Методи оптимізації управлінських рішень у менеджменті

До найпопулярніших методів оптимізації управлінського рішення відносяться: моделювання на основі математики, експертна оцінка, мозковий штурм, ігрова теорія.

Всі перераховані методи здатні доповнювати один одного або працювати в комплексі. Вибір повністю залежить від інформації. До даних методів варто підходити виважено, адже їх правильне виконання гарантує позитивний результат.

Характеристика методів

Моделювання на основі математики використовують, переважно, в ті моменти, коли при управлінні застосовується цифрова інформація. Такий спосіб дозволяє давати кількісні характеристики проблем, які виникли в ході роботи, і можливість знайти спосіб для їх вирішення.

Даний метод оптимізує управлінське рішення, використовуючи наступні етапи:

  • Ставиться задача, рішення якої потрібно знайти.
  • Будується математична модель.
  • Знаходиться рішення для побудованої моделі.
  • Перевірка здійснюється за допомогою експериментів і згодом перевіряється рішення, отримане на її основі.
  • Розробка рекомендацій для використання отриманого результату.
  • Метод оптимізації управлінського рішення на підставі оцінки експерта використовують в той момент, коли поставлену мету важко вирішити і сформулювати математичним способом. Даний метод передбачає розгляд складних питань на етапі прийняття рішення особами, які мають знання та досвід роботи. Експертний висновок оформляють документально, з фіксуванням всіх рішень і результатів дослідження. Першим ділом у звіті вказують дані про те, хто, де, коли і чому проводив дослідження. Тільки після цього описують об’єкт, спосіб і результат, який вдалося отримати в процесі виконаної роботи. У висновку прописують висновки та рекомендації експертів.

    Метод оптимізації управлінського рішення, заснований на мозковому штурмі, використовується в той момент, коли є мінімальна інформація про проблему і при цьому встановлюються короткі строки для вирішення. В такі моменти запрошують фахівців, які в цьому розбираються. Вони беруть участь в обговоренні та прийнятті рішення. В такі моменти строго повинні дотримуватися вимоги:

  • Говорити по черзі, не перебивати інших експертів.
  • Висловлюватися лише в той момент, коли є що запропонувати.
  • Жодне висловлення не піддається критиці.
  • Будь-яка пропозиція має фіксуватися.
  • Такий підхід дозволяє вирішити проблему досить швидко. До нього відноситься метод оптимізації управлінських рішень, різновидом якого є журі. Для вирішення проблеми залучають фахівців з різних сфер і галузей. Це дозволяє отримати альтернативне рішення і нові ідеї.

    Суть гри полягає у впливі на конкурентне середовище. Наприклад, якщо після використання цього методу підприємець вирішив, що після збільшення вартості на товари і послуги конкуренти не зроблять цю ж маніпуляцію, то краще всього не використовувати задумку. Так як можна потрапити в незручну ситуацію при боротьбі з конкурентами.

    Розробка пропозицій

    Метод розробки і оптимізації управлінського рішення – це спосіб виконання операцій. Дані методи класифікуються за групами:

    • розпізнавання;
    • аналіз;
    • оцінка;
    • вимір;
    • розрахунок;
    • моделювання;
    • вибір;
    • подання.

    До методів оптимізації управлінських рішень належить особлива група:

    • пошук необхідної інформації;
    • передача;
    • агрегація;
    • структурування;
    • обробка даних;
    • збереження;
    • розподіл повноважень.

    Розробка рішення включає використання методів організації та реалізації. Вони здатні розподіляти обов’язки, відповідальність, мотивацію і багато іншого. Не варто забувати, що рішення є не тільки варіанти подальших дій або формул для поведінки, воно здатне вирішити проблему.

