Мастит: ознаки, причини виникнення, діагностика, методи лікування і профілактика

Мастит – це захворювання, пов’язане із запальним процесом у тканинах молочної залози. Найчастіше йому піддані жінки, що годують грудьми, в перші два тижні після пологів. Ознаками маститу є: сильний розпираючий біль в області грудей, почервоніння шкіри, ущільнення, набухання, озноб, швидкий підйом температури. В результаті захворювання може виникнути гнійний абсцес. Причина – діяльність мікробів з групи стафілококів і стрептококів, які потрапляють через пошкоджений сосок. Інфекція передається від дитини або через одяг і предмети домашнього вжитку. Хвороба іноді виникає після інфікування в післяпологовий період статевих органів, тобто як вторинна інфекція.

Чому виникає мастит?

Збудниками маститу є стафілококова і стрептококова інфекції. Інфікування можливе як всередині лікарні, так і за її межами. Бактерії можуть потрапити через погано оброблене білизну, предмети догляду, від прихованих бактеріоносіїв (медичний персонал, сусідки по палаті, родичі). Іншим джерелом захворювання може бути малюк. Іноді в нього з’являються запальні захворювання порожнини рота, носоглотки, гнійничкові ураження дерми. Потрапивши на шкіру грудей, бактерії не викликають захворювання. Для цього необхідна наявність певних чинників, щоб розвинувся мастит:

  • особливості будови сосків – втягнутий плоский, часточковий;
  • мастопатія – розростання залозистої тканини, пов’язане з гормональним збоєм;
  • наявність грубих рубців після хірургічного втручання;
  • аномальне протікання вагітності – передчасні пологи, загроза переривання вагітності, токсикоз;
  • відхилення під час пологів – велика крововтрата, відділення плаценти вручну, великий плід;
  • ускладнення після пологів – загострення хронічних захворювань, кровотеча, лихоманка.

В результаті цих явищ знижується стійкість тканин до пагубному впливу бактерій при зниженому імунітеті після пологів і наявності гіповітамінозу. З’являється благополучна грунт для розвитку недуги.

Причини виникнення маститу

Будь-яке запалення, в тому числі і молочної залози, викликається проникненням хвороботворних мікробів всередину органу. У жінки в період годування дитини грудьми цей процес може статися з таких причин:

  • Лактостаз – це застій молока в одній або декількох областях залози. Без прийняття термінових заходів по його усуненню виникає неинфицированный, серозний мастит, який згодом з проникненням мікробів з поверхні дерми, перетворюється в гнійний, поширюючись всередину. Застояне молоко – чудове середовище для розвитку хвороботворних мікроорганізмів.
  • Тріщини сосків. Збудники інфекції проникають всередину через дефекти шкіри. З ранової поверхні, тріщини, бактерії потрапляють у лімфу, з якої по судинах поширюються по залозі.
  • Наявність хронічних захворювань. Такі хвороби, як синусит, пульпіт, тонзиліт є постійним джерелом інфекції. З током крові вона може проникнути в молочну залозу і викликати запалення.
  • Ослаблений імунітет. З перебудовою організму під час вагітності і післяпологового періоду відбувається зниження захисних функцій організму жінки і благодатний грунт для розвитку недуги.

Діагностика

При будь-яких ознаках маститу, таких як хворобливі відчуття в грудях, ущільнення, підняття температури у годуючої мами, необхідно звернутися до лікаря: мамолога, хірурга або гінеколога. Доктор вислуховує скарги, проводить зовнішній огляд органу і при необхідності призначає наступні дослідження:

  • загальний аналіз урини і крові;
  • цитологічна (кількість лейкоцитів) і бактеріологічна (вміст бактерій в 1 мл) оцінка молока;
  • аналіз секрету жіночих грудей — кислотність молока при запаленні збільшується;
  • УЗД — використовують для діагностики маститу деструктивних (гнійних) форм, щоб визначити точне місце ураженої ділянки;
  • термографію – показує картину розподілу температурних полів;
  • мамографію;
  • пункцію — застосовують з подальшим аналізом гнійних виділень.

На підставі усіх проведених діагностичних досліджень пацієнтці призначається курс терапії.

Систематизація маститу

Класифікація захворювання має кілька напрямків і дуже заплутана. Вона викликає у представників медицини безліч суперечок. Мастит – запалення молочної залози — поділяється на два види:

  • інфекційний;
  • неінфекційний.

Далі йде класифікація, залежна від часу його виникнення в залежності від функціональної діяльності молочної залози, розпізнають дві форми:

  • лактационную – після пологів;
  • нелактационную – до пологів.

