Організація робочого місця: основні вимоги, технічне оснащення, забезпечення безпеки

Виділена для здійснення трудових обов’язків просторова зона на підприємстві або організації – безпосереднє робоче місце співробітника. У цехах це може бути верстат або установка, в офісі – комп’ютерний стіл. У кухаря – кухня зі всім її вмістом, у продавця – визначена територія магазину з касовим апаратом і прилавком. У кожного працівника, де б він не працював, є закріплена за ним робоча зона.

Святе місце

Скільки професій – стільки особливостей у вимогах до кваліфікації, навичок, знань, тих чи інших обов’язків. Організація робочого місця біля кожного теж своя, і вона повинна допомагати домагатися максимальної ефективності від процесу праці, сприяти продуктивності та якості продукції. Це ціла система заходів облаштування зони необхідними інструментами та предметами праці, їх розміщення, створення загального вигляду території. Сюди ж входить і забезпечення робочого місця в достатньому обсязі системами освітлення, обігріву, вентиляції, зручного підходу/під’їзду, забезпечення максимального комфорту при завантаженні і відвантаження сировини або готової продукції. Іншими словами, весь комплекс заходів, здатних забезпечити належні умови праці для кожного окремого працівника, і містить у собі поняття організації робочого місця.

Крім того, багато чого також залежить і від операції або функції, яку представник тієї чи іншої професії повинен виконувати. Так, у майстра з ремонту холодильних установок – одні інструменти, у чинящего складну цифрову техніку – інші. Розміщення обладнання або підхід до нього у лівші і правші також можуть мати свої особливості. Все індивідуально, так що вимоги до організації робочого місця залежать ще й від особистісних характеристик самого співробітника. А за основу напрямків всього комплексу заходів вважають:

  • зручність і ефективність розміщення необхідного обладнання або інструментів;
  • комфорт робочої зони щодо сприяючих факторів виробничого праці (освітлення, вентиляція, обігрів);
  • створення умов безпеки для співробітника не тільки на робочому місці, але й у весь час його знаходження на підприємстві або в організації.

Атестація робочої зони

Ще кілька років тому, аж до 2013 року, організація робочих місць багато в чому залежала від результатів їх перевірки відповідно до вимог статті 212 Трудового кодексу Російської Федерації. Вона регламентувала таке поняття, як атестація зони безпосередньої діяльності кожного співробітника окремо. Новий Федеральний закон № 426 від 28.12.13 «Про спеціальну оцінку умов праці» вивів з вітчизняної правової бази термін «атестація», замінивши його на «спецоцінку», та вніс відповідні зміни до ТК РФ. Але, по суті, зберіг всі діючі в старому законі основні базові функції перевірки умов праці, залишивши правила організації робочого місця практично такими ж, що були до 2013 року.

Спеціальна оцінка умов праці передбачає певний перелік обов’язкових заходів та їх чітку послідовність, спрямованих на виявлення шкідливих або небезпечних факторів, які можуть проявитися у виробничому процесі. Перевірка проводиться безпосередньо на робочому місці кожного окремого співробітника згідно з чинним на підприємстві або в організації штатному розкладу. Підсумком спецоценки є висновок, наскільки досліджувана зона відповідає:

  • вимог та принципів організації робочого місця, прописаних в Трудовому кодексі;
  • оснащення необхідною технікою, інструментами або агрегатами по кожній окремій спеціалізації;
  • створення комфортних умов праці.

Виявлені порушення повинні усуватися негайно. В окремих випадках до цього моменту діяльність зони може бути навіть припинена.

Все необхідне під рукою

Велике значення має не тільки перелік усього необхідного для роботи, але і те, наскільки оснащення зручно розміщено в зоні здійснення працівником своїх персональних обов’язків. Воно також повинно відповідати і умовам безпеки. Раціонально укомплектоване простір здатне підвищити продуктивність, зменшити силове навантаження за рахунок усунення зайвих рухів, усунути відчуття дискомфорту від неякісної організації робочого місця. Приклади ефективного оснащення зони діяльності тих чи інших співробітників можна зустріти у повсякденному житті частіше, ніж ми можемо собі це уявити і на що, як правило, зазвичай не звертаємо уваги. Те, як розміщені інструменти у перукаря, наскільки далеко від столу офісного співробітника знаходиться необхідна йому оргтехніка: сканер і принтер, під праву або ліву руку від нього облаштовано стаціонарний телефон, як падає світло на зону основної діяльності. Всі ці нюанси мають величезне значення.

Територія здійснення виробничого процесу або зона окремої операції повинні відповідати вимогам Трудового кодексу. Але закон не забороняє адаптувати під себе організацію робочого місця. Інструменти, обладнання, якщо допускається їх пересування, цілком можуть бути переставлені і розміщені згідно зі зручностями конкретного співробітника. Головне, щоб не було нарікань з боку контролюючих служб і будь-які переміщення або заміни одного інструмента на інший не порушували трудове законодавство.

