Оперізувальний герпес: лікування, симптоми і профілактика

У цій статті розглянемо оперізувальний герпес. Заразний він?

Це одне з різновидів вірусних захворювань, яке передається, як правило, повітряно-крапельним шляхом або при використанні з хворою людиною загальних предметів гігієни. Цей вірус здатний тривалий час існувати в людському тілі, не кажучи ніякими симптомами.

Оперізувальний герпес проявляється у вигляді уражень шкірних покривів, які здатні викликати порушення в роботі нервових закінчень. Необхідно зазначити, що від цього захворювання можна позбутися в домашніх умовах, однак найкращим способом є медикаментозна терапія, призначена фахівцем. Вірус герпесу дуже заразний і передається від людини до людини, однак характерних проявів, які виявляються відразу ж після інфікування, немає, і виявити причини виникнення шкірного висипу стає скрутним. Захворювання схильні абсолютно всі групи населення, незалежно від вікових та інших особливостей. Лікування оперізувального герпесу розглянемо нижче.

Наслідки

Визначенням ознак патології та її лікуванням займається лікар-інфекціоніст, до якого слід звертатися при перших симптомах захворювання. Оперізувальний герпес протікає з вираженим больовим синдромом, почервонінням шкіри і висипом, а також з порушенням загального стану. Якщо захворювання ігнорувати та вчасно не почати його терапію, патологія може призвести до дуже важких ускладнень, до яких належать:

  • парези;
  • паралічі;
  • менінгоенцефаліти.

Лікувати подібне захворюванням можна в умовах стаціонару і в домашніх умовах, що безпосередньо залежить від тяжкості перебігу герпетичної інфекції.

Зараження герпетичною інфекцією

Оперізувальний герпес (МКБ-10 – B02) викликає вид вірусу Герпес зостер, який здатний провокувати розвиток вітряної віспи. При первинному попаданні Herpes zoster в організм людини спостерігається розвиток звичайної вітрянки, яку переносить, як правило, більшість людей в дитячому віці. Після даного захворювання збудник з організму нікуди не зникає, а назавжди в ньому залишається, ховаючись в певних клітинах нервової системи. При появі негативних провокуючих чинників, якими можуть стати зниження імунітету, контакти з хворими на вітрянку або герпесом, збудник може активізуватися, залишаючи нервові клітини, після чого починається його поширення по їх відростках до самої поверхні шкірних покривів. Ділянку тіла людини, який регулюється ураженим нервом, починає покриватися характерним висипом і стає дуже болючим. Зараження даної патологічної інфекцією відбувається при контактах з людьми, хворими на вітряну віспу або оперізуючий лишай. Оперізуючий герпес у літніх людей протікає в більш серйозній формі і важче піддається лікуванню.

Медичній науці відомі три основні шляхи передачі збудника:

  • Повітряно-крапельний, коли людина може заразитися, перебуваючи недалеко від хворого. Найчастіше інфікування відбувається в громадських місцях і погано провітрюваних приміщеннях, де вірус переміщається з потоками повітря. Однак при відсутності прямих контактів з хворими шанс захворіти не надто високий.
  • Контактний спосіб – при безпосередній взаємодії з зараженим людиною, наприклад, під час розмови, обіймів, рукостискань. Шанс захворіти в цьому випадку зростає майже до 100%, особливо тоді, коли здорова людина доторкався до висипань на шкірі хворого.
  • Трансплацентарний шлях, коли жінка в період вагітності хворіє на вітряну віспу або оперізуючий лишай. В даному випадку існує ризик проходження інфекції через плацентарний бар’єр.
  • Люди часто запитують: «Оперізуючий герпес — заразний він?» Заразитися подібної інфекцією через предмети побутового вжитку практично неможливо, так як збудник оперізувального герпесу досить нестійкий у зовнішньому середовищі. Мікроорганізм швидко гине під впливом прямих сонячних променів і при нагріванні, проте може дуже тривалий час зберігатися при низьких температурах. Перш ніж розглядати лікування оперізувального герпесу, потрібно поговорити про причини його виникнення.

    Загрузка...

    Причини активізації вірусу герпесу

    Для того щоб заразитися цим видом інфекції, необхідно перенести вітряну віспу – захворювання, після якого в організмі назавжди зберігається збудник герпесной інфекції.

    Під впливом деяких провокуючих факторів цей вірусний мікроорганізм прокидається і атакує організм знову.

