Лікування гонореї у жінок: ознаки, препарати і методи

Ця недуга існував ще в давнину, адже те, що гонорея — джерело нечистоти, говориться в Біблії. Це одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Багато людей знають цю хворобу під назвою «трипер», і хоча це вважається простонародним назвою хвороби, але в Німеччині це назва — офіційне.

Що це таке?

Так як ця хвороба згадувалася навіть у древніх текстах, багатьом відомі і її симптоми, лікування і препарати. Гонорея у жінок зустрічається не частіше, ніж у чоловіків, хоча ризик зараження — різний. Найчастіше інфікування відбувається у віці від дев’ятнадцяти до тридцяти п’яти років. Хвороба позначається на здоров’ї інфікованого вкрай негативно, здатна вражати як окремі органи, так і цілі системи. Останнім часом почастішали випадки, коли гонорея протікає безсимптомно або з слабовыраженными ознаками. В такому разі люди рідко звертаються до лікаря або самі призначають собі лікування, що може призвести до того, що залишиться інфекція в організмі.

Наслідки будуть сумними. Так як гонорея здатна вражати й інші органи, то з часом будуть інфіковані дихальні шляхи, серцево-судинна і нервова системи. Можливо навіть пошкодження суглобів, а в крайніх випадках — зараження крові (сепсис). І це може призвести до смерті!

Гонорея — досить поширене захворювання, яке дає важкі ускладнення. Її результатом досить часто бувають як жіноче, так і чоловіче безпліддя. Схильні до інфікування не тільки дорослі, але і діти. Якщо мати страждає захворюванням, вона, швидше за все, передасть його дитині під час пологів. Хоча і у чоловіків, і у жінок лікування гонореї антибіотиками практично завжди дає позитивний ефект, під час вагітності — це може дати ускладнення.

Як гонорея передається?

Відомо, що представниці прекрасної статі більш трепетно підходять не тільки до свого здоров’я, але й до вибору статевих партнерів, тому знання про те, як передається хвороба і які її симптоми, може вберегти від інфікування.

Практично у всіх випадках хвороба передається під час статевого контакту, причому не важливо, чи був секс традиційним чи ні. При оральному сексі ймовірність зараження не менше.

І хоча відсоток пацієнтів з гонореєю серед жінок і чоловіків приблизно однаковий, ймовірність зараження у жінок вище. Після одноразового статевого контакту із зараженою гонореєю жінкою, чоловіку хвороба передасться в 30-40% випадків. Жінка ж при одноразовому статевому акті з хворим гонореєю чоловіком, заразиться в 85% випадків! Це пов’язано з анатомічною будовою сечостатевої системи, а також з гормональною специфікою жіночого організму.

Хвороба протікає безсимптомно під час інкубаційного періоду. Це, найчастіше, досить нетривалий час, від трьох до п’ятнадцяти днів, але іноді інфекція може не виявляти себе протягом місяця. Медики розділяють два типи гонореї: свіжу (минуло не більше двох місяців після зараження), а в разі, якщо пацієнт заражений більше двох місяців — хронічну гонорею. Лікування і симптоми однакові, однак у багатьох пацієнток гонорея може протікати практично безсимптомно, це спостерігається в 50% випадків.

Жінці, заметившей навіть слабко виражені симптоми гонореї у свого партнера, краще відмовитися від статевого контакту і звернутися до лікаря.

Міфи про гонореї

Деякі люди вважають, що «трипером» легко можна заразитися в лазні або басейні, через постільну білизну або рушник, яким користувалася інфікована людина. Статистика ж віддає таких випадків тільки один відсоток зі ста, а інші припадають на статеві контакти. Вся справа в тому, що збудник інфекції — гонокок, а ці бактерії вкрай нежиттєздатні в умовах відкритого повітря. Вони гинуть буквально протягом декількох хвилин.

В народі ходить і слух про те, що при оральному сексі гонорея не заразна. Це невірно. Інфекція легко передається і через рот і через пряму кишку, вражаючи, відповідно, горло, рот і анус. Перебіг хвороби та її наслідки будуть такими ж важкими, як і при зараженні через сечостатеву систему.

Якщо перший міф досить нешкідливий, то другий може завдати істотної шкоди здоров’ю. Особливо це стосується підлітків, яких інфікована людина може допомогою цього міфу, переконати в безпеці такого контакту.

Симптоми

Без постановки діагнозу неможливо і лікування. Перші симптоми гонореї у жінок, які вони?

Хоча «сплесків» захворюваності в останні роки не було, лікарі відзначають сумну статистику: все частіше і частіше у жінок виявляється хронічна форма гонореї. Симптоми і лікування у такому разі ті ж, що і при гострій, так чим відрізняється така форма? Справа в тому, що прояви можуть бути відсутні взагалі, так і виражатися настільки незначно, що і сама жінка не надає їм значення. При цьому людина стає рознощиком, всі його партнери будуть інфіковані. У чоловіків такі форми захворювання спостерігаються у двадцяти відсотках випадках, а у жінок — п’ятдесяти, тому саме представницям прекрасної половини необхідно проводити планове обстеження у гінеколога раз на кілька місяців.

