Обмеження батьківських прав: підстави, порядок, наслідки

Щодо кожного з батьків може застосовуватися такий захід, як обмеження батьківських прав, якщо виявляються обставини, які вказують на те, що створюється небезпека для психічного або фізичного стану дитини. Процес припускає, що малюк обов’язково відселяється від батьків. За певних обставин допускається знімати це обмеження, але якщо громадяни не вирішують проблему, то вони можуть позбавлені своїх прав на дітей.

Поняття

За ст. 77 СК для батьків може застосовуватися така міра покарання, як обмеження їх прав стосовно дитини. Даний процес вважається першим етапом позбавлення громадян батьківських прав.

Якщо протягом півроку після обмеження батьківських прав у громадян будуть відсутні докази того, що вони змінили свій спосіб життя або ставлення до дитини, то їх права на неповнолітніх будуть анульовані.

Процедура обмеження

Процес виконується в кілька послідовних етапів. Тому реалізуються дії:

  • спочатку зацікавлена особа збирає необхідну документацію, яка виступає доказом того, що вчиняються протиправні дії по відношенню до дитини;
  • формується позовну заяву до суду;
  • всі документи передаються в канцелярію суду;
  • призначається дата, коли буде проведено засідання;
  • на підставі наявних доказів приймається рішення суддею;
  • в акт цивільного стану в Загсі вносяться відповідні зміни ухвалою суду;
  • дитина підлягає вилученню у батьків.

Позбавлення і обмеження батьківських прав – це процедури, на підставі яких батьки втрачають не тільки право виховувати дітей, але і отримувати від них аліменти в старості, що вказується в ст. 73 СК. При цьому у громадян все одно залишаються певні обов’язки перед малюками. Тому вони як і раніше повинні сплачувати аліменти на неповнолітніх. За таких умов допускається контакт дитини з батьками за ст. 75 СК, але при цьому такі зустрічі не повинні приносити шкоду малюкові. Якщо батько веде себе неадекватно, то застосовується заборона на зустрічі.

Коли скасовується обмеження?

Зніматися воно може тільки при задоволенні кількох вимог. До них відноситься:

  • усуваються всі причини, на підставі яких було застосовано обмеження;
  • враховується думка дитини, якщо йому більше 10 років, причому нерідко саме воно має вирішальне значення.

Якщо неповнолітній стверджує, що його спільне проживання з матір’ю або батьком є для нього неприємним і болючим, то рішення суду не може змінюватися навіть при наявності доказів того, що громадянин, обмежений у правах на дитину, змінив свою поведінку.

На таких засіданнях обов’язково присутній прокурор і представник опіки. Ці особи аналізують всі наявні матеріали і висловлюють власну думку. Попередньо обстежується житло, де проживають батьки, а також формується відповідний акт.

Чим відрізняється від позбавлення?

Якщо права на дитину лише обмежуються, то цей процес значно відрізняється від позбавлення. До основних відмінностей відноситься:

  • позбавляються батьки прав в останню чергу, коли ніякі інші заходи не можуть на них вплинути, тому потрібно захистити інтереси дітей за допомогою даного жорсткого методу;
  • обмеження батьківських прав є початковим етапом позбавлення, причому основною його метою виступає можливість напоумити батьків, щоб вони повернулися на правильний шлях і стали піклуватися про малюків;
  • відмінність полягає і в часових проміжках, так як позбавлення встановлюється на весь час до досягнення дитиною повноліття, а от обмеження на обмежений час, представлене зазвичай 6 місяцями;
  • при обмеженні батьки можуть бачитися з дітьми, хоча і не проживають спільно з ними.

Обмеження вважається превентивним способом впливу на недбайливих батьків. Якщо після його застосування не змінюють своєї поведінки громадяни, то вже порушується справа про позбавлення прав.

Законодавче регулювання

Існує декілька нормативних актів, що містять основні відомості про те, як батьки обмежуються в своїх правах на дітей. До них відноситься:

  • ст. 73 СК вказує на можливість застосування обмеження батьківських прав з одночасним вилученням неповнолітнього;
  • ст. 74 СК містить наслідки такої міри;
  • ст. 75 СК включає можливість батькам бачитися з дітьми;
  • ст. 76 СК описує процедуру застосування даного обмеження;
  • ст. 77 СК містить всі дії, які проводяться для вилучення неповнолітньої дитини з сім’ї;
  • ст. 79 СК містить відомості про те, як виконується судове рішення.

Таким чином, всі дії влади повинні орієнтуватися тільки на положення СК.