За перебігом запального процесу він ділиться на:

  • гострий;
  • хронічний.

За характером запалення мастит буває:

  • серозний – частіше зустрічається у первородящих жінок;
  • інфільтративний;
  • гнійний – має свою класифікацію;
  • абсцедирующий;
  • флегмонозний;
  • гангренозний.

Симптоми маститу у годуючої матері

При розвитку запалення мастит проходить наступні стадії: серозний, інфільтративний, гнійний. Після цього можливі три варіанти розвитку:

  • абсцес – обмежене гнійний вогнище;
  • флегмона – запалена вся молочна залоза;
  • некроз – відмирання тканин.

Ознаки захворювання залежать від стадії розвитку маститу. Запальний процес починається з різкого підйому температури. З’являється слабкість, починається озноб і рясне потовиділення. Відбувається збільшення грудної залози. Вона ущільнюється, виникає сильний біль, груди ніби розпирає. Місце, де знаходиться запалення, зовні стає рожевим. При лактаційний мастит на тлі запалення молока починає вироблятися менше. Поява тріщин на сосках жінки сприяє потраплянню інфекції всередину залози. Відсутність лікування на цій стадії захворювання призводить до різкого погіршення стану хворої.

Продовжує триматися висока температура, почервоніння шкіри на запальній ділянці стає яскравішим. При пальпації можна чітко визначити уражену ділянку. Флегмонозна стадія характеризується різким збільшенням обсягу молочної залози. Запалена дерма стає синюшного. Лімфатичні вузли, розташовані поблизу хворої грудей, запалюються. Процес триває далі і настає гангренозна стадія маститу. До наявними симптомами маститу у годуючої матері додаються криваві бульбашки і ділянки з вимираючою шкірою. Набряк починає захоплювати області тіла, які знаходяться біля грудей. При маститі можливий розвиток загального сепсису, запалення лімфовузлів і утворення нориць.

Терапія

Процес лікування захворювання слід починати з появою перших ознак – розпирання грудей, невелика набряклість або утворення тріщин на сосках. Для цього треба відразу ж звернутися до лікаря. Залежно від стану жінки, що годує, він дасть рекомендації, призначить лікування, а при більш запущеному випадку випише направлення на обстеження. Крім загального аналізу крові потрібно дослідження грудного молока на вміст у ньому хвороботворних бактерій. Тут же вирішується питання про продовження годування малюка грудьми. При запальному процесі в грудному молоці можуть містити хвороботворні мікроорганізми.

Щоб уникнути зараження малюка лікарі рекомендують перевести дитину на штучне вигодовування до повного одужання матері, тим більше що їй для лікування маститу буде призначений курс антибіотиків. Підібрати потрібні лікарські засоби може тільки лікар, після отримання результатів аналізів на чутливість бактерій до препаратів. Препарати призначають у вигляді крапельниць, ін’єкцій або перорально. Під час лікування матусі необхідно постійно зціджувати молоко, щоб знову не утворилося застійних явищ. Іноді лікар виписує гормональні засоби для зменшення лактації і полегшення зціджування молока. Лікування маститу гнійної стадії проводять в стаціонарі. У деяких випадках хворий показано тільки оперативне втручання. Проводиться і підтримуюча терапія. Жінці призначають препарати для підняття імунітету і зниження загальної інтоксикації. Після закінчення курсу лікування пацієнтка знову здає аналізи на дослідження грудного молока. При відсутності в ньому інфекції, дитину знову можна годувати груддю. Після проведеного курсу лікування маститу необхідно ретельно стежити за станом молочних залоз.

Операція при маститі

Консервативне лікування в деяких випадках не дає позитивного результату, хвороба переходить в гнійну стадію. У цьому випадку показано термінове хірургічне втручання, яке проводиться стаціонарно. Операція робиться під загальним наркозом. Після розтину абсцесу видаляється гнійно-некротична тканина і порожнину промивається розчином антисептика. Розріз закривають первинним швом, встановивши дренажно-промивну систему. Вона дозволяє промивати рану антибактеріальними засобами і дає можливість відтоку рідини. Закінчується промивання після локалізації запального процесу. Після операційного періоду проводять антибактеріальне лікування з використанням антибіотиків та підтримуючу терапію.

Антибіотики

При постановці діагнозу «лактаційний мастит» з проявом таких ознак, як важкий стан і висока температура тіла; наявність тріщин сосків і хворобливі відчуття в молочних залозах; зціджування молока вироблено, але стан не покращився, слід починати курс антибіотиків, це роблять для того, щоб не допустити абсцесу. Схему лікування і сам препарат підбирає лікар індивідуально для кожної пацієнтки. В середньому лікування антибіотиками при маститі триває тиждень.

