Криза 7 років у дітей: ознаки та способи подолання. Психологія розвитку та вікова психологія

Дитині виповнилося 7 років. Починається новий рубіж в житті. Малюк переходить на стадію дорослішання, йде в школу. І тут батьки починають бити тривогу, мовляв, чадо некеровано, не слухається, кривляється. Головне — не впадати в паніку, щоб безболісно і грамотно подолати цей важкий етап, необхідно розібратися і дізнатися про причини такої поведінки.

Психічні особливості розвитку дитини 7 років

Це переломний період у самореалізації. Малюк починає координувати поведінку з встановленими моральними нормами і правилами. Це складний психологічний етап у житті дитини, тому що він ще не може керувати своїми емоціями і стримувати почуття. Відчуває потребу у повазі. Маленькій людині важливо відчувати себе особистістю. Тільки задовольнивши бажань дитини, можна вибудувати довірчі теплі стосунки.

Слід заохочувати самостійність дитини, оскільки це сприяє розвитку інтелекту та ініціативи, не карати суворо за проступки. Інакше почуття провини стане каменем спотикання на шляху до самореалізації. І, звичайно ж, на характер дитини буде впливати стиль виховання батьків. Більш комфортними та прийнятними стануть демократичні умови керівництва.

Першокласники емоційно більше розвинені, ніж раніше. І це залежить від досвіду, одержуваного поза стін будинку. Дитячі наївні страхи змінюються новими, усвідомленими побоюваннями, головне з них — ставлення з однолітками. І це для них стає першочерговим, ніж успіхи в навчанні та взаємодія з вчителем.

Світогляд, потреби та бажання дитини змінюються. Це закономірний і природний процес. І ось ми плавно підійшли до питання про те, чому виникає криза у дітей семи років.

Що означає термін «вікова криза»

В обіг був введений Л. С. Виготським, який розумів під ним цілісну перестроювання особистості по мірі настання чергового етапу дорослішання. За його словами, криза – це критичний пік в індивідуальному розвитку людини. Трапляється на стику двох віків.

Особливості переломного моменту:

  • Немає чітких часових меж. Загострення припадає на середину кризи і є найвищою точкою.
  • Спостерігається важковиховуваність. Це небажання вчитися, налагоджувати стосунки з оточуючими, переживання.
  • Характерно негативний розвиток процесу. Дитина стає безініціативною, байдужим.

Розрізняють кризу:

  • Новонародженого.
  • Одного року.
  • Трьох років. Період впертості і заперечення.
  • Семи років. Був відкритий раніше всіх інших. Характерно нестійке психічний розвиток, бажання зайняти позицію дорослого. В якості новоутворення виступає самооцінка.
  • Тринадцяти.
  • Сімнадцяти та інші.
  • Протікає у всіх по-різному в залежності від середовища. Отже, криза – це низка внутрішніх змін дитини при другорядних зовнішніх факторах.

    Розглянемо основні симптоми

    Розібратися в цьому питанні допоможе психологія розвитку та вікова психологія дитини дошкільного віку. Отже, криза припадає суміжній кордоном дошкільного та молодшого шкільного віку, сигналами якого є:

  • Втрата наївною невимушеності. Раніше поведінка ґрунтувалося виключно на бажаннях. Тепер же, перед будь-якою дією малюк подумає, яка буде його ціна.
  • Кривляння. Душевна замкнутість штовхає на гру чужих ролей. Дитина стає іншим, кого-то зображуючи, приховуючи істину.
  • Закритість. Діти часто через своїх страхів, відчувають душевну тривогу, переживаючи, вони просто приховують це всередині.
  • Особливості характеру дитини 7 років важко не помітити. Характер різко змінюється, простежується запальність, агресивність і навіть грубість. Іноді це проявляється в крайній формі: у вигляді псування предметів, неслухняності. Дитина не йде на контакт, інколи демонструючи невдоволення відмовою від їжі і пиття.

    Зустрічаються і протилежні ознаки кризи у дитини 7 років, коли батьки і педагоги стикаються з надмірною пасивністю і неуважністю. Дітям доводиться важко, так як необхідно швидко пристосуватися до нових умов. Щоб мати більше уявлення про характер семирічної дитини, звернемося до вікової психології.

    Дошкільний і молодший шкільний вік

    Для початку дізнаємося, чим займається вікова психологія. Вона вивчає розвиток індивіда на різних вікових етапах її життя. Немає чітких меж між стадіями дорослішання. Становлення і інволюція у всіх протікає індивідуально.