    Причинами оперізувального герпесу є:

  • Лікування медичними препаратами, діючі речовини яких здатні викликати пригнічення імунного захисту організму.
  • Трансплантація кісткового мозку або будь-яких органів.
  • Радіаційна і хімічна терапія.
  • Часті стреси і нервове перезбудження.
  • Загальне або локальне переохолодження.
  • Наявність деяких онкологічних патологій, наприклад, лімфогранулематозу.
  • Тривале застосування антибактеріальних лікарських засобів або глюкокортикостероїдів.
  • ВІЛ і СНІД.
  • Також досить високий ризик захворіти даної патологій мають вагітні жінки і люди похилого віку.

    Які симптоми оперізувального герпесу?

    Характерні ознаки патології

    Захворювання розвивається у більшості випадків поступово. Спочатку хворі скаржаться на нездужання, втома, підвищення температури. Подібна клінічна картина нагадує звичайне ГРЗ, незважаючи на те, що в деяких випадках виявляються порушення роботи шлунково-кишкового тракту – нудота, зміни стільця.

    Одночасно з такими симптомами з’являються ті, які характерні саме для даної патології – больовий синдром і сверблячку в тих ділянках, де проходять уражені нервові закінчення, тобто там, де в майбутньому з’явиться герпетична висипка.

    Протягом декількох днів при оперізувальному герпесі у дорослих стан пацієнта, як правило, погіршується:

    • температура піднімається до високих позначок (до 40 °С);
    • розвивається нездужання і сильна слабкість, людині постійно хочеться спати;
    • больові відчуття і свербіж у місцях проекції нервових закінчень посилюються;
    • проявляється характерна висип.

    Елементи таких висипань мають певні етапи розвитку. Спочатку при хворобі оперізувальний герпес спостерігається утворення рожевих плям, потім утворюються бульбашки, розташовані невеликими групами. Через кілька днів ці елементи починають підсихати, а на їх місці утворюються кірочки, які поступово відшаровуються протягом місяця.

    Герпетична інфекція здатна вражати не тільки шкірні покриви, але і деякі клітини нервової системи, тому хвороба протікає з вираженою неврологічного симптоматикою:

  • Напади сильних пекучих спазматичних болів, які з’являються, як правило, вночі або під час спокою.
  • Порушення м’язового контролю в тих областях, де уражені нерви.
  • Порушення в роботі чутливих волокон, після чого виникає їх патологічна чутливість або, навпаки, її відсутність на конкретних ділянках шкіри.
  • Погане самопочуття у пацієнта зберігається до тих пір, поки бульбашки не перетворяться в скоринки, тим не менш свербіж і дискомфорт на уражених ділянках шкірних покривів можуть зберігатися протягом тривалого періоду після зникнення основних симптомів.

    Класифікація патології

    Крім основної характерної клінічної картини даного захворювання існують так звані атипові форми розвитку оперізувального герпесу на тілі, які представляють собою наступні патології:

  • Бульозна (міхурово) форма герпесу, коли маленькі бульбашки (везикули) зливаються між собою і утворюють один великий міхур, який найчастіше наповнений не серозним вмістом, як спочатку, а геморагічним, тобто містить кров.
  • Абортивну форма – один з найбільш легких варіантів перебігу захворювання, що зазвичай спостерігається у людей з високими функціями імунного захисту. Висипання в даному випадку не утворюють бульбашок, а розвиваються в зворотному порядку – до стадії рожевих плям.
  • Гангренозна різновид оперізувального герпесу, якої найбільш часто схильні літні люди і ті, хто страждає на цукровий діабет. Дана форма захворювання характеризується тим, що на місці ділянок висипки розвивається некроз м’яких тканин з наступним формуванням рубців.
  • Генералізована форма інфекції, що характеризується тим, що спочатку хвороба розвивається відповідно до типової клінічної картини, проте після появи локальних уражень на шкірі висип продовжує своє поширення по всьому шкірного покриву і слизових оболонок. Генералізація процесу найчастіше відбувається у людей з вираженими імунодефіцитними синдромами.
  • Загрузка...

    Діагностичні методи виявлення

    У зв’язку з тим, що клінічна картина даної патології має особливі характеристики, які притаманні тільки цьому захворюванню, її діагностика не представляє особливих труднощів. Помилковий діагноз може бути поставлений тільки на початковому періоді хвороби, проте з утворенням висипу стає зрозуміло, з яким захворюванням має справу конкретний пацієнт.

    Важливу роль у диференціальній діагностиці має епідеміологічний анамнез. Для того щоб відрізнити розвиток вітрянки від генералізованої різновиди герпесу, фахівцю необхідно знати, людина хворів на вітрянку в дитинстві чи ні. Якщо хворів, значить, на даний момент у нього герпес, так як вітрянку людина тільки один раз в житті. Крім цього, дуже важливо знати, чи була у пацієнта контакт з людиною, зараженою даним видом інфекційного захворювання. Якщо такі контакти були присутні, то, швидше за все, хворий теж заразився допомогою саме таких взаємодій.

