Мязова дистонія: причини, симптоми і методи лікування

М’язова дистонія — неконтрольоване скорочення або розслаблення м’язової тканини, яке найчастіше проявляється у грудних дітей. Іноді захворювання діагностується у дорослих пацієнтів. В результаті такого патологічного стану людині доводиться приймати вимушене положення. Такий синдром частіше вражає кінцівки.

Загальний опис захворювання

По МКБ-10 м’язова дистонія має код G24. У нормі довільних скорочень м’язів бути не повинно. Якщо виношена дитина без проблем і не має відхилень у розвитку, у нього може спостерігатися гіпертонус, який проходить через кілька місяців. У недоношених малюків проявляється ослаблення м’язів — гіпотонус.

При наявності дистонії у дитини м’які тканини розвиваються неправильно. Внаслідок цього відбувається атрофування м’язів. Крім того, у нього з’являються неприємні симптоми, біль. Ще більша небезпека для малюка виникає в тому випадку, якщо патологічний процес поширюється на дихальні м’язи.

Причини виникнення

М’язова дистонія буває первинною або вторинною. Етіологія її появи різна. У першому випадку впливає спадкоємний фактор, генні мутації, идиопатические причини. Вторинна дистонія розвивається внаслідок вроджених неврологічних порушень, зовнішніх факторів. Причини розвитку патології такі:

  • Проблеми з функціональністю нервової системи.
  • Родова травма або складна вагітність у матері, хронічна гіпоксія плода.
  • Прийом певних видів медикаментозних препаратів.
  • Спадкові дегенеративні патології нервової системи.
  • Осередкове пошкодження кровоносних судин головного мозку.
  • Вплив токсичних речовин на організм.
  • Злоякісна або доброякісна пухлина мозку.
  • Інфекційні патології.
  • Захворювання серця і судин.
  • Причин розвитку м’язової дистонії може бути і більше. Для точного визначення вимагається ретельна діагностика.

    Стадії розвитку

    Патологія розвивається поступово. На цьому шляху вона проходить декілька стадій:

    • Перша. Симптоматика ще не з’являється, однак ураження нервової системи вже присутня.
    • Друга. У дитини порушується сон, він стає дратівливим. Руки і ноги малюка постійно знаходяться в зігнутому стані.
    • Третя. Фізична активність вимагає від дитини значних зусиль. З’являється больовий синдром, який не проходить навіть у стані спокою.
    • Четверта. Відставання у фізичному розвитку можна помітити неозброєним оком.
    • П’ята. У дитини істотно погіршуються рухові здібності. Патологічні зміни в м’язах на цьому етапі не завжди оборотні.

    М’язова дистонія потребує комплексного підходу в лікуванні, тому зволікати з візитом до лікаря не варто.

    Симптоматика

    Симптоми м’язової дистонії у дітей і дорослих дещо різняться. Можна виділити такі прояви:

  • У грудних малюків спостерігається посмикування ручок і ніжок, причому такий стан не залежить від того, чим саме вони займаються. Характерним для цього захворювання є тривала присутність пози ембріона після народження дитини.
  • У дітей від 2 років проявляється порушення розвороту кистей рук, стоп, тулуба. Дитина постійно ходить на носочках. Йому важко тримати в руках якісь іграшки або предмети. Якщо вчасно не почати терапію, то малюк втратить навички ходьби, а також не зможе обслуговувати себе в майбутньому.
  • М’язова дистонія у дорослих проявляється в судомах, скутості уражених груп м’язів, скручуванні шиї і її перекосі. У хворого помітно погіршується почерк, він часто моргає. У м’язах постійно присутній біль, мимовільні рухи нижньої щелепи. Також змінюється голос і мова.
  • Неправильне лікування м’язової дистонії у грудничка загрожує порушенням його фізичного і психічного розвитку. У дорослих пацієнтів стан здоров’я теж не буде поліпшуватися. Тому звернутися до лікаря треба при появі перших же симптомів патології.