Перші ознаки з’являються, як правило, після інкубаційного періоду, який може тривати від кількох днів до двох тижнів. Хвороба може протікати хронічно або гостро.

Ознаками гострої гонореї є: печіння, біль в статевих органах, гнійні і слизові виділення, сечовипускання часте і хворобливе. Це перші ознаки гонореї у жінок. Лікування в такому разі може бути призначена навіть до отримання результатів аналізів, але найчастіше, все-таки, доведеться почекати.

Іноді може спостерігатися легка лихоманка. Також жінка може «вирахувати» гонококів за набряку статевих залоз, їх запалення, хворобливими відчуттями в статевих губах. Уражаються лімфатичні вузли, вони збільшуються в розмірах, з’являється хворобливість. Може запалитися шкірний покрив, часто спостерігається поява екзем. Якщо ж пацієнтка виявляє у себе подібні симптоми, слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування може обернутися поганими наслідками!

Хоча найчастіше при гонореї ураження схильна слизова статевих шляхів, лікарі можуть відзначити і інфікування слизової прямої кишки, ротової порожнини, кон’юктиви.

Гонорейний стоматит супроводжується рясним виділенням слини, болем у горлі, ранками у роті.

Гонорейний проктит — виділеннями з прямої кишки і свербінням в задньому проході.

Якщо не лікувати гонорею, вона може перетекти в хронічну форму. Через певний час хвороба може призвести до незворотних змін статевих органів, внаслідок чого пацієнта чекає безпліддя. Гонокок може порушити роботу життєво важливих органів, таких як серце, нирки, печінку, мозок. Хвороба вражає кістки, нервову систему, шкіру.

Пельвіоперитоніт і розрив маткових труб є частими результатами і гострої та хронічної гонореї у жінок.

Лікування

Симптоми визначено, що ж робити далі? Мало того, що хвороба досить поширена, так вона ще й «на слуху». Деяким людям, далеким від медицини, вона здається страшною і навіть ганебним, десь перед сифіліс та Снід. Однак все це лише домисли! Захворювання зустрічається досить часто, так що на прийомі доктор не буде дивитися на пацієнта з докором. Більш того, згідно з професійної етики, спеціаліст не стане задавати провокаційних питань, якщо ви прийшли разом з партнером.

Звичайно, однією таблеткою лікування гонореї у жінок не обійдеться, однак хвороба цілком можна побороти буквально за кілька днів, якщо вчасно звернутися до лікаря.

Чому це так важливо? Справа в тому, що збудником захворювання є гонокок. Це бактерії, що викликають інфекцію, тому єдиний варіант — знищити інфекцію, а зробити це можуть тільки антибіотики. Слід пам’ятати, що ніякими іншими препаратами гонорея не прибирається. При цьому лікування гонореї у жінок в домашніх умовах нічим не відрізняється від терапії в стаціонарі. При звичайному ході хвороби лікар просто випише всі необхідні ліки і відпустить пацієнтку додому.

Схема лікування гонореї у жінок досить проста: перед початком курсу лікар повинен перевірити реакцію організму на антибіотики (наявність алергії), а також за допомогою аналізів виявити, чи є супутні венеричні захворювання. Часто такими «попутниками» бувають трихомонадная, хламідійна і мікоплазменна інфекції. Потім скласти індивідуальний план прийому ліків.

Кожен антибіотик має свої особливості у вигляді побічних ефектів, протипоказань і ряду бактерій, на які він надає найкращу дію, тому підбір препарату краще залишити фахівцям. Тільки в такому випадку гарантований успіх лікування гонореї у жінок. Відгуки подруг, сусідок або просто коментарі в інтернеті враховувати не слід, адже антибіотик, відмінно впорався з хворобою у однієї жінки, для другої може виявитися цілком неприйнятним! До того ж, бактерії — це живі організми, які постійно еволюціонують і виробляють резистентність до препаратів, тому ще недавно пеніциліни відмінно справлялися з цією хворобою, а тепер — ні. Спираючись навіть на відгуки, пацієнтка може вибрати ліки, що тільки погіршить її стан.

Вибір препарату

«Ципрофлоксацин», «Цефтріаксон» і «Офлоксацин» — ці антибіотики в 2018 році лікарі використовують для лікування гонореї у жінок.

Пеніциліни та тетрацикліни в лікуванні сучасних штамів гонореї практично марні. На даний момент застосовуються кілька антибіотиків, при цьому їх розділяють на «основні» і «резервні». Останні застосовуються у разі, якщо основна група виявилася неефективною або є протипоказання. Поряд з основним курсом, лікарі використовують макроліди в якості профілактики хламідіозу.

У рідкісних випадках лікарі призначають ін’єкції, але найчастіше — антибіотики в таблетках. Лікування гонореї у жінок посідає період до двох тижнів, в залежності від «занедбаності» захворювання.

