Оперативне планування: цілі і завдання

Перш ніж почати щось реалізовувати, необхідно скласти план. Він дозволяє оцінити сили, розрахувати, що і де потрібно і в якій кількості. При цьому виділяють стратегічне і оперативне планування. Ми розглянемо завдання і цілі для другого з них.

Що собою являє оперативне планування і чим воно відрізняється від стратегічного?

Вивчаючи що-то, слід починати з термінології. Оперативне планування – це діяльність, яка полягає в розрахунку ситуації і складання моделей розвитку не невеликі проміжки часу. Вона являє намічені роботи в найбільш деталізованому вигляді. Планування оперативної діяльності є завершальним етапом загального процесу розрахунку ситуацій та складання моделей розвитку. Ключова мета, яка переслідується при цьому, – організувати рівномірне виробництво продукції в заданих обсягах, що відповідає критеріям якості. Чим відрізняються стратегічне і оперативне планування? Говорячи про них, слід виділити ряд відмінностей:

  • Оперативним плануванням займаються менеджери середнього і нижчого рівня, тоді як стратегічне є прерогативою керівників вищої ланки.
  • Оперативні рішення є рутиною і приймаються щодня. Стратегічні вимагають значного часу на підготовку.
  • Оперативне планування не передбачає розробку альтернативного варіанта, тоді як для стратегічних рішень їх наявність обов’язкова.
  • Оперативне розглядає тільки внутрішні інформаційні джерела, тоді як стратегічне цікавлять ще й зовнішні.
  • Ось така різниця між ними, якщо говорити узагальнено. Можна, звичайно, вникнути в подробиці і розглянути все це більш уважно, але це вже відхилення від теми. А тому давайте перейдемо до наступного моменту.

    Методи і завдання оперативного планування

    Базова мета, яка повинна вирішуватися, – це організація роботи співробітників підприємства таким чином, щоб виробництво було ефективним. Крім цього, є ще такі завдання:

  • Виконання поставлених вимог до кількісного та якісному показнику виробництва.
  • Ефективне використання робочого часу.
  • Створення безперервного виробництва.
  • Для досягнення і виконання цих завдань використовується ряд методів. Всього їх чотири:

  • Об’ємний метод оперативного планування. Використовується для «розбивання» річного тимчасового відрізка на менш довгострокові складові. Як результат – виділяються плани на місяць, тиждень, день і навіть годину. Його перевагою є те, що чим більш деталізований плановий обсяг виробництва, тим легше здійснювати функцію контролю за ефективністю роботи. В даному випадку крім розрахунків «що і коли» проводиться також і оптимізація процесів на підприємстві.
  • Календарний метод оперативного планування. Полягає у визначенні конкретних строків запуску у виробництво певного продукту, а також кінець його виготовлення. Хоча він може і коригуватися, якщо вихід на ринок буде успішним. Календарний метод використовують для розрахунку тривалості виробничого циклу. Він, у свою чергу, лежить в основі місячної програми цеху.
  • Змішаний метод оперативного планування. Передбачає об’єднання. В даному випадку плануються одночасно тривалість виробничого циклу і обсяг, виконаних за певний період часу, робіт. Використовується для комбінованої діяльності.
  • Динамічний метод оперативного планування. Він побудований на розгляді ряду показників, таких як обсяги, терміни, динаміка виробництва. Вважається, що саме він дозволяє максимально повно і достовірно враховувати реальні можливості підприємства. Цей метод має один корисний спеціальний інструмент – план-графік виконання споживчих замовлень.
  • Класифікація

    Оперативне планування роботи поділяється на два основних види:

  • За терміном виконання і змістом. У цьому випадку виділяють поточне й оперативно-календарне планування.
  • По сфері застосування. У цьому випадку виділяють між — і внутрішньоцехове планування.
  • Класифікація відрізняється від методів, майте на увазі, щоб не бути збитими з пантелику. Так, в даному випадку календарне планування – це розподіл річних планів між підрозділами. Крім цього, сюди відносять ще й доведення необхідних цифр до виконавців робіт. В якості основи використовуються такі дані, як термін поставки продукції і трудомісткість робіт. Поточне планування передбачає наявність оперативного контролю і регулювання витрачання матеріалів на випуск товару. Тепер до іншого виду. Міжцехове планування передбачає наявність регулювання робіт усіма цехами. Тобто, якщо № 1 не зробив з матеріалів заготівлю, то № 2 не зможе виробити продукцію. Додатково тут є координація діяльності допоміжних служб. Тобто, якщо склад забитий, то немає сенсу виготовляти щось на продаж.

    В якості основи використовуються такі дані, як зведений план реалізації і портфель замовлень. Внутрішньоцехове планування будується на складанні графіків роботи виробничих дільниць і потокових ліній. Це дозволяє конкретизувати і деталізувати виробничу програму. Переслідувані при цьому цілі оперативного планування – це забезпечення ритмічного і безперебійного виробництва продукції в певних кількостях і за встановлений часовий проміжок при дотриманні стандартів якості та оптимальному використанні наявних потужностей. Крім цього, виконується координуюча функція, завдяки якій і забезпечується злагоджена робота підрозділів компанії.

    Про функції

    Давайте пройдемося по тому, що оперативне планування на підприємстві дозволяє робити нам:

  • Розробляти календарно-планові нормативи виробництва. До них відноситься величина заділів, розмір партій, тривалість виробничого циклу тощо.
  • Розрахунки обсягів завантаження площ і устаткування.
  • Складання оперативних програм для основних заготівельних і виробничих цехів.
  • Здійснення управлінського обліку і контролю за виконанням планів.
  • Оперативне регулювання виробничих процесів, своєчасне виявлення існуючих відхилень від запланованих показників, розробка та впровадження заходів, які дозволять їх усунути.
  • Давайте розглянемо невеликий приклад. Оперативний план складається на день. Постійно. Тоді як бухгалтерський облік запізнюється на тиждень. Керівнику необхідно знати, чи можна укладати договір на термінове виробництво виробу, чи є для цього потужності. Він використовує можливості управлінського обліку, звертаючись до начальника цеху, і після цього приймає рішення про те, що термінове замовлення можна взяти (або ж ні). Існують великі можливості. Головне – скористатися ними. Грамотна організація оперативного планування дозволяє створити надзвичайно корисну і гнучку систему, яка володіє величезним потенціалом.

    Про термін та зміст

    О, як багато точок зору і підходів до розв’язання певних завдань існує. Якщо грає роль зміст і терміни роботи, то в цьому випадку виділяють два види оперативного планування, робота з якими покладено на керівників і спеціалістів:

  • Календарне. У даному випадку мається на увазі розподіл місячних планових завдань виробничим підрозділам, коли особлива увага приділяється термінами виконання. Встановлені показники доводяться до відома конкретних виконавців робіт. З його використанням розробляються змінно-добові завдання, а також узгоджується послідовність проведення робіт окремими працівниками. В якості вихідних даних при цьому виступають річні обсяги виробництва, трудомісткість здійснюваних робіт, терміни постачання на ринки та інші показники соціально-економічних планів підприємства.
  • Міжцехове. Використовується для забезпечення розробки, регулювання і контролю за виконанням поставлених планів щодо виробництва та подальшого продажу продукції. Також важливе місце тут займає координація роботи основних і допоміжних підрозділів, проектно-технологічних, планово-економічних та інших служб.
  • Ось у цілому нами розглянуто, що являє собою оперативне управління плануванням. Розгляд вівся по окремих моментах. Але ж вони діють у складі певної системи, вірно? І який ефект можна спостерігати в цьому випадку? Відповідь на це питання ми зараз і будемо шукати.

