25 грудня 1991 року радянська держава остаточно перестало існувати. За 70 років історії в країні було всього вісім керівників (не рахуючи Маленкова). Цікаво, що Радянський Союз був єдиною країною світу, всі лідери якої (виключаючи в. І. Леніна) мали робітничо-селянське походження.
Державні і партійні лідери СРСР
Фактичним керівником Радянського Союзу не завжди був генеральний секретар Комуністичної партії. Посаду генсека була заснована в 1922 році, коли Йосип Сталін фактично володів необмеженою владою. Його негласним наступником на посаді голови радміну став в 1953 р. Георгій Маленков — новий лідер СРСР і де-факто глава держави.
Посаду голови Ради міністрів сприймався тоді як головна державна посада. Починаючи з обрання на посаду першого секретаря партії, набирає політичну вагу Хрущов, який зіграв головну роль в усуненні Маленкова – одного зі своїх головних конкурентів у внутрішньопартійній боротьбі за владу після смерті Джугашвілі. З 1958 року правління остаточно переходить до нього: Микита Сергійович суміщає посади голови КПРС і голови ради міністрів.
Надалі політичну вагу посади голови впав. Юридично лідером СРСР став голова Верховної Ради. У 1988 році це місце зайняв Михайло Горбачов, який став першим і останнім президентом Радянського Союзу. А до нього головами Верховної Ради почергово були Брежнєв Л. В., Андропов Ю. В. і Черненко К. У.