    Здійснюючи перехід від однієї вікової стадії до іншої, людина переживає так званий криза. Руйнується стара система взаємин з навколишнім світом і формується нова. І, як правило, це супроводжується психологічними труднощами, як для самої людини, так і для тих, хто з ним взаємодіє.

    Перші кризи індивід проходить у рік, три і сім років (останній є перехідним від дошкільного до підліткового періоду). Отже, молодший шкільний вік – вершина дитинства. У дитини на цьому етапі формується нова логіка мислення. У нього змінюється світогляд, цінності, в школі з’являється новий статус.

    А от якщо взяти чотирирічного малюка, невтішні відгуки в його адресу, якісь образи чи досади не залишають слідів в його пам’яті і не впливають на процес становлення його особистості. Тільки в деяких дошкільнят зустрічається тривожність, занижена самооцінка, з-за того, що в родині переважають невдоволення і високий рівень вимогливості. Або ж зустрічаються школярі, якими завжди захоплювалися і захваливали, з дуже високою думкою про свою персону. Все це є наслідком не власного емоційного досвіду, а підсумком від засвоєння постійно повторюваної оцінки батьків та близьких, друзів.

    І коли від батьків надходять скарги про те, що їх діти не виявляють інтересу до навчання, швидко втомлюються, не хочуть ходити в школу, – це говорить лише про те, що до завершення дошкільного вікового періоду не був досягнутий рівень підготовленості до школи. Так, завдяки психології розвитку та вікової психології, ми дізналися про особливості дітей дошкільного віку.

    Причини нетипового поведінки

    У три роки дитина стає самостійною, а криза 7 років у дітей характеризується становленням і визнанням особистості. Отже, до причин:

  • Аналіз власних почуттів. Починає пізнавати емоції. Осмислено розмежовує події, що викликають смуток і радість. А так як малюкові складно впоратися з переживаннями, він проявляє агресію і непослух.
  • Потреба в нових знаннях. Активно пізнає навколишній світ, колишніх ігор недостатньо, починає копіювати дорослих.
  • Вступ до школи. Подія ознаменований зміною оточення. Дитина ще не може самостійно ставити цілі, йому важко усвідомлювати суть успіху.
  • Отримання нового соціального статусу. Це пов’язано зі зміною сфери діяльності. Якщо для дитини 6-7 років сюжетно-рольова гра була в пріоритеті, то при вступі в перший клас, головною стає навчальна робота. Йому належить навчитися отримувати знання та правильно ними користуватись.
  • Велику роль відіграють і фізіологічні причини, такі як динамічний ріст організму і розвиток мозку. Виникає питання, як довго протікає криза 7 років у дітей? У всіх по-різному, тому що залежить від багатьох складових і середовища, в якому живе дитина, а також фізіологічних особливостей. Може бути латентним і легким, затяжним і проблемним, і тривати від місяця до півтора років. Тут важлива грамотна допомогу батьків. Як його розпізнати?

    Поговоримо про те, як проявляється криза 7 років у дитини. Хлопчик копіює поведінку дорослих. Часто повторюючи почуті фрази від чоловічої статі. Деколи вони бувають непристойними, наприклад: «Вона — дура, тому що всі жінки дурні». Або такого роду: «Я сказав, і крапка!». В цей момент не варто його різко смикати і вичитувати. Грамотно і спокійно пояснити, чому так не слід говорити, потрібно батька чи дідуся, бо матір перестає бути авторитетом для нього. При цьому він може оперувати фрази, мовляв, а чому татові можна так говорити.

    Можуть навіть імітувати куріння або цокатися, як дорослі з чашкою компоту. В цьому випадку також не варто кричати і бити дитину, необхідно дохідливо пояснювати.

    Криза у дівчинки 7 років виражається в наслідування дорослим жінкам. Вони починають цікавитися маминою косметикою, парфумами і нарядами. Приміряють прикраси. І тут роботу з дівчатками теж краще проводити батька чи дідуся. Можна сказати, мовляв, яка ти у мене красуня і без всякої косметики. Якщо подібну фразу виголосить мама або сестра, які користуються усіма цими жіночими штучками, слова малятком будуть сприйняті в багнети, з заздрістю і образою. Чому ж їй не можна? Дівчинці здасться, що її не хочуть пускати у дорослий світ. Дітьми необхідно займатися. Перебувати з ними в довірчих відносинах, говорити як з дорослими, більше часу проводити разом.

