Лікування отиту у дітей. Наслідки та профілактика

Симптомами і лікування отиту у дорослих цікавляться пацієнти набагато рідше, ніж терапією запального процесу для дітей. За статистикою, більше 90% малюків у віці до трьох років хоча б раз хворіли отитом. Далі детально розглянемо фактори ризику, симптоми і методи лікування зовнішнього або внутрішнього запалення вуха у маленьких пацієнтів.

Поширеність хвороби серед дітей та деякі фактори ризику

Маленькі діти набагато більш схильні до запальних процесів органу слуху, ніж дорослі. Як правило, найчастіше зустрічається отит у дітей молодше трьох років. Цьому сприяють декілька чинників. У малюків, наприклад, трубка, що з’єднує вушну порожнину з носоглоткою, набагато ширше і коротше, ніж у дорослих, тому що туди з легкістю можуть потрапити патогенні мікроорганізми. Запалена слизова оболонка набрякає іноді до такого ступеня, що закриває просвіт. Внаслідок цього повітрообмін між носоглоткою і середнім вухом порушується, а це сприятливе середовище для активного розмноження хвороботворних бактерій, утворення гною і слизу.

Новонароджені можуть страждати отит із-за попадання навколоплідної рідини в середнє вухо під час пологів. Крім того, в барабанної порожнини дитини протягом першого року життя зберігається деяка кількість ембріональної тканини, яка як не можна краще підходить для розмноження бактерій. При нормальному розвитку немовляти ця тканина швидко перетворюється в слизову, але в деяких випадках цей процес затягується не просто на кілька місяців, а на роки. Факторами ризику є недоношеність, маловесность, ускладнення під час родового процесу. Сприяє утворенню отиту переважно горизонтальне положення тіла немовлят. При цьому залишки навколоплідної рідини не виходять, а затримуються в вушках крихти.

У дітей в перші роки життя нерідко причиною рецидивуючих отитів стають аденоїди. Це захворювання, яке характеризується запаленням і розростанням тканини мигдаликів у носоглотці. При цьому порушується процес дихання через ніс, що приносить чимало незручностей, а самі мигдалини стають вогнищем запалення, звідки патологічний процес поширюється на область вуха. Цьому сприяє те, що слизова оболонка, що вистилає середнє вухо, порожнину рота і носоглотку, однотипна. Крім того, у маленьких дітей ще не сформована імунна захист, причому як місцевий, так і загальний імунітет. Організм «відкритий» до проникненню збудників хвороб.

Серйозними факторами ризику у виникненні отиту у дітей є недоношеність, ускладнений перебіг вагітності і родового процесу, штучне вигодовування, мала вага при народженні, різні патології розвитку, а також можливі родові травми. Найчастіше захворювання діагностується у дітей, які не отримують достатню кількість вітамінів та інших корисних речовин, які страждають рахітом, недоїдають. Провокуючим фактором отиту в дитячому віці є кір, грип, скарлатина.

Загрузка...

Різновиди патології: зовнішній, внутрішній, отит середнього вуха

Отит може бути зовнішнім або внутрішнім. Зовнішній виникає, як правило, внаслідок пошкодження слухового проходу або вушної раковини. Якщо в цю область проникають бактерії, то починається запальний процес, для якого характерні незначне підвищення температури тіла, періодичний дискомфорт і біль помірної інтенсивності, місцевий набряк. Це захворювання легко піддається діагностиці, так як ушкодження і запальний процес на вушній раковині помітити легко.

Внутрішній отит частіше виникає як ускладнення перенесених раніше захворювань або не до кінця вилікуваного, запущеного запального процесу в середньому вусі. Виявляється патологія не хворобливими відчуттями, а погіршенням гостроти слуху. Нерідко у хворих паморочиться голова. Найпоширеніший варіант хвороби — отит середнього вуха. Локалізується в області за барабанною перетинкою, що включає барабанну порожнину, антрум, євстахієву трубу і комірки соскоподібного відростка.

Основні симптоми і ознаки отиту у дітей різного віку

Детальніше розглянемо ознаки захворювання. Які симптоми отиту у дітей і лікування, що передбачає, які дії необхідно зробити батькам? Почнемо розгляд цього захворювання з ознак. Середній отит — найпоширеніша форма хвороби у малюків, ця патологія розвивається стрімко і носить інфекційний характер. Виділяють гостру і хронічну форму. При гострій хвороба починається швидко, відразу ж з’являється біль, а потім і підвищується температура.

Зрозуміти, що потрібно починати лікування гострого отиту, можна за наступними симптомами захворювання:

  • зниження слуху на якийсь час;
  • відчуття закладеності у вухах;
  • сильні болі, постійні або з нетривалими перервами;
  • може бути дискомфорт в потилиці або в скронях;
  • шум у вухах;
  • збільшуються лімфатичні вузли;
  • температура тіла дитини піднімається аж до 39 градусів;
  • отит у деяких випадках провокує зубний біль;
  • малюк відчуває слабкість, швидко втомлюється;
  • характерно порушення сну і апетиту.

