Морально-вольові якості: приклади та їх характеристика. Яку людину можна назвати сильною особистістю

Для визначення морально-вольових якостей, розглянемо кожне поняття окремо. Воля — це здатність саморегуляції на психічному і фізичному рівнях, які з часом стають властивостями особистості. Вони проявляються в конкретних ситуаціях, де необхідно долати труднощі.

Визначення

У формуванні морально-вольових якостей враховуються не тільки моральні установки, прагнення до успіху, але і особливості нервової системи, які є вродженими, як слабкість — сила, інертність — рухливість.

Приклад: у людей із слабкою нервовою системою страхи виражені сильніше, тому їм складніше виявляти сміливість, ніж сильним. Тобто людина не є сильним, сміливим і рішучим не тому що не хоче, а тому що у нього для цього мало закладених завдатків.

Хороша новина в тому, що виховання морально-вольових якостей можливо для кожної людини.

Індивідуальний підхід

Одного бажання для досягнення мети недостатньо, якими б задатками не володіла людина. У будь-якому випадку стануть в нагоді витривалість, терпіння, чуйність і майстерність.

До того ж, навіть у однієї людини можуть по-різному проявлятися вольові якості: десь краще, десь гірше. Таким чином, воля в психології — це баланс між людиною і оточуючим його світом, свідома спроба регулювати свою діяльність і поведінку для подолання всіх перешкод.

Тому єдиного поняття «волі» для всіх людей немає. Інакше було б передбачено, що один завжди впорається, а інший — завжди немає. І в цьому ж трюк: може впоратися будь-який, якщо знайде свій баланс, зуміє зібратися для отримання результату.

Яку людину можна назвати сильною особистістю? Це визначається двома факторами: поняттям сили і моральних якостей, як принциповість, дисциплінованість, організованість і тому подібними. І це вже морально-вольові якості людини.

У звичайному житті вольове поведінка особистості можна визначити за кількома сильним якостями, які поєднуються з моральними установками. Наприклад, це може бути геройство в тупиковій ситуації, а може бути героїзм як самопожертви. Тому важливо розглядати волю в комплексі якостей, що проявляються і обставин, в яких знаходиться людина.

Класифікація

Щоб зрозуміти, яку людину можна назвати сильною особистістю, виділимо основні якості характеру, за якими її можна визначити. І відразу обмовимося, що не буває добре розвинених всіх характеристик у однієї людини. Хоча кожну окремо можна тренувати, причому на будь-якому етапі розвитку.

Морально-вольові якості поділяють на:

  • Спрямованість до мети (завзятість, наполегливість, прояв ініціативи).
  • Уміння володіти собою (дисциплінованість, витримка, серйозність намірів).
  • Мужність (принциповість, сміливість і самовідданість).

Розглянемо моральні та вольові риси характеру та їх характеристики докладніше.

Цілеспрямованість

Це свідоме спрямування людини на реалізацію своєї мети. Може бути віддалена мета за часом, за характером труднощів у процесі її досягнення. Тут проявляються такі вольові якості, як завзятість, наполегливість, терпіння і незалежність.

Самостійність

Тут мається на увазі здатність і бажання людини діяти без чиєї-небудь допомоги. Це один з основних критеріїв повноцінності особистості. Він виявлений в самостійному прийнятті рішень, самоконтроль, реалізації наміченого плану і, нарешті, несенням відповідальності за свої вчинки.

На перше місце виходить роль батьків у формуванні морально-вольових якостей у дитини. Самостійність можна помітити в людині навіть у дошкільному віці.

Спочатку діти використовують це якість для реалізації своїх цілей, а після – для самоствердження. Коли дитина підростає до старших класів, то використовує самостійність головним чином, щоб випробувати й пізнати самого себе, перевірити свої можливості.

Ініціативність

Це один з видів самостійності, виражений у реалізації таких дій, які стануть початком чогось нового або послужать засобом зміни існуючого укладу.

Якщо розвивати цю якість, то воно перетворюється в підприємливість. Це соціальна сміливість, подолання страху нести відповідальність. Це також вольова характеристика поведінки особистості, є мотивацією. Розвинена ініціативність робить людину енергійним, шукають і творчим. Вона формує лідерські й підприємницькі якості.

