Оперізувальний лишай: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Оперізуючий лишай (за МКХ-10 код — В02) − це недуга, який на сьогоднішній день ще не до кінця вивчений. Захворювання схильні як дорослі, так і діти всіх віків. Але, як показує практика, найбільший пік захворюваності припадає на людей, яким вже є 50.

Ця патологія, яку викликає вірус герпесу. Відбувається ураження не тільки шкіри, але і нервової системи. Ця недуга і вітряна віспа мають складну етіологію і патогенез. Сучасна медицина відносить його до інфекційних захворювань, що володіє високою контагіозністю, і все тому, що він провокується вірусом герпесу. Дуже важливо швидко розпізнати хворобу, розпочати лікування і не заразити нікого навколо.

Способи зараження

В організмі людини присутні антитіла, які не дають герпесу поширюватися. Але оперізуючий лишай — хитрий вірус, який легко підлаштовується під вбивають препарати, при цьому він може ховатися в нервових закінченнях, спинномозкових вузлах і здійснювати свою життєдіяльність в людському організмі тривалий час.

У зовнішньому середовищі вірус швидко слабшає при високій температурі і впливі ультрафіолету. Заразитися на повітрі їм важче. А ось при низьких температурах він, навпаки, набирає силу, тому добре виживає.

Неякісні продукти харчування, несприятлива екологічна обстановка підвищують ризик зараження вірусом.

Багато людей задаються головним питанням: заразний оперізувальний лишай? На жаль, але є кілька провокуючих факторів, які підвищують ймовірність проникнення вірусу в організм і розвиток захворювання:

  • низький імунітет;
  • забруднення навколишнього середовища і води;
  • відсутність у раціоні вітамінів і мінералів.

Вірус поширюється по повітрю з крапельками рідини, кожна людина може легко заразитися через дотик або потиск руки. Також не варто забувати, що він може перебувати на побутових приладах, на предметах гігієни, на ручках дверей, візках у супермаркетах, у громадському транспорті. Найбільш підходящим місцем для зараження є теплі приміщення з високою вологістю: сауни, басейни і пісок на пляжі.

Причини виникнення захворювання

Як передається оперізувальний лишай? Повітряно-крапельним шляхом, їм заразитися може кожен, хто не стежить за своїм здоров’ям і гігієною. З’являється вірус після вітряної віспи або первинно через слизову та шкіру, після проходить по кровоносній системі і потрапляє у спинний мозок і міжхребетні вузли, де він довгий час зберігається в латентному стані.

Активуватися вірус починає з таких причин:

  • часті стресові ситуації;

  • прийом ліків, що знижують імунітет;
  • наслідки після променевої терапії;
  • злоякісні пухлини в організмі;
  • інфікування ВІЛ;
  • трансплантація внутрішніх органів.

Виходячи з цього, можна точно відповісти на питання, заразний оперізувальний лишай. Так, дійсно, заразний, і він передається від людини, вже переніс хворобу, того, хто ще не хворів ним. Заразний недуга під час утворення бульбашок, після того як почали утворюватися скоринки, оперізувальний лишай вже не передається.

Форми і стадії захворювання

Лікарі виділяють кілька форм недуги:

  • Очна. Спочатку вражає гілка трійчастого нерва. Висипання проявляються в області очниці і очного яблука. Є небезпека розвитку герпетичного кератиту, що може привести до ускладнень з боку зору.
  • Вушна (або її ще називають синдром Рамсея — Ханта). Проявляється у вигляді висипань, вражаючих ганглию лицьового нерва. Крім висипань і болів, може розвинутися периферичний парез мімічних м’язів, їжа під час прийому їжі вивалюється з рота і потрапляє в ніс, бо обличчя перекошується. Пацієнт не може стулити повіки.
  • Некротична. Вражає глибокі шари шкіри. При цій формі практично гарантовано приєднання вторинної бактеріальної інфекції, хвороба протікає важко, а після одужання на шкірних покривах залишаються рубці. Ця форма розвивається у пацієнтів з низьким імунітетом, наприклад у ВІЛ-інфікованих.
  • Міхурово (або бульозні). З’являється в той момент, коли дрібні освіти зливаються у великі.

