Основні форми міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки здійснюються товарних операціях відіграють важливу роль у діловому світі з різних країн. Вони охоплюють всі зовнішньоторговельні операції з обміну товарами або послугами, що регулюють фінансову складову некомерційних операцій, сприяють активному руху капіталів, оздоровленню ринку.

Принципи, сутність і форми міжнародних розрахунків

Здійснення міжнародних розрахунків відбувається через спеціальні рахунки з використанням закордонних підрозділів банків або відкритих кореспондентських (ностро) рахунків банку в будь-якому іноземному банку або поточних кореспондентських (лоро) рахунків для здійснення розрахунків і потоку капіталів.

Організація і форми платежів у міжнародній торгівлі досить різноманітні. Як правило, всі міжнародні розрахунки проводяться в конвертованих валютах, тобто в національних валютах, провідних в економічному сенсі країн.

В сучасному фінансовому світі зникли зобов’язання розрахунків золотом при особливих обставинах, однак країни можуть продавати частини своїх золотих запасів з метою придбання конвертованих валют. Таким чином, золото залишається гарантує фундаментом всіх міжнародних угод.

Зазвичай, міжнародні розрахунки регулюються валютними законодавствами країн – учасників торговельних відносин, умовами контрактів, правил міжнародної торгівлі і зовнішньоекономічною діяльністю країни. При цьому у світовій економічній практиці існує безліч видів безготівкових платежів за контрактами, які дають можливість ефективно і гнучко використовувати фінансові резерви країн, сприяти розвитку економіки, застосовувати різноманітні банківські способи проведення міжнародних валютних розрахунків.

Загрузка...

Порядок і правила, об’єднані в систему обміну

Міжнародні розрахунки, по суті, дублюють форми внутрішніх розрахунків, від яких відрізняються тільки валютної складової: є фактичним обміном внутрішньої національної валюти на будь-яку іншу.

У правовому відношенні обов’язково обумовлюють, в якій валюті має бути угода, так як іноді вимоги учасників торгівлі захоплюють декілька валют різних країн.

Фізично грошові знаки при міжнародних розрахунках не беруть участь, а самі платежі по операціях здійснюються у вигляді документарних обертів, переказів, акредитивів, чеків, векселів. Вираз форми міжнародних розрахунків документарний оборот країн.

В даний час більшість фінансових резервів країн номіновані в доларах США, що може представляти небезпеку для деяких економічно нестабільних країн, особливо в часи фінансових криз.

До особливостей міжнародних розрахунків можна віднести

  • Обов’язкове оформлення міжнародного контракту, як спосіб задіяти основні форми міжнародних розрахунків.
  • Оформлення товаросупровідних і платіжних документів.
  • Облік і регулювання всіх міжнародних розрахунків законодавствами країн – учасників зовнішньоторговельної операції.
  • Уніфікація розрахунків за допомогою документарного характеру угод без фізичної участі золотих та валютних запасів країн.
  • Залежність міжнародних розрахунків від впливу валютних котирувань і курсів.
  • Використання прийнятих міжнародною економічною спільнотою уніфікованих правил і гарантій здійснення торговельних операцій.
  • Сутність, поняття і форми міжнародних безготівкових розрахунків – основа ефективності зовнішньоторговельних угод.

    Існує кілька основних видів платежів. Вони поділяються на:

    • акредитивні та інкасові способи платежів;
    • грошові перекази;
    • розрахунки за авансовими переказами грошей, з використанням відкритих валютних рахунків;
    • вексельні та чекові розрахунки;
    • включають кредитні та клірингові форми міжнародних валютних розрахунків.

    Акредитив та інші форми

    Документарні форми міжнародних розрахунків представляють собою платежі на основі виставлених документів. По суті, є зобов’язанням банку проводити оплати при наявності прохання клієнта банку здійснити платіж третій особі.

    У міжнародній практиці розрахунків зазвичай використовується безвідкличний акредитив, тобто без права відкликання угоди клієнтом банку. Форми міжнародних розрахунків включають і документарний акредитив.

    На практиці це означає, що третя сторона – учасник угоди (бенефіціар) виставляє документи, що підтверджують відвантаження товару, клієнт банку зобов’язаний дати розпорядження на оплату, без фізичного отримання товару.

    Акредитив може бути підтверджений, з гарантіями оплати двох банків-учасників, і не підтверджений, з гарантією одного банку, на адресу якого виставляється акредитив. Залежно від важливості чи ризикованості угоди сторонами обирається та чи інша форма акредитива.

    Крім того, акредитивні форми міжнародних розрахунків припускають операції з фінансовим покриттям і без покриття.

    • При акредитиві з покриттям вся сума операції відразу надходить на банківський рахунок продавця.
    • Акредитив без покриття не зобов’язує банк перераховувати кошти при відкритті акредитива.
    Загрузка...

    Особливі властивості акредитива та їх використання у зовнішньоторговельних угодах

    До особливих властивостей акредитива відносяться його трансферабельность і револьверность, як спеціальні форми розрахунків в міжнародній торгівлі.

