особливості їх правосуб’єктності, автори використовують підходи, що застосовуються у цивільному праві. Іншими словами, дається оцінка абстрактної передумові право власництва і виконання обов’язків.

    В інших юридичних галузях правосуб’єктність визнається рівним, загальною властивістю тільки по вихідним компонентам. По іншим елементам вона відображає відмінності правового становища суб’єктів.

    Зміст статусу учасників адміністративних правовідносин

    Визначити ключові елементи правового становища суб’єктів спробував (і досить успішно) Альохін. На його думку, зміст статусу формується:

  • Правовим закріпленням цілей, функцій, завдань, предмета діяльності державних, суспільних організацій і об’єднань.
  • Підпорядкованістю.
  • Наявністю адміністративних обов’язків і прав.
  • Відповідальністю.
  • Встановленням правового режиму управління.
  • Наявністю адміністративно-правових гарантій реалізації прав та виконання обов’язків.
  • Загрузка...

    Особливості юросіб

    Юридична особа набуває обов’язки та права (як цивільні, так і адміністративні) через свої структури управління. Ці органи діють на підставі закону, інших нормативних актів і установчих документів. Саме ними встановлюється порядок формування (обрання, призначення) уповноважених структур юрособи.

    В якості юридичних осіб можуть виступати організації, діяльність яких спрямована на отримання прибутку як основної мети їх роботи. У цьому випадку вони називаються комерційними господарськими підприємствами. Інші організації функціонують не для отримання прибутку. Вони не розподіляють доходи між учасниками. Їх діяльність регламентується положеннями ФЗ «ПРО некомерційних організаціях».

    Види об’єднань

    Комерційні організації створюються у формі господарських товариств і товариств, унітарних підприємств (державних і муніципальних), виробничих кооперативів. Законом дозволено об’єднання деяких видів таких суб’єктів у спілки та асоціації. Відповідно до ФЗ «ПРО некомерційних організаціях», допустимими формами таких юросіб визнаються споживчі кооперативи, благодійні фонди, релігійні організації тощо

    Комерційні товариства

    Вони вважаються основними об’єктами управлінських правовідносин. Це обумовлено тим, що саме вони випускають велику частину ВВП. Значна кількість нормативних актів спрямовані на регулювання порядку діяльності підприємств. Приватні підприємці теж є об’єктами адміністративного права. Проте їх кількість у порівнянні з комерційними організаціями незначно.

    Організаційно-правова форма комерційних товариств не має істотного значення при характеристиці адміністративно-правового положення. Винятком можна назвати лише унітарні держпідприємства. Ними є комерційні організації, що не володіють правом власності на майно, закріплене за ними. Керує такими підприємствами безпосередньо держава. Вони вважаються основою економічного сектору країни.

    Майно будь-якого унітарного підприємства перебуває у власності держави або муніципалітету. Сама організація володіє правом госп. ведення або оперативного управління.

    Виконавчі структури юросіб

    В організаціях формується колегіальний орган управління (дирекція, правління, виконавчий комітет) або одноособовий керівник. Він здійснює внутрішнє управління, керує діяльністю трудового колективу, відповідальний за соціально-культурні заходи, виробничо-господарські операції. На нього покладаються повноваження щодо розпорядження майном і грошима. У зовнішніх відносинах виконавчий орган представляє підприємство без довіреності.

    Підприємства та установи

    Вони вважаються різновидами організацій. Підприємства і установи, що реалізують соціально-культурні, економічні, інші функції. Мета їх діяльності полягає у задоволенні духовних, матеріальних і інших потреб держави, суспільства та окремих громадян.

    Підприємством визнається господарська організація, створена для випуску продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Вони можуть бути:

    • Державними.
    • Муніципальними.
    • Перебувають у власності публічних об’єднань, зарубіжних країн, громадян, юросіб.
    • Мають змішану форму власності.
    • Общефедеральными (унітарними, казенними в т. ч.).
    • Контрольованими регіональною владою.