Для цього використовують препарати наступних груп:

  • Пеніциліни – препарати широкого спектру дії, володіють швидким всмоктуванням. Мають побічні ефекти: порушення в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту, шкірні реакції. Частково проникають у молоко матері, в період годування груддю приймають з обережністю.
  • Цефалоспорини – характеризуються швидким всмоктуванням із шлунка, надають дію на уражені тканини. Виводяться з сечею. Можуть викликати алергічну реакцію, головний біль. У молоко матері потрапляє в незначній кількості, ризик для дитини мінімальний.
  • Макроліди – після прийому препаратів годуючої жінкою спостерігається їх висока концентрація в грудному молоці. Негативного впливу препарати цієї групи антибіотиків на організм малюка не надають.
  • Аміноглікозиди – препарати не використовуються при годуванні груддю та вагітними жінками. Лікування антибіотиками при маститі з цієї групи можливо, якщо малюка на час перевести на штучне вигодовування.
  • Фторхінолони – при прийомі цих препаратів годувати дитину груддю не рекомендується. Вони всмоктуються в молоко і володіють певною токсичністю.

Необхідні антибіотики підбирає для лікування годувальниці тільки лікар. Він призначить певний курс терапії і дасть пораду з приводу годування немовляти грудьми.

Інша форма маститу

До неї відноситься нелактационный мастит, коли запалення молочної залози відбувається не в період годування малюка грудьми. Причина його виникнення зазвичай пов’язана з:

  • гормональними змінами при статевому дозріванні у підлітків або у жінок в період менопаузи;
  • ослабленим станом імунної системи: інфекційні захворювання хронічного характеру, онкологічні процеси, цукровий діабет;
  • раніше проведеним хірургічним втручанням на молочній залозі.

Захворювання протікає з менш вираженими ознаками маститу, ніж у жінок у період лактації. Спостерігається болючість, невелика припухлість молочних залоз і незначне збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій області. При зверненні до лікаря в цей період захворювання легко лікується. При певних обставинах може перейти в гнійну форму. У цьому випадку загальний стан погіршується, різко підвищується температура тіла, біль посилюється, область молочної залози стає яскраво-рожевою. Необхідна термінова медична допомога. В іншому випадку дозрілий гнійник нелактационного маститу може розкритися, утворюючи нориця з виділенням гною. Лікування захворювання проводиться в залежності від стадії хвороби як консервативними методами, так і за допомогою хірургічного втручання.

Фізіотерапія

При лікуванні початкової форми маститу застосовують фізіотерапевтичні методи, які збільшують лімфо — і кровотік в застійної області, мають знеболювальну, протизапальну та протинабрякову дію. Вони не заподіюють біль, і не створюють дискомфорт. В основному, використовуються наступні процедури:

  • Ультразвук. Він глибоко проникає в тканини і ніжно масажує тканини молочної залози. Тривалість сеансу 3-5 хвилин, курс лікування до 10 сеансів, поліпшення настає після трьох процедур.
  • Імпульсна магнітотерапія. На уражену область з обох сторін молочної залози мають індуктори, імпульси від яких впливають на ущільнення. Сеанси проводять щоденно, до 10 днів, за п’ять хвилин.

Фізіотерапія проводиться в доповнення до основного курсу терапії лікарськими препаратами.

Терапія народними засобами

Недуга характеризується швидким розвитком запалення. Жінка, помітивши у себе ознаки захворювання, повинна відразу звернутися до лікаря. Не слід починати лікування з народних методів, хоча їх існує безліч. У цьому випадку можна просто втратити час і посилити розвиток хвороби. Не слід і повністю заперечувати користь лікування маститу народними засобами, але починати його треба після консультації з лікарем, використовуючи разом з медикаментами. При лікуванні хвороби непогано зарекомендували себе такі народні зілля:

  • Насіння кропу. Їх унікальний хімічний склад містить вітаміни й мікроелементи: сірку цинк, фосфор, селен, вітаміни групи B, C, A, які допоможуть одужання. З них готують відвар: столову ложку насіння на півлітра води. Вживають три рази на день маленькими порціями.
  • Мед. У перший день появи ознак захворювання прикласти до грудей медовий компрес. Він допоможе зняти біль і полегшить процес зціджування молока.
  • Капуста. З давніх пір застосовується для лікування різних захворювань. Свіжий лист капусти з внутрішньої сторони відбити кулінарним молотком до виступу соку. Прикласти його до запаленого місця і нещільно закріпити. Вона зніме жар і знеболить.
  • Корінь лопуха. Містить багато вітамінів і мікроелементів. Надає протизапальну і легку знеболювальну дію. З нього роблять відвар: столову ложку подрібненої сировини заливають літром окропу. Приготоване зілля п’ють три рази в день невеликими порціями.
  • Буряк. Сиру м’якоть протирають на тертці і роблять компрес при виникненні тріщин на сосках. Вона сприяє загоєнню ранок, попереджає запальні процеси.