  • Геморагічна. Діагностується в той момент, коли у вмісті пухирців спостерігається кров.
  • Генералізована форма оперізуючого лишаю проявляється в той момент, коли висипання поширюються по всьому тілу і навіть зачіпають слизові. Розвивається вона у пацієнтів з низькою активністю імунної системи.
  • Абортивну форму. З’являються плями по ходу нервових стовбурів, при цьому не утворюються бульбашки. Форма легка, немає ніяких симптомів інтоксикації і може пройти непомітно для пацієнта.

У деяких випадках хвороба може перейти на ЦНС. Тоді може розвинутися запалення мозкових оболонок, енцефаліт, менінгоенцефаліт та мієліт. Ці форми призводять до летального результату.

Існує три стадії оперізувального лишаю:

  • Продромальна. Проявляється у вигляді болю, печіння та свербежу до того, як з’являться висипання. Хвороба може протікати протягом двох тижнів, але в середньому 3-5 діб.
  • Гостра. Проявляється у вигляді висипань, після з’являються корости, додатково до цього приєднується невралгический синдром. Тривалість цього періоду становить до місяця, але іноді і до 15 днів.
  • Хронічна. Проявляється у вигляді сильного больового синдрому в області висипань, триває від місяця до року. Інколи цей симптом оперізувального герпесу у дорослих може доповнюватися загальним погіршенням стану, високою температурою, головним болем і депресією. Потрібно більш тривале лікування.

Симптоми хвороби

Не помітити прояви хвороби оперізувальний лишай не можна, її ознаки видно неозброєним поглядом. Спочатку симптоми проявляються такі:

  • загальне нездужання;
  • свербіж;

  • підвищена температура тіла;
  • невралгический больовий синдром;
  • відчуття поколювання на місці висипу, які проявляються пізніше.

З часом виникають рясні висипання і найчастіше на тулубі. Симптоми хвороби проявляються так: після того, як з’являються набряклі плями рожевого кольору, через 3-4 дні виникають групи папул. Вони швидко стають бульбашками з прозорим вмістом, в цей період біль посилюється і збільшуються лімфовузли.

Через тиждень пухирці підсихають, утворюються жовті кірочки, з часом вони зникають, а на їх місці з’являється пігментація. Після того як висипання минають, може залишитися постгерпетична невралгія, яка погано піддається лікуванню.

Патології, що викликають оперізувальний герпес

Оперізувальний лишай у людини, симптоматика якого досить серйозна, можуть викликати такі хвороби:

  • синдром Рамсе — Ханта, який характеризується висипаннями в ротоглотці, слуховому проході, а також паралічем мімічної мускулатури;
  • офтальмический герпес вражає очні гілки трійчастого нерва;
  • тривалий перебіг герпесу.

Діагностичні методи

Тільки завдяки правильно проведеної діагностики можна знайти найкраще лікування хвороби. Симптоми помітні в наявності і поставити точний діагноз нескладно. Але в деяких випадках, щоб не поставити помилковий діагноз, потрібно провести серологічні методи дослідження, зробити мікроскопію, виділення вірусу на культурах тканин.

Оперізувальний лишай у дітей можна виявити завдяки лабораторним дослідженням.

Якщо зробити аналіз крові, то у хворого з гострою стадією захворювання спостерігається лейкоцитоз, помірне підвищення ШОЕ, підвищений кількість лімфоцитів.

Дослідження спинномозкової рідини може знадобитися тільки при важкій формі захворювання. Важче поставити діагноз на початковій стадії, так як шкірні прояви плутають із запаленням підшлункової залози, нирок, апендицитом та інфарктом. Також складно поставити діагноз із-за того, що симптоми схожі з гострою екземою, пикою. У цьому випадку потрібно провести мікроскопічне дослідження, використовувати серологічні методи, спробувати визначити тип вірусу методом ПЛР з крові або вмісту пухирців.

