Патріотичне виховання дітей

В історії і культурі будь-якого народу міститься фундамент для патріотичного виховання підростаючого покоління. Проблема не втратить своєї актуальності ще довгий час. Так вже влаштована людина. Для гармонійного розвитку особистості вкрай важливо розуміння свого місця, призначення, місії в часових рамках свого біологічного існування. Всі ці роздуми неминуче призведуть до міркувань про патріотизм, Батьківщини та всім, що з нею пов’язано. Однак без розуміння базових основ такі міркування можуть завести дуже далеко, тому питання правильного патріотичного виховання дітей приділялося і приділяється досить пильну увагу. Іноді це призводило до перегинів.

Поняття патріотизму

Коротке визначення цього терміна означає якийсь моральний принцип, який потребує беззастережно любити свою Батьківщину, народ і в разі необхідності віддати життя, захищаючи століттями сформований уклад. Це визначення також має на увазі власну ідентифікацію з іншими членами народу, в якому народився індивід. Гордість за історію, культуру. У повсякденному житті патріотизм має мало проявів. Його значення і роль зростають тільки в особливо важкі часи (війни, катаклізми). Це, швидше, порив особливої жертовності, згуртування і відчуття себе частиною чогось великого, великого.

Форми патріотизму

Однією з перших форм такого прояву можна назвати полисность або полісний патріотизм. Він відомий з античних часів на прикладі давньогрецьких міст і держав одночасно. Як приклад поліс — держава Афіни.

Імперський. Досить цікавий тип цього явища. Тут ключову об’єднуючу роль для всіх проживаючих народів виконує особа правителя.

Націоналізм (етнічний). В основі лежить любов і обожнювання саме свого етносу і культури, при цьому принижаются або стають ворожими представники інших народів, навіть якщо вони проживають в одній державі, будучи його громадянами.

Державний патріотизм, повага, підтримка державної системи влади. Народи можуть бути різними за етнічною приналежністю, віросповіданням. Проте всі громадяни відчувають себе повноправними членами суспільства, об’єднаними завдяки різним інститутам державної влади.

Ура-патріотизм. Гіпертрофоване почуття любові до держави.

Як видно з усього вищесказаного, така велика кількість різних форм вимагає поставитися до питання патріотичного виховання дітей дуже серйозно. Тут недоречні двозначні трактування і невизначеність.

Спарта

Слава спартанців гриміла на всю Елладу. Будучи державою з однією з найсильніших армій в тій епосі, Спарта приділяла велике значення підготовці і вихованню молодого покоління. Дітей забирали в батьків, як тільки їм виповнювалося 6 років.

Військово-патріотичне виховання спартанської молоді було справою всієї громади. Занадто багато існувало зовнішніх загроз, так і місцеве населення ілотів, які перебувають на становищі рабів, які були власністю держави, також необхідно було контролювати. Обравши такий шлях розвитку, Спарта підпорядкувала життя всіх своїх громадян військовим потребам.

Приблизно з 14 років підлітки, які перебувають у загонах (агелах), починали приймати участь в нічних каральних акціях (криптиях) проти місцевого населення. Спартанці боялися ілотів, вважаючи, що нічні набіги на їх села не тільки подавлять будь-яке прагнення до опору, але й дадуть прекрасну можливість отримати недорослям перший бойовий досвід. По суті, агелы – перша терористична організація в історії людства.

Подібне «патріотичне виховання» спробували відродити нацисти Німеччини. Що з цього вийшло — відомо.

Важливість роботи з дошкільниками

У сучасному суспільстві підхід до виховання патріотичних почуттів змінився. Діти – допитливі істоти у світі. Вони охоче йдуть на контакт і дуже тонко відчувають межі того, що відбувається навколо. У них безліч питань, які деколи дратують дорослих. Тут важливо проявити терпіння в педагогічній діяльності. Любов до Вітчизни трансформується з любові до своєї малої батьківщини. Тому так важливо прищепити і розвинути інтерес до свого коріння, рідним місцям.

Крім цього патріотичне виховання дошкільнят включає в себе також формування толерантності до інших народів та їх традицій. Це фундамент ціннісних орієнтирів для подальшого гармонійного розвитку особистості.

Сила і міра життєвої активності громадянина

Мається на увазі, що наявність патріотизму передбачає активну роль особистості в різних соціокультурних відносинах суспільства. Такий індивід – не сторонній спостерігач, а самий діяльний учасник всіх процесів, що відбуваються в його державі. Це має відбуватися природно, витікаючи з переконань та особистісної позиції з того чи іншого питання.