    В чому особливість кризи цього вікового періоду

    Перше, що необхідно взяти за правило, — не можна ігнорувати будь нетипова поведінка дитини, будь то криза дівчинки 7 років або хлопчика. Це може призвести до серйозних наслідків, таких як неуспішність в школі, а також закритості, низької самооцінки, і навіть глибокої стадії неврозу.

    Криза 7 років у дітей в дошкільному віці змінює їх світогляд, вони починають розмежовувати «своїх» і «чужих». У поведінці простежується розважливість. Щоб отримати бажаний результат, тобто вигоду, спочатку програють ситуацію. А будь-яка критика з боку батьків буде сприйматися з неприязню. Якщо не надійде похвали за найпростіше виконане завдання, у відповідь почуєш крик і плач.

    Для кризи віку 7 років у дітей (молодших школярів) також характерна зайва допитливість. Чадо буде цікавитися серйозними питаннями, такими як політика, моральні засади, сімейні взаємини. І лише з тієї причини, щоб проаналізувати знання дорослих.

    Діти розуміють, що неідеальні, прагнуть до пізнання і мріють про досягнення. Їх безпосередність випаровується. Вдача стає показним, манірним, а разом з тим відносини з батьками натягнутими.

    Точка зору психологів

    Виділяють дві стадії кризи:

  • Перший етап характеризується стрімким розвитком. Результатом стає дисбаланс у відносини дитини і навколишнього світу.
  • При грамотній роботі батьків все стабілізується. Відбувається вдале формування нової особистості. Дитина вміє усвідомлювати й аналізувати потреби. А отримані знання допоможуть якнайшвидшої адаптації в новому соціумі.
  • Психологи рекомендують віддавати дітей у школу з семи років. Тому що до цього віку у них переважає ігрова діяльність. Їм складно перебудуватися, від цього і виникають проблеми з поведінкою. Але все ж, ви розумієте, що зіткнулися з кризою 7 років у дитини. Що робити?

    Не панікувати!

    Це природний процес. Для початку варто заспокоїтися. Головне, правильно себе вести, і все благополучно пройде. Отже:

  • Не позбавляйте дитину свободи, ні в якому разі. Він самостійно повинен розібратися у своїх переживаннях. Ви зобов’язані лише контролювати процес і ненав’язливо спрямовувати чадо.
  • Зніміть безмежну опіку. Дайте дитині бути самостійним. Відчувши це, малюк сам звернеться за допомогою. І тоді у вас буде можливість проявити турботу.
  • Не обговорюйте своїх дітей з подругами. Інакше довірчі відносини не вдасться збудувати ніколи.
  • Підготовка до нового способу життя повинна бути поступовою і спільну. Покажіть дитині майбутній клас, поговоріть з учителем. Разом дотримуйтесь новий режим дня.
  • В знайомій обстановці малюкові буде набагато легше адаптуватися. Щоб безболісно подолати кризу 7 років у дитини, психологи дають деякі поради.

    Рекомендації фахівців

    Зрозуміло, до кожної дитини потрібен свій підхід, але психологи дають загальні настанови, які не зашкодять. Отже:

  • Не наказуйте! Все потрібно подавати в ігровій формі. Можна розповісти повчальну історію про правильному поводженні, на прикладі головного героя.
  • Будьте на рівних. Ніколи не ставте себе вище за дитину. Це вже особистість, здатна в поведінці ґрунтуватися на своєму досвіді.
  • Дозвольте малюкові вступати в дискусію. Він вже вміє усвідомлювати, і формувати думку. Дайте можливість висловити його, лише навчивши правильно наводити аргументи. Так ви покажете, що рахуєтеся з його рішенням.
  • Не варто різко переходити від іграшок до книжок. Робіть це поступово, за допомогою гри.
  • Не потрібно змушувати дитину суворо дотримуватися розпорядку дня. Це йому набридне, нехай самостійно вибере черговість справ.
  • Спілкуйтеся на рівних, щоб малюк вам міг довіряти. Разом легше пройти шкільну адаптацію.
  • Не ставтеся до дитини, як до власності. Не треба плекати копію. Розберіться в собі, адже малюкові набагато складніше.
  • Завжди залишайтеся дитині іншому. Грамотні дії допоможуть подолати всі вікові кризи.