Причини для обмеження

Існує багато підстав для прийняття такого рішення судом. Підстави для обмеження батьківських прав діляться на дві великі категорії:

  • Наявні обставини, на які не можуть вплинути батьки, наприклад, не можуть з різних вагомих причин виховувати дитину і доглядати за ним. Сюди включається наявність серйозного захворювання або відсутність роботи, розлад психіки або втрата житла в результаті пожежі або аварії. У цьому випадку обмеження батьківських прав батьків не виступає в якості міри покарання. Як тільки батьки впораються з усіма виникли непередбаченими обставинами, вони зможуть забрати дітей.
  • Доведена винність батьків у тому, що вони несумлінно виконують свої обов’язки перед дітьми. Наприклад, застосовують до них жорстокість або не створюють їм оптимальні умови для життя і розвитку. Сюди відносяться регулярні скандали між батьками або пияцтво. Включається навіть ув’язнення батьків під варту на тривалий термін, тому якщо відсутні родичі, то доводиться забирати дітей у притулок, в результаті чого батьки обмежуються в своїх правах на малюків.
  • Таким чином, існує багато причин, які використовуються судом для застосування таких заходів. Всі вони повинні доводитися офіційними документами.

    Хто може подати позов?

    Звернутися в суд для застосування обмеження щодо батьків можуть різні особи. Позов про обмеження батьківських прав подається громадянами:

    • близькими родичами неповнолітніх, до яких відносяться бабусі або дідусі, тітки чи дядька;
    • представники органів опіки;
    • прокурор;
    • комісія у справах неповнолітніх;
    • працівники дитячих садків;
    • загальноосвітні установи, до яких належать школи чи ліцеї.

    Позов подається в районний суд за місцем проживання батьків. Розглядаються такі справи за участю представника піклування та прокурора. Порядок обмеження батьківських прав передбачає необхідність додатки до позову іншої документації, яка виступає доказом доцільності застосування даних заходів для захисту дитини. Додатково на суді приймається рішення про призначення аліментів.

    Правила складання позову

    При формуванні позовної заяви враховуються основні правила. На практиці обмеження батьківських прав застосовується при правильному складанні цього документа та наявності офіційних доказів неправомірних дій з боку батьків.

    При складанні позову обов’язково включаються до нього відомості:

    • найменування суду, де розглядатиметься ця справа;
    • включаються відомості про позивача;
    • прописуються всі дані про відповідача або обох батьків;
    • зазначаються треті особи, які будуть залучені до розгляду, є представниками прокуратури або органів опіки;
    • пишеться назва документа;
    • наводиться суть позову, подана причиною для звернення;
    • перераховуються обставини, які є підставою для складання заяви, наприклад, агресія у відношенні дитини, наявність психічного відхилення у батьків або інші дані;
    • вказується безпосереднє прохання, представлене в необхідності обмежити батька або матір у правах на неповнолітнього;
    • перераховуються всі документи, що прикладаються до позову;
    • в кінці ставиться дата формування позовної заяви, а також підпис позивача.

    Доцільно звертатися до юристів для формування позову.

    Наслідки обмеження

    Обмеження прав батьків володіє певними негативними наслідками, як і позбавлення. До них відноситься:

    • на весь строк обмеження дитина відправляється в дитячий будинок чи інтернат;
    • батьки, як і раніше повинні утримувати дитину, тому ними перераховуються аліменти;
    • не громадяни можуть займатися вихованням неповнолітнього або впливати на його життя;
    • допускається спілкування, але воно не повинно порушувати інтереси дитини;
    • не допускається користуватися батькам різними соціальними пільгами, пов’язаними з дітьми;
    • неможливо в майбутньому розраховувати громадянам на отримання аліментів від дитини.

    Таким чином, наслідки обмеження батьківських прав вважаються негативними для будь-якого громадянина, тому батьки повинні відповідально ставитися до своїх обов’язків по відношенню до дітей.

    На який термін накладається обмеження?

    Обмеження відрізняється від позбавлення тим, що воно накладається тимчасово. Стандартно воно застосовується на термін до 6 місяців. Саме стільки часу дається батькам на те, щоб вони змогли виправити ситуацію, влаштуватися на роботу, знайти житло, впоратися з алкоголізмом або вирішити інші проблеми, які заважають оптимально виховувати дітей.

    Допускається достроково припиняти дане обмеження, якщо у громадян є докази того, що вони виправилися.

    Як скасовується?

    Скасування допускається виключно через суд, тому якщо батьки можуть довести, що виправили ситуацію, тому можуть далі справлятися зі своїми основними обов’язками по відношенню до дитини, то вони можуть подати позов до суду, де зазначається прохання про зняття обмеження.

    До такого позову повинні прикладатися документи, що підтверджують поліпшення ситуації. Вони можуть бути представлені св-вом про розлучення, довідкою з місця офіційного працевлаштування, домовою книгою, куди внесено запис про прописку громадянина, а також іншими паперами. При цьому органи опіки повинні переконатися, що спільне проживання з батьками не порушить інтереси дитини.

    Таким чином, кожен батько повинен знати, які особливості, підстави та порядок обмеження батьківських прав. Даний процес представлений спеціальним заходом, призначеної, щоб батьки схаменулися і поліпшили умови проживання. Стандартно застосовується вона протягом півроку, але якщо за цей час батьки не змогли впоратися з обставинами, то можуть вони зовсім позбавлені своїх прав на неповнолітніх.