Особливості робочих місць

Робочі місця підрозділяються на безліч категорій. Наприклад, за рівнем розміщення: в приміщенні, під землею, на висоті. Рухомі або стаціонарні. З легкими, важкими чи небезпечними умовами праці. Передбачають одиничний, серійний або масовий процес, з бригадної або індивідуальної виробленням. Тимчасової або постійної діяльністю. Кількістю змін в нічний і денний час, графіком роботи.

Подібних кваліфікаційних ознак багато. Від кожної конкретної категорії залежить і відповідна організація робочих місць. Первинна атестація або спецоценка визначають нормативи для кожного з них, а всі наступні – відповідність або відхилення від прийнятих норм. Контроль важливий і вкрай необхідний. Тому спецоцінку необхідно здійснювати з встановленої для кожної категорії періодичністю. Вона може проводитися раз у рік, іноді частіше, іноді рідше. Все залежить від умов виробництва та існуючих кваліфікаційних ознак.

Крім планування і безпосереднього облаштування виробничої діяльності правила організації робочого місця розуміють і його подальше обслуговування. Сюди входить своєчасне забезпечення всіма необхідними інструментами та витратними матеріалами, кваліфікована налаштування обладнання, подача сировини і необхідних для процесу видів енергії, плановий або позаплановий ремонт, профілактика і багато іншого. Навіть змінна прибирання і чищення інструментів відносяться до обслуговування, а разом з плануванням, облаштуванням і контролем вони становлять складний, багатоетапний процес організації робочих місць.

І тимчасового, і постійного

Один із кваліфікаційних ознак – термін виробничої діяльності: запланований тимчасовий процес або постійний. Завдання організації робочих місць у великих виробничих корпораціях, незалежно від передбачуваного періоду використання зони, мало чим відрізняються. Навіть на невеликий час експлуатації ділянки та обладнання до планування праці, раціонального використання території вимоги досить високі. На відведеній для цього виробничої площі з ретельною продуманістю спочатку розміщується основне і допоміжне обладнання. Формування окремих робочих місць проводиться після того, як всі великогабаритні установки або верстати будуть закріплені у відведених для них секторах. Монтаж і подальший демонтаж мало нагадують тимчасовий характер їх використання – все міцно і надійно.

Настільки серйозного підходу сприяють не тільки контролюючі органи з їх прискіпливими перевірками, але і прагнення керівництва убезпечити працю своїх співробітників, створити для них зручні і практичні умови. Надійність у своїй захищеності і комфорт під час основної діяльності сприяють продуктивності, якості продукції, а звідси – і стабільна прибуток, який отримують власники підприємства. Так що підхід до організації робочих місць в цехах у дбайливих господарів направлений на отримання максимального ефекту від виробничого процесу і його результатів.

Ручний і механізований режим

Кількість заходів для облаштування робочої зони в чому залежить від технологічного призначення виробництва виробів, рівня спеціалізації окремого цеху або підприємства. З урахуванням того, механізованим буде процес або основна частина операцій буде здійснюватися вручну, організацію робочих місць умовно можна розділити на кілька етапів. Після установки основного обладнання, з якого всі заходи і беруть початок, відбувається монтаж допоміжних, контролюючих і оберігають від можливого травмування пристроїв.

Наступний етап – облаштування кожного конкретного робочого місця підйомно-транспортними агрегатами, приладами обліку, датчиками, електронікою. Далі слід комплектація предметами технологічної оснастки та інструментами. Завершує процес монтаж обладнання для складування та зберігання інструментів, запчастин, допоміжних матеріалів, сировини і всього іншого, що може знадобитися в процесі виробництва. Окремий, не обов’язковий, але бажаний штрих – створення сприятливої обстановки за рахунок облагороджування території квітами, рослинами, якщо умови та правила техніки безпеки це дозволяють. Утримання робочого місця в справному стані і чистоті далі вже багато в чому залежить від конкретного працівника.

Захист від шкідливих і небезпечних факторів

Через призму багатоетапного облаштування робочої території на великому виробничому підприємстві можна скласти враження про організацію будь-якої іншої зони праці незалежно від конкретних професій, якщо брати приклад за основу. Різниця суттєва. Все ті ж кілька етапів, тільки обсяги та призначення устаткування інші. Та й терміни, які підуть на облаштування, будуть значно скорочені. Проте є підприємства, на яких вимоги до організації робочих місць значно вище, ніж де-небудь ще. Мова йде про цехах з шкідливими умовами праці. Сюди можна віднести заводи по видобутку корисних копалин, рудники, шахти; підприємства нафтохімічної промисловості; атомні станції тощо.

