Процес кондиціонування передбачає зміна або підтримання визначених параметрів повітряного середовища. Це може бути корекція вологості, температури, швидкості переміщення потоків, очищення і т. д. Для автоматичного регулювання цих і інших параметрів використовується система кондиціонування повітря, яка являє собою комплекс технічних вузлів і агрегатів.
Принцип роботи обладнання
Існує багато варіантів конструкційного виконання агрегату, але базовий набір функціональних вузлів залишається колишнім. Для повноцінної роботи кондиціонера потрібно взаємодія компресорної установки, випарника, конденсатора і терморегулюючої системи. В комплексі ці компоненти утворюють умови для свого роду переробки повітряних потоків. Активним елементом для підтримки функціоналу виступає холодоагенту, що циркулює по замкнутій герметичній системі з мідних труб. Ці контури пов’язують між собою згадані вище агрегати, замикаючись на теплообміннику.
Як правило, виконує роль хладагента фреон. Оскільки активна суміш такого роду екологічно не нешкідлива, для її зберігання використовуються спеціальні балони. Якщо мова йде про спліт-системах, то ємності розташовуються у зовнішньому блоці з боку вулиці. В процесі роботи системи вентиляції і кондиціонування охолоджувальна речовина циркулює по трубі, що з’єднує компресор і інші функціональні блоки. Даний контур називають холодильним, але він обслуговує та інші завдання щодо зміни мікрокліматичних параметрів.
Залишковим продуктом робочого процесу є конденсат. Його освіта неминуче, оскільки він природно виникає в результаті розрідження хладагента. Тому в більшості конструкцій кондиціонерів можна спостерігати відвідний канал – дренажну трубку, по якій накопичений конденсат вже у вигляді води стікає на землю з боку зовнішнього блоку.
