Лев Мойсейович Щеглов – перший сексолог, відкрив кабінет в Ленінграді. В даний час є провідним фахівцем у своїй галузі, має більш ніж сорокарічним досвідом практичної роботи. Має безліч наукових ступенів і звань, є лауреатом премій і володарем нагород, професіоналом вищої категорії, визнаним не тільки в Росії і СНД, але і на міжнародному рівні. Народився, зростав, вчився, одружився, виховував сина, працював і донині практикує в Санкт-Петербурзі.
Прихід у професію
Лев Щеглов народився в 1946 році в сім’ї людей, які знайшли себе в професійній сфері прикладних і практичних знань серед цифр бухгалтерії і в керівництві відділом на заводі, ремонтирующем вагони.
Не відчуваючи в собі покликання до математичних та інших точних наук, майбутній знаменитий лікар-сексолог вибрав після школи філософський факультет, відчуваючи інтерес до вивчення “любові до мудрості”.
Розширений сімейний рада (за участю численних братів і сестер батьків) не схвалив цей напрямок не з неповаги або нехтування наукою про сенс і природи всього сущого, а з практичних міркувань, продиктованих часом – молодій людині належало вивчати не уявлення про великих глобальному і високому, а багатотомні праці марксистсько-ленінської філософії.
Перенаправленный завдяки цьому в медицину, він пройшов повний курс навчання за спеціальністю “лікувальна справа” в Ленінградському санітарно-гігієнічному медичному інституті (нині Санкт-Петербурзька державна медична академія імені В. І. Мечникова).
Отримавши диплом, пішов у психотерапію, не уявляючи себе лікарем тіла, але маючи давній інтерес до природи людської особистості. Освоїв більш вузькі спеціалізовані галузі медичного знання: сексологію, медичну психологію, сексопатологію.
У своїх спогадах найяскравішими моментами називає перші враження від відвідин психіатричної лікарні, змусили зовсім ще молодого Лева Щеглова більш глибоко роздумувати про хисткості межі між психічною нормою і божевіллям.
Міша – талановитий і яскравий поет – одночасно хворий шизофренією пацієнт психіатричної клініки з десятирічним стажем, не здатний адекватно відповідати на прості побутові питання. Ця людина запам’ятався майбутньому вченому назавжди.
Спогад про нього знайшло місце в книзі Лева Щеглова “Записки сексолога”, датованій 2009 роком. А саме у першій главі “Чому сексологія” першої частини “Професія: сексолог”.
Другим потрясінням того ж часу, описаний в тій же частині й главі книги, який звернув увагу початківця психотерапевта на проблеми сексуальної сфери, стало спостереження поголовної відкритої постійної мастурбації переважної більшості пацієнтів клініки (незалежно від статі і віку).