Симптоми можуть бути вираженими, але нерідко клінічні прояви слабкі.

Є й інші симптоми отиту у дітей (та лікування повинно підбиратися з урахуванням клінічної картини, до речі). У випадку з грибковою інфекцією можуть з’являтися скоринки і лущення, відзначається свербіж. Зовнішній отит характеризується утворенням фурункула на вушній раковині або в слуховому проході. Запалений горбок може змінювати відтінок від рожево-червоного до синюшного. У центрі новоутворення формується гнійний стрижень. Біль буде дуже інтенсивною до відмирання рецепторів, потім вона стане трохи слабкіше. Після приховування фурункула залишиться глибока ранка.

На початковому етапі захворювання у дитини піднімається температура і з’являється гострий біль у вусі. Далі розвивається гнійний отит (симптоми і лікування у дорослих приблизно такі ж, як і у випадку з маленькими пацієнтами), при цьому у вусі накопичується гній. Без медичного втручання через кілька днів барабанна перетинка розривається, а виділення виходять назовні. Хворий починає відчувати себе краще. Температура опускається, а дискомфорт поступово проходить. Відновлювальний етап триває протягом двох-трьох тижнів. В цей час гній перестає виходити, а розрив перетинки поступово загоюється.

Діти більш-менш свідомого віку можуть розповісти про те, що болить і де. З малюками все важче. Немовлята при отиті можуть зачіпати голки руками, не спати і вередувати. Нерідко малюк відмовляється від їжі. На думку про запаленні вуха у малюка батьків може наштовхнути те, що він крутить головою з боку в бік, плаче, хвилюється. В цьому випадку потрібно негайно показати дитину педіатру, який направить до лор-лікаря.

Методи діагностики отиту в кабінеті лор-лікаря

Отоларинголог (лор-лікар) проводить діагностику за допомогою вушного дзеркала. Цей інструмент дозволяє побачити патологічні зміни і вчасно почати лікування отиту. Крім того, лікар може скористатися отоскопом для огляду перетинки або тимпанометрией — це метод, з допомогою якого можна визначити, наскільки порушена прохідність слухової труби, оцінити стан барабанної перетинки і порожнини.

Загрузка...

Перша допомога дитині, якщо візит до лікаря відкладається

Лікування отиту потрібно починати якомога швидше, але якщо візит до лор-лікаря відкладається з об’єктивних причин, то потрібно надати дитині першу допомогу, яка полягає в знеболюванні. Можна скористатися протизапальними засобами, які пригнічують інфекційний процес, знімають біль і знижують температуру тіла дитини. Маленьким пацієнтам можна лікарські засоби на основі парацетамолу або ібупрофену. Можна дати дитині»Калпол», «Панадол», «Нурофен», «Тайлед», «Цефекон», «Тайленол» та інші жарознижуючі. Доступні таблетки, сироп або свічки. Для зовсім маленьких діток краще використовувати свічки, трехлеткам можна давати сироп.

Місцеве знеболення проводиться краплями «Отипакс» або «Отирепакс». Це комбіновані препарати, але користуватися ними можна тільки в тому випадку, якщо барабанна перетинка не пошкоджена (з вуха не виходив гній). Немовлятам закапують по дві крапельки, дітям від двох років — по три-чотири краплі. Для лікування отиту закопувати можна тільки ліки, нагрітий до кімнатної температури, а для немовлят — до 36 градусів. Посли процедури потрібно, щоб малюк лежав нерухомо на боці не менше десяти хвилин, це необхідно, щоб ліки відразу ж не витекло. У немовляти перед закапуванням крапель потрібно забрати соску, так як ссання в поєднанні з закладеним носом і закапування крапель у вухо може стати причиною розриву барабанної перетинки.

Терапія зовнішнього отиту у дітей на різних стадіях розвитку хвороби

Лікування зовнішнього отиту проводиться за класичною схемою. До утворення гнійного стрижня, тобто до настання стадії інфільтрації, застосовуються спиртові примочки (компреси) і засоби проти запалення. Якщо стрижень вже сформувався, то необхідно хірургічне висічення гнійника з промиванням порожнини хлоргексидином, перекисом водню або «Мірамістином». При високій температурі і загальної інтоксикації організму лікар призначить додатково антибактеріальну терапію для лікування зовнішнього отиту.

Лікування грибкового отиту у маленьких пацієнтів

Грибкове ураження вимагає використання спеціальних мазей (місцево). Можуть призначатися «Клотримазол», «Флуконазол», «Кандід». У разі необхідності додатково показана протигрибкова терапія в таблетках. Можуть використовуватися «Препарати», «Амфотерицин», «Гризеофульвін». Дітям молодше двох років такі засоби для лікування отиту не призначаються. Це досить сильні препарати, які можна застосовувати тільки в більш старшому віці.