Застосовуючи перевірені роками природні ліки спільно з медичними препаратами і постійними консультаціями лікаря, ознаки маститу можна вилікувати швидко.

Масаж грудей

При перших симптомах маститу хорошу дію надає масаж. Для його проведення необхідно добре вимити і висушити руки, нігті повинні бути коротко підстрижені. Перш за все треба виконати підготовчі вправи. Для цього роблять легкі рухи подушечками пальців від краю грудей до центру у вигляді спіралі. Потім знаходять області для масування. Для цього обмацують груди, і визначають ущільнення і хворобливі ділянки. Кожне ущільнення масажують окремо. Руху виробляють за годинниковою стрілкою від центру до периферії. Потім переходять до роботи над молочною залозою. Масаж при маститі починають з пахвовій області. Тривалість процедури становить не більше п’яти хвилин. Слід пам’ятати, що всі рухи повинні бути плавними і не викликати болю. Робити процедуру бажано регулярно для отримання необхідного ефекту.

Заходи для усунення застою молока

Деякі жінки, відчувши біль, пов’язану із застоєм молока, починають панікувати. Вони губляться і не знають, що робити при маститі, що робити, до кого звернутися за допомогою. Запалення розвивається дуже швидко, особливо ввечері та вночі, тому слід терміново звертатися до лікаря. Ознаки захворювання:

  • з’явилося ущільнення, молочна залоза збільшилася;
  • спостерігається різкий пульсуючий біль у місці, де стався запальний процес;
  • виражене почервоніння шкіри в області запалення;
  • температура при маститі різко піднімається до сорока градусів;
  • настає загальна слабкість, ломота і нездужання;
  • головний біль.

Така ж картина стану хворої характерна і при виникненні лактостазу — захворювання, що передує маститу. Відмінність полягає лише у відсутності температури. Зважаючи на серйозність патології звертатися у вечірній і нічний час слід в екстреному порядку в приймальний спокій лікарні. До якого лікаря звертатися при маститі? У денний час – в поліклініку до хірурга або акушера-гінеколога. Існує помилкова думка, що з маститом слід звертатися до мамолога. Лікар цієї кваліфікації займається проблемою новоутворень злоякісного і доброякісного походження в молочних залозах.

Профілактика грудниці

Однією з найважливіших заходів профілактики маститу у післяпологовому періоді є гігієна молочних залоз і виконання правильного режиму годування дитини. При виконанні нескладних правил цілком можливо запобігти застою молока. При годуванні груддю:

  • попередньо обробити молочну залозу антисептиком (можна грудним молоком);
  • правильно прикладати малюка до грудей, стежити за тим, щоб сосок і ареола (темний гурток біля соска) були повністю в роті;
  • давати дитині по черзі смоктати з обох молочних залоз;
  • після годування залишився молоко зцідити;
  • уникати великих перерв на годування, обов’язково годувати дитину вночі;
  • годування здійснювати на вимогу дитини, не витримуючи певний час.

Для попередження появи тріщин на сосках слід:

  • мити груди теплою, а потім прохолодною водою;
  • іноді розтирати соски чистим рушником;
  • використовувати зручне білизна;
  • систематично змінювати бюстгальтер і прокладки, що поглинають молоко.

Рекомендації при перших симптомах лактостазу:

  • зробити масаж грудей або теплий компрес перед годуванням;
  • починати годування малюка з хворої грудей;
  • збільшити обсяг випивається рідини;
  • берегти груди від травм і від переохолоджень;
  • звернутися за консультацією до лікаря.

З метою профілактики маститу треба вести діяльний спосіб життя, підтримувати імунну систему, приймати водні процедури двічі на день, вчасно ліквідувати вогнища інфекції. Мастит – це серйозне захворювання, яке може нашкодити здоров’ю матері і залишити дитину без грудного вигодовування, яке йому так необхідно в перші дні життя. Починати боротьбу з хворобою треба разом з першими ознаками її прояви, а саме краще — постаратися її попередити.