Монтаж і пристрій плоскої покрівлі

Останнім часом все частіше стали зводити плоскі покрівлі, які поступово витісняють традиційні двосхилі конструкції. За допомогою такої даху будівлі можна надати більш лаконічний і стильний вигляд.

Пристрій і технологія монтажу мають свої особливості. Перш ніж приступати до робіт, необхідно розібратися з технологією і порядком дій. Ще не так давно проекти плоскокрышных будинків були поширені лише на території Європи і на Заході, сьогодні все більше росіян надає перевагу саме такий варіант конструкції.

Пристрій

Стандарти класичного будівництва відходять у минуле, люди віддають перевагу економічні і практичні технології. Таким вимогам відповідає плаский дах. Її пристрій відрізняється тим, що тимчасові і фінансові витрати скорочуються, що особливо помітно при порівнянні з двосхилим дахом. Плоскі дахи все частіше можна зустріти на заміських будинках і презентабельних котеджах, реалізувати таку ідею не дуже витратно. У складі такої конструкції кілька шарів, серед них слід виділити:

  • підстава;
  • пароізоляцію;
  • утеплювач;
  • гідроізоляцію.

Потрібен ухил

Пристрій плоскої покрівлі обов’язково передбачає ухил. Він повинен знаходитися в межах до 4. Це дозволить уникнути скупчення дощової і талої води на поверхні, знижуючи ризик появи протікання, розвиток корозії і псування матеріалів. Покриття прийде в непридатність в короткі терміни після завершення монтажу, якщо вода буде замерзати і відстоюватися протягом декількох сезонів.

Найбільш поширеним матеріалом для описуваних покрівель є легка бетонна суміш. У її складі має бути екструдований полістирол. Його укладання здійснюється досить просто. Для цього вам не доведеться володіти професійними навичками.

Після застигання матеріал набуває довговічність і міцність. Але застосування цього складу слід враховувати ще на етапі проектування, так як бетон важить чимало і надає значну навантаження на перекриття і несучі елементи. Пристрій плоскої покрівлі може передбачати використання бетонної суміші, до компонентів якої додається перліт або керамзит. Вартість даху знижується, але вага збільшується, тому покрівельний «пиріг» виходить не настільки міцним. Ухил у даному випадку формується з допомогою монолітної теплоізоляції.

На підготовлену поверхню укладається листова теплоізоляція і фіксується клеєм, щоб виключити зміщення з часом. Рекомендується використовувати не тільки клей, але і дюбелі з пластиковими розпірками, що виключить контакт сталевих елементів з підставою. Ця необхідність зумовлена ще й тим, що описуються ділянки стають місцями, де найімовірніше з’являться містки холоду.

Проблема з ухилом

Плоска покрівля обов’язково повинна мати ухил, однак найбільш складно сформувати його, якщо використовувати сипучі матеріали, адже здійснити заливку бетоном шару керамзиту буде проблематично. Але якщо позитивного результату вдасться досягти, то шар вийде довговічним і міцним. Ухил можна сформувати і за пінобетонним блокам, які покриваються фібробетоном. Подібна теплоізоляція готова буде прослужити без капітального ремонту кілька десятиліть, але ціна матеріалів досить висока, а укладання тягне за собою додаткові фінансові витрати.

Покрівельні вузли

Плоска покрівля обов’язково повинно вийти захищеної від впливу зовнішнього середовища. Для досягнення позитивного результату особливу увагу необхідно приділити тим зонам, де здійснюється стикування з трубами, стінами, вентиляцією та іншими будівельними елементами.

В якості основних функцій вузлів виступає забезпечення герметичності стиків і утеплення. На залізобетонній основі організовуються описувані вузли в тих місцях, де зріз покрівельного пирога буде примикати до вертикальних конструкцій. У великих виробників можна зустріти системи, які враховують конструктивні особливості матеріалів.

Монтаж традиційної плоскої покрівлі

Звичайна покрівля передбачає наявність гідроізоляції, яка розташовується поверх утеплювального шару. Вона є ще і фінішним покриттям, на яке буде впливати зовнішнє середовище. Цей тип покрівлі є найпоширенішим, тому його можна побачити майже на кожному сучасному будинку з плоским дахом.

Ще не так давно для гідроізоляції було прийнято використовувати руберойд, але сьогодні найбільш підходящим варіантом є ПВХ-мембрани. Звичайна плоска покрівля не може бути експлуатованої, так як вона не має зміцнює бетонної стяжки. В процесі монтажу слід використовувати базальтову вату, яка не буде здатна витримувати постійні навантаження.

Підготовка

Перед початком робіт необхідно підготувати підставу, уклавши плити перекриттів або організувавши монолітну поверхню із залізобетонної плити. Далі розстеляється пароізоляція, в якості якої можуть виступити плівкові поліетиленові або поліпропіленові матеріали.

Ви можете придбати полімерні або бітумні рулонні пароізоляційні полотна. Останні є наплавляемыми і володіють важливими перевагами при порівнянні з плівковими — вони товщі і щільніше, а в процесі монтажу не утворюється шов, через який могла б проникнути волога. На наступному етапі при будівництві будинку з плоскою покрівлею укладається утеплювач. Він підбирається з урахуванням особливостей клімату і споруди.

