Оксалатні камені в нирках: причини виникнення, симптоми, діагностика і методи лікування

В даний час сечокам’яна хвороба не є рідкістю. Однієї з різновидів патології є оксалати в нирках. Вони діагностуються досить часто й становлять небезпеку не тільки для здоров’я, але і для життя хворого. Це обумовлено тим, що даний вид конкрементів має щільну структуру, крім того, поверхня оксалатів покрита шипами. Освіти травмують слизову оболонку органу, провокуючи тим самим розвиток внутрішньої кровотечі, зупинити яке вкрай складно. Оксалатні камені в нирках важко піддаються консервативним методам лікування. У більшості випадків при підтвердженні діагнозу показано хірургічне втручання.

Механізм розвитку захворювання

Епітеліальна тканина органів сечовидільної системи в нормі має своєрідний бар’єр, завдяки якому не відбувається утворення та накопичення солей. Під впливом різних несприятливих факторів порушується виконання захисної функції. В результаті запускається ряд хімічних реакцій, наслідком яких є формування щільних кристалів. При наявності запального процесу або при підвищенні ступеня концентрації сечі освіти переміщуються в ниркові балії і осідають в них. З плином часу кристали розростаються і стають ядрами оксалатів.

Конкременти можуть бути різних розмірів — від 1-2 мм до 4-5 см в діаметрі. У нирках оксалатні камені, як правило, мають коричневий і чорний колір. Темний відтінок свідчить про те, що каменями вже була пошкоджена слизова оболонка органу. Рідше зустрічаються світло-коричневі конкременти, колір яких вказує на те, що вони ще не ставали причиною внутрішніх кровотеч.

Поверхня оксалатів покрита шипами і наростами, у зв’язку з чим вони і вважаються найбільш небезпечними. Якщо камені займають всю порожнину нирки, показано екстрене хірургічне втручання.

Причини утворення

Розвиток патології відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Найбільш поширеними причинами утворення оксалатних каменів у нирках є наступні захворювання та стани:

  • спадкова схильність;
  • порушення в організмі обміну щавлевої кислоти;
  • недолік магнію;
  • запальні процеси в органах сечовидільної системи;
  • хірургічні втручання на шлунково-кишковий тракт;
  • цукровий діабет;
  • незбалансоване харчування;
  • хвороба Крона;
  • дефіцит вітамінів С і В6;
  • тривале перебування в стані стресу.

Крім того, на розвиток патології впливає склад грунту і води в регіоні постійного проживання. У деяких районах жителі отримують мінеральні речовини в кількості, що перевищує нормальні показники.

Симптоми

Ступінь вираженості ознак наявності оксалатних каменів у нирках безпосередньо залежить від розмірів конкрементів. Якщо вони тільки знаходяться в стадії формування, людина може відчувати такі симптоми:

  • Біль у боці. За характером прояву вона тупа і слабовираженная.
  • Зміна кольору сечі. Урина набуває насичений жовтувато-червоний відтінок. Сеча стає каламутною.
  • З плином часу оксалатні камені в нирках розростаються. Процес супроводжується виникненням яскраво виражених симптомів. На даному етапі у хворого з’являються наступні ознаки патології:

    • Гематурія. Це стан, що характеризується наявністю в сечі домішок крові. Рідка сполучна тканина потрапляє в урину за рахунок травмування шипами конкрементів внутрішньої оболонки органу.
    • Хворобливі відчуття в боці. Вони виражені дуже яскраво, поступово наростають і можуть завершитись нападом ниркової коліки.
    • Часті епізоди рецидиву наявного пієлонефриту.
    • Загальне нездужання.
    • Сильне почуття втоми.
    • Часті позиви до акту сечовипускання.

    Нерідко посилення болю і поява крові в урині виникають після фізичного навантаження, тривалих піших прогулянок, бігу або поїздки на транспорті по нерівних дорогах (що супроводжується тряскою і, відповідно, зміщенням конкрементів).

    Діагностика

    Інформацію щодо того, як виводити оксалатні камені з нирок, надає лікар-нефролог. Саме до нього необхідно звертатися при перших тривожних симптомах. У процесі первинного прийому лікар здійснить збір анамнезу і огляне пацієнта, після чого оформить направлення на лабораторні та інструментальні дослідження.