    Поділ методів на групи

    Сукупність методів поділяється на індивідуальні та групові. Методи розробки й оптимізації управлінських рішень поділяються на дві групи:

  • Інтелектуальна.
  • Соціальна діяльність.
  • На основі цього будується матриця для розробки управлінського рішення. З її допомогою можна упорядкувати знання, зробити правильний вибір і підвищити якість управлінського рішення.

    Під час роботи в колективі використовують, в більшості випадків, мозковий штурм, загальне обговорення, конференції, а також обробляються висловлені думки і ставляться проблеми. Таку роботу можна вважати індивідуальною, але при цьому реалізується вона у групі, колективі. За допомогою спеціальної комісії відбувається обробка отриманої інформації і аналіз.

    Організаційну роботу проводить менеджер. В даному випадку на обговорення виносяться питання мотивації, переконання, контролю.

    Різноманітність даних методів дозволяє поєднувати їх, комбінувати. Все це дозволить отримати високу якість прийнятого рішення.

    Алгоритм прийняття рішень

    Існує велика кількість методів прийняття та оптимізації управлінського рішення. Незважаючи на це, вони мають єдиний алгоритм дій.

    В процесі роботи потрібно вирішувати безліч проблем: продажу на низькому рівні, постійна плинність працівників, зменшення отримуваного прибутку, негативне ставлення клієнтів і багато іншого. Кожен менеджер при пошуку ефективного способу для вирішення виниклої проблеми спирається на свій досвід і отримані знання. Вирішувати завдання набагато складніше від рівня відповідальності, яку несе фахівець.

    Алгоритм методів прийняття та оптимізації управлінських рішень включає кілька етапів:

  • Детальний опис виниклої проблеми і всього того, що турбує. Можна вказати роботу організації, штатних співробітників, досягнуті результати.
  • Опис бажаного результату, поставити перед собою чітко сформульовану мету. Чим докладніше буде описана ціль, тим легше буде знайти спосіб рішення. При розмитій інформації робота буде утруднена, оскільки кожен буде розуміти її по-своєму, і давати зовсім протилежні рішення.
  • Зібрати всю інформацію, що відноситься до проблеми. Потрібно описати, яка ситуація виникла, який рівень професіоналізму мають працівники, у яких умовах здійснюється робота. Після цього потрібно провести аналіз даних. При необхідності прибрати зайве.
  • Розробити кілька варіантів для вирішення проблеми. У цьому випадку визначається спосіб розробки і використання. Для кожної мети потрібен свій метод. Якщо підібрати спосіб невірно, то план буде некоректним.
  • Вибрати та реалізувати оптимальне рішення. У ньому докладно має описуватися, хто і за що відповідає. Для вибору рішення залучається відповідальна особа, яка буде в подальшому розбивати завдання на частини і доручати їх виконання працівників.
  • Обов’язково повинна бути передбачена окрема зв’язок, що дозволить вносити деякі зміни і поправки. За результатами роботи повторно проводиться аналіз отриманого результату, на підставі якого можна вирішити, чи ефективний був вибраний метод.
  • Моделі оптимізації

    Методи та моделі оптимізації управлінських рішень – це процес переробки даних, які можуть впливати на результат. Процес оптимізації досить дорогий, але це виправдовує результат після вирішення проблеми. До методів оптимізації можна віднести:

    • аналіз;
    • прогноз;
    • модель.

    Поряд з найпопулярнішими методами і моделями оптимізації управлінських рішень існують базові. До них входить:

  • Фізична – дослідження проводяться за допомогою зменшення і збільшення описаної системи.
  • Аналогова – при дослідженні використовується аналог, наближений до реального об’єкту.
  • Математична – для вирішення проблеми використовують символи.
  • До числа найпоширеніших моделей відносяться:

    • ігрова теорія – прогнозує діяльність і дії конкурентів;
    • теорія черзі – з її допомогою визначається оптимальне обслуговування, що використовується для певного числа каналів;
    • управління запасами – визначає тимчасові рамки для поповнення ресурсів і кількість на складі;
    • програмування – розподіляє ресурси за наявності конкурентів, сюди можна віднести:
    • складання графіка роботи виробництва;
    • створення асортиментного ряду товарів;
    • технологія, використовувана при виробництві;
    • управління технологією виробництва;
    • контроль запасів, що використовуються в процесі виробництва;
    • складання планів організації на календарі;
    • розробка графіка відвантаження готової продукції;
    • пошук місця під будівництво виробничого цеху;
    • розподіл співробітників по відділам;
    • рух матеріалів.