    Залежно від галузевої спеціалізації, розрізняють підприємства:

    • Промислові (фабрики, заводи, комбінати, шахти тощо).
    • Сільськогосподарські (фермерські господарства, об’єднання, кооперативи тощо).
    • Будівельні.
    • Транспортні.
    • Торгові.
    • Житлово-комунальні.

    З декількох підприємств можуть утворюватися концерни, асоціації, спілки, інші об’єднання. Свою діяльність вони здійснюють на договірній основі. Варто зазначити, що підрозділи підприємства також є колективними суб’єктами адміністративно-правових відносин. Через них основна організація взаємодіє з державними та іншими органами влади.

    Установи

    Вони, як і підприємства, класифікуються на різні види за:

    • формою власності – державні, приватні, муніципальні та ін;
    • значення і масштабу діяльності (регіональні, загальнофедеральні, місцеві);
    • сфері та характером діяльності.

    Установи можуть бути:

    • освітніми.
    • науковими;
    • культурними;
    • медичними;
    • соціальними.

    Правове регулювання роботи підприємств та установ

    Виступаючи в якості колективних адміністративно-правових суб’єктів, ці організації вступають у різні відносини з іншими учасниками обігу, в т. ч. з органами влади.

    Норми, що закріплюють статус установ і підприємств, визначають:

  • Загальні правила взаємодії з виконавчими структурами.
  • Порядок держреєстрації.
  • Правила ліцензування, нормування, техрегулювання, нагляду, контролю та ін.
  • Порядок ведення та надання звітності.
  • Громадські об’єднання

    Це ще один вид колективних суб’єктів, що беруть участь в адміністративно-правових відносинах.

    В Конституції закріплено право всіх громадян на об’єднання. Воно передбачає можливість створювати на добровільній основі організації для досягнення загальних цілей і захисту інтересів. Громадяни можуть вступати у вже утворені об’єднання або утримуватися від цього.

    Зміст зазначеного права, гарантії свободи при здійсненні діяльності, особливості статусу, правила формування, реорганізації та ліквідації регламентуються федеральними законами:

    • «Про політичні партіях».
    • «Про громадських об’єднаннях».
    • «Про профспілки».
    • «Про держпідтримку дитячих і молодіжних об’єднань».
    • «Про благодійної діяльності».

    Згідно з положеннями ФЗ № 82, громадським визнається самокероване, добровільне, некомерційне об’єднання, утворене за ініціативою громадян, що мають спільні інтереси, для реалізації цілей, закріплених статутом.

    Найважливішою ознакою таких формувань є добровільність створення. Закон допускає утворення громадських об’єднань без отримання попереднього дозволу на це виконавчих державних і місцевих структур. Ці формування можуть бути зареєстровані в якості юридичної особи або діяти без такої реєстрації.

    Всі громадські об’єднання, незалежно від форми власності, рівні перед законом. Функціонування таких утворень здійснюється на основі принципів самоврядування, добровільності, рівноправності, законності.

    Громадські об’єднання повинні виконувати нормативні приписи, дотримуватися загальновизнані міжнародно-правові положення, що належать до їх сфери діяльності, правила, закріплені статутом та іншої установчої документацією. Обов’язком таких утворень є також щорічне оприлюднення звіту про використання майна, забезпечення доступності ознайомлення з ним усіх зацікавлених осіб. Громадське об’єднання має кожен рік повідомляти структуру, що здійснює держреєстрацію, про продовження роботи, надавати їй всі необхідні відомості.

    Контролюючі органи

    Прокуратура здійснює нагляд за виконанням громадськими об’єднаннями законодавчих приписів.

    Органи, відповідальні за держреєстрацію, контролюють відповідність діяльності цих утворень, цілям, закріпленим у статуті. При виявленні порушень ці структури виносять громадським об’єднанням письмове попередження. За грубі порушення законодавства або статуту діяльність об’єднання може бути припинена. Ліквідація об’єднання здійснюється за судовим рішенням або рішенням загальних зборів.