    Клінічно значущим при захворюванні є загальний аналіз сечі. Спеціаліста цікавлять наступні зміни, які підтверджують діагноз:

    • Гіпероксалатурія. Це стан, що характеризується надмірним нагромадженням щавлевої кислоти в організмі, яка потім надходить у кров і виводиться за допомогою нирок з сечею.
    • Мікрогематурія. Характеризується наявністю в урині домішок крові. При цьому рідку сполучну тканину у сечі неможливо побачити неозброєним оком.
    • Слабовираженная протеїнурія. При даному стані разом з уриною з організму виходить білок, кількість якого перевищує нормальні значення.
    • Присутність в сечі гликолата і глиоксиловой кислоти.
    • Підвищена ступінь здатності кристалоутворення у урини.
    • Канальцева дисфункція, має помірний характер.
    • Наявність маркерів, що вказують на нестабільність клітинних мембран.

    Аналіз сечі — найдоступніший вид дослідження, що дозволяє не тільки підтвердити діагноз, але і визначити хімічний склад каменів.

    До інструментальним методам діагностики патології належать наступні:

    • рентгенографія нирок;
    • бакпосів урини;
    • УЗД;
    • сканування органів сечовидільної системи;
    • контрастні методики;
    • хромоцистоскопія;
    • урографія.

    Доцільність призначення тих чи інших досліджень визначається лікарем. Вони необхідні для того, щоб виявити точну локалізацію каміння, їх кількість, розміри і форму. На підставі результатів діагностики складається найбільш ефективна схема лікування. Крім того, вирішується питання щодо доцільності проведення хірургічного втручання.

    Медикаментозне лікування

    Оксалатні камені в нирках вкрай важко піддається терапії. Призначення медикаментів виправдано тільки в тому випадку, коли розміри конкрементів невеликі і відсутні які-небудь ускладнення.

    Схема лікування патології передбачає прийом засобів, що надають такі дії:

  • Знеболювальне, особливо при виникненні епізодів ниркової коліки.
  • Протизапальна.
  • Поліпшують відтік сечі.
  • Сприяють природному виходу конкрементів з організму.
  • Літолітична.
  • Найбільш часто нефрологи призначають такі препарати:

    • «Но-шпа» (спазмолітичний засіб).
    • «Баралгін» (анальгетик).
    • «Блемарен» (препарат, призначений для виявлення оксалатних каменів у нирках і їх розчинення).
    • Містять вітаміни Е та А (нормалізують швидкість метаболічних процесів).
    • «Фитолизин» або «Цистон» (сприяють виведенню з організму сечової кислоти).
    • Містять вітамін В6 (зупиняє ріст оксалатів).
    • «Аспаркам» (заповнює дефіцит магнію і калію в організмі).

    Крім того, для лікування патології призначається вживання спеціальних мінеральних вод. В їх складі присутні тільки ті компоненти, які здатні покращити перебіг захворювання. Лікарі рекомендують наступні найменування мінеральної води при оксалатних каменях у нирках:

    • «Єсентуки № 4».
    • «Обухівська».
    • «Нарзан».

    Крім того, даний фізіотерапевтичний метод може застосовуватися в якості профілактики виникнення захворювання чи його рецидиву.

    Якщо прийом ліків при оксалатних каменях у нирках не привів до позитивного результату, лікарем вирішується питання про доцільність проведення операції по видаленню конкрементів.

    Хірургічне втручання

    В даний час існує декілька методів позбавлення від каменів:

  • Традиційний (відкритий).
  • Ударно-хвильова літотрипсія.
  • Ендоскопічний.
  • Традиційне хірургічне втручання передбачає видалення каменів з нирок за допомогою прямого доступу до органу, отриманого завдяки порушенню цілісності шкірного покриву. Хірурги вдаються до цього методу тільки в екстрених випадках, віддаючи перевагу більш щадним способом.

    Показаннями до відкритої операції є такі стани:

    • оксалати дуже великого розміру;
    • гострий пієлонефрит;
    • рецидив сечокам’яної хвороби.

    Суть методу полягає в наступному: пацієнту вводять наркоз, потім хірург розсікає скальпелем шкіру, жировий шар і м’язову тканину. Після цього здійснюється розрізання нирки і видалення конкрементів. Заключним етапом є зшивання тканин і установка дренуючої системи.

    В даний час метод використовується вкрай рідко, що обумовлено його недоліками:

    • необхідністю застосування загального наркозу;
    • високим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень;
    • тривалим реабілітаційним періодом.

    Перевагою відкритої операції є швидке позбавлення від конкрементів і, відповідно, болісних для хворого симптомів.

    Більш сучасним методом є ударно-хвильова літотрипсія. Це спосіб, що передбачає дроблення каменів у нирках ультразвуком. З допомогою методики можливо позбутися тільки від конкрементів невеликого розміру.

    Ударно-хвильова літотрипсія проводиться наступним чином: поруч з тілом пацієнта встановлюється апарат, який призначений для акумулювання кінетичної енергії. Камені розпадаються на дрібні частинки під силою спрямованого безпосередньо на конкременти ультразвуку. В результаті отриманий пісок виходить з організму природним способом під час акту сечовипускання.