Терплячість

У загальному сенсі це триває протидія небажаним факторів (частіше — фізіологічним (втома, голод, біль, стомленість), які не дають досягти мети у відведений відрізок часу. Якість це починає проявлятися, коли людина відчуває внутрішній дискомфорт, перешкода до виконання завдання, і починає його переживати.

Якщо мова про розумової чи фізичної роботи, то з’являється відчуття втоми, яка в свою чергу пов’язана зі станом стомлення. Терплячість можна виявити, подолавши втому. В цьому випадку для продовження ефективної роботи людині потрібно докласти додаткові ресурси.

Час, протягом якого він може це робити, і є показником його витривалості, воно характеризує його терплячість. Це загальна вольова характеристика, яка не залежить від типу долається складності. Якщо говорити про посилення фізичних якостей і морально-вольових якостей, то воля залежить також від психічних параметрів людини.

Завзятість

Прагнення досягати. В даний відрізок часу досягти бажаного, незважаючи на всі труднощі і незважаючи на неуспішні спроби. Це прагнення досягти мети, у що б то не стало. Приклад морально-вольової якості: спортсмен, якому не дається важкий елемент. Якщо він не пасує після першої — десятої невдалої спроби, то виявляє тим самим завзятість.

У цієї якості є і негативний вияв — впертість. Це прояв наполегливості всупереч здоровому глузду. Часто людина проявляє дане якість, тому що рішення належить йому, а відмова від досягнення мети підриває його авторитет. Говорячи про дітей, — це форма протесту, викликана бажанням проявляти самостійність та ініціативу. Іноді це грубе поводження дорослих, ігнорування їх потреб або, навпаки, потурання всім дитячим примхам.

Це також наслідок прагнення самоствердитися, хоча раціонально – даремна витрата ресурсів. Впертість грунтується на переконаності людини у досяжності мети, всупереч чужої думки.

Потрібно враховувати, що думка про доцільність роботи в якомусь напрямку – також суб’єктивно. По суті, воно теж показує впертість, що стоїть на тому, що це неможливо «просто тому що».

Впертість плутають з негативним проявом наполегливості, тоді як це негативний прояв саме завзятості. Дані поняття не тотожні.

Наполегливість

Систематичне і тривале за часом поява волі на шляху людини до досягнення мети, всупереч труднощам і перешкодам. Більшою мірою це якість відображає цілеспрямованість особистості і являє собою цілеспрямованість.

Наполегливість реалізується через постійне прояв наполегливості і терпіння, що й призводить до плутанини цих двох вольових якостей. Інтелектуальні тести виявляють насправді завзятість, в той час як наполегливість залежить від:

  • мотивації людини (значно більшою мірою, ніж завзятість);
  • ступені впевненості у здатності досягти віддалену у часі мета;
  • наявності вольових установок на подолання труднощів;
  • нервової системи (на відміну від того ж завзяття).

І починається вона з морально-вольового виховання ще в дитинстві.

Самовладання

Це складова вольова характеристика, що включає в себе кілька понять: сміливість, витримку, рішучість. Вона пов’язана з саморегуляцією і самоконтролем в емоційному плані, а також з самообмеженням в емоційному реагуванні.

Його також визначають як здатність людини не губитися в складних або непередбачених ситуаціях, а також уміння керувати своїми вчинками, одночасно розважливо і стримуючи негативні емоції. Якщо просто, самовладання — це влада над самим собою. І це одна з основних характеристик вольової людини.

Витяг

Уміння придушувати необдумані, імпульсивні та емоційні реакції, а також сильні бажання і потяги, агресію, яка може розпалити конфлікт. До таких дій вольової людини можна віднести:

  • фізичний напад (почати бійку);
  • пасивно-агресивне напад (йдучи, людина грюкає дверима);
  • вербальне напад (образа, лайка, образа);
  • непряме вербальне (злість і невдоволення висловлені третім людям, за спиною у кривдника).

Також витримку визначають як холоднокровність і самовладання в конфлікті. Хоча перше може бути пов’язано з бесчувственностью та емоційної невозбудимостью людини. Інший прояв витримки — це стоїцизм, здатність довго переносити неприємне вплив чи навіть страждання, життєві негаразди — тривалий час.