    Про системах в загальних рисах

    Різні елементи формуються в одну спільність. Якщо все побудовано адекватно, якісно і ефективно, то такі системи оперативного планування показують себе дуже результативно, дозволяючи успішно здійснювати діяльність. У сучасному світі на них впливають як внутрішні фактори підприємства, так і зовнішні ринкові умови. Але давайте сформулюємо саме поняття системи для даного випадку. Так називають певну сукупність різних технологій і методик планової роботи, яка може бути охарактеризована певним ступенем централізації, порядком руху та обліку продукції (матеріалів, сировини, заготовок), об’єктом регулювання, оформленням документації, складом календарно-планових показників. Все це використовується для впливу на хід процесу створення і споживання товарів і послуг. Переслідувана мета системи – досягти запланованих ринкових результатів, витративши на це мінімально можлива кількість економічних ресурсів і робочого часу. Як її можна охарактеризувати? Для цього можна виділити основні показники системи:

  • Порядок узгодження, взаємодії та ув’язки роботи дільниць і цехів.
  • Використовується планово-облікова одиниця.
  • Прийоми і способи розрахунку показників.
  • Тривалість планового періоду.
  • Склад супровідної документації.
  • Методи формування календарних завдань для підрозділів підприємства.
  • Вибір певної системи залежить від попиту на послуги і товари, витрат і результатів планування, масштабу і типу виробництва, організаційної структури компанії та деяких інших моментів. Просте опис без розгляду найбільш популярних варіантів мало чого вартий.

    Тому будуть розглянуті найбільш відомі системи оперативного планування. Такими на даний момент є подетальна, покомлектная і позамовний. Вони застосовуються як в малому, так і середньому підприємництві, а також у великих компаніях.

    Подетальна Система

    Оперативне планування виробництва такого типу підійде для стабільної та високоорганізованою комерційної структури. Ця система займається плануванням і регулюванням ходу виконання робіт, процесів і технологічних операцій по кожній деталі на певний період, який може тривати годину, зміну, цілу добу, тиждень або навіть більше. В її основі лежить точний розрахунок ритму і такту функціонування виробничих ділянок і потокових ліній. Також для цієї системи притаманне адекватне визначення технологічних, страхових, міжопераційних, транспортних і циклових заділів. Їх необхідно постійно підтримувати в процесі виробництва на розрахованому рівні. Застосування подетальної системи вимагає, щоб були розроблені якісні календарно-оперативні плани, де будуть показники обсягу випуску, а також маршрут руху деталей кожного найменування. Причому необхідно зазначити усі виробничі стадії і технологічні процеси. Таке оперативне планування виробництва доцільно застосовувати тільки при наявності стійкої і обмеженої номенклатури створюваної продукції, тобто при масовому і великосерійному виробництві.

    Позамовний і покомплектная система

    Де і в яких випадках може бути застосовано вони? Позамовна система використовується тоді, коли здійснюється одиничне або дрібносерійне виробництво, там, де присутня різноманітна номенклатура і невеликий обсяг створюваної продукції або послуг. В такому випадку в якості основної планово-облікової одиниці виступає окреме замовлення, в який включено кілька однотипних робіт конкретного споживача. Ця система базується на розрахунках нормативів випередження і тривалості виробничих циклів. Завдяки цьому і оцінюються строки для виконання вимог замовника або ринку.

    Покомплектная система використовується, як правило, у серійному машинобудівному виробництві. Базові основні планово-облікові одиниці використовують різні деталі, що входять у загальний комплект товарів або складальний вузол. При цьому вони групуються за певними критеріями. Календарні завдання для виробничих підрозділів створюються не для окремих найменувань деталей, а по комплектах або групами. Причому так, щоб їх вистачало на сайт, цілу машину, замовлення або обумовлений обсяг послуг та робіт. Така система дозволяє скоротити трудомісткість планово-розрахункових робіт і організаційно-управлінської діяльності співробітників функціональних і лінійних служб підприємства.

    Архітектура даної системи дозволяє збільшити гнучкість оперативного планування, регуляційних механізмів і поточного контролю. А це, слід зазначити, що в умовах ринкової невизначеності є важливим інструментом для підприємств, який дозволяє стабілізувати виробництво.