    Лікування оперізувального герпесу народними методами

    Лікування даної патології методами народної медицини має здійснюватись під контролем фахівців, тим не менш людина має розуміти, що чим якісніше терапія герпетичної інфекції, тим менше шансів для виникнення ускладнень у майбутньому. Для лікування герпесу в домашніх умовах, як правило, використовуються різноманітні трав’яні настої і відвари, які допомагають дезінфікувати поверхню шкіри, надаючи хороший антисептичний ефект і запобігаючи приєднання бактеріальної інфекції. Тим не менш народні засоби не здатні вилікувати дане захворювання швидко.

    Яке ще лікування оперізувального герпесу застосовується?

    Медикаментозна терапія захворювання

    Для того щоб вилікувати прояви оперізувального герпесу, використовуються медикаментозні препарати різних груп лікарських. Це потрібно для того, щоб всебічно вплинути на вірусну інфекцію, поліпшити самопочуття пацієнта і підтримати його імунітет, який згодом зможе самостійно справлятися зі спалахами герпетичної інфекції. До лікарських засобів, що застосовуються при терапії даного захворювання, відносяться:

  • Антивірусні препарати, наприклад, «Ацикловір» при оперізувальному герпесі, які проявляють терапевтичний ефект тільки в перші дні виникнення захворювання хвороби. В подальшому їх застосування не приносить, як правило, ніякого результату. Подібні препарати впливають на збудника інфекції, не дозволяючи інфекції розмножуватися і розвиватися.
  • Нестероїдні протизапальні медикаментозні засоби, такі як «Мелоксикам». Вони борються із запальними процесами, знижують температуру і усувають больовий синдром.
  • Седативні препарати і антидепресанти, наприклад, «Нитросан». Призначаються подібні засоби для того, щоб поліпшити сон пацієнта і його емоційного стану. Дуже важливо використання таких ліків, оскільки свербіж ділянок шкірних поразок активізується саме в нічний час.
  • Антигістамінні медикаментозні препарати, такі як «Зодак», прийом яких дозволяє значно знизити або зовсім усунути неприємні прояви шкірного свербежу.
  • У випадках розвитку сильної інтоксикації пацієнт потребує певної дезінтоксикаційної терапії. Щоб знизити патогенна дія вірусу герпесу на організм, можливо внутрішньовенне введення великої кількості рідини у вигляді фізіологічного розчину та глюкози. Одночасно можливе застосування сечогінних лікарських препаратів, проте при цьому пацієнт повинен дотримуватися певні правила питного режиму. Така терапія дозволяє швидко звільнити організм від токсинів, що виділяються в процесі життєдіяльності вірусів герпесу.
  • Ураження шкірного покриву необхідно обробляти спеціальними розчинами і мазями, наприклад, зеленкою, медикаментами «Ацикловір» або «Солкосерил». Ці заходи допоможуть уникнути проникнення через пошкоджені ділянки різного роду бактерій, а також прискорити висихання і відділення елементів висипу.
  • Наслідки оперізувального герпесу можу бути дуже серйозними.

    Наслідки

    Якщо несвоєчасно звернутися за допомогою, можуть розвинутися ускладнення. До найпоширеніших належать постійні больові відчуття на місці висипань.

    Наслідками також вважаються:

    • втрата чутливості в ділянці локалізації елементів висипу;
    • проблема із зором і запалення очних яблук;
    • гнійні виділення з засохлих бульбашок;
    • зниження активності нижніх і верхніх кінцівок, параліч;
    • можуть постраждати внутрішні органи і слизові;
    • параліч нервів на обличчі;
    • запалення легенів;
    • при вагітності може відбутися інфікування плода, викидень і народження мертвої дитини.

    Профілактика

    Профілактики оперізувального герпесу як такої у медичній практиці не існує. Є спеціальна вакцина, але лікарі говорить про недоцільність її застосування, оскільки дія її розраховане на короткий проміжок часу.

    Якщо людина часто хворіє проявами вірусу герпесу, то кращою профілактикою для нього буде підтримка імунної системи в активному стані. Для цього слід уникати переохолодження, правильно харчуватися, відмовитися від негативних звичок і намагатися не нервувати, оскільки стреси сильно пригнічують імунну захист. Крім цього, в періоди гіповітамінозів рекомендується застосування спеціальних комплексних вітамінних препаратів.