Ускладнення

Не звертати уваги на симптоми хвороби не можна, і все тому, що надмірна активність вірусу викликає важкі ускладнення. Можливі наслідки:

  • гепатит;
  • пневмонія;
  • менінгіт;
  • погіршення або повна втрата слуху і зору.

Постгерпетична невралгія − це головна небезпека оперізувального лишаю. Проявляється подібний стан сильним больовим синдромом в тих місцях, які були вражені хворобою і зберігаються навіть після того, як зникають клінічні ознаки. Спостерігаються запальні процеси в м’язах, які порушують їх функціональність, в тому числі може розвинутися і параліч м’язових тканин.

У ВІЛ-інфікованих людей загострення може призвести до смерті пацієнта.

Методи лікування

Після того, як аналізи на оперізувальний лишай здані і діагноз підтверджений, доктор підбирає лікування кожного пацієнта відповідно до його формою недуги. Всі методики терапії можна розділити на три групи:

  • Етіотропні. Направлені на причину недуги.
  • Патогенетичні. Впливають на механізми розвитку патології.
  • Симптоматичні. З їх допомогою усуваються прояви захворювання.

Етіотропне лікування оперізувального лишаю полягає у застосуванні специфічних протигерпетичних препаратів. До таких відносять:

  • «Ацикловір»;

  • «Валтрекс»;
  • «Ганцикловір».

Препарати допомагають блокувати розмноження вірусу, що запобігають поява нових вогнищ висипки, зменшують площу вже наявних висипань. Засоби прискорюють підсихання кірочок, запобігають приєднання інфекції.

Препарати можуть бути представлені в різних формах: порошок для ін’єкцій, таблетки, капсули, сироп, мазь та крем для зовнішнього застосування. Зазвичай лікар комбінує засоби внутрішнього і зовнішнього застосування.

Патогенетичне лікування оперізувального лишаю передбачає застосування препаратів, які борються з інтоксикацією. Для цього внутрішньовенно вводять розчин глюкози, «Рінгер», «Реосорбілакт» і інші. У деяких ситуаціях потрібно їх комбінація з сечогінними препаратами − «Фуросемідом» або «Лазиксом». Показано застосування вітамінів з групи, і все тому, що вони вибірково діють на нервову систему. Можуть використовуватися протиалергічні ліки: «Еріус», «Супрастин», «Зодак» та інші. Вони допомагають зменшити набряк і підсилити дію анальгетиків. Вибір препаратів від оперізуючого лишаю залежить від форми недуги, і необхідно враховувати індивідуальну переносимість організму.

Передбачена симптоматична терапія оперізувального лишаю у людини, яка включає:

  • жарознижуючі засоби: «Парацетамол», «Ібупрофен»;
  • анальгетики, комбіновані засоби на основі НПЗЗ, можуть використовуватися наркотичні препарати, такі як «Трамадол»;
  • при вираженій болю передбачена блокада з використанням анестетиків;
  • якщо біль заважає пацієнту відпочивати, то рекомендувати можуть снодійне.

З фізіотерапевтичних засобів хороші результати дає ультрафіолетове опромінення, спрямоване на зону висипань. Також рекомендують пацієнтові УВЧ, кварц і лазерну терапію.

У деяких випадках виправдане використання зеленки і метиленового синього, які допомагають підсушити пухирці, при цьому додатково надають дезінфікуючий ефект. Але наносити ці засоби потрібно точково, щедрість у даних випадках може тільки нашкодити.

При оперізувальному лишаї (МКБ-10 — В02) уражені частини тіла краще тримати відкритими, щоб до них був постійний приплив повітря. Тільки так менше ризику нашарування вторинної інфекції, і вогнища швидше підсихають.