    Короткий опис підсистем

    Оперативно-виробниче планування є досить об’ємним предметом вивчення. Тому, на жаль, детально розглянути всі моменти не вийде. Адже для цього знадобиться книга. Але от згадати коротко – це справа цілком можливе. Нами вже були розглянуті три найбільш популярних варіанти систем оперативного планування. Але ж вони формуються з певних підсистем, вірно? Значить і їм слід приділити хоча б кілька слів.

    Оперативно-виробниче планування передбачає наявність підсистем такту випуску, складських, за опережениям і ряду інших процесів і робочих моментів. Всі їх ми розглядати не будемо, бо це безліч матеріалу. Але ось одну в якості прикладу можна вивчити.

    Поговоримо про складської підсистеми. Отже, у нас є виробництво, де виготовляють товар. Для нього необхідно мати достатню кількість дерева. У плановому режимі працюють постачальники поставляють нові дошки, колоди, тирса – все, що треба. Певна кількість запасу формується на складі. Розраховується, скільки кубічних метрів дощок, колод і тирси йде на виготовлення продукції, і, якщо виникнуть проблеми з постачальниками, то і час, на який вистачить накопичених запасів. Одночасно в оперативному плані необхідно передбачити постачальників для поповнення складу. Причому бажано прописати контакти вже в самому документі, або просто мати домовленості. Оперативно-виробниче планування в розглянутому прикладі дозволить не допустити зупинки процесів, що виконуються на підприємстві, і уникнути збитків.

    Розбираємося з фінансами

    Окрема увага має отримати планування в сфері грошових коштів. Чому? Та тому, що без грошей тривала діяльність не є можливою. Якщо їх немає, то платити постачальникам за ресурси і матеріали, а працівникам за працю не вийде. І якщо в перший час ще можна домовитися про невелику затримку, то потім… загалом, підприємство не буде продовжувати свою діяльність. Тому оперативне планування фінансів є важливим, адже з його допомогою можна уникати більш серйозних і неприємних ситуацій. Наприклад, якщо за декаду до виплати заробітної плати ясно, що грошей на оплату праці не вистачить, то це значить, що потрібно не чекати десять днів, а щось робити. Конкретика залежить від ситуації. Якщо стратегія передбачала створення резервного фонду для цієї мети, то оперативне фінансове планування може передбачити, що з нього слід взяти певну суму. Не потурбувалася керівництво подібним? Що ж, тоді необхідно терміново шукати, кому можна реалізувати товар/послуги, причому таким чином, щоб вкластися в наявні десять днів. Адже якщо буде тривала затримка, то до справи може підключитися трудова інспекція, а там ще й прокуратура. А їх уваги краще не удосуживаться. Варіантів розібратися з фінансами — досить багато. Якщо не вдається реалізувати продукцію і немає резервного фонду, то завжди можна звернутися до спеціалізуються організаціям. Наприклад, банківська установа. Але в цьому випадку краще мати йдуть переговори або інший джерело, який дозволить покрити виплати. В іншому випадку проблеми можуть лише посилитися.

    Висновок

    От і було розглянуто, що являє собою оперативне планування. Давайте ще раз пройдемося по основним моментам. Головна задача, яка повинна бути вирішена, – організувати роботу співробітників компанії так, щоб виробництво було ефективним. Для її досягнення можна використовувати ряд методів і систем. Ідеально, якщо вийде знизити виробничий брак, економічно витрачати ресурси, оптимально завантажувати виробничі потужності, технологічне обладнання і робочих. Слід зазначити, що планування як функція управління тісно пов’язане з організацією, мотивацією, координацією і контролем. Тому її краще розглядати на практиці не окремо, а як складову цілого комплексу. Така точка зору дозволить уникнути різних непередбачених і неприємних моментів. Адже якщо розраховано, скільки потрібно ресурсів, але не змальована ситуація з координації працівників, то може виявитися, що план не такий вже і хороший, як думалося спочатку.