Начальник не підписує заяву на звільнення: що робити?

Буває, що з якихось причин працівнику необхідно звільнитися за власною ініціативою. На це має право будь – який працівник- російське законодавство забороняє примусову працю. Для цього працівник повинен повідомити роботодавця заявою за два тижні до планованого останнього дня роботи. Але що робити, якщо начальник відмовляється підписувати заяву на звільнення, не приймає його, або гірше того — погрожує працівникові вигнати його, залишивши неприємну запис у трудовій книжці? Ця стаття підкаже, як діяти в ситуаціях, коли керівник перешкоджає звільненню.

Відмова від підписання заяви

Причини, за якими роботодавці не підписують заяви на звільнення, бувають різні. Часто начальник просто не хоче шукати заміну. Робота нинішнього співробітника його влаштовує, а нового доведеться навчати. До того ж його пошук може зайняти більше двох тижнів. Інша причина, по якій, можливо, начальник не підписує заяву на звільнення — великий обсяг роботи, що залишився у співробітника, який явно неможливо виконати за два тижні. Можуть мати місце й інші особисті мотиви.

Якщо начальник не підписує заяву на звільнення, його потрібно написати у двох примірниках. Один слід здати в організацію, а на іншому попросити поставити позначку – вхідний номер, дату вручення, посада, Ф. І. Б. і підпис прийняв співробітника. Цей примірник потрібно залишити у себе. По закінченні двох тижнів після цього можна залишити робоче місце, витребувавши документи і розрахунок.

Відмова від прийому заяви

Буває, що начальник не хоче підписувати заяву про звільнення настільки, що забороняє секретарю приймати документи у конкретного співробітника. У такій ситуації теж потрібно написати заяву у двох примірниках і один з них залишити у себе, а от другий необхідно відправити поштою на адресу організації. Направляти документ потрібно рекомендованим або цінним листом, неодмінно з повідомленням про вручення і бажано з описом вкладення – якщо буде судовий розгляд, воно підтвердить, що в конверті було саме заяву про звільнення, а не щось інше. В отриманні такого листа представник організації зобов’язаний розписатися. Прикладаючи до заяви будь-які документи, необхідно мати на увазі, що вони залишаться в розпорядженні роботодавця.

При визначенні бажаної дати звільнення потрібно врахувати, що кілька днів лист буде перебувати на пошті, а два тижні відпрацювання починаються лише після ознайомлення роботодавця із заявою. Інакше він вправі повернути лист, пославшись на порушення термінів.

Припинення роботи

Після настання дати, зазначеної в заяві, можна припинити трудову діяльність і направити роботодавцю письмову заяву про це з вимогою виплатити належні кошти і віддати документи. Краще зробити два примірники: один здати представнику роботодавця, а на іншому попросити поставити відмітку про прийняття і зберегти. Якщо в цьому буде відмовлено, слід аналогічно розібраним випадків надіслати заяву рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Звільнення у період відпустки

Працівник може прийняти рішення звільнитися, перебуваючи на відпочинку. Багатьох керівників такі дії обурюють, і вони не підписують заяву на звільнення. Що робити в такій ситуації? Потрібно діяти по вже описаному раніше плану. Якщо з моменту ознайомлення начальства з заявою до кінця відпустки лишається менше 14 днів, то працівник зобов’язаний доопрацювати відсутні дні після нього. В інших випадках не можна вимагати від працівника вийти на роботу після закінчення відпустки.

Звільнення під час лікарняного

Написати заяву про звільнення в період тимчасової непрацездатності теж можна. Якщо начальник не підписує заяву на звільнення, спрямоване в цей час, він допускає порушення. Іноді передбачувана дата звільнення припадає на період лікарняного. Саме в цей день бухгалтерія виробляє розрахунок, керівник складає наказ про звільнення, вказавши в ньому на неможливість ознайомлення співробітника з папером, через відсутність такого на робочому місці.

Співробітник може отримати свої документи особисто або поштою — на свій вибір, а розрахунок має бути здійснений найближчим часом після того, як працівник його потребує, максимум – на наступний день. Посібник ж по тимчасовій непрацездатності призначать у десятиденний термін з моменту здачі лікарняного листа. Отримає він його у найближчий після цього день видачі зарплати.

Загрози

Нерідко, крім того, що начальник не підписує заяву на звільнення, він ще й починає загрожувати працівнику. Як правило, ці загрози пов’язані зі звільненням працівника з будь-якої статті, яка може зашкодити його репутації – за недотримання дисципліни, недоліки в роботі або недбалість.

Навіть якщо такі порушення мали місце, звільнення за відповідною статтею можливо тільки протягом 90 днів з моменту їх фіксації. Звільнення, що відбулося після закінчення цього терміну, можна оскаржити в суді. При позитивному рішенні роботодавець повинен буде виправити запис в трудовій книжці та відшкодувати моральну шкоду.

Строки звільнення за власним бажанням.

У звичайному випадку працівник повинен попередити керівника про плановане звільнення як мінімум за два тижні до нього. Термін відпрацювання починається в день, наступний за днем ознайомлення роботодавця із заявою. Однак, законодавством передбачені винятки з цього правила. Так, співробітник, який перебуває на випробувальному терміні, зобов’язаний попередити керівництво про плановане звільнення всього за три дні, а ось керівник організації може скласти з себе повноваження лише через місяць після подачі заяви.

Стаття 80 ТК РФ перераховує причини, по яких компанія не має права звільнити працівника у строк, зазначений у заяві. Ось деякі з них:

  • неможливість продовження працівником роботи (надходження в освітню організацію, вихід на пенсію тощо);
  • порушення організацією трудового законодавства, угоди, договори тощо
  • необхідність догляду за дитиною, що не досягла 14 років.

Врегулювання розбіжностей

Якщо заяву на звільнення не підписують, а прохання співробітника відпустити його сприймається в багнети, не варто загострювати конфлікт і влаштовувати скандал. Це може спричинити за собою застосування санкцій за неповагу до керівництва і інші неприємні наслідки. Від демонстрації пасивної агресії теж краще утриматися: наприклад, негайний відхід без відпрацювання буде вважатися дисциплінарним порушенням, і керівник отримає прекрасний привід звільнити співробітника статті.

Щоб запобігти трудовий спір, можна звернутися:

  • у державну інспекцію праці;
  • до міського, районного або спеціальному прокурору;
  • у профспілкову організацію.

При виникненні трудового спору можна направити звернення:

  • в комісію по трудових спорах (якщо роботодавець ухиляється від видачі документів);
  • в районний чи міський суд за місцем знаходження відповідача, або за місцем проживання позивача (протягом трьох місяців).

Якщо роботодавець відмовляється повернути працівникові його документи, організацію можуть зобов’язати виплачувати йому компенсацію в розмірі середньомісячного доходу за перешкоджання подальшому працевлаштуванню.

Як видно з усього вищесказаного, якщо начальник не підписує заяву на звільнення, це аніскільки не заважає співробітникові покинути робоче місце законним шляхом. Адже необхідність отримання на це згоди роботодавця законодавством не передбачена. Однак на те, щоб відстояти свої права, може знадобитися чимало сил і часу.