Періоральний дерматит: причини, симптоми, діагностика, лікування, дієта

Шкірні захворювання завдають не лише естетичну проблему, але і серйозно впливають на якість життя пацієнта. Серед таких недуг можна відзначити періоральний дерматит. Зустрічається захворювання не так часто, але вимагає особливого підходу в лікуванні.

Що собою являє патологія

У цього захворювання є багато назв: околоротовой дерматит, розацеаподобный, хвороба стюардес. Періоральний дерматит на обличчі являє собою запальний процес, постійно рецидивуючий, який найчастіше захоплює область навколо рота.

Відмінною рисою захворювання є наявність неураженої смужки шкіри, що прилягає до губ. Вперше хвороба була діагностована у 50-ті роки ХХ століття, зараз близько 1 % населення уражається цією недугою.

Загрузка...

Різновиди дерматиту

На підставі симптоматики лікарі виділяють кілька форм захворювання:

  • Перша різновид проявляється у вигляді дифузної еритеми навколо ротового отвору і невеликими почервонілими ділянками шкіри.
  • Друга форма характеризується вже не тільки освітою папул, але і бульбашок, наповнених рідиною.
  • Третя форма супроводжується утворенням гнійних пухирців.
  • Причини розвитку захворювання

    Лікарі досі не можуть назвати точні причини периоральнго дерматиту. Але є деякі фактори, які можуть служити провокаційними для розвитку хвороби. Серед них слід відзначити наступні:

    • Використання неякісних або непридатних для типу шкіри косметичних засобів. Це призводить спочатку до подразнення, а поступово до формування дерматиту.

    • Інфекційні захворювання шкіри бактеріальної природи. На обличчі постійно проживають різні бактерії, з незрозумілих причин вони можуть почати безконтрольно розмножуватися.
    • Деякі різновиди периорального дерматиту розвиваються з причини присутності паразитів на шкірі, наприклад, Demodex folliculorum. Вони викликають запальні процеси і роздратування шкірних покривів.
    • Побічно спровокувати розвиток хвороби можуть стресові ситуації. Вони негативно впливають на весь організм і на імунну систему в тому числі, яка не здатна протистояти бактеріям.
    • Постійний вплив на шкіру холодних температур, особливо в сполученні з вітром, висушує шкірні покриви і робить їх більш уразливими для атаки патогенів.
    • При наявності проблем з імунною системою деякі грибки, наприклад, роду Candida albicans, можуть викликати захворювання.
    • Періоральний дерматит у дорослого може мати алергічний характер і виявлятися після контакту з алергеном.
    • Підвищується схильність до формування патології у людей, що мають проблеми в роботі травного тракту, страждають гастритом.
    • Періоральний дерматит у дитини грудного віку може розвинутися на тлі частого і тривалого смоктання пустушки.
    • Вплив ультрафіолетових променів сонця здатне спровокувати подразнення шкіри або посилити прояви дерматиту.
    • Постійне використання для догляду за зубами зубних паст з фтором. Цей елемент дратівливо впливає на шкіру.
    • Застосування кремів, мазей на основі кортизону на перших етапах терапії слабшає симптоматику, а потім викликає рецидив захворювання.
    • Серед причин периорального дерматиту можна назвати гормональні збої, наприклад, в період вагітності, клімаксу.
    • Дефіцит вітамінів і мінералів, особливо, А і Є.
    • Неврологічні розлади.
    • Вживання деяких продуктів харчування може підвищити ймовірність розвитку дерматиту, наприклад, кориця.

    Захворювання може протікати з періодичними загостреннями і ремісіями. Підтримувати активність патології можуть:

    • Часте відвідування солярію або тривале перебування на сонці.

    • Прийом оральних протизаплідних засобів.
    • Хронічні вогнища інфекції в організмі: карієс, гайморит.
    • Період виношування малюка.
    • Туберкульоз.
    • Гормональні порушення.

    При поєднанні декількох провокуючих факторів ймовірність розвитку периорального дерматиту підвищується. При найменшій підозрі треба звертатися до лікаря.

    Ознаки захворювання

    Симптоми периорального дерматиту дуже сильно схожі з проявами інших захворювань, наприклад, екземи або розацеї, тому діагноз мусить ставити лікар і призначати ефективну терапію.