Це якість можна виявити, коли пригнічується недоречне або шкідливий бажання. Витримка — це гальмівна складова волі (моральна стійкість). Це також придушення спонтанності і гальмування реакції і дії. Однак витримка — це не терпіння і не нечутливість. Перше пов’язане з виконанням дії і підтриманням активності. Друге — з психологічним пристроєм особистості.

Нестриманість — протилежність витримки. Буває обумовлена відповідним психологічним захворюванням, поганим характером.

Рішучість

Здатність особистості у важливій ситуації швидко приймати рішення. При цьому мова не про поспішність, коли швидкість реакції може призвести до прийняття і реалізації необдуманого рішення, що призведе до небажаного результату. Рішучість визначена відразу двома чинниками: вагомістю ситуації та часом прийняття рішення.

Це не прийняття необдуманого рішення без коливань і зволікань, так як тут мова про легковажності. І це не прийняття швидкого рішення, коли людина володіє всією інформацією і впевнений у правильності вчинку. Рішучість має місце бути, коли мова йде про невпевненість людини в даній ситуації і ймовірності успіху своїх дій. Тобто присутня частка сумнівів, які слід подолати.

Тут є два моменти, які часто зустрічаються у визначенні поняття, але по суті є помилковими:

  • своєчасність. Це має право на життя, якщо є чітке обмеження по часу для прийняття рішення. В інших випадках йдеться про швидкості прийняття рішення, а не про «потрібному моменті» для нього;
  • найбільш правильне рішення. Є характеристикою адекватності розуміння ситуації та інформації, а також розумового процесу. З будь-якою швидкістю можуть прийматися правильні і неправильні рішення. Рішучість пов’язана з часом на прийняття рішення, коли є вибір, хоч може бути проявлена і в ситуації, де відсутня альтернатива, і людина точно знає, що йому потрібно зробити (наприклад, закинути штрафного м’яч).

Рішучість відноситься до часу розуміння готовності та виконання потрібної дії. У різних людей це час по-різному, причому стабільно.

Іноді рішучістю прийнято називати сміливість. І хоч ці поняття і корелюють між собою, вони не ідентичні. У якихось ситуаціях дійсно виявляються разом, але все ж є двома окремими й самостійними якостями.

Рішучість характерна мінімумом часу в складній ситуації для прийняття рішення, типу «готовий — не готовий», коли вже відомо, що потрібно зробити. Час прийняття рішення у важливій ситуації і є характеристикою особистості. В одній ситуації людина буде проявляти більшу рішучість, ніж в іншій, в той час як смілива людина не завжди рішучий. І це розходження приходить якраз спорту. У ситуації відсутності небезпеки сміливості немає. Нерішучі можуть проявити сміливість, а рішучі — боязнь.

Мужність

Синоніми поняття: сміливість, самовідданість, принциповість. Це безстрашність, мужність і доблесть — здатність людини пригнічувати інстинктивні захисні реакції організму, які виникають в екстремальних ситуаціях, і управляти своїм поведінку ефективно.

Можна виділити окремо три форми:

  • Сміливість. Ситуація, коли людина знає про небезпеку, але все одно виконує завдання.
  • Хоробрість. Людина відчуває емоційне збудження від відчуття небезпеки.
  • Відвага. Коли страх витісняється почуттям обов’язку, і людина прагне до досягнення суспільно значущої мети.

Це різні стани і цілі для людини й соціуму, і вони не відносяться до особистісним характеристикам людини.

Сміливість

Сміливість спрямована на реалізацію гуманних цілей, на відновлення справедливості. І якщо ці аспекти відсутні, то мова вже не про сміливості, а браваду, бунтарстві, авантюризмі і тому подібному.

Боягузтво протилежна за значенням сміливості. Характеризується таким станом людини, коли він не може вчинити дію, що відповідає моральним вимогам або не здатний чинити опір спокусі вчинити аморально. Це прояв малодушності.

Як правило, це відбувається із-за страху — біологічної реакції людини при оцінюванні ситуації як небезпечної для важливих категорій (життя, престижу), і по суті своїй є природним прагненням піти від небезпеки.

