Прихід до влади більшовиків і встановлення радянської влади привели до формування нового правлячого класу, що отримав назву номенклатури. В СРСР панувала точка зору, згідно з якою нове і перше у світі соціалістична держава має рішуче порвати з традиціями імперської Росії. Це стосувалося не тільки суспільного ладу, способу життя, культури, але й системи управління. З’явилися урядові органи, назви яких не завжди відповідали їх функцій. Наприклад, Центральний виконавчий комітет СРСР володів законодавчою владою, в той час як виконавчим органом був Рада народних комісарів, а згодом – Рада міністрів.
Передумови формування номенклатури
У всіх цих органах існували посади, зумовлені як їх функціями, так і необхідністю вирішення поточних справ. В умовах однопартійної системи і відсутності внутрішньопартійної демократії призначення вироблялися списками, за які формально голосували делегати з’їздів. Таким чином, номенклатура в СРСР – це спочатку перелік державних посад, на які партія призначала здаються слушними людей. Вперше такий метод був випробуваний після прийняття Конституції 1924 року.
Для того щоб розуміти, що означав термін “номенклатура” в СРСР, необхідно мати на увазі, що вже в перші дні радянської влади, в період військового комунізму, була проведена масштабна націоналізація засобів виробництва як у промисловості, так і в сільському господарстві. Інший важливий процес – початок зрощування партії з державою, неминучий в силу того, що інші політичні сили були усунені. Відтворення номенклатури здійснювалося не завдяки кар’єрного зростання або ефективної роботи на займаній посаді, а через монопольне право партії на владу.