    • Трансферабельний або переказний акредитив дозволяє переводити грошові кошти третім особам.
    • Револьверний акредитив забезпечує використання коштів частинами, можливість виплат авансів до повного надходження документації.

    Використання акредитивної форми в міжнародних угодах забезпечує контракти гарантіями, є своєрідною страховкою у здійсненні ефективних і забезпечених зовнішньоторговельних угод.

    У практиці банківських розрахунків прийнято кілька форм виконання акредитивів.

    • Платежі з відстрочкою. Вони передбачають проведення остаточного платежу після фактичного надходження товару. В системі зовнішньоекономічної діяльності це найбільш невигідна форма розрахунків для експортера.
    • Платежі по пред’явленні. Вони означають негайну оплату при пред’явленні документів у тій сумі, яка вказана у поданих документах.
    • Платежі з акцептом термінових тратт. Вони передбачають оплату при настанні строку платежів, зазначених в документах. В даному випадку можливо передбачити отримання сум платежів без обліку вексельних відсотків, якщо розрахунки векселем передбачено.

    У тому разі, якщо такий розрахунок не передбачений, акредитив називається з розстроченням платежу і здійснюється по мірі надходження документів із зазначенням строків.

    Запас міцності: додаткові види акредитива у зовнішній торгівлі

    • Акредитив з негоціацією тратт, тобто можливістю здійснення платежів будь-яким банком. У подібному випадку виникає ризик в розходженні правил оформлення документації. Тому, вибираючи вид акредитива, необхідно ретельно вивчити саме поняття і форми міжнародних розрахунків.
    • Акредитив з використанням рахунку-фактури. У подібних розрахунках головним документом є проформа-рахунок з зазначенням типу і видів відвантаження, що гарантує доставку товару покупцеві і після оплати.

    Розрахунки з червоною лінією – це акредитиви, які передбачають виплату авансів.

    Інкасова форма

    У сфері ділових і фінансових угод інкасові способи фінансування контрактів особливо популярні й уніфіковані, що широко застосовуються в практиці міжнародних платежів.

    Інкасо являє собою зобов’язання банку-ремітента (або експортера) здійснити всі необхідні дії, пов’язані з дорученням клієнта-довірителя, та отримати гроші з боку платника – учасника угоди, зарахувати кошти на рахунок довірителя.

    Організація і форми міжнародних розрахунків у вигляді інкасових платежів бувають двох видів: чисті і документарні.

    • Чисте інкасо є платежами за переказними і простими векселями, чеками; в цьому виді отримання платежів не задіяні комерційні документи.
    • Документарне інкасо являє собою інкасування документів, супроводжуючих комерційну оборудку: рахунок-фактур, товаросупровідних, транспортних карнет (carnet-tir) документів.

    Як правило, інкасова форма міжнародних розрахунках застосовується між клієнтами, у яких спостерігається довгострокове співробітництво.

    Ця форма не передбачає безумовних платежів, як, наприклад, при акредитивних форм розрахунків, проте має свої незаперечні переваги.

    • Насамперед, менший ризик платіжних операцій порівняно з акредитивом.
    • Простота операції з прямою економією на проведення банківських транзакцій, зниження накладних витрат.
    • Знижена ступінь відповідальності для банків – учасників угоди.

    Сторони, які віддають перевагу у зовнішньоторговельних угодах інкасові розрахунки, визначені чинним міжнародним законодавством. Це довіритель, банк-ремітент, якому довіритель доручив отримання платежів; інкасуючий банк або банк, який представляє документи платнику і, нарешті, платник за договором.

    При цьому банк-ремітент не зобов’язаний перевіряти документи, подані одержувачем платежу – довірителем, практика перевірки входить в обов’язок експортера.

    Самі документи, наявність реквізитів банків та сторін угоди регулюються правилами виконання інкасових доручень. Також правилами регулюються і основні умови угоди з інкасовим дорученням.

    Інші форми та види розрахунків

    Крім акредитивних і інкасових розрахунків, які є основними формами міжнародних розрахунків у зовнішньоторговельних угодах, широко використовуються і інші їх види.

    На додаток до вищезазначених представлені наступними важливими типами:

  • Банківський переказ – одна з прийнятих форм валютних операцій. Переклад є прямий виплатою грошей одержувачу або перерахуванням валютних коштів від одного банку до іншого за дорученням клієнта банку. При цьому ніяких зобов’язань по виконанню контракту, що є підставою для валютних переказів, банк не несе. За законодавством РФ агентом валютного контролю є банк, але він виконує свої зобов’язання в рамках, встановлених законом: оформляє паспорти угод, стежить за своєчасністю продажу валюти від експортних операцій, отримує підтверджують митні документи про проходження угоди під митним контролем. Усі інші зобов’язання по виконанню контракту покладено на клієнта – учасника зовнішньоекономічної діяльності.
  • Однієї з різновидів банківських платежів є авансовий платіж. Як правило, її здійснюють імпортери, і авансовий платіж, згідно світовій практиці, може доходити до 30% від вартості угоди. Авансовими платежами прийнято розраховуватися при поставках дорогих металів, коштовного обладнання, виконанні індивідуальних дорогих замовлень за контрактом.
  • Різновидом банківських переказів є документарні (умовні) переклади – вони полягають у наданні банком експортера гарантій банку імпортера про виплату належної суми після надання документів, що підтверджують відвантаження і якість товару. Для здійснення документарних переказів експортер надає в банк відвантажувальні документи, що підтверджують фізичний вихід товару за межі країни-експортера, тобто підтверджують вивезення товару з території експорту.
  • Валютні розрахунки по відкритому рахунку – діюча практика застосування різних форм міжнародних банківських платежів. Цей тип платежів застосовується між клієнтами, що мають довгострокове співробітництво в галузі експортно-імпортних операцій, і тому беззастережно довіряють один одному. Операції по відкритому рахунку характеризуються тим, що експортер при відвантаженні товару відкриває рахунок свого партнера за контрактом – імпортеру товару – в банку на ім’я покупця, заносячи платежі по угоді у дебет відкритого рахунку. Після відвантаження товару імпортер гасить заборгованість за дебетом рахунку, таким чином, розрахунки за контрактом закриваються.
  • Механіка здійснення банківського переказу на відкриття рахунку проста. Клієнт відкриває рахунок, та укладає з банком договір на зобов’язання банку зберігати грошові кошти клієнта на цьому рахунку і зарахування всіх вступників грошових коштів на відкритий клієнтом рахунок – на користь власника. При цьому:

    • Банк-перевододатель, банк-посередник і бенефіціаром (банк-переводополучатель) при валютні операції розглядаються як беруть участь в угоді треті особи.
    • Порядок використання грошових коштів, їх переклад та зберігання обумовлюється при укладанні договору на відкриття кореспондентського рахунку.
    • Для виникнення зобов’язань банку на здійснення переказу, клієнт надає банку платіжне доручення. Банк виконує платежі на підставі платіжного доручення та договору на відкриття рахунку.

    Переклади на відкриття рахунку, як правило, здійснюються в системі СВІФТ і займають не більше однієї години. Механіка звітних періодів деяких банків іноді затримує надходження грошових коштів, які, проходячи за кореспондентськими рахунками банку, зараховуються за добу на клієнтський рахунок і значно пізніше фактичного проведення переказу покупцем.

    Валютний кліринг, як одна з форм банківських розрахунків у зовнішньоторговельних операціях

    Це прийнята форма розрахунків, що заснована на угоді між урядами двох або кількох країн. В угоді визначається обов’язковий взаємний залік зобов’язань і вимог.

    Цілі, які досягаються з допомогою клірингових розрахунків, різноманітні. Як правило, при укладанні угоди клірингового кожна держава вирішує свої певні завдання. Це може бути:

    • завдання забезпечити збалансовані витрати золотих і валютних резервів допомогою зовнішньоторговельних угод;
    • спосіб отримання різноманітних пільгових кредитів;
    • також застосовується в якості міри протидії невигідним контрактними умовами з боку інших країн;
    • сприяє наданню безоплатної економічної допомоги та адресного фінансування відстають в економічному розвитку країн, які мають пасивні баланси.

    Особливістю клірингових розрахунків є заміна міжнародної (дорогої) валюти при розрахунках з кліринговими банками можливістю проведення платежів в національній валюті для досягнення кінцевого заліку всіх вимог.

    У сфері міжнародних відносин клірингові розрахунки відіграють важливу роль і сприяють більш повному використанню національних валют, взаємний обмін валютами для проведення поточних платежів, передбачає можливість створення конвертованості, в рамках угод, національних валют.

    Форми валютного клірингу залежать від країн-учасниць договору і можуть бути двосторонніми і багатосторонніми угодами. Яскравим прикладом багатосторонніх клірингових розрахунків може служити колишнє, історичне об’єднання країн – членів РЕВ, в даний час – це країни ЄЕС.

    Висновок

    Банківські форми міжнародних розрахунків відіграють важливу роль у розвитку світової економіки. Вони регулюють платежі та зобов’язання по зовнішньоторговельних операціях.

    Сприяють розвитку господарських, культурних та ділових зв’язків між країнами.

    В прямій залежності від рівня економічного розвитку країни, конвертованості національної валюти знаходиться доцільність та правила укладання торгових угод, вибір форми міжнародних банківських розрахунків.

    Всі ці умови повинні докладно обговорюватися між зацікавленими сторонами з обов’язковим урахуванням взаємовигідних відносин і законодавства, що регулює валютні фінансові відносини в країні.

    Форми міжнародних банківських розрахунків – це вершина будь зовнішньоторговельної операції. Банки не тільки регулюють своєчасність платежів, але і виступають своєрідними гарантами проведених торговельних угод.

    Без участі банківського багато торгові відносини були б неможливі. Застосування уніфікованих правил і документів дозволяють експортерам і імпортерам – учасників зовнішньоторговельного ринку, ефективно і з прибутком здійснювати діяльність, тим самим сприяючи розвитку міжнародної економіки.

    Загрузка...