Піднебінні мигдалини: класифікація та лікування

В осінньо-зимовий період збільшується ризик зараження різними інфекціями, так як в цей час спостерігається тенденція до зниження імунітету. У зв’язку з цим в організмі активізуються процеси, спрямовані на його захист. Піднебінні мигдалини, які також можуть називатися гландами, є важливою частиною імунної системи людини. Саме цей орган – перший бар’єр для мікробів на шляху попадання в організм. Так яке значення мають піднебінні мигдалини для здоров’я людини?

Визначення мигдалин і їх будова

Піднебінні мигдалики – це скупчення лімфоїдної тканини овальної форми, яка розташовується у вигляді кільця на кордоні глотки і ротової порожнини. Тут відбувається вироблення лімфоцитів і антитіл, що обумовлює їх захисну роль. Ці клітини перешкоджають проникненню в організм із зовнішнього середовища патогенних вірусів і інших інфекцій. Якщо імунні клітини змогли впоратися з натиском бактерій, людина не хворіє. Але якщо мікробна атака була дуже сильна, а імунітет недостатньо міцним, відбувається запалення піднебінних мигдалин.

У новонароджених і грудних дітей мигдалини практично не видно. Їх зростання починається трохи пізніше, коли організму потрібна додаткова захист – при більш частих прогулянок, відвідування дитячого садка і майданчиків. Також на зростання гланд впливають перенесені простудні захворювання, тобто коли інфекційна навантаження на організм збільшується. Піднебінні мигдалини у дітей запалюються частіше, ніж у дорослих.

Функції мигдаликів

В даний час виділяють наступні функції, які виконують гланди:

  • Захисна. Мікроби, потрапляючи в організм людини повітряно-крапельним шляхом або вже перебуваючи в ньому у вигляді хронічного перебігу хвороби (наприклад, карієс або тонзиліт), в першу чергу зустрічаються з мигдалинами, які їх знищують або завдають серйозної шкоди. Також варто відзначити здатність органу запам’ятовувати інформацію про патогенних клітинах і передавати її іншим системам, що беруть участь у формуванні імунітету.
  • Голосова. Піднебінні мигдалики беруть участь у формуванні мови людини, нарівні з зубами і мовою. Потрібно пам’ятати, що гланди надають певний тембр голосу і відтінок мови. Людям, чия діяльність пов’язана з голосовим апаратом, необхідно це враховувати, якщо стає питання про видалення цього органу.

Варто зазначити, що у випадку, коли піднебінні мигдалики не справляються з інфекцією, вона може вразити і сам орган. У результаті відбувається зниження імунітету, а мигдалини стають розсадником бактерій, які можуть впливати на роботу серця людини.

Причини захворювання мигдалин

В основному захворювання піднебінних мигдаликів провокують патогенні мікроорганізми, які при зниженому імунітеті дуже швидко розмножуються. Серед основних причин розвитку запалення гланд:

  • вірусні інфекції – збудники ГРВІ, герпесу, аденовірусна;
  • бактеріальні інфекції, найчастіше викликані стрептококом;
  • грибкові інфекції;
  • хламідії, уреаплазми, мікоплазми;
  • скарлатина, сифіліс;
  • неінфекційні захворювання – променева хвороба, лейкоз;
  • також причиною можуть стати механічні пошкодження – наприклад, укол кісткою риби.

Провокуючими факторами до розвитку запалення можуть стати:

  • вживання холодної води;
  • куріння;
  • переохолодження;
  • сильні стреси;
  • вдихання морозного повітря ротом.

Різновиди запалень і хвороби

Так як при попаданні в організм патогенних мікробів мигдалини одними з перших розпочинають боротьбу з ними, при недостатньо сильному відповіді імунної системи орган сам може піддаватися різним хворобам. Найпоширенішими захворюваннями піднебінних мигдаликів є:

  • запалення гланд – ангіна (іноді так називають гострий тонзиліт);
  • хронічний тонзиліт;
  • гіпертрофія (збільшення);
  • пробки в мигдалинах;
  • доброякісні або злоякісні утворення.