Про самолікуванні

У представниць прекрасної статі хвороба часто або не виявляється зовсім, або переходить в безсимптомну форму пізніше. Гонококи мають кілька механізмів, за якими формується стійкість до антибіотичну препаратів, а загальноприйнята схема лікування може втратити актуальність практично в будь-який момент. Тому саме у жінок лікування антибіотиками, призначеними самовільно, може бути небезпечно.

Особливо часто це відбувається через нехтування правилами прийому препаратів. Наприклад, пацієнтка самостійно обрала ліки, не дотримувалася рекомендації прийому, рано закінчила курс, так як симптоми пройшли, або неправильно розрахувала дозування, в результаті гонококи в її організмі виробився імунітет. Утворився новий штам хвороби, стійкий до того антибіотика, який використовувала пацієнтка у своєму лікуванні. У підсумку всі її подальші статеві партнери можуть бути заражені цим новим штамом, і доведеться застосовувати вже більш сильні антибіотики.

Наслідки

Як вже згадувалося вище, жодних незворотних змін не відбудеться, проте слід пам’ятати про наслідки після лікування гонореї. У жінки, внаслідок прийому антибіотиків, може розвинутися дисбактеріоз, так як препарат разом з гонококами і знищує мікрофлору кишечника. Часто спостерігаються біль у шлунку, здуття живота, свербіж, різні порушення випорожнення (діарея, запор). При частих курсах антибіотикотерапії ці симптоми раз від разу будуть виражатися все сильніше. Під час лікування потрібно підтримати свій кишечник, використовуючи спеціальні препарати. Наприклад, лікарі часто призначають пробіотики: «Біфідумбактерин», «Наріне», «Лінекс», «Біфіформ».

Жінку при лікуванні може очікувати і дисбактеріоз піхви. Його симптоми: свербіж у піхві, часте сечовипускання, зміна консистенції, запаху і кольору виділень, болю внизу живота, печіння в уретрі.

У разі появи цих симптомів або для їх попередження, лікар може призначити вагінальні пробіотики (свічки або таблетки).

Народна медицина

Лікування гонореї у жінок в старовину проводилося засобами народної медицини. Хвороба описана в манускриптах найдавніших лікарів і навіть в ті незапам’ятні часи відомі випадки нібито повного лікування. Якщо з якихось причин пацієнтка не хоче звертатися до сучасних і перевірених методів лікування, вона може вдатися до народної медицини, але слід пам’ятати, що статеві контакти потрібно виключити не тільки під час курсу лікування, але і на кілька тижнів після нього. Навіть якщо пацієнтка впевнена, що хвороба пішла, кращим варіантом буде — відвідати гінеколога і здати аналізи, щоб переконатися, що гонорея не перейшла в хронічну безсимптомну форму.

  • Лаванда

Вважається, що лікування гонореї у жінок сприяє лаванда. Для цього потрібно заварити столову ложку лаванди в склянці води, додати мед і пити цей настій два рази в день по одній склянці. Жінкам принесе користь спринцювання з лавандовим маслом: на літр води додається п’ять крапель олії.

  • Часник

По суті, народна медицина намагається повторити те, що роблять антибіотичні препарати — побороти інфекцію. Часник є сильним засобом у боротьбі з інфекцією, тому і вважається, що він допоможе в лікуванні гонореї і у жінок, і у чоловіків. З’їдати потрібно не менше десяти зубчиків часнику в день, а запивати — кислим молоком. Майстри народної медицини впевнені, що такий простий продукт допоможе перемогти навіть хронічну гонорею, проте вживати його доведеться протягом декількох місяців, і, звичайно, все це час утримуватися від статевих контактів.

Жінки у своєму лікуванні можуть використовувати тампони з часнику, однак тут треба діяти обережно, щоб не отримати опік піхви і подразнення слизової. Використовувати необхідно цільний, нерозрізаний зубчик, щоб виключити виділення часникового соку. Зубчик часнику потрібно очистити від лушпиння, намазати рослинним маслом, обернути марлею або бинтом і ввести в піхву. Такі тампони зазвичай роблять на ніч, застосовують засіб через день не менше двох тижнів. Подібні тампони можна робити і з лука.

Як уникнути зараження?

Як правило, постійний статевий партнер і використання презерватива значно знижує ризик зараження гонореєю. Особливе значення мають випадки передачі хвороби від матері до дитини. Це відбувається під час пологів, так як в період виношування плід надійно захищений від гонококів плацентою. Дитина, проходячи через родові шляхи, отримує масивне зараження відбувається інфікування очей, сечостатевої системи і навіть органів дихання. Це може обернутися для малюка серйозними наслідками, включаючи гонококовий сепсис і летальний результат.

Побутове зараження (у басейні, лазні, через предмети побуту) зустрічається вкрай рідко, проте діти, що в силу особливостей дитячого організму, можуть отримати гонококову інфекцію, якщо користуються банними приладдям відразу після заражених дорослих. Найчастіше інфекцію отримують дівчинки. Для дорослих такий шлях передачі вкрай рідкісний. Гонококи швидко гинуть при висушуванні, у воді, при впливі різних мийних засобів (навіть звичайного мила), антисептиків. Також вони не переносять високих температур.