    4. Імітація – використовується для вирішення ситуацій, які максимально наближені до реальності.

    5. Аналіз економіки – використовується для оцінки витрат.

    6. Матриця платежів – винагороди;

    7. Прогнозування – на основі досвіду.

    Оптимізація

    Це будь-яка проблема, яка пов’язана з вибором рішення з числа інших варіантів. Кожному властиво прагнути до кращого вибору, який називається оптимальним. Оптимізацію процесу прийняття управлінського рішення можна визначити як упорядкування рішень за допомогою шкали за критеріями.

    Під якістю прийнято розуміти відповідність всіх параметрів рішення. В даному випадку безліч варіантів допомагає робити вибір. Оптимізація сприяє визначенню та вибору мінімальних і максимальних критеріїв. Оптимізація завжди відповідає на ряд питань:

    • стан проблеми після того, як знайшли для неї рішення;
    • скільки знадобиться часу для її рішення, і які методи при цьому використовуються;
    • які можуть виникнути труднощі, якими способами їх вирішувати;
    • як все це позначиться на соціальному рівні.

    Оптимізація прийняття управлінських рішень тісно пов’язана з ефективністю отриманого результату.

    Що може вплинути на прийняття рішення?

    Особисті оцінки підприємця носять суб’єктивний характер. Перед тим, як спиратися на особисті оцінки, потрібно враховувати напрям альтернативного дії. Завжди варто пам’ятати, що управлінські рішення будуються на системі цінностей, які у кожної людини різні. Саме від цього залежить прийняття рішень.

    • Середовище. Завжди, при прийнятті та оптимізації управлінських рішень, повинні враховуватися ризики.
    • Визначеність. Досить рідко керівник має чітке уявлення, які альтернативні варіанти треба вибирати.
    • Ризик. Завжди є ризик не отримати бажаний результат. Це так само потрібно враховувати.
    • Невизначеність. В даному випадку приймається рішення неможливо оцінити заздалегідь.

    Кожен керівник по-своєму сприймає виникли проблеми. Все це може привести до виникнення конфліктів. Через велику завантаженість підприємець може не помітити перспективи, які відкриваються перед ним.

    Процес делегування

    Делегування – це вибір відповідальної особи та передача частини завдань для рішення йому. Дані повноваження можуть передаватися і при виборі методів, підготовки та оптимізації управлінських рішень. Повноваження мають передаватися не людині, а посади, яку він займає. Всі види повноважень можна розділити:

  • Розпорядчі. Рішення приймає той чоловік, якому доручено нести відповідальність і вирішувати поставлену задачу. Виділяють два різновиди. Лінійні – повинна бути пряма посаду між співробітником і керівником. Функціональні – при непрямій зв’язку.
  • Рекомендаційні – в цьому випадку даються поради співробітникам або підприємцю.
  • Координаційні – спільне прийняття рішень.
  • Переду повноважень потрібно в наступних випадках:

  • Керівник не в стан виконати самостійно весь перелік поставлених завдань.
  • Керівник бере на себе тільки ті завдання, які не в стан виконати співробітники організації.
  • Передача повноважень допомагає співробітникам проникнути в життя організації. Це сприяє розвитку персоналу.
  • Кожен має право на помилки і ризики, а також самостійно приймати рішення і домагатися в роботі результатів.
  • Обов’язки співробітників повністю пов’язані з відповідальністю. При виборі методів оптимізації управлінського рішення в менеджменті відповідальність буває загальною та індивідуальною.