Ангіна

Ангіна – це гостре запальні процес в мигдалинах, який має бактеріальну природу виникнення. Дане захворювання провокує стрептокок. Як правило, відбувається двостороннє ураження органу. При ангіні дуже важливо своєчасне лікування, так як патологія здатна провокувати серйозні ускладнення.

Види ангіни

У медицині виділяють кілька різновидів ангіни, на найбільш часто зустрічаються наступні:

  • Катаральна. Легка форма захворювання, при якій спостерігається поверхневе ураження піднебінних мигдаликів. Симптомами будуть першіння в горлі, невелика набряклість, больові відчуття при ковтанні і в стані спокою мінімальні або повністю відсутні.
  • Фолікулярна. Симптоматика при такому типі ангіни виражена дуже яскраво. Спостерігаються гарячка, сильний біль у горлі, який може віддавати в вуха, слабкість, відсутність апетиту, болючість лімфовузлів. Відбувається загальна інтоксикація організму. Іноді виникають больові відчуття в кінцівках і попереку. У дітей можливі блювання та пронос. Відмінною особливістю є поява гнійників на поверхні мигдалин.
  • Лакунарна форма запалення. Це важкий вид ангіни, при якому відбувається скупчення гною в лакунах гланд. Із-за сильного набряку мигдалин спостерігається осиплість, а іноді і повна втрата голосу.
  • Фібринозне запалення. Проявляється суцільним шаром гною на всій поверхні мигдалин. При відсутності лікування така форма може викликати ураження головного мозку.
  • Флегмонозное запалення – найбільш рідкісна різновид ангіни. Проявляється гострим болем у горлі, невизначеністю мовлення, збільшення лімфовузлів, неприємним запахом з рота, порушенням сну й апетиту, підвищенням температури, загальну слабкість. Особливістю є те, що гній локалізується тільки з одного боку мигдалин.

Хронічний тонзиліт

Це підступне захворювання, при якому в мигдалинах виникає стійкий запальний процес. Як правило, подібний стан з’являється від недолікованої ангіни, тому запалення присутня в органі постійно, а процеси одужання затягуються. Причому гнійні пробки на мигдалинах присутні і в стадії ремісії. Така форма захворювання може тривалий час не проявляти себе, загострюючись тільки при наявності провокуючих чинників – зниження імунітету, переохолодженні, при зміні умов навколишнього середовища. Загострення симптомів при хронічному тонзиліті буває кілька разів на рік, все залежить від роботи імунітету людини.

Ознаки хронічного тонзиліту

Основними симптомами тонзиліту є наступні:

  • збільшення піднебінних мигдалин;
  • набряк в області горла;
  • пухкі гланди;
  • неприємний запах;
  • наявність на мигдалинах гною.
  • підвищення температури тіла і болю в горлі не завжди проявляються досить чітко.

Пробки на мигдалинах

Наявність так званих пробок – відкладень кальцифицированного речовини, які накопичуються в поглибленнях мигдалин – спостерігається як у людей з тонзилітом, так і у цілком здорових. Вони можуть не приносити жодного дискомфорту, але іноді проявляються болем при ковтанні і неприємним запахом з рота. Такі пробки необхідно видаляти в умовах стаціонару.

Гіпертрофія мигдаликів

Гіпертрофія піднебінних мигдалин – це їх патологічне збільшення без участі в цьому запального процесу. Причини такої патології досі не з’ясовані до кінця. Передбачається, що цього стану можуть сприяти часті застуди, знижений імунітет, ендокринні захворювання і хвороби верхніх дихальних шляхів, алергічні реакції і погана екологічна обстановка. У більшості випадків діагностується гіпертрофія піднебінних мигдаликів у дітей 5-15 років.

Симптомами даної патології можуть бути:

  • набряки і м’якість мигдалин;
  • рихлість органу;
  • порушення дихання;
  • хропіння;
  • зміна голосу;
  • дискомфорт в горлі.

Особливу увагу потрібно звернути на односторонню гіпертрофію, так як це може свідчити про наявність грибкової інфекції, туберкульозу або пухлини.

Фахівці розрізняють три ступені гіпертрофії піднебінних мигдаликів, в залежності від того, скільки місця вони займають в збільшеному стані:

  • 1 ступінь – залоза займає третину простору між середньої лінії глотки і краєм передньої піднебінної.
  • 2 ступінь – залоза займає 2/3 цього простору;
  • 3 ступінь – орган майже повністю перекриває простір, а в більш запущених стадіях гланди можуть торкатися один одного.