    Дамо ще кілька корисних порад

    Щоб легко впоратися з кризою 7 років у дитини, психологи радять:

  • Можна трохи відступити від розпорядку справ вдень або ввечері, а от що стосується нічного сну, він повинен бути повноцінним. Укладати малюка необхідно не пізніше 9 годин.
  • Стежте за харчуванням, яке як і раніше залишається чотириразовим. Не забуваємо про вітаміни.
  • Не варто навантажувати дитину додатковою інформацією. Йому досить одержуваних знань у школі. Краще треба відволікти малюка, допоможіть позбутися від стресу, рушайте разом на прогулянку, дозвольте покататися на велосипеді або роликах, поганяйте в м’яч.
  • Підживлюйте інтерес до навчання. Купіть набір юного хіміка чи біолога, позаймайтеся разом.
  • Вчіть правильному спілкуванню, правильно ставити питання і грамотно відповідати.
  • Дозвольте дитині стати самостійною. Не потрібно прописувати за нього букви і цифри, складати портфель і зав’язувати шнурки. У дитини повинні бути свої обов’язки, наприклад, протерти пил, винести сміття, підмести підлогу, зібрати іграшки та книжки і так далі.
  • І головне — запастися терпінням. Ні в якому разі не можна зриватися, кричати і тим більше використовувати нецензурну лайку. Це погіршить становище, дитина закриється. Тільки уявіть, що буде творитися в душі малюка?!

    І ще, дозвольте йому вибрати цікаві підготовчі курси, відведіть в спортивну секцію. Там він знайде нових друзів, буде вчитися спілкуванню. Займайтеся разом, прописуйте цифри, і букви, промовляйте вголос, вирішуйте прості математичні та логічні задачі, малюйте, ліпіть з пластиліну, складіть веселий колаж.

    Які вибрати ігри

    Багато батьків забувають про те, що їх першокласник все ще дитина. Сюжетно-рольові ігри залишаються для них улюбленим заняттям. Граючи в лікарню, магазин, школу, дочки-матері, діти пізнають нові соціальні ролі, вчаться спілкуванню. Головне — спрямувати чадо в потрібне русло, якщо він приміряє образ поганого героя. Хлопчика можна захопити пазлами, конструктором, а дівчинку навчити азам в’язання, разом приготувати вечерю.

    Заняття для дітей 7 років можуть бути різного роду. Пограйте в «Міста». Всі пам’ятають цю захоплюючу гру. Наприклад, ви вимовляєте слово Москва, дитина придумує назву міста на останню букву попереднього слова – Архангельськ і так далі. Захоплююче і пізнавально.

    Згадайте про «Крокодила». Можна грати вдвох. Один про себе загадує неживої або одухотворений предмет, і потім за допомогою рук і міміки показує його. Інші відгадують.

    Всі ігри повинні бути спрямовані на розвиток соціалізації, мислення і навичок, таких як поступливість, взаємоповага, вміння домовитися і так далі. Хваліть дитину, причому не просто так, а за конкретну дію.

    Не забуваємо про виховання

    Цей процес полягає не лише в повчанні і покарання. Дуже важливо саме в дитинстві закласти в характері дитини такі якості, як людяність, співчуття, порядність, відповідальність, емпатія, а також навчити бути добрим, ласкавим, ніжним, турботливим.

    Хваліть його за хороші вчинки, якісно виконану роботу. Якщо ж дитина трохи схалтурив, не варто його лаяти, тим більше привселюдно. Треба спокійно пояснити, що працює абияк – погано і все необхідно переробити.

    Вчіть дитину передбачити результат ситуації. Наприклад, запропонуйте допомогти забратися в квартирі, щоб піти пограти на вулиці. Якщо відмовиться, не варто примушувати, але дайте зрозуміти, що без його допомоги ви будете довше зайняті домашніми клопотами, і прогулянку доведеться відкласти, причому часу на неї залишиться менше.

    Навчити дисципліни допоможуть встановлені будинки правила. Наприклад, не включати планшет без дозволу дорослих. Або щоб підтримувати чистоту в домі, не можна розкидати особисті речі.

    І на закінчення дамо ще кілька рекомендацій дорослим

    Часто діти, потрапляючи в нове середовище, замикаються в собі, бояться спілкування, стають закомплексованими і невпевненими. Тут завдання батьків – розгледіти це у свого малюка і допомогти підняти самооцінку, стати рішучіше. Завжди хваліть дитину, кажіть, що краще його ніхто не спече млинці, не підмете, не заспіває і так далі. Це важливо.

    Дозвольте вибрати малюкові спортивну секцію або які-небудь цікаві курси. Це розширить кругозір, дасть можливість обзавестися новими друзями. Він перестане боятися спілкування, стане більш розкутим. Навчіться слухати дитину. Допомагайте завжди і у всьому, і тоді ніякої вікової криза вам не буде страшний.