    Різновиди хвороби

    Перш ніж починати лікування, необхідно розглянути види м’язових дистонії. Класифікувати патологію можна так:

    Фактори класифікації Характеристика патології
    З причини виникнення
    • Первинна. Тут основними причинами є генетичні фактори.
    • Вторинна. Вона викликається зовнішніми факторами і частіше діагностується у дорослих пацієнтів
    По локалізації
    • Фокальна дистонія. При такому типі патології уражається невеликий фрагмент м’язи в одному певному місці.
    • Сегментарна. Тут порушення функціональності поширюється на кілька поруч розташованих м’язів.
    • Гемидистония. М’які тканини перестають нормально функціонувати з одного боку тіла.
    • Мультифокальна. Ураженню піддаються кілька груп м’язів, які розташовуються в різних частинах тіла.
    • Генералізована. Це найбільш важка форма синдрому м’язової дистонії. Вона поширюється на все тіло
    Залежно від ступеня вираженості
    • Гіпотонус.
    • Гіпертонус
    За віком пацієнта
    • Дитяча.
    • Дитяча.
    • Юнацька.
    • Молодіжна.
    • Патологія, що виникає у літніх людей

    Після того як будуть визначені причини, розвитку синдрому м’язової дистонії, а також форма його розвитку, можна приступати до лікування хвороби.

    Особливості діагностики

    Представлене захворювання можна переплутати з іншими порушеннями, тому діагностика повинна бути диференціальної і максимально точною. Щоб поставити діагноз «м’язова дистонія», необхідно пройти ретельне обстеження, що включає:

  • Неврологічне дослідження, при якому фахівець визначає наявність характерних для хвороби поз.
  • Збір анамнезу про вагітність жінки та пологах.
  • Лабораторні аналізи, які покажуть, наскільки гарним є обмін міді в організмі.
  • Електроенцефалографія, при якій з’ясовується наявність функціональних чи органічних уражень головного мозку.
  • КТ та МРТ. Така діагностика є самою інформативною і дозволяє виявити причину розвитку дистонії.
  • Нейросонографія.
  • Электронейрография.
  • Доплерографія судин.
  • Пацієнту потрібна консультація кількох спеціалістів: терапевта, невролога. Якщо спостерігається м’язова дистонія у немовляти, то необхідно обстеження неонатолога.

    Традиційне лікування

    Терапія обов’язково повинна бути комплексною. Крім медикаментозних препаратів, що покращують функціональність нервової системи, хворому також призначаються фізіотерапевтичні процедури, курси масажу. В особливо важких випадках потрібне оперативне втручання. Що стосується лікарських засобів, то пацієнту можуть бути прописані такі:

  • Препарати для регулювання нейротрансмитера ГАМК: «Баклофен», «Діазепам».
  • Допамінергічні засоби: «Левадоп», «Тетрабеназин».
  • Антихолінергічні засоби: «Тригексифенидил».
  • Останнім часом для лікування м’язової дистонії використовуються ін’єкції ботулінічного токсину. У невеликих дозах він сприяє запобіганню спазму. Проте повністю позбавитися від патології він не допоможе, так як діє всього кілька місяців. Позитивний ефект спостерігається лише через 2-3 дні після початку терапії.

    Загальний курс медикаментозного лікування триває близько 1-2 місяців. Самостійно використовувати будь-які препарати, особливо для немовлят, не рекомендується.

    Оперативне втручання передбачає імплантацію в певні ділянки мозку мініатюрних електродів. Вони контролюють м’язові рухи. Втручання такого типу призначається тільки в тому випадку, якщо лікування препаратами не дає позитивного ефекту.

    Використання фізіотерапевтичних процедур

    Вони теж дають позитивний ефект, але використовувати їх слід у комплексі з медикаментозним лікуванням. Відмінно допомагають зняти спазм ванночки на основі лавандового масла або екстракту хвої. Вони особливо корисні для немовлят, так як заспокоюють нервову систему.