Гіпертрофія мигдалин – найчастіше оборотний процес. Але в зв’язку з тим, що такий стан, особливо у 2 і 3 ступеня, утруднює дихання і змінює мова, при перших симптомах звернутися до лікаря за консультацією.

Діагностика захворювань мигдаликів

Діагностування захворювань піднебінних мигдалин займається лікар (ЛОР). Для початку вислуховуються скарги пацієнта, а потім проводиться фарингоскопический огляд і папьпация лімфатичних вузлів. У більшості випадків лікар може поставити діагноз виходячи з візуального огляду. Якщо ж є деякі сумніви, проводяться додаткові заходи діагностування, включають в себе наступні процедури:

  • аналізи крові та сечі;
  • ультразвукове дослідження глотки;
  • мазок із зіву;
  • при необхідності ЛОР направляє пацієнта до інших вузькопрофільних лікарів.

Лікування при ангіні

Запальні процеси в піднебінних мигдалинах лікують не тільки медикаментозними засобами, але і більш традиційними, до яких відносяться полоскання і інгаляції.

Основним лікуванням при ангіні буде антибіотикотерапія. Перед прийомом медикаментів рекомендується здати аналіз на чутливість мікроорганізмів до призначеного препарату. В основному застосовуються препарати пеніцилінового ряду – «Флемоксин Солютаб», «Амоксицилін» та інші.

Дуже важливо здійснювати полоскання горла для змивання мікробів з поверхні гланд. Для цього використовуються содово-соляні та антисептичні розчини, відвари трав – ромашки, евкаліпта, календули. Також можна зрошувати горло антибактеріальними засобами (наприклад, «Мірамістином»).

Якщо лікування не приносить належного ефекту, а стан хворого погіршується, лікар може прийняти рішення про необхідність хірургічного методу позбавлення від патології.

Лікування хронічного тонзиліту

При даному захворюванні дуже дієвим методом є промивання піднебінних мигдаликів в умовах стаціонару. В цьому випадку під сильним тиском спеціальним шприцом нагнітають лакуну лікувальний розчин, тим самим очищаючи його від гною і бактерій.

Після цього доцільно застосування фізіопроцедур – прогрівання, ультразвукова терапія, при якій розбиваються пробки на гландах.

Лікування гіпертрофії мигдаликів

Якщо дана патологія не приносить серйозних незручностей, то застосовується місцеве лікування – обробка мигдалин терпкими і прижигающими розчинами, а також полоскання, трав’яні або мінеральні інгаляції, лікування ультразвуком.

На додаток призначаються препарати антимікробної та противірусної дії.

Тонзилектомія

Рішення про видалення гланд повинно прийматися тільки в крайньому випадку, коли основна терапія не дала результатів або спостерігаються серйозні ускладнення.

Існує два методу хірургічного втручання:

  • тонзиллотомия – спеціальним інструментом у вигляді петлі зрізається збільшена частина мигдалини.
  • тонзилектомія – повне видалення органу.

Операція в більшості випадків проходить без ускладнень і має невеликий реабілітаційний період.

Мигдалини – це важливий орган імунної системи, тому часто після їх видалення спостерігається зниження загального імунітету і частішають захворювання верхніх дихальних шляхів.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані в першу чергу на зміцнення імунітету. Сюди відносяться:

  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • загартовування;
  • захист від переохолодження;
  • правильне харчування;
  • повноцінне лікування хронічних захворювань;
  • полоскання горла відварами трав;
  • також необхідно контролювати носове дихання, особливо в зимовий час.

Висновок

Значення піднебінних мигдаликів в організмі людини не перебільшено. Це важливий орган, який допомагає нам боротися з хвороботворними бактеріями і вірусами. Тому необхідно берегти його і не допускати розвитку запальних процесів. Також потрібно пам’ятати, що при перших симптомах необхідно звернутися до лікаря, який поставить діагноз і призначить відповідне лікування. А при своєчасній терапії ризик виникнення хронічних проявів хвороби зведеться до мінімуму.