    Але можна відзначити найбільш яскраві прояви захворювання:

    • В області губ з’являється почервоніння, відчуття печіння.
    • На шкірі обличчя з’являються невеликі еритеми, які можуть переходити в везикули і пустули.
    • Свербіж уражених ділянок.
    • На патологічних зонах особи спостерігається лущення і почервоніння.
    • Поодинокі освіти поступово збільшуються і зливаються між собою, утворюючи суцільні плями.
    • Висипання, як правило, локалізуються симетрично з двох сторін.

    • Відчувається хворобливість шкіри.
    • З’являється припухлість.
    • Поступово уражені ділянки шкіри вкриваються лусками, кірочками, які з часом відпадають. Якщо самостійно здирати їх, то залишаються пігментні плями, які важко піддаються видаленню.

    Хвороба часто призводить до неврологічних розладів, особливо у жінок з-за свого зовнішнього вигляду. Вони стають замкнутими, деякі навіть звільняються з роботи, виникають конфлікти в родині.

    Загрузка...

    Заразний періоральний дерматит?

    Патогенні мікроорганізми, що викликають розвиток захворювання, які можуть передаватися від хворої людини до здорової. Але при сильної імунної системи і відсутності інших провокуючих факторів навряд чи патологія себе проявить.

    Але треба пам’ятати, що при розвитку захворювання під впливом грибків і бактерій зараження все-таки можливо.

    Особливості хвороби в дитячому віці

    Прояви захворювання у дітей мають свої особливості. До пубертатного віку найчастіше висипання мало відрізняються за кольором від шкірних покривів. Вони зазвичай тілесні, але можуть бути злегка рожеві. Інших симптомів майже не буває, іноді дитина може скаржитися на печіння уражених ділянок шкіри.

    Висип може бути одиничною або утворювати скупчення у вигляді плям. Уражатися може не тільки область біля рота, але і біля вух, очей, шкіра на голові, на руках, в області статевих органів.

    З настанням статевої зрілості прояви захворювання практично не відрізняються від таких у дорослої людини.

    Діагностика захворювання

    Поставити точний діагноз може тільки фахівець, важливо диференціювати захворювання від інших схожих патологій. Для розпізнавання дерматиту призначають:

    • Огляд пацієнта дерматологом.
    • Дослідження шкіри за допомогою дерматоскопії. Лікар оглядає патологічні ділянки з допомогою приладу, який дає 10-кратне збільшення.
    • Проводиться посів мікрофлори з уражених ділянок шкіри.
    • Аналіз крові може показати невелике підвищення ШОЕ, що пояснюється наявністю вогнища запалення або інфекції в організмі.

    Після того як у доктора не залишається сумнівів в наявності периорального дерматиту, призначається лікування.

    Основні напрямки лікування

    Будь-які шкірні патології вимагають комплексного підходу, не вийде позбутися від захворювання, використовуючи тільки зовнішні засоби. Схема лікування периорального дерматиту може виглядати таким чином:

    • Прийом лікарських препаратів. Їх призначає тільки лікар. Основне засіб при периоральном дерматиті – «Метронідазол». Якщо патологія протікає без ускладнень, то пацієнту призначають по 500 мг на добу протягом 3-6 тижнів. У важких випадках лікування починається з прийому 1 г препарату протягом не менше 3 тижнів, а потім при отриманні терапевтичного ефекту доза знижується до 500 мг і прийом здійснюється ще 1-1,5 місяця.

    • Якщо на «Метронідазол» спостерігається алергія, то препарат можна замінити «Орнидазолом». Його можна приймати більш короткими курсами.
    • Важкі форми дерматиту доводиться лікувати препаратами з групи тетрациклінів: «Юнідокс», «Солютаб». Якщо жінка вагітна, то «Тетрациклін» заборонено використовувати. Його можна замінити «Еритроміцином».
    • Тривалий антибактеріальний курс лікування негативно позначається на стані мікрофлори кишечника, тому бажано одночасно приймати пробіотики.

    Крім препаратів для внутрішнього застосування, обов’язково призначають зовнішні засоби, серед них ефективні такі мазі при периоральном дерматиті:

    • Мазь «Доксициклін». Знищує багато патогенні мікроорганізми. Наносити на уражені ділянки 2 рази на день.
    • 1% крем «Метронідазол». Наносити на уражену шкіру двічі на день тонким шаром на протязі 2 місяців.
    • «Метрогіл гель». Препарат на основі метронідазолу. Переноситься добре, швидко вбирається, спостерігається хороший терапевтичний ефект. Але його не рекомендується застосовувати жінкам в положенні, а також при нирковій недостатності.
    • Мазь «Пімекролімус» відноситься до иммунодепрессантам і часто призначається, якщо захворювання спровокували кортикостероїди. Засіб добре прибирає запалення.

