Селище Коктебель знаходиться всього в двох десятках кілометрів від Феодосії. Це місце має якусь фантастичну ауру і відрізняється своєю привабливістю. Той, хто побував тут хоча б один раз, неодмінно захоче повертатися сюди знову і знову. Чим же особливим приваблює відпочивальників цей населений пункт? Може, чудова природа цих місць і зачаровуючий погляд ландшафт Кара-Дагу? А може, основна причина привабливості криється в тій веселій богемного життя, в яку можуть зануритися гості селища в літній сезон?
Для того щоб відповісти на ці питання, необхідно ознайомитися з визначними пам’ятками Джур (Крим) і розвагами, які він пропонує своїм гостям.
Трохи історії
Ту місцевість, яка оточує Коктебель, по праву вважають однією з найкрасивіших в Криму. Саме тут закінчується степ і починаються гори. Вони здіймають над земною поверхнею свої асиметричні бугри. Кам’янисті вершини також відносять до списків пам’яток Коктебеля. Адже вони утворюють настільки химерні форми, що місцевість стає схожа на місячні пейзажі, але більш яскраві і барвисті. Бухти і пляжі, набережна і вулички – все в цьому селищі невловимо гармонує між собою, даруючи відпочинок душі і тіла.
А адже ще трохи більше 100 років тому це було Богом забуте місце. Біля моря стояла лише маленьке село, жителі якої мешкали в спорудах, зведених з глини. Замість печей вони грілися і варили їжу на вогнищі, який розташовувався в центрі такого будинку, з облаштованим в стелі димоходом. З 90-х років 19 ст. тут почали освоюватися дачники. Першим з них став відомий в ті часи професор, лікар-окуліст з Петербурга Едуард Андрійович Юнге. Вся Коктебельська долина була скуплена їм буквально за копійки. Професор розвів тут невеликий виноградник і став займатися сільським господарством. Після смерті Юнге сини почали продавати отриману в спадщину землю під дачні ділянки. Однак торг йшов не дуже добре. Адже ці місця були маловідомі та віддалені від великих міст.
На початку двадцятого сторіччя в Коктебель приїжджало близько двох десятків дачників. Це були адвокати і лікарі з Москви та Петербурга, а також артисти театрів. Один з будинків з вежею, яка стояла на пустельному березі, купила Олена Кирієнко-Волошина. Вона буквально вмовила свого сина Максиміліана оселитися в Коктебелі. З тих пір Волошин став запрошувати в Коктебель своїх друзів з Європи, Москви і Санкт-Петербурга. Він з захопленням описував їм простори східного узбережжя Криму, на якому 2000 років тому жило плем’я кімерійців. Таким чином тут і почала утворюватися одна з найбільш знаменитих в Росії художніх колоній. В гості до Волошину приїжджали філософи і вчені, художники і музиканти, письменники і поети. У період з травня по листопад в його будинку зупинялося 400-600 чоловік. У 1931 р. будинок Волошина передали Союзу письменників.
І тільки в 50-х роках минулого століття в селище прийшла цивілізація. Тут стали будуватися пансіонати та кафе. До цього часу місце вже придбало широку популярність, поступово перетворюючись в один з наймодніших курортів.
На сьогоднішній день Коктебель – затишний селище, розташоване на узбережжі Чорного моря. Його не відносять до знаменитої південної території Криму. Для цих місць характерний дещо інший клімат. Літо тут дуже спекотне, а взимку бувають морози.
Пам’яток в Коктебелі і околицях селища не дуже багато. Умовно їх поділяють на природні і культурні. До перших відносять природні печери, скелі, миси і гірські вершини. Саме вони залучають в Коктебель самостійних і активних туристів. У більшості випадків такі об’єкти знаходяться далеко від населеного пункту. Проте в цьому плані Коктебелю пощастило. До багатьох з найдивовижніших природних місць туристи можуть дістатися практично пішки. Існують тут і діючі автобусні маршрути. Отже, розглянемо основні визначні пам’ятки Коктебеля і цікаві місця, ваблять до себе мандрівників.