Безаварійний і високоефективний виробничий процес у цехах, де умови праці є не тільки шкідливі, але й небезпечні, багато в чому залежить від облаштування всій території системами сигналізації і засобами зв’язку з зовнішніми об’єктами охорони. Особливості організації робочих місць тут – в комплектації окремо взятого ділянки усіма необхідними захисними пристосуваннями. Респіратори, окуляри, навушники, протигази, гумові рукавички, спеціальні комбінезони, каски – далеко не повний перелік того, що може знадобитися в процесі роботи. Для кожної спеціалізації розроблений персональний перелік захисних засобів. Всі вони також входять у поняття облаштування робочого місця.

Орієнтир – на людину

Для наочності відмінностей при організації робочих місць для окремих професій слід навести декілька прикладів у порівнянні з тими, що можна зустріти на великих виробничих підприємствах. Так, у слюсаря-ремонтника – найбільш часто зустрічається на них представника трудового колективу – його персональна зона повинна бути укомплектована:

  • верстаком, верстатом або іншим специфічним обладнанням для виконання основної частини робіт;
  • стелажем-підставкою;
  • тумбочкою, етажеркою або полицями для інструментів і пристосувань;
  • столом для дрібних операцій і ще одним — для сушіння інструментів;
  • стільцем або табуреткою.

Це основне, що повинно входити в технічне оснащення робочих місць слюсарів-ремонтників, незалежно від їх кваліфікації і спеціалізації підприємства, на якому вони працюють. Зрозуміло, комплектація інструментів залежить від багатьох більш конкретних факторів. Але їх досить багато, і приводити якийсь один приклад не варто.

А для порівняння облаштування робочого місця представника іншої професії можна взяти, припустимо, кухарі. Також досить поширена сфера діяльності, так як всілякі кафе, бістро, ресторани, закусочні сьогодні можна зустріти на кожному кроці. Так ось, у кухаря дві основні робочі зони – обробний стіл та плита. Тут величезне значення має висота цих об’єктів, так як вона повинна бути не вище і не нижче тієї, що дозволить працювати, не згинаючись або не встаючи на сходинку. Оптимальний показник – 25 см від зігнутого ліктя кухаря до кришки стола. Найбільш часто використовувані інструменти повинні бути розміщені на відстані не далі простягнутої руки, інші можуть розташовуватися подалі. Близька доступність повинна дотримуватися щодо складування посуду і продуктів. Стелажі, гірки, стенди, полиці – все облаштовується в просторі за ступенем частоти використання збережених на них предметів. І подібні правила облаштування робочої зони притаманні всім іншим професіям з усіх існуючих.

Кількість чи якість та безпеку?

Від того, наскільки комфортно створені умови для продуктивної праці, залежить не тільки продуктивність, але і безпеку. Для більш наочної картини того, як робоче місце повинне виглядати і чим бути укомплектоване, необхідно час від часу звірятися з картою організації праці. Вона створюється на етапі планування виробничої діяльності. Нагадує інструкцію або детальне керівництво документ розробляється по кожному робочому місцю окремо на основі інженерно-економічних досліджень, з урахуванням діючих санітарно-гігієнічних нормативів, вимог безпеки та інших факторів.

Карта відображає найбільш раціональну схему планування конкретної ділянки, послідовність дій працюючого на ньому працівника залежно від того, які операції він повинен здійснювати, виробничих норм, періодичності модернізації обладнання та багатьох інших нюансів. Досить при черговій перевірці поглянути на карту, і наявність порушень, якщо з’явилися сумніви в цьому, стане більш очевидним. У цьому ж документі найбільш повно викладені основи організації та безпеки робочого місця. В залежності від специфіки праці, особливостей інженерного аналізу форма і зміст карт можуть істотно відрізнятися, але кількість розділів з рекомендаціями, як правило, у всіх однаково 12.

Робоче місце – зона комфорту

В закінчення можна навести ще один досить наочний приклад процесу організації робочого місця. Його досить часто можна побачити в кіно і різних телепередачах – розкладання в певній послідовності інструментів в операційній, які будуть використовувати хірург і його асистенти. Схема розташування настільки усталена, що іншим лікарям немає необхідності дивитися, що саме вони беруть зі столу. Руки самі знаходять потрібний затиск, пінцет або інший інструмент. Розклади їх не в тому порядку, і операція може істотно затягнутися. До того ж плутанина цілком здатна вивести хірурга з рівноваги, що в процесі його роботи смерті подібно. Тому цей приклад і настільки показовий, що від правильної та ефективної організації залежить результат справи.

З такою педантичністю необхідно ставитися до раціональної плануванням робочого процесу в будь-якій професії, будь то зварювальник, перукар, лісоруб і т. д.