    Якщо у пацієнта спостерігається непереносимість метронідазолу, то використовують крем або мазь з азелаїнової кислоти. Препарати необхідно наносити на шкіру два рази в день. Серед зовнішніх засобів, що містять цю кислоту, можна назвати: «Скінорен», «Азикс Дерм», «Азогель».

    Якщо в процесі терапії захворювання пацієнта стала турбувати сухість шкіри та подразнення, то лікар призначає крем «Скін-кап». Він добре пом’якшує шкіру, знімає запалення, має антибактеріальну та протигрибкову дію. При наявності гнійних висипань допоможе ретиноєва мазь, її компоненти сприяють швидкому відновленню шкіри. Можна використовувати «Бепантен».

    Відповідь на питання про те, як довго лікується періоральний дерматит, залежить від тяжкості перебігу патології. Але зазвичай потрібно не менше 3-6 тижнів.

    Інші методи лікування

    Часто лікарі призначають пацієнту лазерну терапію або імпульсний світло, але підтверджень 100% ефективності процедур немає. Призначення засноване на терапевтичному ефекті таких методів лікування при розацеа.

    Народне лікування дерматиту

    Терапію шкірних захворювань можна доповнити використанням народних засобів. Для зменшення симптоматики на шкірних покривах народні цілителі рекомендують застосовувати наступні засоби:

    • Компреси з лляною олією. Для цього необхідно змішати олію льону і мед у рівних пропорціях і підігріти на водяній бані. Потім додати сік цибулі. В отриманому складі змочити серветку і прикласти до ураженої ділянки шкіри. Повторювати 2-3 рази в день.

    • Приготувати пюре з сирої м’якоті гарбуза і прикладати його на шкіру.
    • Приготувати відвар з низки: столову ложку сировини залити склянкою окропу і настояти півгодини. Змочувати серветку і обтирати уражені ділянки.
    • Корисно вмиватися відваром березових бруньок, дубової кори або розведеним соком алое, а потім залишати шкіру для природного висихання.
    • Допоможуть впоратися з проявами недуги продукти бджільництва. Вони володіють бактерицидними властивостями. Можна приготувати мазь з прополісу: 1 частина кошти з’єднати з 4 частинами будь-якого масла і нагріти до розчинення на водяній бані. Використовувати для змазування хворих ділянок. Але треба враховувати, що є ймовірність розвитку алергії, тому спочатку випробувати засіб на невеликій ділянці шкіри.

    Перед застосуванням народних засобів краще порадитися з лікарем.

    Раціон під час терапії захворювання

    Важлива при периоральном дерматиті дієта. Важливо прибрати з раціону всі продукти, які можуть стати потенційними провокаторами хвороби. Доведеться виключити:

    • Молоко.
    • Солодощі.
    • Обмежити смажені та жирні страви.
    • Не вживати екзотичні фрукти.
    • Зменшити споживання солі.
    • Знизити кількість риби в раціоні.
    • Обмежити споживання ікри і грибів.
    • Дотримуватися водний баланс і вживати достатню кількість рідини.

    Не треба морити себе голодом, харчування повинно бути збалансованим за вмістом вітамінів і мінералів. Страви краще віддавати перевагу домашні з великим вмістом клітковини.

    Профілактика захворювання

    Якщо є схильність до шкірних захворювань, то слід особливу увагу приділити профілактичним заходам. Серед них можна відзначити наступні:

    • Своєчасно займатися терапією будь-яких інфекційних захворювань в організмі, не допускати їх переходу в хронічну форму.
    • Не використовувати без призначення лікаря мазі і креми для догляду за шкірою з вмістом кортикостероїдів.
    • Використовувати для догляду за шкірою тільки перевірені і безпечні засоби.
    • Купувати якісну косметику.
    • Не користуватися зубною пастою з фтором.
    • Скорегувати раціон і дотримуватися принципу здорового харчування.
    • Дотримувати особисту гігієну.

    Періоральний дерматит не відноситься до небезпечних патологій для здоров’я, але пацієнтам доставляє багато неприємностей. Не перестарайтеся у догляді за шкірою, не піддавайте її надмірного впливу холоду та вітру, тоді не доведеться шукати кошти для боротьби з недугою. Якщо діагноз вже поставлений, то дотримуйтесь рекомендацій спеціаліста. Самолікування з використанням сумнівних коштів тільки посилить ситуацію.