Схема лікування отиту середнього вуха: місцеві препарати

Антибіотики — це дуже серйозне навантаження на імунітет і травну систему маленької дитини. Так що лікування гострого отиту проводиться переважно місцевий. Для прийому антибіотиків є серйозні свідчення. Це висока температура, зберігається протягом трьох днів з моменту початку місцевої терапії, сильні болі, які не дають малюкові нормально спати і харчуватися, а також важка інтоксикація організму.

Краплі для лікування отиту у дітей використовуються протягом як мінімум тижня. За цей час дитину обов’язково хоча б один раз повинен оглянути лікар-лор, щоб переконатися в тому, що є позитивна динаміка. У разі необхідності кваліфікований фахівець відкоригує схему лікування отиту. Для малюків від двох років місцева терапія доповнюється антибіотиками.

Лікування при нежиті: особливості та рекомендації

Обов’язкова умова лікування отиту у дітей — відсутність нежиті. В іншому випадку є ризик, що терапія не принесе полегшення, а в разі успішного одужання збережеться ймовірність рецидиву. Але в цьому випадку як не можна краще видно, що симптоми і лікування отиту у дітей взаємопов’язані. Схема терапії будується таким чином, щоб вилікувати нежить, запальний процес у вусі, а також не допустити повторення захворювання.

При риніті застосовують комплексно комбіновані («Виброцил»), противірусні («Інтерферон») і протибактеріальні («Изофра», «Проторгол») краплі. Ефективні засоби для лікування отиту — «Отипакс», «Альбуцид» (сульфацил натрію), «Отофа», «Полидекса». Можуть застосовуватися й інші краплі (за призначенням лікаря).

Таким має бути у дітей лікування отиту (у дорослих, до речі, використовуються ті ж основні принципи терапії, хіба що кошти можуть відрізнятися, так як можна більш сильні антибіотики в разі необхідності), якщо хвороба супроводжується нежиттю.

Противірусні і протибактеріальні препарати

Що стосується антибіотиків, що застосовуються ліки в таблетках, ін’єкціях або суспензіях. Ліки повинне бути безпечним і ефективним. Підходять пеніциліни, цефалоспорини другого, третього і четвертого поколінь, макроліди (хоча в даний час замість них частіше застосовуються цефалоспорини, які набагато зручніше в декількох відносинах), аміноглікозиди (якщо гнійний отит стафілококовий). Антибіотики останньої групи застосовують переважно в стаціонарах.

Антигістамінні препарати для лікування запального процесу

Класичні схеми терапії зазвичай припускають призначення антигістамінних препаратів, щоб знизити ймовірність несприятливої реакції організму дитини на деякі компоненти у складі інших ліків. Рекомендуються, як правило, кошти, не викликають сонливості, наприклад, «Цетиризин», «Дезлоратадин», «Кларисенс» та інші. Але на сьогоднішній день багато фахівців вважають, що застосування антигістамінних недоцільно. Питання залишається відкритим, так як єдиних стандартів, що визначають схеми лікування отиту у дітей, на даний момент немає.

Деякі народні засоби і рецепти

Яким може бути лікування отиту у домашніх умовах? Багато батьки сподіваються на нетрадиційну медицину, але використовувати такі засоби можна тільки після консультації спеціаліста, на додаток до основної медикаментозної терапії і в помірних кількостях. Так, народне лікування отиту (зовнішнього) передбачає спиртові компреси і примочки. Досить нанести камфорний спирт або горілку на марлеву пов’язку і прикласти на уражену ділянку. Пов’язку утеплити і тримати 15-30 хвилин. Подібним способом застосовують листя алое, розрізані навпіл.

Лікування отиту у домашніх умовах прогріваннями неприпустимо. Це тільки погіршить стан дитини. Також не можна робити спиртові примочки малюкам, які молодше року, для старших дітей це теж небажано. Протипоказано використовувати медичний спирт в чистому вигляді. Краще застосовувати для компресів горілку, борний або камфорний спирт. Лікування отиту у домашніх умовах має бути адекватним — не варто перетворювати дитини «полігон для випробувань» сотні народних рецептів.

Профілактика рецидивів і первинного гострого отиту

Симптоми і лікування отиту у домашніх умовах дізнаватися не доведеться тим батькам, які вчасно подбають про профілактику. По-перше, гігієна юшка повинна бути раціональною. Не можна чистити вуха підручними предметами і проникати занадто глибоко в слуховий прохід. По-друге, потрібно уникати потрапляння в вуха води. Після купання слід промокнути або витрусити воду з вушок дитини. По-третє, дитини до року не можна залишати під сквозняком без головного убору. Те ж саме стосується і прогулянок на вулиці, в тому числі і влітку. По-четверте, всі захворювання лор-органів повинні бути вчасно і до кінця лікування.

Загрузка...