Оперізуючий герпес − це негативні наслідки реактивації вірусу герпесу 3-го типу, яке виникає на тлі зниженого імунітету. Основними проявами хвороби є специфічні висипання у вигляді пухирців і болючість в області, і все з-за уражених нервових стовбурів. У більшості випадків захворювання має сприятливий прогноз і закінчується швидким одужанням, якщо вчасно почати комплексне лікування. Сучасна медицина володіє масою засобів, які ефективно борються з інфекцією.

Народні методи лікування

Комбінування традиційних препаратів із народними засобами дає більш швидкий ефективний результат. Серед безлічі рецептів краще всього допомагають такі:

  • Реп’яховий настій. Необхідно взяти суху сировину (1 ст. л.), залити його окропом (500 мл), настояти близько години, процідити і пити протягом дня маленькими ковтками. Заварювати свіжий відвар кожен день.
  • Настоянка з кореня імбиру. Натерти на тертці невеликий корінець, залити його горілкою в кількість 0,5 літра і залишити настоюватися протягом 14 днів. Після цього прибрати макуха, а настоянку приймати по 1 столовій ложці до їжі. Цей засіб дозволить зміцнити імунну систему, і вона зможе швидше впоратися з інфекцією і не допустити вторинного зараження.
  • Суміш гірких трав. Взяти в рівних кількостях пижмо, полин і деревій, після суміші відібрати 1 ст. л. і залити окропом. У добу рекомендується пити по 400-600 мл
  • Сік молочаю використовують для зовнішнього застосування, протираючи їм запалену шкіру.
  • Марганцівка допоможе прискорити процес загоєння, якщо періодично протирати уражені ділянки шкіри слабким складом.
  • Відмінно зміцнює імунітет настоянка з кори верби. Потрібно взяти одну столову ложку подрібненої сировини залити склянкою окропу, залишити на годину постояти, приймати по 1/4 склянки тричі на добу.
  • Добре допомагає впоратися з оперізувальним лишаєм у дітей і дорослих настоянка з квіток календули і таволги, вона знімає запалення і свербіж, тим самим полегшуючи симптоми. Сировина взяти в рівних пропорціях, залити окропом (1 ст. л. на склянку води) і дати настоятися. Використовувати для протирання хворих ділянок шкіри.

Народні засоби при оперізувальному лишаї зможуть дати гарний результат лише в тому випадку, якщо використовувати їх у комплексі з традиційним лікуванням. Тому перед тим, як їх застосовувати, краще проконсультуватися з лікарем, щоб не викликати серйозних небажаних проявів.

Профілактичні заходи

Як передається оперізувальний лишай, вже відомо. Недуга не дуже приємний, тому краще захистити себе і своїх близьких від нього. Є маса хороших препаратів, які зможуть впоратися з хворобою, але краще все ж вжити заходів і захиститися від вірусу. Профілактичні заходи проти хвороби передбачають наступне:

  • Необхідно обов’язково гартувати організм, тим самим зміцнюючи імунну систему. Регулярно потрібно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі. Тільки міцний організм має в собі сили, щоб боротися з вірусами та інфекціями.
  • Планова вакцинація допоможе створити імунітет, готовий швидко боротися з вірусом герпесу.
  • В весняний і осінній періоди, коли людина особливо схильний до респіраторних захворювань, необхідно включити в раціон більше продуктів, збагачених вітамінами, або просто придбати вітамінний комплекс в аптеці і пройти курс його прийому.

Під час загострення і ще деякий час після того, як на тілі людини з’явилися висипання, він залишається заразний, тому потрібно виключити контакт з ним. Якщо це член сім’ї, тоді потрібно подбати про те, щоб у хворого було окреме рушник, постільну білизну, посуд, і постаратися виключити з ним тілесний контакт, особливо дітей, у яких імунітет ще не до кінця розвинений і схильна до атак вірусів і інфекцій.

Кожній людині, який вже переніс вітряну віспу, обов’язково потрібно знати, як виглядає лишай, щоб вчасно її розпізнати і звернутися за допомогою до лікаря. Початкову стадію хвороби легше вилікувати, ніж запущену, так і вона принесе менше незручностей пацієнтові.