    Серед найбільш ефективних фізіотерапевтичних процедур можна виділити такі:

  • Грязелікування.
  • Теплові та водні процедури.
  • Ультразвукова терапія.
  • Електрофорез із застосуванням лікарських препаратів.
  • Дечение Дарсонвалем.
  • Можуть застосовуватися і нетрадиційні способи: голкотерапія. Часто дітям фахівці призначають кинезитерапевтический курс. Його повинен прописувати тільки невролог. Перед цим варто з’ясувати індивідуальні особливості організму дитини.

    Народні засоби

    В комплексну терапію можна включити народні рецепти, але це питання краще обговорити з лікарем. Для немовлят є корисними відвари трав, які додаються в ванночку, що сприяє розслабленню тіла.

    Для дорослих пацієнтів корисною буде гірудотерапія. Тут цілющим засобом вважається кров п’явки. Вона володіє масою корисних речовин. Щоб зняти напругу, можна застосовувати траву собачої кропиви, череди, ромашки аптечної, м’яти перцевої.

    Масаж і ЛФК

    Масаж при м’язової дистонії, а також лікувальна фізкультура позитивно впливає на загальний стан організму малюка. Щодня з дитиною проводиться така гімнастика:

    • Погойдування хворого на фитбольном м’ячі, а також у позі ембріона на руках.
    • Згинання кінцівок.
    • Водна аеробіка.

    Що стосується масажу, то цей метод боротьби із захворюванням є самим безпечним. Спочатку всі рухи робить фахівець, але мама, яка була присутня на процедурі, з часом може здійснювати їх вдома самостійно. Погладжування, розтирання і розминання немовляті потрібно робити обережно. Масаж дорослому пацієнту теж показаний. Вибір рухів буде залежати від форми і ступеня занедбаності захворювання.

    Для здійснення масажу необхідні певні умови:

  • Приміщення повинно бути провітреним, а температура в ньому не повинна бути менше 22 градусів.
  • Краще проводити процедуру через годину після їжі.
  • Руки повинні бути чистими. Додатково на них слід нанести спеціальне масло або крем.
  • Якщо у хворого виникають сильні больові відчуття або дискомфорт, то процедуру слід припинити.
  • Тривалість процедури не перевищує 15 хвилин. Масаж потрібно робити регулярно. Тільки в цьому випадку вийде досягти позитивного ефекту.

    Можливі ускладнення

    Представлена патологія небезпечна своїми наслідками. Найбільш тяжким з них є церебральний параліч, від якого повністю позбутися не вдасться. Ця патологія повністю змінює спосіб життя пацієнта.

    Тривале порушення тонусу м’язів негативним чином позначається на хребетному стовпі зокрема і опорній системі в цілому. Внаслідок дистонії виникають такі ускладнення:

    • Клишоногість.
    • Кульгавість і зміна ходи внаслідок цього.
    • Викривлення хребетного стовпа.
    • Патологія загального фізичного і психічного розвитку дитини в подальшому.
    • Постійні больові відчуття, які можна зняти тільки препаратами.
    • Розумова відсталість.

    Це тільки невелика кількість ускладнень, які можливі внаслідок м’язової дистонії. Щоб попередити їх появу, необхідно вчасно звернутися до фахівців і пройти лікування.

    Профілактика патології

    Специфічної профілактики, яка могла б на 100% захистити від м’язової дистонії, не існує. Однак деякі правила варто дотримуватися:

    • Уникати впливу негативних факторів на плід під час вагітності жінки.
    • Відмовитися від шкідливих звичок.
    • Вчасно лікувати будь-які інфекційні або запальні процеси, які можуть вплинути на нервову систему.
    • Регулярно проходити профілактичний огляд, причому не тільки під час вагітності.
    • Якщо є найменші підозри на ураження м’язів або нервової системи, потрібно обов’язково звернутися до лікаря.

    М’язова дистонія — непросте захворювання, яке загрожує серйозними наслідками. Не всі з них вдається усунути, тому ігнорувати симптоми не можна.