    Класифікація рішень в управлінні

    Оптимізація та ефективність управлінського рішення впливає на успіх організації. У зв’язку з цим кожне розглянуте рішення має бути обґрунтованим і прийнято в необхідний проміжок часу, а саме головне – відповідати ситуації. Всі управлінські завдання можна класифікувати по ряду ознак.

    За характеристикою наявної інформації:

    • фахівець вибирає рішення, результат якого відомий заздалегідь, або він впевнений у правильності свого вибору;
    • при існуванні ризиків вся робота здійснюється, покладаючись на удачу;
    • інформація представлена у неповному обсязі, що ускладнює можливість визначити успіх обраного варіанту.

    В залежності від вибору рішення:

  • Запрограмоване. При прийнятті рішення мета зрозуміла, суть проблеми відома, а інформація представлена в повному обсязі. При вирішенні таких проблем використовують стандартні правила та рішення.
  • Не запрограмовані. З ними стикаються в нових сформованих ситуаціях.
  • За способом вирішення проблеми:

  • Спираючись на інтуїцію. Вибір приймається без врахування ризиків. Такі рішення можуть приймати співробітники з великим досвідом роботи.
  • Спираючись на судження. В основі повинен лежати досвід і рівень знань у цій сфері проблеми. Найчастіше вибирають альтернативне рішення.
  • Комбінований спосіб. У подібних випадках використовуються досвід, знання, інтуїція, науковий підхід.
  • Кількість прийнятих рішень:

    • випадково, один раз;
    • з періодичним повторенням.

    Залежно від сфери, в якій виникла проблема:

    • в рамках виробництва;
    • у сфері постачання;
    • в області фінансування.

    По використовуваній формі:

    • рішення приймаються самостійно, без обговорення з іншими членами команди;
    • врегулювання проблеми лягає на плечі фахівця, але при цьому її рішення формулює підприємець, який і несе відповідальність;
    • рішення приймається в колективі за допомогою голосування та відповідальність в цьому випадку лягає на плечі всіх присутніх.

    В залежності від залучення інстанцій, для прийняття рішення:

    • вищий рівень;
    • середній;
    • низький.

    Поділ процесу на предмети:

    • використання принципових аспектів у вищому менеджменті;
    • виконання здійснюють фахівці нижчої ланки.

    По способу вирішення поставленої задачі:

    • оцінка отриманої інформації;
    • встановлення структури в управлінні;
    • прийняття правильного рішення.

    За розміром обхвату:

    • загальні для всього штату співробітників;
    • мають вузьку спрямованість.

    В даному варіанті методи оптимізації управлінського рішення коротко описані вище.

    Яким вимогам повинні відповідати рішення?

    Вибір рішення вважається якісним в тому випадку, коли вона відповідає деяким вимогам:

    • вносилося мінімальну кількість змін;
    • прийняття рішення відбувалося, спираючись на справжню інформацію, з урахуванням всіх тенденцій подальшого розвитку;
    • всі рішення будуть прийматися людиною, яка має на це повноваження;
    • вибрані способи врегулювання нічому не суперечать;
    • висновки ухвалено вчасно, без затримок, що здатне знизити ефективність;
    • вся інформація, вимоги та цілі сформульовані конкретно;
    • повноваження людини, яка приймає рішення, відповідають його відповідальності;
    • прийняте рішення повністю відповідає вимогам керівництва;
    • ефективне рішення знайдено при мінімальних на це затрат;
    • всі способи врегулювання виниклої проблеми розроблялися і приймалися, спираючись на можливості організації.

    При дотриманні всіх цих пунктів можна розраховувати на ефективність прийнятого рішення. Також слід пам’ятати, що правильне і об’єктивне розподіл на групи з подальшою оптимізацією їх роботи є важливою умовою на шляху до високої ефективності.