    Контроль джерел доходів, розміру отриманих коштів і відрахування податків здійснюють фіскальні органи.

    Політичні об’єднання

    Вони займають особливе місце серед усіх колективних суб’єктів, що беруть участь в адміністративно-правових відносинах.

    Згідно статті 13 Конституції, в РФ визнається політичне і ідеологічне різноманіття, проголошується багатопартійність. Закон не допускає встановлення будь-якої однієї ідеології як обов’язкової або державної.

    Політичними вважаються громадські об’єднання, статут яких в числі основних цілей закріплює участь у політичному житті країни, у виборах в державні і місцеві органи влади. Такі утворення мають бути зареєстровані. Списки членів об’єднань підлягають обов’язковому опублікуванню в офіційних ЗМІ.

    Контроль діяльності партій, дотримання ними їх статутів здійснюють органи, уповноважені їх реєструвати, знайомитися з документами, направляти на з’їзди своїх представників, виносити попередження при виявленні порушень, а також клопотання судові інстанції про призупинення діяльності на строк до півроку і про ліквідацію.

    Профспілки

    Вони являють собою добровільні об’єднання фізичних осіб, пов’язаних спільними професійними, виробничими інтересами. Профспілки формуються для забезпечення захисту соціально-трудових прав їх членів. Створювати такі об’єднання можуть громадяни, які досягли 14-ти років і здійснюють трудову діяльність.

    Профспілки мають право брати участь у розробці державних програм, що стосуються зайнятості, у врегулюванні спорів, пропонувати заходи вдосконалення системи соцзахисту працівників, контролювати дотримання трудового законодавства. Таким об’єднанням може належати майно на праві власності.

    Профспілки не залежать від держструктур і органів територіального самоврядування, наймачів, керівництва установ і підприємств політичних рухів та інших організацій.

    Дачні некомерційні товариства

    Ці об’єднання формуються громадянами на добровільних засадах. Її мета – сприяння членам у вирішенні загальних питань, пов’язаних з веденням дачного господарства.

    У спільній власності учасників об’єднання є майно, створене або придбане на цільові внески. Цінності, отримані при використанні коштів фонду, сформованого за рішенням зборів, визнаються власністю дачного некомерційного товариства як юридичні особи.

    Спеціальний фонд утворюється:

    • Членськими і вступними внесками.
    • Доходами від господарських операцій.
    • Засобами, наданими об’єднанню на підставі положень статей 35, 36, 38 ФЗ № 66.
    • Іншими надходженнями.

    Спеціальний фонд може витрачатися на цілі, закріплені в статуті.

    Що стосується відповідальності товариств, то об’єднання не відповідають за зобов’язаннями своїх учасників. Аналогічне правило діє і щодо членів організації. Учасники повного товариства за його зобов’язаннями не відповідають.

    Об’єднання формується на підставі вирішення громадян при установі або реорганізації. Число учасників товариства не може бути менше трьох чоловік.

    Членом об’єднання може стати повнолітня громадянин РФ, якому належить ділянка землі в межах товариства. Учасниками також можуть бути спадкоємці членів товариства, неповнолітні та малолітні у т. ч., а також суб’єкти, які здобули право на наділи у відповідності з договором дарування або в результаті інших законних угод.

    Іноземці, фізособи, які не мають громадянства, має право вступити у дачне товариство, якщо ділянки передаються їм у строкове користування або оренду.

    Кожний учасник об’єднання в тримісячний термін з дати прийняття його до складу, отримує членську книжку або інший документ, що його замінює.

    Дачне товариство функціонує на підставі ЦК, а також ФЗ № 66.

    Висновок

    В даний час в країні функціонує величезна кількість організацій, установ, підприємств. Всі вони є колективними суб’єктами адміністративно-правових відносин. Кожне підприємство, установа, організація наділяються особливим статусом, що реалізує права і несе обов’язки. Федеральними галузевими законами закріплюється відповідальність об’єднань за порушення нормативних приписів і положень статуту. Санкції за порушення передбачені різні, аж до припинення діяльності.