Серед здорових людей немає безстрашних. Сила волі — не відсутність страху, а у вирішенні керувати своєю поведінкою, не піддаючись страху і бажанням уникнути небезпеки.

Якщо людина не усвідомлює небезпеку, то мови про сміливості немає. Тому що така людина нічого не долає. Сміливість в тому, щоб йти на ризик навіть при страху, і керувати своєю поведінкою незалежно від нього. Чим менше вплив страху на людину, тим вище його рівень проявленої сміливості.

Так що сміливість — це стримування своїх захисних механізмів і продовження здійснення своїх намірів тверезо і якісно, небезпечних для здоров’я і престижу ситуаціях. Справжня сміливість розумна.

Принциповість

Це якість людини, який усвідомлено слід якимось обраним принципам (переконань, поглядів), які є для нього нормою поведінки.

Принциповість ґрунтується на впевненості у своїй правоті і справедливості прийнятих порядків. Існує звід законів, перед яким усі рівні. І є люди, готові обходити закони і правила. Вони можуть пропонувати більш вигідні умови в обмін на якусь користь для себе. Здатність протистояти спокусі і дотримуватися загальноприйнятого порядку — це і є прояв принциповості та моральної стійкості.

І це прояв стає вольовим вчинком, коли принциповість загрожує людині небезпекою для життя, здоров’я і благополуччя, у той час як відступ від переконань заради вигоди скаже про безпринципність людини.

Дисциплінованість

Це прагнення і усвідомлене бажання слідувати порядку. Поняття включає в себе витримку (стримування мотивів, які прийшли не вчасно).

Має моральну та інтелектуальну складову, так як включає в себе загальноприйняті норми поведінки і раціональність, яка може застосовуватися в ситуаціях вибору. Поведінка дисциплінованого людини впорядковано і спільно з усіма іншими системами.

Це вміння і прагнення таким чином керувати своєю поведінкою, щоб виконувати поставлені завдання. Воно ґрунтується на здатності керувати своїми бажаннями і підпорядковувати свою поведінку вимогам необхідності. У сформованому вигляді перетворюється в самодисципліну.

Занадто сувора дисципліна може призвести до пасивного мислення і нездатність підлаштовуватися під мінливі умови середовища. Спочатку дисципліна досягається мотивацією або уникнути покарання, або заради своєї вигоди (метод батога і пряника).

Організованість

Уміння організовувати свою діяльність у відповідності з певними принципами та вносити порядок у своє мислення. Це самостійне якість волі: ефективне використання своїх ресурсів (часу, сил) і здатність вносити своєчасні зміни у плани.

Одне з визначень волі в психології — це організована людина, який не відволікається на спокуси, впорядковує свої дії і ефективно управляє собою для досягнення поставлених завдань.

Старанність

Прагнення виконати завдання якісно і сумлінно — головна складова старання (або старанності, старанності). Тут і бажання виконати роботу, продемонструвати себе, чесне ставлення до справи — моральні та мотиваційні компоненти. Також присутній і вольовий аспект: людині доводиться долати труднощі, зосереджуватися на роботі і докладати для її виконання вольові зусилля.

Якщо людина проявляє ці якості не тільки для особистих цілей, але і для громадського блага, то його вчинки оцінюються вже з точки зору моралі і стають морально-вольовими. Таким чином з’являється можливість задовольнити потребу в суспільному визнанні.

Морально-вольові якості — це загальні характеристики вольової поведінки, і тут важко розділити моральні і вольові складові. Тому що це не просто взаємопов’язані характеристики, але випливають одна з іншої.

Перед кожною людиною постійно постають завдання, для яких треба прикладати зусилля. Для отримання високих результатів і вольових — в тому числі. Також не варто піддаватися паніці і ставати жертвою своїх страхів, не варто і преисполняться зайвого оптимізму, спотворює картинку реальності.

Для багатьох сфер життя, розвиток морально-вольових якостей має визначальне значення. Демонстрація одних не гарантує наявність інших і не тягне за собою їх появи. Буває і так, що деякі вольові якості навіть взаємовиключні, як у випадку терплячості та наполегливості.