Поява таких якостей можливе лише при наявності авторитету дорослих у дітей, які дуже тонко відчувають будь-яку фальш. Почуття відповідальності за себе, свою долю і життя, не відокремлюючи її від свого народу, також не з’являється на порожньому місці. Тільки дії і конкретні вчинки всіх дорослих здатні посіяти в душі дитини насіння добра.

Необхідно виділити і коротко охарактеризувати найбільш перспективні напрямки морально-патріотичного виховання дітей. Обов’язково будуть описані їх основні цілі та завдання.

Спортивно–патріотичне виховання

Основною метою є не тільки зміцнення, профілактика фізичного здоров’я з отриманням певних корисних навичок. Попутно у дитини формується розуміння ведення здорового способу життя та наявності в ній конкуренції, боротьби, так необхідної для будь-якого особистісного зростання. Подорослішавши, така людина приймає як даність існування протиборства в будь-якій сфері життя. Його природною реакцією буде мобілізація всіх ресурсів для того, щоб стати краще на вибраному поприщі.

Цивільно-патріотичне виховання

Формує чітку громадянську позицію з готовністю добровільного служіння своїй країні. Наголос робиться на вироблення законослухняності, ухвалення правил, норм, законів держави. Готовність виконувати свій громадянський обов’язок. Основою для такого виду виховання служить вже склалася між громадянином і державою правова база. Вона забезпечує реалізацію основних прав і свобод громадянина.

Військово-патріотичне розвиток дітей

Вища форма патріотичного виховання підростаючого покоління, що базується на чіткому усвідомленні, розумінні необхідності оволодіння прикладними навичками для захисту своєї держави. Ґрунтується на військових традиціях, властивих даному народу і почуття гордості за Збройні Сили, військову історію і т. д. Саме цей напрям дає найбільш повне уявлення про тягар несення служби в армії, дозволяючи молодій людині серйозно задуматися про кар’єру військового.

Виховання патріотизму в дусі героїзму

Героїко-патріотичне виховання – необхідна складова педагогічного процесу, мета якого спрямована на вироблення у молодих людей почуття гордості за свій народ. В якості прикладу представляють біографії його славних представників, значимих подій і пам’ятних дат. За зразок можна взяти реставрацію який-небудь героїчної битви.

Як здійснюється робота школи в даному напрямку

Світосприйняття дитини різко відрізняється від дорослої. На службі у сприйняття є яскрава візуалізація, емоційність. Реакція на значущі події бурхлива. Для успішного засвоєння інформації необхідно, щоб вона стала значущою. При вивченні історії вчителі просять школяра скласти його родове дерево. Впоратися з цим завданням можна тільки підключивши дорослих із своєї родини. Їх розповіді допоможуть учневі сприйняти ті історичні події, учасниками і свідками яких були його родичі.

Найважливішим значущим джерелом інформації про героїчні події є ветерани. Спілкування з ними викликає почуття гордості у школярів за свій народ і цінності Перемоги. Саме на це і спрямована патріотичне виховання в школі.

Соціальна середовище відіграє не менш важливу роль в появі почуттів любові до Батьківщини. Вона є образом поведінки, а діти – найкращі наслідувачі в світі, від очей яких не сховається жоден нюанс. Розхитані підвалини, переоцінка духовних цінностей завжди негативно позначаються на житті всього суспільства. Найбільш незахищеними у цій ситуації знову виявляється молоде покоління, гостро потребує приклади для наслідування.

Турбота держави в забезпеченні спадкоємності поколінь

Крах СРСР відбилося на всіх сферах життя колись братніх республік. На жаль, було втрачено багато напрацювання радянської педагогіки, не є найгіршою в світі. Все так пристрасно таврували ідеологію, руйнували, реформували систему освіти і виховання. Завдяки всім цим діям рівень освіти впав. З’явилося ціле покоління, чиїм головним орієнтиром є досягнення успіху будь-якою ціною, а патріотизм підміняється відвертою націоналізмом, шовінізмом і фашизмом. Масла у вогонь додають «західні партнери», які вважають себе непогрішними.

Вище політичне керівництво Росії прийняло Державну програму «Патріотичне виховання громадян Російської Федерації на 2016-2020 роки». У ній йдеться про те, що реалізація механізмів її виконання буде відбуватися на основі вдосконалення роботи всіх інститутів державної влади.

Це цілий комплекс конкретних заходів, різних заходів, основною метою яких є Відродження могутньої системи виховання молоді.