Для лазні краще використовувати декілька шарів, щоб усередині краще утримувалося тепло. Найбільш популярним сучасним рішенням є мінеральна вата, яка обходиться недорого і володіє всіма необхідними характеристиками.

Теплоізоляція

Наступним кроком стане фіксація утеплювального матеріалу. Використати для цього можна клейовою або механічний спосіб. У першому випадку застосовується бітумний клей. Теплоізоляція кріпиться за технологією, яка визначає спосіб фіксації гідроізоляції. Якщо були застосовані дюбелі, то гідроізоляція укладається і кріпиться на них. Фахівці рекомендують використовувати і бітум, але твердження вірне, якщо мова йде про укладання на бетонну основу.

Пароізоляція

Коли планується використовувати полімерно-бітумний пароізоляцію, краще взяти дюбелі в якості механічного кріплення. Наступним шаром стане гідроізоляція. Для цього підійде рулонний матеріал, який розкочується по поверхні і кріпиться внапуск в 20 див. Потім здійснюється зварювання безвогневим або вогневим способом. Монтаж плоскої покрівлі на наступному етапі передбачає укладання верхнього шару гідроізоляції. Це підвищує довговічність і надійність «пирога». Рулонний матеріал, що наплавляється по всій площі полотна.

Особливості монтажу інверсійної покрівлі

Порівняно з традиційною, більш високою довговічністю має інверсійна покрівля. Коли звичайні даху починають текти, інверсійна конструкція залишається цілою. Триває це протягом кількох десятиліть. Розглянувши конструкцію у розрізі, ви зможете зрозуміти, як виглядає процес монтажу. Такий дах може укладатися на збудованому будинку. Для цього доведеться лише демонтувати верхні шари і укласти ізоляцію в потрібній послідовності.

Технологія плоскої покрівлі може передбачати подальшу експлуатацію даху. Зверху можна організовувати корпоративні зустрічі або створити літню студію. Конструкція дає мінімальне навантаження, адже складається з легкого фінішного рулонного матеріалу, а також паро-, тепло — і гідроізоляції. Використовувати такий дах можна в приватних будинках в якості літнього майданчика.

Для монтажу необхідно підготувати підставу, в якості якого виступає залізобетонна плита. Її покривають грунтовкою, щоб забезпечити кращу фіксацію гідроізоляції. На наступному етапі слід зайнятися саме нею. В даному випадку першим йде шар водонепроникного матеріалу. Для цього найзручніше використовувати мембрани з ПВХ або бітумні рулонні вироби.

Утеплення плоскої покрівлі здійснюється на наступному етапі. Потім можна встановити підтримуючий шар у вигляді геотекстилю. Він розташовується між зовнішнім фінішним шаром і внутрішніми ізоляційними матеріалами. Для легких дахів в якості покрівельного зовнішнього шару виступають рулонні матеріали, що наплавляються по поверхні. В якості альтернативного рішення виступає шар щебеню.

Якщо дах буде піддаватися середньої навантаженні, то необхідно використовувати тротуарну плитку або ізоляційні матеріали. Для міцних інверсійних покрівель кожен шар зміцнюється високоміцним геотекстилем. Зовнішнім покриттям може виступити монолітна бетонна плита.

Особливості проведення розрахунків

Розрахунок плоскої покрівлі здійснюється легше, ніж який би то не було. Вам необхідно буде визначити площу поверхні, а також площа укривного матеріалу. Зазвичай він укладається внахлест, тому важливо подивитися в інструкції корисну площу.

Перше значення ділиться на друге, що дозволить отримати кількість аркушів. Їх набувають з запасом в 10 %. За таким же алгоритмом при розрахунку необхідно вчинити і у випадку з іншими матеріалами, наприклад гідро-, паро — і теплоізоляцією.

Особливості монтажу огорож

Огорожа плоскої покрівлі встановлюється за тією ж схемою, як і у випадку зі скатним. Для початку необхідно визначити місце, де буде розташовуватися покрівельне загородження. Його необхідно видалити від карниза на 40 див. Далі встановлюється універсальний кронштейн, в який будуть монтуватися опорні стійки. На них фіксуються поперечні перекладини. Необхідно подбати про наявність заглушок. Всі місця стиків покриваються герметиком.

Перевірку огорож виконує спеціалізована компанія. Для того щоб конструкція прослужила як можна довше, особливу увагу необхідно приділити вибору матеріалу. В основі може лежати оцинкована сталь. Вона виготовляється з підвищеною точністю прокату. Це вказує на те, що матеріал може використовуватися для різних огорож і кріпильних систем.

На сталеві конструкції в процесі виробництва наносять цинковий шар, який захищає метал від корозії. Конструкція плоскої покрівлі може передбачати наявність огородження з нержавіючої сталі. Вона відмінно чинить опір корозії і має легуючі добавки за типом молібдену, хрому, титану та нікелю. Найбільш вдалим доповненням виступає хром в обсязі 20 %. Така сталь не піддається корозії, адже на її поверхні формується плівка, яка виключає вплив атмосферних опадів.

Найдорожчими огорожами є ті, що виготовлені з міді. Вони володіють чудовими антикорозійними характеристиками, мають електричну та теплову провідність. Через кілька років експлуатації такі огорожі покриваються окисленим шаром зеленого кольору, який створює бар’єр для агресивних зовнішніх впливів, температури і вологи.