    До переваг методики відноситься відсутність періоду реабілітації та необхідності проведення загального наркозу. Відразу після операції пацієнт може приступити до своєї звичайної діяльності.

    Дроблення каменів у нирках ультразвуком не проводиться у осіб, які мають в анамнезі: порушення згортання рідкої сполучної тканини, схильність до розвитку кровотеч, патології органів травної системи, злоякісні новоутворення, тяжкі захворювання серцево-судинної системи.

    Існує кілька способів ендоскопічного видалення конкрементів:

  • Крізьшкірна нефролітотомія.
  • Уретроскопія.
  • Перший варіант показаний особам, що мають в нирках конкременти розміром від 1,5 до 2 см в діаметрі. Його суть полягає в наступному: лікар робить кілька невеликих розрізів в черевної порожнини, через які вводяться ендоскопічні інструменти, що створюють канал, за допомогою якого відбувається подрібнення і видалення оксалатів.

    Уретроскопию застосовують у тому випадку, якщо розмір каменів в діаметрі не перевищує 1,5 див. Операція здійснюється наступним чином: тонка трубочка, оснащена камерою, вводиться в нирку. Після цього за допомогою інструменту лікар отримує можливість роздрібнити камені на найдрібніші частинки, які згодом зможуть вийти природним шляхом.

    Основним недоліком методу є необхідність введення пацієнту наркозу. Крім того, в процесі операції порушується цілісність тканин організму.

    Народні способи лікування

    Важливо розуміти, що нетрадиційні методи не звільняють хворого від необхідності звернення за кваліфікованою медичною допомогою. Основними цілями альтернативного лікування є: поліпшення стану при оксалатних каменях в нирках, їх розчинення і виведення природним шляхом. Потрібно пам’ятати, що даний вид конкрементів вкрай важко піддається консервативним методам терапії, у зв’язку з чим народні способи можуть бути використані лише для полегшення симптомів захворювання або для позбавлення від дрібного піску, не встиг сформуватися в щільне утворення.

    Найбільш ефективні рецепти:

    • У 200 мл молока (рекомендується віддати перевагу козячим) розвести 2 ч. л. меду. Засіб необхідно приймати в ранкові години і натщесерце. Курс лікування становить 2 місяці.
    • Добре допомагають полегшити симптоми при оксалатних каменях у нирках трави. Необхідно регулярно приймати відвари з таких цілющих рослин: кропиви, мучниці, м’яти перцевої, бузини чорної, бруньок і листя берези. Засіб може бути як одно-, так і багатокомпонентним.

    Перед використанням будь-яких методів нетрадиційної медицини необхідно проконсультуватися з лікарем. Тільки він може дати однозначну відповідь щодо того, що можна вживати при оксалатних каменях у нирках, а що не можна.

    Особливості харчування

    Під час лікування патології особливо необхідно серйозно поставитися до коректування живлення. При оксалатних каменях у нирках дієта здатна істотно поліпшити стан хворого і запобігти процес формування нових конкрементів.

    У раціоні обов’язково повинні бути присутніми наступні продукти:

    • відварне м’ясо (курка, індичка, свинина нежирна, яловичина);
    • молоко (при підвищеному рівні кальцію в сечі заборонено);
    • масло як рослинного, так і тваринного походження;
    • хліб з висівками;
    • каші (гречана, перлова);
    • компот із сухофруктів;
    • макаронні вироби;
    • овочі (перевагу рекомендується віддати гарбуза, картоплі та огірках);
    • фрукти;
    • горіхи.

    В меню при оксалатних каменях у нирках ні в якому разі не можна включати: субпродукти, рибу, солоний сир, копчені та гострі страви, консерви, м’ясні бульйони, кава, варення, какао, гриби, шоколад, здобу, деякі ягоди і фрукти (суниці, грушу, чорницю та аґрус).

    Профілактика

    Для запобігання рецидиву захворювання необхідно пити якомога більше (до 3 л) чистої негазованої води. Для активізації процесу виведення піску рекомендується регулярно виконувати нескладні фізичні вправи. Крім того, необхідно дотримуватися показаної при оксалатних каменях у нирках дієти. Виконання даних правил суттєво зменшує ризик формування конкрементів.

    Висновок

    Оксалатні камені в нирках — це щільні освіти з нерівною поверхнею. Вони формуються під впливом різних несприятливих факторів. Конкременти даного виду вкрай важко піддаються лікуванню консервативними методами. При неефективності медикаментів показано проведення хірургічного втручання.